Справа № 619/5175/20 (1-кс/619/1328/20) Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/818/140/21 Суддя доповідач ОСОБА_2
Категорія: тримання під вартою
08 лютого 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 26 грудня 2020 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12020220280001053 від 15.10.2020, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.189 КК України,-
Ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 26 грудня 2020 року задоволено клопотання слідчого СВ Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12020220280001053 від 15.10.2020, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.189 КК України.
Згідно ухвали застосовано стосовно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» до 20.02.2021 року включно.
На зазначену слідчого судді захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати стосовно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
В обґрунтування апеляційної скарги захисник зазначає, що з висновком слідчого судді та оскаржуваною ухвалою не згоден та вважає обраний запобіжний захід занадто суворими. Вважає, що жодний ризик, передбачений ст. 177 КПК України слідчим та прокурором не доведений. Також посилається на те, що судом першої інстанції не враховано, що ОСОБА_6 не має судимостей, до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце мешкання і реєстрації, працює, має міцні соціальні зв'язки.
Прокурор, підозрюваний та його захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_9 в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи, причин неявки суду не повідомили.
Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 405, ч.2 ст. 422 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проведення апеляційного перегляду ухвали слідчого судді за відсутності прокурора, підозрюваного та його захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , оскільки неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
На підставі ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про можливість проведення розгляду без участі сторін та без фіксування судового засідання технічними засобами.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що СВ Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню №12020220280001053 від 15.10.2020 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України.
24.12.2020 року ОСОБА_6 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
25.12.2020 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні за злочину, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України, тобто у вимозі передачі чужого майна з (вимагання), вчинене з погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.
26.12.2020 року слідчий СВ Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 .
В обґрунтування клопотання слідчий посилався на тяжкість кримінального правопорушення, в яких підозрюється ОСОБА_6 та на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст.177 КПК України.
Зазначив, що ОСОБА_6 підозрюється у скоєнні тяжкого, умисного, корисливого злочину, з погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 7 років. Враховуючи відомості про особу підозрюваного, а саме те, що він не одружений, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків, офіційно не працевлаштований, що свідчить про відсутність у нього постійного стабільного джерела доходу, не судимий, а також враховуючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим, є ймовірність того, що ОСОБА_6 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та потерпілу у цьому кримінальному провадженні.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, доданими слідчим до клопотання, а саме : відомостями у - протоколах допиту потерпілої ОСОБА_10 від 15.10.2020; протоколах обшуку автомобіля «Chery A15 Amulet», д.н.з. НОМЕР_1 від 24.12.2020; протоколах затримання гр. ОСОБА_6 від 24.12.2020; протоколах додаткового допиту потерпілої ОСОБА_10 від 24.12.2020; протоколах огляду предметів від 15.10.2020; протоколах огляду предметів від 10.12.2020; протоколах проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо, відео контроль за особою ОСОБА_6 від 24.12.2020; протоколах проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину від 24.12.2020.
Враховуючи відомості про особу підозрюваного і разом з цим те, що інкриміноване кримінальне правопорушення, згідно підозри, має зухвалий та цинічний характер, внаслідок чого існує суспільний інтерес, що свідчить про те, що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
Вирішуючи питання про обрання виду запобіжного заходу стосовно ОСОБА_6 слідчий суддя слушно зазначив, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України.
Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_6 , сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими до суду, та вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Прокурором, слідчим та судом першої інстанції об'єктивно враховано відомості про особу підозрюваного, який не одружений, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків, офіційно не працевлаштований, що свідчить про відсутність у нього постійного стабільного джерела доходу, не судимий. Крім того також враховано те, що ОСОБА_6 свою провину фактично не заперечував. Слідчий суддя, враховуючи на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, дійшов висновку про необхідність обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком слідчого судді з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Докази, що надані суду, вказують на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання винуватим, є ймовірність того, що ОСОБА_6 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та потерпілу у цьому кримінальному провадженні. Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами. Вказане свідчить про достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, запобігання яким шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим.
Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Згідно п. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 3561/06 від 13.11.2007 р. Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності ст. 5, 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення ні в момент арешту, ні під час перебування заявника від вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, в кінцевому рахунку, пред'явленні обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".(рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, № 182 та Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п.55, Series A, № 300-A).
Наявність встановлених слідчим суддею ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України є доведеною, врахована вагомість наявних доказів у вчинені підозрюваним злочину, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України.
Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка відповідає вимогам ст.196 КПК України.
З висновками слідчого судді щодо доведеності обґрунтованості підозри, наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч.1 ст.177 КПК України та необхідності застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, погоджується і апеляційний суд.
Слідчим суддею враховані всі підстави та обставини, передбачені ст. 178 КПК України, відомості про особу підозрюваного та наявні докази, про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, згідно яких суд вправі не визначати розмір застави.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та потерпілу у цьому кримінальному провадженні, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих злочинів може вдатися до відповідних дій.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
З урахуванням конкретних обставин вчинення злочину, який згідно підозри інкримінується підозрюваному, колегія суддів вважає, що у цьому судовому провадженні є наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства, зокрема життя, здоров'я, недоторканності і безпеки людини, що відповідно до ст.3 Конституції України є найвищою соціальною цінністю в Україні.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що судом, після отримання пояснень прокурора, а також підозрюваного, вивчення матеріалів, які долучені до клопотання, встановлено, що слідством доведена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 злочину, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України.
У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від ЗО серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щобарешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року).
Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозрі не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку) чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу) кримінального розслідування».
Доводи, на які посилається в апеляційній скарзі захисник підозрюваного стосовно не доведення ризиків, заявлених в клопотанні слідчого, спростовуються матеріалам кримінального провадження, що свідчить про прийняття слідчим суддею обґрунтованого рішення.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).
Отже, враховуючи вищенаведені відомості у колегії суддів не виникає сумнівів щодо обґрунтованості та доведеності ризиків, якими прокурор обґрунтовує в суді першої інстанції та при апеляційному розгляді, необхідність застосування такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, оскільки на момент розгляду апеляційної скарги ризики, які існували на час обрання цього запобіжного заходу, не зменшилися, а їх доведеність об'єктивно вбачається з системного аналізу відомостей, що стосуються особи підозрюваного та обставин кримінального провадження.
Доводи апеляційної скарги щодо того, що підозрюваний ОСОБА_6 не має судимостей, до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце мешкання і реєстрації, працює, має міцні соціальні зв'язки - не спростовують та не мінімізують наявних ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, запобігти яким в даному випадку може лише застосування такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою.
З огляду на значимі для даного провадження обставини, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції постановив рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, при цьому дослідив належним чином всі наявні відомості в матеріалах провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких постановив відповідне рішення.
За таких обставин, колегія суддів вбачає, що застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання підозрюваним його процесуальних прав та обов'язків та не будуть ефективними для досягнення завдань, передбачених ст. 2 КПК України.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку про законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та відсутності на цей час підстав для зміни чи скасування рішення за доводами апеляційної скарги захисника.
Керуючись ст.ст. 376, 392, 393, 404, 405, 407 ч. 3 п. 1, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 26 грудня 2020 року- залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді