Справа № 2- 465/2007р.
26 лютого 2007 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Серебрякової Т.В.,
при секретарі судового засідання - Погорєлової Н.М.,
за участю позивачки - ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в м.Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей, -
В лютому 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей.
В позовній заяві позивачка зазначала, що знаходиться з відповідачем в зареєстрованому шлюбі з 22 вересня 2001 p., від якого мають двох малолітніх дітей: доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають разом з нею. З січня 2007 року відповідач не приймає участі у вихованні та матеріальному утриманні дітей. Посилаючись на зазначені обставини, просила позов задовольнити.
В попередньому судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 09 лютого 2007 року і до досягнення повноліття найстаршою дитиною.
Відповідач в попередньому судовому засіданні позовні вимоги визнав, не заперечував проти стягнення з нього аліментів на утримання дітей в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу) щомісячно.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Так, в попередньому судовому засіданні встановлено, що з 22 вересня 2001 р. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про одруження, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Вознесенського міського управління юстиції Миколаївської області 22 вересня 2001 р. (а.с.4).
Від даного шлюбу сторони мають двох малолітніх дітей: доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_1, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Вознесенського міського управління юстиції Миколаївської області 03 травня 2003 р. та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_2, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану м. Вознесенська Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області 14 березня 2006 р. (а.с. 5,6).
Згідно довідки від 08 лютого 2007 p., виданої головою вуличного комітету, дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 на даний час проживають разом з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 та окремо від батька і знаходяться на утриманні позивачки (ас. 7). Відповідач аліменти на користь дітей не сплачує.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
При визначені розміру аліментів, суд відповідно до ст. 182 СК України враховує обставини справи, матеріальне становище дитини, матеріальне становище відповідача. Згідно ст. 183 СК України, за загальним правилом, доля заробітку (доходу) матері чи батька, яка підлягає стягненню, як аліменти на дитину, визначається судом.
Оцінюючи зібрані докази у справі, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2, який є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 зобов'язаний до утримання дітей та має можливість сплачувати аліменти. Проте відповідач не виконує свого обов'язку щодо утримання дітей, оскільки добровільно не надає матеріальної допомоги, достатньої для задоволення розумних потреб.
Згідно зі ст. 189 СК України батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на утримання дитини, в якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. В судовому засіданні встановлено, що такий договір між сторонами не укладався.
Отже, при вищезгаданих обставинах з відповідача можуть бути стягнуті аліменти на утримання дітей на користь позивачки.
З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню, стягнувши з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання малолітніх дітей у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку, але розмір аліментів на дитину за жодних обставин не може бути меншим за 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з часу пред'явлення позову- 09 лютого 2007 року.
В силу ст. 88 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 07 грн. 50 коп.
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України рішення суду підлягає негайному виконанню в справах про стягнення аліментів.
Керуючись ст.ст. 10,11,209,130,174, 212, 213,214,215, ч.І ст. 367 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Вознесенська Миколаївської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, не працюючого аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 09 лютого 2007 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 51 (п'ятдесят одна) грн. 00 коп. на користь держави в особі Вознесенського міськфінвідділу (місцевий бюджет м.Вознесенська, банк УДК в Миколаївській області, код банку 23406957, МФО 826013, код платежу 22090100, р/р 31415537700007).
Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь держави в особі Державного бюджету м. Вознесенськ (банк ГУДКУ в Миколаївській області, код ЄДРПОУ 23406957, р/р 31210259700007, МФО 826013, код платежу 22050000) в сумі 07 (сім) грн. 50 коп.
Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів після проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.