Справа № 554/11876/20 Номер провадження 11-сс/814/121/21Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
08 лютого 2021 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з секретарем
судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
захисника адвоката ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 9.01.2021, -
9.01.2021 слідчим суддею Октябрського районного суду м. Полтава відмовлено у задоволенні клопотання слідчого Другого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтава ОСОБА_10 , погодженого прокурором Харківської обласної прокуратури ОСОБА_9 у кримінальному провадженні №4202022000000427 від 28.08.2020 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 .
Застосовано ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, з вищою освітою, одруженому, інспектору УПП в Харківській області, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -
запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , у нічний час з 22 год по 6 год ранку наступного дня, строком на 2 місяці в межах строку досудового розслідування, покладено на ОСОБА_7 наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; не відлучатися з місця проживання (реєстрації) без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну; утримуватись від спілкування з потерпілими, свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні.
Постановлено, що у разі невиконання вказаних вище зобов'язань, до підозрюваного може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Доручено прокурору Харківської обласної прокуратури ОСОБА_9 та слідчому СУ ДБР, розташованого в м. Полтава ОСОБА_10 невідкладно провести судово-медичне обстеження особи підозрюваного ОСОБА_11 .
Доручено прокурору Харківської обласної прокуратури ОСОБА_9 провести дослідження обставин, повідомлених підозрюваним ОСОБА_7 щодо можливого незаконного застосування до нього насильства працівниками поліції під час затримання 08.01.2021, в результаті якого йому спричинені тілесні ушкодження, та прийняти рішення відповідно до вимог КПК України, про що повідомити суд.
Контроль за виконанням ухвали покладено на слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, зобов'язавши передати копію ухвали для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Роз'яснено що за умисне невиконання ухвали суду передбачена відповідальність за ст.382 КК України.
Приймаючи таке судове рішення слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, яка підтверджується вагомими доказами та ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_7 може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших учасників у цьому ж кримінальному провадженні і тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 ; те, що підозрюваний - є працівником поліції, а тому обізнаний з методами роботи органів досудового розслідування та методикою збору доказової бази; раніше не судимий, позитивно характеризується, одружений, має на утриманні дружину та малолітню дитину, яка перебуває на лікуванні та знаходиться на диспансерному обліку; вік та стан здоров'я підозрюваного; наявність міцних соціальних зв'язків, офіційного працевлаштування, постійного місця проживання в ОСОБА_7 , та те, що останній наміру ухилятися від слідства не має.
Слідчий суддя, відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_7 зазначив про недоведеність недостатності застосування більш м'якого запобіжного заходу підозрюваному для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні слідчого.
В апеляційній скарзі прокурор Харківської обласної прокуратури ОСОБА_9 просить скасувати ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 9.01.2021 та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого Другого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтава ОСОБА_10 . Обрати підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів. Визначити розмір застави - 168 160 грн та у разі її внесення, покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати за викликом до слідчого, прокурора та суду; уримуватися від спілкування зі свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення та іншими особами, визначеними слідчим чи прокурором; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання слідчому, прокурору свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що слідчим суддею місцевого суду не враховано те, що: ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого майнового злочину за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у сховище, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років; злочин, у якому підозрюється ОСОБА_7 вчинено за ретельно організованим планом та підготовкою, що дає підстави вважати, що вказані особи також розробили заходи, спрямовані на уникнення відповідальності на випадок викриття їх діяльності; підозрюваний є поліцейським - інспектором УПП в Харківській області; добре обізнаний з методами проведення досудового розслідування та збором доказової бази, має зв'язки в правоохоронній системі; вільне спілкування та безперешкодне переміщення підозрюваним надасть йому можливість узгодити спільні протиправні дії, спрямовані на перешкоджання кримінальному провадженню, незаконному впливу на свідків, а також підбурюванню сторонніх осіб впливати на свідків у даному кримінальному провадженні та в подальшому надання неправдивих показань з метою прикриття незаконної діяльності чи створення підозрюваним собі алібі, підробки офіційних документів; на розгляді в Московському районному суді м. Харків перебуває обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні корупційних кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.3 ст.368 КК України.
Крім того, в обґрунтування ризиків того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, прокурор зазначає про неодноразове порушення ОСОБА_7 присяги поліцейського, його неналежну поведінку, яка негативно характеризує останнього, що вказує на схильність підозрюваного до порушень закону.
Водночас апелянт зазначає про відсутність жодного офіційного документа, який би підтверджував те, що ОСОБА_7 проживає за вказаною в ухвалі слідчого судді адресою та звертає увагу на ненадання слідчому судді даних про згоду власника житла на проживання в ньому підозрюваного.
