04 лютого 2021 року
м. Харків
справа № 638/3533/18
провадження № 22-ц/818/111/21
Харківській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Тичкової О.Ю.,
суддів - Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,
за участю секретаря судового засідання - Супрун Я.С.,
учасники справи:
позивач - Харківська міська рада,
відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
треті особи - ОСОБА_3 , Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Шеренков Валерій Олегович,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Федорченко Римми Вікторівни, яка діє в інтересах Харківської міської ради, на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 грудня 2019 року у складі судді Подус Г.С.,
У березні 2018 року Харківська міська рада (надалі ХМР) звернулася до суду із позовом, після уточнення якого (а.с. 22-39 т.2) просила зобов'язати ОСОБА_1 привести квартиру АДРЕСА_1 ( надалі Квартира) у стан, що існував до початку реконструкції та відповідає виготовленому КП «Харківське міське БТІ» станом на 22.12.1997 поверховому плану на житловий будинок літ. «В-2» по АДРЕСА_2 , перший поверх приміщення: АДРЕСА_1 (житловою площею 15.7 кв.м), АДРЕСА_1 (житлова площа 14,0 кв.м), АДРЕСА_1 (уборна площею 0,7 кв. м), № 1 (коридор площею 6,9 кв.м) та № 2 (коридор площею 9,3 кв.м) загальною площею 30,4 кв.м., житловою площею 29,7 кв. м; визнати недійсним та скасувати договір дарування квартири від 20.10.2017 року № 1071 укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; скасувати рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Шеренкова В.О. індексні номера рішень 37637555 та 37664483 по об'єкту нерухомого майна реєстраційний номер 980940363101 та стягнути судовий збір.
Позов мотивовано тим, що на ОСОБА_1 є власником реконструйованої квартири АДРЕСА_1 загальною площею 164,4 кв. м, житловою площею - 90, 8 кв. м, в м. Харкові на підставі договору - дарування від 20.10.2017 №1071 укладеного між ним та ОСОБА_2 , посвідченим приватним нотаріусом Шеренковим В. О. (рішення про реєстраію права власності № 37664483). Зміни до відомостей про об'єкт нерухомого майна ОНМ: 980940363101, а саме квартири у зв'язку з її реконструкцією та реєстрація виправлення площі були внесені рішеннями приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Шеренкова В.О. № 37637555 від 18.10.2017 та № 37664483 від 20.10.2017 на підставі звернення представника колишнього власника квартири ОСОБА_2 .
Відповідно до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю уповноваженими особами Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради неодноразово здійснювалася перевірка виконання будівельних робіт з будівництва двоповерхової прибудови до фасаду житлового будинку до зовнішньої стіни в рівні квартири , з боку входу та над вікном (приміщення 51-4) квартири АДРЕСА_4 . Під час виходів за адресою встановлено, що в період з 22.11.2017 по 26.01.2018 прибудова до квартири знаходиться в стані будівництва. Житловий будинок, до якого примикає прибудова, має адресу: АДРЕСА_5 та складається з цокольного поверху, першого поверху, та мансардного поверху. Квартира розташована на першому поверсі житлового будинку. До торця житлового будинку літ. «В-2» АДРЕСА_2 на прибудинковій території, на місті демонтованих приміщень квартири № 1 та № 2 побудовано одноповерхову прибудову з мансардним поверхом (2-ий поверх), орієнтовною площею забудови 60 кв. м. Прибудова представляє собою металевий каркас, колони якого спираються на стовбчасті фундаменти та на зовнішню несучу стіну житлового будинку літ. «В-2» в рівні підлоги та стелі квартири АДРЕСА_1 (з влаштуванням в несучій стіні житлового будинку отворів, в які були заведені металеві балки каркасу) також конструкції перекриття прибудови спираються на зовнішні несучі стіни приміщень 51-1, 51-2, 51-3 квартири № 51, конструкції покрівлі прибудови дерев'яні (покрівля прибудови примикає до покрівлі над будівлею літ. «В-2», несучі конструкції покрівлі над будівлею літ. «В-2» (крокви) частково демонтовані, замість яких встановлено нові дерев'яні конструкції), зовнішні стіни з газобетонних блоків, вікна металопластикові, фасад обшитий пінополістирольними плитами та оштукатурений. Самочинна реконструкція квартири, а саме будівництво одноповерхової прибудови з мансардним поверхом (2-ий поверх) із збільшенням, за рахунок прибудови, загальної площі квартири орієнтовно 160 кв. м, зі зміною геометричних розмірів будинку літ. «В-2» із втручанням в його несучі конструкції, є об'єктом самочинного будівництва, що здійснюється на земельній ділянці (прибудинкова територія) не відведеної в установленому порядку для цієї мети та без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI). Самочинне будівництво здійснено на земельній ділянці, яка належить