Справа № 161/19431/19
Провадження № 2/161/833/21
10 лютого 2021 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :
головуючого - судді Олексюка А.В.,
за участю секретаря судового засідання Самсонюк Ю.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,
Позивач ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно.
Позов обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_4 , по смерті якого відкрилась спадщина. До складу спадщини входить, зокрема, квартира АДРЕСА_1 . На випадок своєї смерті ОСОБА_4 заповіту не залишив, а тому, в цьому випадку, спадкування здійснюється за законом. Вказує, що він та відповідачі у справі, будучи спадкоємцями першої за законом, прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 . Оскільки між спадкоємцями немає спору про поділ спадкового майна, то вони 12 листопада 2019 року уклали договір про розподіл спадщини, відповідно до умов якого дружині спадкодавця ОСОБА_2 відходить дві земельні ділянки площею по 0,0600 га кожна для ведення садівництва в с. Богушівка Луцького району. Дочці спадкодавця ОСОБА_3 відходить квартира АДРЕСА_2 , а йому - квартира АДРЕСА_1 . Однак, нотаріус не зміг видати йому свідоцтво про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 , оскільки спадкодавець за життя не зареєстрував за собою право власності на вказане нерухоме майно. Таким чином він позбавлений можливості оформити належним чином свої спадкові права, що зумовлює необхідність звернення до суду з цим позовом.
На підставі наведеного позивач просить визнати за ним право власності на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: на квартиру АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 листопада 2020 року відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Представник позивача адвокат Кобилинський А.О. в судове засідання не з'явився, попередньо подав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , кожна зокрема, подали заяви про розгляд справи без їхньої участі, позов визнали повністю та не заперечують щодо його задоволення.
Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст.247 ЦПК України.
У відповідності до ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд встановив, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , видане 19 лютого 2019 року Луцьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області (а.с.4).
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
На випадок своєї смерті ОСОБА_4 заповіту не залишив, а тому, в цьому випадку, спадкування здійснюється за законом.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 є його дружина ОСОБА_2 та діти: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 .
12 листопада 2019 року Першою Луцькою державною нотаріальною конторою Волинської області посвідчено договір про поділ спадщини за реєстровим №2-623, відповідно до умов якого ОСОБА_1 переходить право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Факт родинних відносин між позивачем та спадкодавцем підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_2 від 20 листопада 1991 року (а.с. 7).
З дослідженої в судовому засіданні копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії вбачається, що позивачу нотаріусом Першої Луцької державної нотаріальної контори відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 в зв'язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документа, що підтверджує право власності спадкодавця на нерухоме майно (а.с.10).
Таким чином, позивач позбавлений можливості отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно в зв'язку з тим, що в нього немає правовстановлюючих документів, що посвідчують право власності спадкодавця на спірне рухоме майно.
Право власності спадкодавця ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1 підтверджується копією обмінного ордеру №458 від 10 січня 1994 року, виданому ОСОБА_4 . Виконавчим комітетом міської Ради народних депутатів міста Луцька (а.с. 12).
З копії протоколу загальних зборів мешканців кооперативного будинку АДРЕСА_3 ) від 1994 року встановлено, що клопотання квартиронаймача ОСОБА_5 про обмін квартир з сином ОСОБА_4 задоволено (а.с.13).
Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
За таких обставин, враховуючи, що між спадкодавцями немає спору щодо поділу спадкового майна, позивач належним чином прийняв спадщину після смерті батька, але нотаріус йому відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з відсутністю документів, які засвідчують право власності на спадкове майно, то суд дійшов висновку, що позов, в межах заявлених вимог, підлягає до задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, ст. 1261, 1225, 1226, 1261, 1270, ЦК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: квартиру АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк