Справа № 932/1110/21
Провадження № 1-кс/932/580/21
10 лютого 2021 року слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро клопотання старшого слідчого слідчого відділення Шевченківського відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП у Дніпропетровській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваної:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , розлученої, працюючої приватним виконавцем, маючої на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше несудиму,
у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040640002212 від 24.12.2020 року у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 162 КК України, -
08 лютого 2021 року до слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська звернувся старший слідчий слідчого відділу Шевченківського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області ОСОБА_6 із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 162 КК України.
Вказане клопотання погоджено прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_3 .
В обгрунтування заявленого клопотання слідчий зазначає, що слідчим відділом Шевченківського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області розслідується кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040640002212 від 24.12.2020 року.
Слідчий вказує, що в ході досудового розслідування встановлено, що 08.01.2020 за результатами проведення електронних торгів з продажу 68/100 частин домоволодіння
загальною площею 47,5 кв.м. та земельної ділянки площею 393 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , учасника: 2 - гр. ОСОБА_4 визнано переможцем зазначених торгів. 27.01.2020 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу видано свідоцтво про право власності гр. ОСОБА_4 на 68/100 часток домоволодіння, загальною площею 47,5 кв.м., житлова площа будинку 63,0 кв.м., та частку земельної ділянки площею 0,0393 га за адресою: АДРЕСА_3 .
Після чого, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на незаконне проникнення та виселення з вказаного будинку подружжя ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які упродовж останніх більше 10 років фактично спільно мешкають в даному будинку.
3 метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_4
спільно з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та групою невстановлених осіб приблизно у червні 2020 року у невстановленому в ході досудового розслідування місці вступили у попередню злочинну змову, спрямовану на незаконне проникнення до будинку АДРЕСА_2 , а також із застосуванням насильства виселення з вказаного будинку ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які фактично мешкали у ньому.
Так, 26.06.2020 приблизно о 13 год.58 хв. ОСОБА_9 діючи за попередньо змовою з ОСОБА_4 . ОСОБА_10 , та невстановленими слідством особами, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконні проникнення та виселення із застосуванням насильства, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, прибули до будинку АДРЕСА_2 .
Фактично проникнути на територію домоволодіння ОСОБА_4 та іншим не вдалося у зв'язку з наявністю замку на хвіртці воріт та категоричною забороною ОСОБА_7 .
У зв'язку з цим, приблизно о 15 год.45 хв. ОСОБА_9 , діючи спільно з ОСОБА_4 , ОСОБА_10 та невстановленими особами, без дозволу ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , подолавши фізичний спротив останнього шляхом відштовхування та не допуску його до хвіртки воріт домоволодіння, за допомогою викликаного фахівця з аварійного відчинення замків, відчинили замок на хвіртці воріт домоволодіння та зайшли на його територію, зачинивши за собою хвіртку, тим самим виключивши можливість ОСОБА_7 , зайти до вказаного домоволодіння. Після цього ОСОБА_9 діючи спільно з ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , та невстановленими особами за допомогою викликаного фахівця з аварійного відчинення замків, відчинили замки двох вхідних дверей будинку та всупереч волі осіб, що мешкали в ньому, зайшли до нього, де пред'явили ОСОБА_8 , незаконну вимогу негайно виселитися з будинку, погрожуючи фізичним насильством.
У зв'язку з відмовою ОСОБА_8 залишити будинок ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в присутності ОСОБА_4 та невстановлених осіб, долаючи фізичний супротив потерпілої, діючи згідно з відведеною їм роллю, застосували до неї фізичне насильство у вигляді викручування та здавлення її рук, штовхання, чим спричинили фізичний біль.
Після цього, 26.06.2020 о 18 год.11 хв. ОСОБА_9 , спільно з ОСОБА_10 , в присутності ОСОБА_4 та невстановлених осіб, діючи згідно з відведеною їм роллю, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на незаконне виселення проживаючих в ньому осіб, за відсутності відповідного судового рішення, всупереч волі потерпілих, із застосуванням фізичної сили, утримуючи руки ОСОБА_8 , за спиною, примусово вивели її з будинку. У подальшому, з метою перешкоджання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 знову потрапити до будинку, було змінено замки на хвіртці та вхідних дверях.
Слідчий вказує, що внаслідок того, що ОСОБА_4 діючи спільно з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та невстановленими особами, обмежили доступ до будинку АДРЕСА_2 , потерпілий ОСОБА_7 також був позбавлений можливості користуватися ним.
Таким чином, ОСОБА_4 , діючи спільно з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та невстановленими слідством особами, вчинила дії, направлені на незаконні проникнення та виселення потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 із будинку АДРЕСА_2 .
Умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.2 ст.28 ч.2 ст.162 КК України, як незаконне проникнення до житла особи, а також незаконне виселення особи, вчинене із застосуванням насильства, за попередньою змовою групою осіб.
27.01.2020 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.2 ст.162 КК України.
Слідчий зазначає, що з метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, а також з метою запобігти спробам підозрюваної переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, щодо підозрюваної слід застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
В судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав, надав пояснення аналогічні його доводам, просить таке задовольнити.
Підозрювана та її захисник проти заявленого клопотання заперечили, вказують, що підозра необґрунтована, ризики позапроцесуальної поведінки прокурором не доведені, просять в задоволенні клопотання відмовити.
Підозрювана вказує, що придбала 68/100 частки в цьому будинку на прилюдних торгах, не знала, що там проживають та зареєстровані інші особи, вказаних осіб вона не виселяла, а на територію будинку проникла в законний спосіб, оскільки являється власником такого.
Заслухавши доводи прокурора на підтримання заявленого клопотання, думку підозрюваної та її захисника, дослідивши надані сторонами докази та матеріали, слідчим суддею встановлено наступне.
Як вбачається із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, до реєстру за № 12020040640002212 від 26.06.2020 року внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 162 КК України.
27.01.2020 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 162 КК України.
Згідно повідомленої підозри ОСОБА_4 підозрюється у незаконному проникненні до житла особи, а також у незаконному виселенні особи, вчинене із застосуванням насильства, за попередньою змовою групою осіб, за обставин, що викладені вище.
Причетність підозрюваної ОСОБА_4 та обґрунтованість її підозри у незаконному виселенні особи, вчинене із застосуванням насильства, за попередньою змовою групою осіб, підтверджується доказами долученими до матеріалів клопотання, а саме: протоколом огляду місця події, протоколами допиту свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 від 26.06.2020 року, які підтвердили, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 проживають в будинку впродовж тривалого часу, протоколами допиту потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від 26.06.2020 року, які надали покази щодо обставин свого виселення, копіями паспортів потерпілих, з яких вбачається, що місце їх проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , це також підтверджується довідкою адресно-довідкового підрозділу міграційної служби, а також протоколом перегляду відеозапису від 12.11.2020 року, де зафіксовано події, які мали місце 26.06.2020 року в будинку за адресою: АДРЕСА_2 , зокрема в присутності підозрюваної, двоє чоловіків силою виштовхали жінку з території будинковолодіння, а іншому чоловіку чинили фізичний спротив, щоб він не потрапив до будинку.
Слідчим суддею витребовувався у прокурора відповідний відеозапис з місця події, однак відео з флеш носія, який був наданий прокурором, в судовому засіданні не вдалось відтворити, оскільки відповідні відео файли не відкривались (можливо через відсутність відповідного програмного забезпечення на комп'ютері, що встановлений в залі судового засідання).
В судовому засіданні було оглянуто відео, яке розміщено в соціальних мережах, однак, підозрювана вказала, що це нарізка, а відео не відображає повною мірою усіх обставин, що мали місце 26.06.2020 року.
Оскільки неможливо переглянути повний та оригінальний відеозапис з місця події, відео нарізка до уваги слідчим суддею братись не може.
Водночас, вище перелічених доказів достатньо, щоб на даному етапі ствердити щодо причетності підозрюваної до незаконного виселення потерпілих, вчиненого із застосуванням насильства, за попередньою змовою групою осіб.
Щодо підозри у незаконному проникненні до житла, слідчий суддя вважає, що на даному етапі розслідування та виходячи із представлених доказів, така є необґрунтованою, оскільки ОСОБА_4 являється власником 68/100 частки в будинку за адресою: АДРЕСА_2 , куди начебто і намагалась незаконно проникнути.
В судовому засіданні прокурор достеменно не зміг пояснити яким чином власник (співвласник) будинку, може незаконно проникати до своєї ж власності.
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для застосування до підозрюваної запобіжного заходу, а також здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із наступного. За положеннями ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За приписами ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Не вдаючись до детальної оцінки дій та винуватості особи, на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне враження про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.
З врахуванням вищевказаних письмових доказів, що були надані органом досудового розслідування та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_4 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 162 КК України, в частині незаконного виселення потерпілих, вчиненого із застосуванням насильства, за попередньою змовою групою осіб, не може вважатись не обґрунтованою, а докази надані органом досудового розслідування, є, на даний час, досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_4 до кримінального правопорушення, що їй інкримінується.