територіальній громаді м. Харкова на підставі ст. 83 Земельного кодексу України. ОСОБА_1 неодноразово направлялися листи щодо необхідності прибуття до Інспекції для розгляду питання проведення будівельних робіт за вказаною адрескою, проте він на виклики не заявлявся, добровільно приводити квартиру у попередній стан відмовляється. Оскільки роботи з реконструкції квартири виконані з істотним порушенням будівельних норм та правил, позивач просить зобов'язати ОСОБА_1 привести реконструйовану квартиру у попередній стан, що існував до початку реконструкції та відповідає поверховому плану на Квартиру , виготовленому КП « Харківське Міське БТІ» станом на 22.12.1997. Також позивач просив суд скасувати рішення рішеннями приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Шеренкова В.О. № 37637555 від 18.10.2017 та № 37664483 від 20.10.2017 про реєстрацію змін та реєстрацію виправлення площі квартири у зв'язку з проведеною реконструкцією, оскільки зазначені реєстраційні дії вчинені нотаріусом з порушенням вимог закону « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та 58 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 № 1127. А саме реєстрація зміни технічних характеристик об'єкту здійснена не на підставі актуального технічного паспорту та за відсутності документа , що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту. Зазначені незаконні реєстраційні дії передували реєстрації укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 договору дарування реконструйованої квартири № 1071 посвідченого 20.10.2017 приватним нотаріусом Шеренковим В.О. Позивач просив суд визнати зазначений правочин є недійсним у зв'язку з тим, що предметом цього правочину був самочинний об'єкт нерухомості - реконструйована квартира, право власності на яку може виникнути лише після прийняття її до експлуатації у встановленому законом порядку.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції представником позивача заявлено клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи у справі, ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 03.12.2018 року задоволено клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи.
ХНДІ судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса направлено клопотання про надання додаткових матеріалів та призначення обстеження необхідних для проведення експертизи №309.
ХНДІ судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса направлено повідомлення про неможливість надати висновок експерта №309 по цивільній справі №638/3533/18 з огляду на те, що додаткові матеріали до інституту не надійшли, оплата вартості проведення експертизи не здійснена, доступ до об'єкту дослідження не забезпечено
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 грудня 2019 року у задоволені позовних вимог відмовлено.
Судове рішення мотивоване тим, що відповідно до висновку технічного звіту ПП «Архітектурне Бюро Річ» проведені відповідачем роботи з самочинної реконструкції квартири не потребують документів, що дають право на їх виконання та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію і затверджені п.1 Постанов КМУ № 406 від 07.06.2017 року. Також зазначив, що під час укладення договору дарування спірний об'єкт нерухомості не значився, як об'єкт незавершеного будівництва, і позивачем не надано доказів щодо цього. Отже, спірний договір дарування між відповідачами укладався у законний спосіб з додержанням законодавства України, таким чином права позивача не порушені. Вказує на те, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
В апеляційній скарзі Федорченко Римма Вікторівна , яка діє в інтересах ХМР посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції належним чином не досліджено доводи та обставини справи. Зазначає, що порядок проведення обстеження новостворених об'єктів нерухомості встановлений Постановою КМУ від 12.04.2017 № 257 «Про затвердження Порядку проведення обстеження прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва». Наданий відповідачем технічний звіт не відповідає зазначеному порядку та не дає оцінки проведеним будівельним роботам на предмет правомірності їх проведення. Технічне обстеження стану існуючих будівельних конструкцій проведено з метою встановлення можливості подальшої безпечної експлуатації об'єкта. Таким чином, складений технічний звіт не відповідає меті проведення, а також Додатку «А» до ДСТУ-Н б В.1.2-18:2016. Будівельні роботи проведені ОСОБА_1 є реконструкцією, а саме перебудовою введеного в експлуатацію об'єкта будівництва, шляхом демонтажу приміщень № 1 та № 2, будівництво на їх місці одноповерхової прибудови з мансардним поверхом зі збільшенням загальної площі квартири, зі зміною геометричних розмірів будинку із втручанням в його несучі конструкції. Отже, роботи з переобладнання та перепланування житлового будинку і жилого приміщення не відносяться до робіт визначених п.1 Постанови КМУ від 07.06.2017 року № 406, оскільки внаслідок втручання в огороджувальні конструкції будинку (стін) змінено геометричні розміри будинку. Під час будівництва відповідачем порушено ДБН А.2.2-3-2014, ст. 9 ЗУ «Про архітектурну діяльність», ст.