Справа № 162/13/21
Провадження № 2/162/63/2021
12 лютого 2021 року смт Любешів.
Любешівський районний суд Волинської області у складі судді Глинянчука В.Д., з участю секретаря судових засідань Смаль Т.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
встановив:
Відомості про рух справи. Процесуальні дії у справі.
ОСОБА_2 звернувся до Любешівського районного суду Волинської області з цим позовом 11 січня 2021 року.
Ухвалою суду від 14 січня 2021 року у справі відкрито спрощене позовне провадження. Постановлено розглянути справу 12 лютого 2021 року з повідомленням сторін.
Позивачем 12 лютого 2021 року подано заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідачем 12 лютого 2021 року подано заяву про визнання позову та розгляд справи у її відсутності.
Справу розглянуто 12 лютого 2021 року без участі сторін.
Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) фіксування судового засідання технічним засобом не здійснювалось.
Стислий виклад позиції позивача.
В обґрунтуванні позову позивач ОСОБА_2 вказує, що від шлюбу з відповідачем ОСОБА_2 у них народилося троє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та син ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відносини між сторонами погіршились, позивач та відповідач у цей час проживають окремо. Малолітні діти перебувають на утриманні позивача. Відповідач не допомагає утримувати дітей. У зв'язку з наведеним позивач просить суд ухвалити рішення про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей у розмірі 1/2 частки з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до досягнення дітьми повноліття.
Стислий виклад позиції відповідача.
Відповідач ОСОБА_2 у поданій до суду заяві від 12 лютого 2021 року позов визнала.
Норми права, які застосував суд.
Статтею 51 Конституції України, статтею 180 Сімейного кодексу України (далі - СК) встановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з частинами першою-третьої статті 181 СК способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
У відповідності з частиною першою статті 182 СК при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до частини першої статті 191 СК аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Мотиви суду щодо позовних вимог.
Згідно з частиною першою статті 82 ЦПК обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Відповідно до частин першої, четвертої статті 206 ЦПК відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Враховуючи обґрунтування позову, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Підстав для відмови у прийнятті визнання відповідачем позову не встановлено.
Питання розподілу судових витрат.
На момент ухвалення судового рішення у матеріалах справи відсутні відомості про понесені сторонами судові витрати.
Позивач звільнений від оплати судового збору при поданні позовної заяви.
Таким чином, відповідно до частини першої статті 141, частини першої статті 142 ЦПК необхідно стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 50 відсотків ставки для вимог майнового характеру.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 206, 264, 265 ЦПК, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити повністю.
Починаючи з 11 січня 2021 року, стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на утримання дітей: сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти у розмірі 1/2 частки зі всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, до досягнення дітьми повноліття.
Рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 у користь держави 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.Д. Глинянчук