Щодо застосування заявленого запобіжного заходу саме у вигляді цілодобового домашнього арешту та вирішуючи питання про існування передбачених ст. 177 КПК України, ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваної, слідчий суддя, зазначає таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 178 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Згідно ч. 1,4 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Слідчий суддя звертає увагу, що в судовому засіданні прокурором не доведено недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, подія правопорушення мала місце ще 26.06.2020 року, всі докази долучені до клопотання на підтвердження обґрунтованості підозри датовані теж 26.06.2020 року, окрім протоколу огляду відеозапису з місця події, який датований 12.11.2020 року, будь-яких інших дій після 12.11.2020 року, які б впливали на обґрунтованість підозри, органом досудового розслідування не вчинялось, натомість повідомлення про підозру складено та вручено ОСОБА_4 лише 27.01.2021 року, а з клопотанням про застосування запобіжного заходу слідчий звернувся до слідчого судді по спливу фактично двох тижнів з дня повідомлення про підозру - 08.02.2021 року.
В судовому засіданні прокурор не заперечив того факту, що впродовж часу з 26.06.2020 року по день розгляду даного клопотання, підозрювана від органів досудового розслідування не переховувалась (прокурор вказав, що така не переховувалась, оскільки її взагалі не викликали), у прокурора відсутня інформація, що за цей час підозрювана впливала на свідків чи потерпілих, чи допускала будь-яку іншу поза процесуальну поведінку.
Підозрювана ОСОБА_4 раніше не судима, працевлаштована, розлучена, має на утриманні двох малолітніх дітей, відтак, слідчий суддя вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту явно не відповідає ступеню ризиків позапроцесуальної поведінки підозрюваної, а запобігти наявним ризикам можливо, застосувавши до підозрюваної запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, поклавши на підозрювану ряд обов'язків, що сприяли б її належній процесуальній поведінці.
Окрім цього, як вже було зазначено, здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за доцільне звернути окрему увагу на оглянутий в судовому засіданні відеозапис (відео нарізку), з місця події, розміщену в соціальних мережах.
Вище вказано, що такий не береться до уваги при вирішенні клопотання щодо ОСОБА_4 , в зв'язку із неможливістю переглянути повний відеозапис з місця події, водночас, з вказаного відеозапису вбачається, що між особами відбувається конфлікт із застосуванням насильства, пошкодженням майна, зокрема воріт та автомобіля. При цьому конфлікті присутні працівники поліції, які фактично в переважній більшості стоять осторонь та жодним чином не намагаються припинити дії учасників цього конфлікту.
Слідчий суддя зазначає, що абсолютно не має жодного значення хто із сторін конфлікту є правим, а хто ні, однак працівники правоохоронних органів не можуть бути пасивними сторонніми спостерігачами в ситуації, коли в їхній присутності відбуваються такі дії, які відображені на відеозаписі.
Більше того, ті дії у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 вчинялись прямо в присутності працівників поліції.
На вказані обставини слідчим суддею було звернуто увагу прокурора в судовому засіданні та останній повідомив, що оцінка дій працівників поліції не надавалась в межах даного кримінального провадження.
Також прокурор зазначив, що іншим особам, які брали участь у виселенні та у конфлікті на стороні підозрюваної, зокрема ОСОБА_9 теж повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 162 КК України, а щодо іншої особи, яка вчиняла фактично аналогічні дії, що і ОСОБА_9 , повідомлення про підозру не вручалось.
Вирішення питань пов'язаних із достатністю доказів для повідомлення про підозру є виключно дискреційними повноваженнями сторони обвинувачення, в які слідчий суддя втручатись не може, зберігаючи при цьому повну неупередженість.
Однак, зокрема щодо дій працівників поліції виникає обґрунтоване занепокоєння, оскільки такі очевидно не відповідають завданням, які закон ставить перед Національною поліцією та правоохоронними органами загалом.
З врахуванням зазначеного, копію даної ухвали слід скерувати до Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області для вирішення питання про можливість проведення службового розслідування та надання оцінки діям працівникам поліції, які були присутніми на місці правопорушення.
Керуючись ст. 2, 7-9, 131, 132, 176-179, 181, 193, 194-196, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
в задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого відділення Шевченківського відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП у Дніпропетровській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- з'являтися за викликом до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання та/або праці;
- не відлучатись за межі Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон та/або інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд за межі території України;
- не спілкуватись із свідками, потерпілими та іншими підозрюваними по даному кримінальному провадженню, без дозволу слідчого, прокурора чи суду.
Визначити строк дії покладених на підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді обов'язків - до 27 березня 2021 року включно.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання покладених обов'язків до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Копію ухвали скерувати до ГУ НП у Дніпропетровській області для проведення службового розслідування.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1