ст. 5, 16 ЗУ «Про основи містобудування». Крім того, здійснене самочинне будівництво порушує житлові права власника квартири № 51 за тією ж адресою. Зазначене свідчить про те, що відповідачем проведено будівельні роботи з реконструкції спірної квартири без дотримання містобудівних умов та обмежень, без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт, без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт, без проектної документації, без забезпечення здійснення авторського та технічного нагляду та без набуття права на земельну ділянку. У порушення вимог пункту 58 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 № 1127, відповідачем не надано державному реєстратору документ, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта. Самочинне будівництво не можна віднести до об'єктів цивільних прав і норми щодо захисту цих цивільних прав на об'єкти самочинного будівництва не розповсюджуються, оскільки щоб новостворене майно стало об'єктом цивільно-правових відносин, необхідно виконання умов передбачених ч.3 ст. 331 ЦК України, а якщо ці умови не виконано, особа вважається лише власником матеріалів, які були використані у процесі будівництва. Враховуючи, що збільшення площі спірної квартири здійснено внаслідок будівельних робіт з реконструкції зі зміною техніко-економічних показників, то набуття права власності і подальше його відчуження суперечить діючому законодавству, оскільки здійснювалось щодо об'єкту самочинного будівництва. Рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Шеренкова В.О 37637555 та 37664483 по об'єкту нерухомого майна реєстраційний номер 980940363101 прийняті з порушенням п. 58 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2005 № 1127 на що суд не звернув увагу, помилково пославшись на ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно». Оскільки оскаржувані рішення приватного нотаріусу передували реєстрації договору дарування квартири , укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зазначений договір є недійсним, як такий що вчинений стосовно самочинно реконструйованого нерухомого майна, яке не є об'єктом цивільного права. Неіснуюче право щодо об'єкта нерухомості не породжує й прав власника щодо розпорядження майном, зокрема, продажу третім особам.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін посилаючись на те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог закону, яке є правильним по суті, доводи апеляційної скарги не відповідають обставинам справи.
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно ч. 4 ст. 377 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
Дослідивши наявні у справі докази, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню частково, а рішення суду зміні з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно частини 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений статтею 16 Цивільного кодексу України, відповідно до приписів якої, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому, способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Як встановлено судом та підтверджується даними відомостей з реєстру права власності на нерухоме майно, даними копії реєстраційної справи № 228 Департаменту реєстрації речових прав Харківської міської ради, договору купівлі - продажу від 12.06.2016, ОСОБА_2 на підставі договору купівлі - продажу, набула право власності на 2 - х кімнатну квартиру у будинку готельного типу за адресою: АДРЕСА_1 . Загальна площа квартири 48,0 кв.м, житлова 29.7 кв.м ( т.1 а.с. 28, 172, 192, 193).
19.10.2017 представник ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріусу Шеренкова В.О. ( а.с. 197, 199) з заявою про внесення змін до запису до Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно. За наслідками розгляду заяви про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно прийняту 18.10.2017 за реєстраційним номером 24719262, яку подав ОСОБА_6 , приватним нотаріусом Шеренковим В.О. внесено зміни до розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 980940363101 (спеціальний розділ Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджується рішенням про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 3767555 від 19 жовтня 2017 року ( а.с. 200). Згідно даних витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 100748701 від 19.10.2017, загальна площа квартири 164,4 кв.м., житлова 29,7 кв.м.( т.1 а.с. 201).
В якості підстав внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОНМ: 980940363101, заявником були подані:
- договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Панченко О.В. 20.07.2016р. за реєстровим № 924,
- технічний звіт про стан існуючих будівельних конструкцій квартири АДРЕСА_1 та можливості її нормальної безпечної експлуатації загальною площею 164,4 кв.м, виданий ПП «АРХІТЕКТУРНЕ БЮРО РІЧ».
Відповідно до висновку технічного звіту про стан існуючих будівельних конструкцій квартири АДРЕСА_1 та можливості її нормальної безпечної експлуатації загальною площею 164,4 кв.м, який видано «АРХІТЕКТУРНЕ БЮРО РІЧ», проведені роботи входять до переліку тих робіт, які затверджені п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 406 від 07.06.2017р., які не погребують документів і дають право на їх виконання для покращення експлуатаційного опору конструкцій. Характер цих робіт згідно з Постановою не підлягає прийняттю до експлуатації, згідно декларації про прийняття в експлуатацію ДАБІ. Виявлено відповідність проведених робіт з відновлення існуючих конструкцій архітектурним, конструктивним вимогам, а також вимогам екологічним, санітарно-гігієнічних, протипожежних та інших діючих норм і правил, що може забезпечити безпечну для життя і здоров'я людей, експлуатацію об'єкта. ( т. 1 а.с. 81-85)
Відповідно до листа Вих. № 91/01-30 від 20.10.2017 року приватним нотаріусом передано документи до Департаменту реєстрації Харківської міської ради для долучення до реєстраційної справи. (т. 1 а.с. 87)
Рішенням приватного нотаріусу Шеренкова В.О. № 37664483 від 20.10.2017 року право власності на вищезазначену квартир зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору дарування № 1071 укладеним 20.10.2017 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ( т.1 а.с.207, 208, а.с. 88 ).
Також до договору дарування надано Висновок про стан існуючих будівельних конструкцій квартири АДРЕСА_1 загальною площею 164,4 кв. м, житловою площею - 90, 8 кв. м, в м. Харкові та можливості її подальшої безпечної експлуатації. За змістом якого проведені реабілітаційні роботи в результаті яких загальна площа квартири АДРЕСА_1 змінилась до 164,4 кв. м., житлова площа -змінилась до 90.8 кв.м, входять до переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію і затверджені пунктом 1 Постанови КМУ №406 від 07.06.2017 року ( т.1 а.с. 89 - 93).
20.10.2017 о 10.53.53 приватним нотаріусом Шеренковим В.О. внесено виправлення до рішення за індексним номером 37664483 щодо опису об'єкта нерухомого майна. Загальна площа (кв.м): 164,4, житлова площа (кв.м): 29,7 змінено на загальна площа(кв.м): 164,4
Згідно даних службової записки головного спеціаліста сектору інспекційної роботи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради ( надалі Інспекція) площа квартири збільшилася в результаті проведення ОСОБА_1 у 2017 - 2018 роках будівельних робіт з будівництва двоповерхової прибудови до фасаду житлового будинку до зовнішньої стіни в рівні квартири АДРЕСА_1 , з боку входу та над вікном (приміщення 51-4) квартири АДРЕСА_4 .
Під час виходів за адресою квартири ІНФОРМАЦІЯ_1 , 26.01.2018 встановлено, що в період з 22.11.2017 по 26.01.2018 виконані роботи з заповнення віконних отворів другого (мансардного) поверху, завершено тинькування фасадів прибудови. Згідно матеріалів інвентарної справи КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» № 3006 житловий будинок, до якого примикає прибудова, має адресу: АДРЕСА_5 ». Житловий будинок складається з цокольного поверху, першого поверху, та мансардного поверху. Квартира АДРЕСА_1 розташована на першому поверсі житлового будинку. Загальна площа квартири 30,4 кв.м, житлова 29,7 кв.м та складається з житлових приміщень АДРЕСА_1. Всі приміщення квартири розташовані в рівні 1-го поверху. До входу у квартиру (до фасаду будинку) примикають приміщення № 1 (коридор площею 6,9 кв.м.) та № 2 (коридор площею 9,3 кв.м.).
Під час поточного виходу на об'єкт за адресою: АДРЕСА_2 встановлено, що до торця житлового будинку літ. «В-2» АДРЕСА_2 на прибудинковій території, на місті демонтованих приміщень № 1 та № 2 побудовано одноповерхову прибудову з мансардним поверховм (2-й поверх), орієнтовною площею забудови 60 кв.м. Прибудова складної форми та має такі орієнтовні лінійні розміри:
-з боку проїзної частини АДРЕСА_1 довжина 7 м;
-з боку дворового фасаду довжина 3,5 м;
-довжина прибудови з торця 10,5м;
-висотою 7,5 м від рівня поверхні землі до конька покрівлі.