На думку прокурора, застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу з підстав в ній наведених, підозрюваного та його захисника, які посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення слідчого судді, просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, вивчивши матеріали провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
У відповідності до вимог ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Під час апеляційного перегляду встановлено, що СВ СУ Територіального управління ДБР, розташованого у м. Полтава здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №4202022000000427 від 28.08.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3,4 ст.185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений в ході досудового розслідування час, у ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у сховище.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , вступивши у невстановлений в ході досудового розслідування час у злочинну змову щодо вчинення крадіжки кабелю зв'язку, 08 січня 2021 року приблизно о 00 годині 30 хвилин, прибули на автомобілі BMW «316» з д.н.з. НОМЕР_1 , 2001 р.в., vin НОМЕР_2 , сірого кольору, під керуванням ОСОБА_7 , до оглядового пристрою, який використовується Управлінням Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Харківській області як сховище для розташування магістральних кабельних ліній зв'язку, поблизу будинку АДРЕСА_2 з однієї сторони, та до оглядового пристрою, розташованого поблизу будинку по АДРЕСА_3 , що також використовується Управлінням Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Харківській області як сховище для розташування магістральних кабельних ліній зв'язку.
При цьому, ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 розробили план злочинних дій, розподіливши між собою функціональні ролі вчинення крадіжки кабелю із застосуванням в якості знаряддя злочину бокорізу (кусачок), ножовки, лебідки, викрутки, які заздалегідь взяли із собою.
Реалізовуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , за допомогою заздалегідь заготовленого знаряддя, відчинили металеву кришку, що закриває вхід до оглядового пристрою та шляхом зламу та пошкодження запірного пристрою відчинили сховище (оглядовий пристрій), в якому зберігаються кабелі зв'язку.
Таким чином, діючи узгоджено, ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 виконали всі дії, які вважали за необхідне, для здійснення проникнення у зазначені сховища.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , діючи узгоджено між собою, використовуючи темний час доби та ту обставину, що за їх діями ніхто не спостерігає, застосовуючи в якості знаряддя злочину наявні у них заздалегідь заготовлені бокорізи (кусачки), перекусили ними кабелі ліній зв'язку.
Після цього, ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , бажаючи довести злочинний умисел до кінця, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, таємно викрали кабель зв'язку марки ТЗГ 7x4x1,2, довжиною приблизно у 50 метрів та вартістю 980 грн, який належить Управлінню Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Харківській області, змотавши їх у шість бухт, та, поклали їх у багажне відділення автомобіля BMW «316» з д.н.з. НОМЕР_1 , 2001 р.в., vin НОМЕР_2 , сірого кольору.
Таким чином, ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , виконали всі дії, які вважали за необхідне, для заволодіння майном Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Харківській області, поєднаним з проникненням у сховище.
Після цього ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , звернувши на свою користь викрадене майно, з місця вчинення злочину зникли з тим, щоб в подальшому розпорядитись ним на власний розсуд.
У результаті протиправного діяння ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 завдали потерпілій стороні, юридичній особі Управлінню Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Харківській області, матеріальної шкоди на загальну суму 980 грн (а.м.с. 76-79).
8.01.2021 слідчим Другого СВ СУ Територіального управління ДБР, розташованого у м. Полтава повідомлено ОСОБА_7 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у сховище.
9.01.2021 слідчий Другого СВ СУ Територіального управління ДБР, розташованого у м. Полтава ОСОБА_10 , за погодженням прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_9 , звернувся до слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава з клопотанням про застосування підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів із визначенням застави - 168160 грн, яке мотивоване наявністю обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, в якому останній підозрюється та тим, що підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. На думку ініціатора клопотання, у разі застосування підозрюваному ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, неможливо запобігти вказаним вище ризикам, оскільки інші запобіжні заходи передбачають перебування підозрюваного на волі, що дасть останньому змогу вчинити дії, зазначені у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне та всебічне встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні.
9.01.2021 слідчим суддею Октябрського районного суду м. Полтава відмовлено у задоволенні клопотання слідчого Другого СВ СУ ТУ ДБР, розташованого у м. Полтава про застосування підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосовано підозрюваному запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло у нічний час з 22:00 до 6:00 та покладено на ОСОБА_7 наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; не відлучатися з місця проживання (реєстрації) без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну; утримуватись від спілкування з потерпілими, свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні.
Приймаючи таке судове рішення слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, яка підтверджується вагомими доказами та ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_7 може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших учасників у цьому ж кримінальному провадженні й тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 ; те, що підозрюваний - є працівником поліції, а тому обізнаний з методами роботи органів досудового розслідування та методикою збору доказової бази; раніше не судимий, позитивно характеризується, одружений, має на утриманні дружину та малолітню дитину, яка перебуває на лікуванні та знаходиться на диспансерному обліку; вік та стан здоров'я підозрюваного; наявність міцних соціальних зв'язків, офіційного працевлаштування, постійного місця проживання в ОСОБА_7 , та те, що останній наміру ухилятися від слідства не має.