Прибудова представляє собою металевий каркас, колони якого спираються на стовбчасті фундаменти та на зовнішню несучу стіну житлового будинку літ. «В-2» в рівні підлоги та стелі квартир АДРЕСА_1 ( влаштуванням на несучій стіні житлового будинку отворів, в які були заведені металеві балки каркасу) також конструкції перекриття прибудови спираються на зовнішні несучі стіни приміщень 51-1,51-2, 51-3 квартири № 51 , конструкції покрівлі прибудови дерев'яні (покрівля прибудови примикає до покрівлі над будівлею літ. «В-2», несучі конструкції покрівлі над будівлею літ. «В-2» (крокви) частково демонтовані, замість яких встановлено нові дерев'яні конструкції), зовнішні стіни з газобетонних блоків, вікна металопластикові, фасад обшитий пінополістирольними плитами та оштукатурений.
На час виходу у січні 2018 прибудова до квартири АДРЕСА_1 знаходиться в стані будівництва. Суб'єкт містобудування, що має відношення до об'єкта з відповідними підтверджуючими документами був відсутній.
Реконструкція квартири АДРЕСА_1 з будівництва прибудови, за класом наслідків (відповідальності) має ознаки об'єкта з незначними наслідками (СС1).
ОСОБА_1 направлено лист від 24.01.2018 № 356/0/250-17 щодо необхідності прибуття до Інспекції для розгляду питання проведення будівельних робіт за вказаною адресою.
Згідно інформації управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури від 29.12.2017 №8472/0/27-17 проекти рішень на розгляд сесією Харківської міської ради щодо надання земельної ділянки по АДРЕСА_2 , Управлінням не готувались. Вихідні дані, а саме: містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкту двоповерхової прибудови до фасаду житлового будинку з боку квартир АДРЕСА_4 не надавались.
Таким чином, одноповерхова прибудова з мансардним поверхом (2-ий поверх) до квартири АДРЕСА_1 , яка побудована на прибудинковій території (земельна ділянка, яка не відведена для будівництва), без отримання документа, що надає право на виконання будівельних робіт ( т. 1 а.с.33- 36).
На підтвердження даних про площу та параметри квартири станом до прибудови та після прибудови позивачем надана викопіювання з технічного паспорту БТІ, фотокартки з зображенням прибудови ( т.1 а.с. 37 - 39, 40 - 41).
Відповідно до Розпорядження Департаменту економіки та комунального майна Управління комунального майна та приватизації виконавчого комітету Харківської міської ради від 28.02.2007 № 189 будинок АДРЕСА_2 ) відноситься до житлового фонду комунальної власності міста Харкова та знаходиться в господарському віданні КП « Жилкомсервіс» ( т.1 а.с. 44 - 45).
Згідно листа департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації від 08.11.2017, на державному обліку як пам'ятка архітектури та містобудування місцевого значення перебуває «Житловий будинок» за адресою: АДРЕСА_2 (прийнятий на облік рішенням виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів від 30.04.1980 № 334 за адресою: АДРЕСА_2 пам'яткою архітектури не являється ( т.1 а.с. 47 - 49).
Згідно відповіді заступника начальника Управління містобудування та архітектури від 14.11.2017 на звернення ОСОБА_7 щодо незаконного будівництва сусідом ОСОБА_1 прибудови до квартири, останній не звертався до Харківської міської ради з проханням надати земельну ділянку по АДРЕСА_2 . Вихідні дані, а саме: містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкту будівництва - реконструкції житлової квартири АДРЕСА_1 не надавалися ( т.1 а.с. 50, 51 - 52).
Аналогічні відповіді були надані на неодноразові звернення ОСОБА_8 адміністрацією Шевченківського району Харківської міської ради ( т.1 а.с. 53,54 ), департаментом територіального контролю Харківської міської ради ( т.1 а.с. 58 , 59 ).
За результатами проведення позапланової перевірки квартири АДРЕСА_1 щодо дотримання суб'єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил Інспекцією складено акт № 285 - А в якому зафіксовані порушення ОСОБА_1 під час проведення робіт з реконструкції квартири, а саме: п. 1 ч. 1 ст. 34, ч. 12 ст. 36 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», абз. 2, п. 5, п. 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466; ч. 1 ст.9, 1,3 ст. 11, 27 ЗУ «Про архітектурну діяльність»; пункту 2 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою КМУ № 903. Згідно матеріалів інвентаризаційної справи КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» № 3006 житловий будинок, до якого примикає прибудова, має адресу АДРЕСА_5 ». ОСОБА_1 проводяться будівельні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_1 без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Зазначений об'єкт має ознаки об'єкта з незначними наслідками. Замовником не представлена проектна документація та документи щодо забезпечення здійснення авторського та технічного нагляду ( т. 1 а.с. 141 - 145).
Приписом Інспекції № 285 - ПР - 3 від 29.03.2018 ОСОБА_1 направлена вимога негайно зупинити проведення будівельних робіт, у зв'язку з виявленими порушеннями ( т.1 а.с. 146).
Приписом Інспекції № 285 - Пр - У про усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності від 29.03.2018 від ОСОБА_1 вимагалося у термін до 29.05.2018 усунути допущене порушення шляхом набуття права на виконання будівельних робіт із забезпеченням здійснення авторського та технічного нагляду згідно із законодавством або приведення об'єкту у первинний ( попередній стан) ( т.1 а.с. 147).
29.03.2018 відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення (а.с. 148 - 149) та постановою № 285 - П від 11.04.2018 останнього притягнуто до адміністративної відповідальності передбаченої ч.1,5,12,13 ст. 96 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн . ( т.1 а.с. 150).
Згідно із статтею 382 ЦК України квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.
Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
За правилом статті 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Статтею 152 ЖК Української РСР визначено, що виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об'єкта в експлуатацію не потребується.
Судова колегія не може погодитися з висновком суду про те, що ОСОБА_1 здійснені роботи з переобладнання та перепланування Квартири, що зумовлює застосування до спірних правовідносин вищезазначених вимог закону та вимог п.1 постанови КМУ від 07.06.2017 № 406 ( в редакції що діяла на час здійснення будівництва) , а саме здійснення будівельних робіт, які не потребують документів , що дають право на їх виконання та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.
За змістом частини першої статті 376 ЦК України правила про самочинне будівництво і його наслідки поширюються на всі випадки будівництва (реконструкції) всіх типів будівель, споруд та іншого нерухомого майна.
Згідно із частиною першою статті 376 ЦК України самочинне будівництво визначається через сукупність ознак, що виступають умовами або підставами, за наявності яких об'єкт нерухомості вважається самочинним, а саме, якщо: 1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; 2) об'єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; 3) об'єкт нерухомості збудовано з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Таким чином, виходячи зі змісту цієї норми самочинним є будівництво об'єкта нерухомого майна за наявності будь-якої з умов, зазначених у ній.
Отже, відсутність дозволу на будівництво, проекту або порушення умов, передбачених у цих документах, тягне визнання такого будівництва самочинним відповідно до частини першої статті 376 ЦК України.
Головним наслідком самочинного будівництва є те, що в особи, яка його здійснила, не виникає права власності на нього, як на об'єкт нерухомості (частина друга статті 376 ЦК України).
У розумінні частини першої статті 376 ЦК України самочинним будівництвом є не тільки новостворений об'єкт, а й об'єкт нерухомості, який виник у результаті реконструкції, перебудови, надбудови вже існуючого об'єкта, здійснених без одержаного дозволу місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, дозволу на виконання будівельних робіт, оскільки в результаті таких дій об'єкт втрачає тотожність із тим, на який власником (власниками) отримано право власності.
Поняття реконструкції об'єкта нерухомості міститься у пункті 3 Державних будівельних норм В.3.2-2-2009 Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку і будівництва України від 22 липня 2009 року № 295 (далі - ДБН), відповідно до якого реконструкція - це така перебудова будинку, наслідком якої є зміна кількості приміщень, їх площі, геометричних розмірів та функціонального призначення, заміна окремих конструкцій.