Слідчий суддя, відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_7 зазначив про недоведеність недостатності застосування більш м'якого запобіжного заходу підозрюваному для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні слідчого.
З таким висновком погоджується і колегія суддів.
За ст. 177 КПК України підставою, застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182). Вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. При цьому, слідчий суддя зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх вказаних вище обставин.
Прокурор в суді першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, не довів наявність обставин, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України.
У той час як ч.2 ст.194 КПК України є імперативною нормою і чітко регламентує, що слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1ст. 194 КПК України.
Слідчий суддя дійшов правильного висновку, про наявність обґрунтованої підозри, оголошеної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, що підтверджуються вагомими доказами і наявність якої не оспорюється учасниками провадження.
Колегія суддів, окрім врахованого слідчим суддею, враховує також: молодий вік підозрюваного, відсутність відомостей про порушення останнім обов'язків, покладених на нього, у зв'язку із застосуванням йому запобіжного заходу у виді домашнього арешту та відомостей щодо впливу ОСОБА_7 на свідків чи інших учасників кримінального провадження. Надана прокурором копія ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 20.01.2021 про здійснення приводу ОСОБА_7 , не свідчить про порушення покладених на ОСОБА_7 при застосуванні запобіжного заходу слідчим суддею обов'язків, оскільки захисником підозрюваного у судовому засіданні апеляційного суду надано виписку із медичної карти ОСОБА_7 , виданої КНП «Міська лікарня №1» Харківської міської ради, за якою останній перебував на стаціонарному лікуванні у зв'язку із закритою черепно-мозковою травмою, струсом головного мозку, що підтверджує об'єктивну неможливість прибуття підозрюваного на вимогу суду.
Наявність ризиків, передбачених п.п.4,5 ч.1 ст.177 КПК України, колегія суддів вважає недоведеними, а посилання прокурора на підтвердження наявності даних ризиків на порушення підозрюваним присяги поліцейського та неналежну поведінку, самі по собі не свідчать про наявність певного ступеня ймовірності того, що ОСОБА_7 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення або ж перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з урахуванням зокрема встановлених вище у підозрюваного соціально-стримуючих факторів Водночас під час апеляційного перегляду встановлено, що підозрюваного відсторонено від посади, що також унеможливить вчинення ОСОБА_7 дій, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню, на які посилається прокурор в поданій апеляційній скарзі.
Доводи апелянта про те, що підозрюваний добре обізнаний з методами проведення досудового розслідування та збором доказової бази враховані слідчим суддею при постановленні оскаржуваної ухвали, а тому колегія суддів не вбачає підстав для їх повторного врахування.
Щодо тверджень прокурора про розгляд Московським районним судом м. Харків обвинувального акта щодо ОСОБА_7 за ч.1 ст.366, ч.3 ст.368 КК України, то на підтвердження даної обставини прокурором не надано відповідних доказів як у поданій апеляційній скарзі, так і в судовому засіданні апеляційного суду. Не надано прокурором як слідчому судді, так і апеляційному суду й даних щодо того, що підозрюваний не проживає за адресою, за якою підозрюваному застосовано домашній арешт. Крім того, колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що органами досудового розслідування встановлено адресу проживання підозрюваного, яка є аналогічною зазначеній в ухвалі слідчого судді, що підтверджується анкетними даними підозрюваного, викладеними в повідомленні про підозру (а.м.п. 76).
Так, метою будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, з тим щоб орган досудового розслідування зміг виконати завдання передбачені ст.2 КПК України, а тому сама по собі тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, не є підставою для скасування ухвали слідчого судді місцевого суду.
У зв'язку з викладеним, зважаючи на те, що прокурором в суді першої та апеляційної інстанцій не доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, для запобігання ризикам, встановленим слідчим суддею, колегія суддів вважає, що, враховуючи конкретні обставини злочину, дані про особу підозрюваного, його вік, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, наявність обґрунтованої підозри, встановлених ризиків, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно якої рішення суду повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відповідатиме меті застосування запобіжного заходу та забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
На думку колегії суддів, обмеження свободи пересування підозрюваного шляхом його ізоляції в житлі через заборону залишати житло в нічний час доби, який також обмежує свободу особи та змушує підозрюваного відчувати на собі певний тягар заборон, зможе запобігти встановленим слідчим суддею ризикам, що у свою чергу спростовує доводи апеляційної скарги прокурора.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про застосування підозрюваному запобіжного заходу у виді домашнього арешту, з покладенням обов'язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України, та належним чином мотивував своє рішення.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 9.01.2021 щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4