Надані позивачем докази свідчать, що в результаті проведених відповідачем робіт, збільшилися конфігурація та граничні розміри Квартири, новий об'єкт нерухомості створено шляхом перебудови введеного в експлуатацію об'єкту будівництва шляхом демонтажу приміщень № 1 (коридор площею 6,9 кв.м) та № 2 (коридор площею 9,3 кв.м), будівництво на їх місці одноповерхової прибудови з мансардним поверхом (2-ий поверх) зі збільшенням загальної площі квартири АДРЕСА_1 , зі зміною геометричних розмірів будинку літ. «В-2» із втручанням в його несучі конструкції, що полягає в :
-влаштуванні в несучі стіни житлового будинку отвори, в які заведені металеві балки каркасу прибудови;
-конструкції перекриття прибудови спираються на зовнішні несучі стіни приміщень 51-1, 51-2, 51-3 квартири № 51;
- несучі конструкції покрівлі над будівлею літ. «Б-2» частково демонтовані, замість них встановлено нові дерев'яні конструкції.
Суд не надав належної оцінки технічним умовам та висновку в сукупності з іншими доказами у справі та дійшов помилкового висновку про перевагу цих доказів над іншими.
Крім того, судом не враховано, що самочинне будівництво здійснено на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети.
Відповідно до положень ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.
Статтею 79 ЗК України визначено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.
Частиною 2 статі 373 ЦК України передбачено, що право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.
Згідно з ч.ч.2, 3 ст.116 Земельного Кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
У своєму позові Харківська міська рада посилається на норми 13-14, 142-144 Конституції України, 373 ЦК України, 83, 116 ЗУ України, статей 26, 31, 39 «Про регулювання містобудівної діяльності», статей 5, 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Згідно з положеннями статті 1 Закону України «Про основи містобудування» містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.
Частинами 4 та 5 статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Згідно з положеннями статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.
Пунктом 8 частини 1 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що містобудівні умови та обмеження є складовою вихідних даних, отримання яких є необхідною умовою для набуття власниками земельних ділянок або землекористувачами права на забудову земельної ділянки. Містобудівні умови та обмеження є видом містобудівної документації та визначають комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва, дотримання яких є обов'язковим для всіх суб'єктів містобудівної діяльності.
Відповідно до частин 2, 3, 4, 5 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі. Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
За наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що самочинне будівництво до житлового будинку по АДРЕСА_5 здійснено на земельній ділянці (прибудинковій території) без набуття права власності чи права користування земельною ділянкою у встановленому порядку.
Згідно інформації управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури від 29.12.2017 № 8472/0/27-17, проекти рішень на розгляд сесією Харківської міської ради щодо надання земельної ділянки по АДРЕСА_2 не готувались (т. 1 а.с. 43).
З відповіді Управління комунального майна та приватизації № 18545 від 19.12.2017 року вбачається, що об'єктами комунальної власності територіальної громади м. Харкова є житлові будинки по АДРЕСА_2 , 3Б , 3В , 3Д, 3Е , які перебувають на балансі КП «Жилкомсервіс» (т.1 а.с. 42).
Таким чином, судовим розглядом встановлено, що будівництво прибудови здійснювалось на земельній ділянці комунальної форми власності без отримання містобудівних умов та обмежень та без отримання рішення Харківської міської ради про надання земельної ділянки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
З огляду на вищевикладене судова колегія не може погодитися з висновком суду про те, що ОСОБА_1 здійснені роботи з переобладнання та перепланування Квартири, що зумовлює застосування до спірних правовідносин вищезазначених вимог закону та вимог п.1 постанови КМУ від 07.06.2017 № 406 ( в редакції що діяла на час здійснення будівництва), а саме здійснення будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.
Разом з тим, позовні вимоги щодо зобов'язання ОСОБА_1 здійснити перебудову квартири в стан, що існував до початку реконструкції не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (далі - Порядок) зазначено, що надання (реєстрація), повернення (відмова у видачі) чи скасування реєстрації документів, що підтверджують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"
Згідно зі статтею 15 вказаного Порядку реєстрація декларації або видача сертифіката здійснюється шляхом внесення даних до реєстру з дотриманням вимог Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та «Про адміністративні послуги».
Відповідно до статті 17 зазначеного Порядку замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю через центр надання адміністративних послуг чи через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнює та надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг один примірник декларації.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та забезпечує внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру.
Згідно Декларації про готовність до експлуатації об'єкта, реєстраційний № ХК 101200910424, Харківська міська рада Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю 03.09.2020 ( після ухвалення судом оскаржуваного рішення) прийняла рішення про ведення реконструкції квартири АДРЕСА_1 в експлуатацію.
Згідно з ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна в експлуатацію, право власності виникає з моменту його прийняття в експлуатації.
Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого Департаментом реєстрації Харківської міської ради 17.09.2020, відповідно до Декларації про готовність до експлуатації об'єкта ХР101200910424, видавник: Харківська міська рада, проведено реконструкцію квартири АДРЕСА_1 . При цьому, при реєстрації Декларації про готовність об'єкта до експлуатації документи на підтвердження права власності (користування) земельною ділянкою додано не було.
В обґрунтування доводів позовної заяви та апеляційної скарги Харківська міська рада не надала до суду належних і допустимих доказів на підтвердження того, що експлуатація вказаної будівлі є небезпечною, або порушує встановленні норми безпеки.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
З наявних в матеріалах справи доказів не вбачається, що введений до експлуатації об'єкт нерухомості на підставі рішення Харківської міської ради створює небезпеку для оточуючих, або завдає шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, чи погіршує екологічну ситуацію і природні якості землі, - зобов'язання здійснити перебудову квартири з урахуванням фактичних обставин справи станом на час розгляду справи судом апеляційної інстанції становить непропорційне втручання у право власності відповідача, яке захищене гарантіями ст. 41 Конституції України, а також ст. 1 Першого протоколу до Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» 1950р.
Як на підставу вимог про приведення об'єкту нерухомості у попередній стан позивач посилається на ч. 4 ст. 376 ЦК України, разом з тим, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю, яка підзвітна та підконтрольна Харківській міській раді, підпорядкована виконавчому комітету міської ради на час розгляду справи апеляційним судом вже здійснила прийняття спірного об'єкта нерухомості в експлуатацію.
Харківська міська рада, звертаючись до суду з позовом, посилається як на підставу свого позову, зокрема, на положення статті 212 ЗК України.
Разом з тим, Харківська міська рада вимог про повернення до комунальної власності самовільно зайнятої земельної ділянки не заявляла, а тому положення цієї статті не підлягають застосування у вказаних спірних правовідносинах.
Позовних вимоги про скасування договору дарування та скасування рішень приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Шеренкова В.О. індексний номер рішення: 37637555 та 37664483 по об'єкту нерухомого майна реєстраційний номер 980940363101 також не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
За правилом частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18)), а також вказувала на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.
У постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним із юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, а самостійного значення для виникнення права власності немає. Така реєстрація визначає лише момент, з якого держава визнає та підтверджує право власності за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення такого права. Зміст приписів статті 376 ЦК України підтверджує неможливість застосування інших, ніж ті, що встановлені цією статтею, способів легітимізації (узаконення) самочинного будівництва та набуття права власності на такі об'єкти. Реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, яка його здійснила, не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного.
Під час апеляційного перегляду справи позивачем не доведено яким чином порушуються його права щодо укладання спірного договору дарування з урахуванням того факту, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю 03.09.2020 прийнято рішення про ведення реконструкції квартири АДРЕСА_1 в експлуатацію.
Відомості про прийняття об'єкта до експлуатації внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на реконструйований об'єкт за ОСОБА_1 (т.3 а.с. 122)
При цьому, в судовому засіданні 18 листопада 2019 року у зв'язку з обговорення питання про долучення до матеріалів справи документів, в тому числі і Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, за клопотанням представника Харківської міської ради була оголошена перерва, з метою перевірки позивачем реєстрації змін щодо об'єкта нерухомості.
Доказів того, що Декларація про готовність об'єкта до експлуатації була скасована, суду апеляційної інстанції надано не було.
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що підстави для задоволення вимог про визнання недійсними договору дарування недійсним та скасування рішень приватного нотаріуса також відсутні.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду - зміні з мотивів відмови у задоволені позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382 - 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Федорченко Римми Вікторівни, яка діє в інтересах Харківської міської ради задовольнити частково.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 грудня 2019 року змінити у мотивувальній частині, виклавши її у редакції цієї постанови.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 12 лютого 2021 року.
Головуючий О.Ю.Тичкова
Судді О.В. Маміна
Н.П. Пилипчук