просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
08 лютого 2021 року м.Харків Справа № 913/651/20
Провадження №33/913/651/20
За позовом Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, вул.Б.Хмельницького, буд.6, м.Київ, 01601
до відповідача Комунальне спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство “Рубіжнетеплокомуненерго” Рубіжанської міської ради, вул.Іванова, 157, м.Рубіжне, Луганська область, 93010
про стягнення 24 040 357 грн 15 коп.
Суддя Драгнєвіч О.В.
Секретар судового засідання Чигрина Є.Ю.
У засіданні брали участь:
від позивача в режимі відеоконференції: Єфременко О. О., адвокат за довіреністю №14-13 від 15.01.2021, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 6537/10 від 23.03.2018 року;
від відповідача: представник не прибув.
Акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” звернулось до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Коммунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства “Рубіжнетеплокомуненерго” Рубіжанської міської ради з вимогами про стягнення грошових коштів за договором постачання природного газу №5388/18-БО-20 від 11.10.2018, з урахуванням укладених додаткових угод, у сумі 24 040 357 грн 15 коп., з яких: 21 924 741 грн 93 коп. - сума основного боргу; 1 087 083 грн 90 коп. - сума нарахованих 3% річних; 943 626 грн 14 коп. - інфляційних втарат, 84 905,18 грн - збитки.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що на виконання умов укладеного між сторонами договору постачання природного газу №5388/18-БО-20 від 11.10.2018 позивач передав у власність відповідачу природний газ на суму 21 924 741 грн 93 коп. Однак, відповідач в порушення п. 6.1 договору не виконав своєчасно та в повному обсязі свої зобов'язання в частині внесення оплати за природний газ, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість за поставлений природний газ у розмірі 21 924 741 грн 93 коп.
У зв'язку із допущеним відповідачем простроченням виконання грошового зобов'язання на підставі ст.625 ЦК України позивачем були нараховані 3% річних у сумі 1 087 083 грн 90 коп. розраховані за період з 27.11.2018 по 13.10.2020, інфляційні втрати у сумі 943 626 грн 14 коп. розраховані за період з 01.12.2018 по 30.09.2020. Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача збитки в сумі 84 905,18 грн, обраховані на підставі п.3.13, п.5.7. договору в редакції додаткової угоди №4, за березень 2019 року оскільки фактичний обсяг використаного відповідачем газу більше ніж на 5% відрізнявся від замовленого обсягу природного газу на відповідний період.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2020 справа передана на розгляд судді Драгнєвіч О.В.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 07.12.2020 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.01.2021; встановлено учасникам строки для подання заяв по суті.
В судове засідання 18.01.2021 сторони повноважних представників не направили, були повідомлені про дату та час розгляду справи.
Разом з тим, від відповідача 28.12.2020 надійшов відзив на позовну заяву за вих.№924 від 24.12.20, в якому останній зазначає, що позовні вимоги визнає частково, зокрема, визнає тільки основний борг у сумі 21 924 741 грн 93 коп. та просить зменшити штрафні санкції, а саме зменшити нарахування 3% річних, інфляційні втрати на 90 %. Згідно пунктів 1.3-1.4 Статуту Комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства “Рубіжнетеплокомуненерго” Рубіжанської міської ради, відповідач є комунальним підприємством, яке засноване на власності територіальної громади м.Рубіжне. Основними споживачами є об'єкти соціальної інфраструктури, що фінансуються з бюджету. На території м.Рубіжне Комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства “Рубіжнетеплокомуненерго ” Рубіжанської міської ради є підприємством, що має можливість здійснювати подачу тепла по місту й у випадку, якщо діяльність підприємства буде паралізована, що призведе до створення надзвичайної ситуації в регіоні. Крім того, відповідно до положень Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов'язки затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 №217 у разі надходження коштів на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, не відповідач, а саме банк здійснює перерахування коштів.
Відповідно до пп.2 п.5 договору купівлі-продажу природного газу №5388/18-БО-20 споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до п.5.1 цього договору. Відповідач не мав можливості добровільно виконувати вказаний пункт договору, оскільки на примусовому виконанні Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) перебуває зведене виконавче провадження №12391274 від 16.04.2009 про стягнення коштів з боржника - Комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства “Рубіжнетеплокомуненерго” Рубіжанської міської ради. З метою погашення заборгованості по виконавчим документам, державним виконавцем 09.03.2011 був накладений арешт на кошти на банківських рахунках відповідача. Арешт коштів на рахунках відповідача унеможливлює проведення розрахунків, всупереч встановленим законодавством вимогам, оскільки усі кошти, що поступають на рахунки підприємства, відділом виконання рішень примусово направляються на погашення боргу за відповідними рішення суду. У зв'язку з чим фінансовий стан підприємства є критичним.
Від позивача 08.01.2021 на електронну пошту суду надійшла відповідь на відзив за вих.№39/5-73-21 від 06.01.2021. Доказів направлення відповідачу відповіді на відзив позивачем наразі не надано; зазначено що відповідь на відзив була направлена відповідачу на електронну адресу. За вказаних обставин суд вирішив надати позивачу додатково строк для подання відповідних доказів.
Ухвалою суду 18.01.2020 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, по 07.03.2021; відкладено підготовче засідання на 08.02.2021; встановлено відповідачу строк для подання заперечень.
03.02.2021 від позивача через електронну пошту суду надійшла заява б/н від 03.02.2021 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використання власних засобів зв'язку, з додатковими документами, яка була судом задоволена.
В судовому засіданні 08.02.2021 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи EasyCon брав участь представник позивача. Відповідач в судове засідання представника не направив, однак був повідомлений про час та місце розгляду справи.
25.01.2021 від позивача через канцелярію суду надійшов супровідний лист б/н від 21.01.2021 з доказами направлення відповіді на відзив на адресу відповідача.
У відповіді на відзив за вих.№39/5-73-21 від 06.01.2021 позивач вказує, що сторони передбачили в договорі обов'язок відповідача коли за відсутності або несвоєчасності надходження грошей через рахунок зі спеціальним режимом використання відповідача, сплачувати власними коштами, в строки, передбачені п.п.3 абз.2 п.6.2. договору. Таким чином, умови договору, а саме п. 6.2. договору, прямо встановлюють, що відповідач не обмежується в здійсненні розрахунків з позивачем лише рахунками зі спеціальним режимом використання, а тому він мав передбачену договором можливість сплатити заборгованість своїми коштами, тим самим - міг впливати на стан розрахунку.
Разом з тим, вирішуючи питання про наявність вини як умови застосування відповідальності, передбаченої ст.625 Цивільного кодексу України, слід враховувати особливість правової природи цієї відповідальності.
Беручи до уваги те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційних нарахувань та трьох процентів річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Положеннями Порядку №217 визначено алгоритм розподілу коштів, які надходять на поточні рахунки теплогенеруючих та теплопостачальних організацій зі спеціальним режимом використання для проведення уповноваженим банком розрахунків відповідно до затверджених НКРЕКП нормативів з гарантованим постачальником природного газу як ресурсу для виробництва теплової енергії. Разом з тим, Порядок №217 не стосується договірних зобов'язань гарантованого постачальника природного газу та теплопостачальної організації, як споживача, в частині порядку та строків розрахунків за договором постачання та не змінює строків розрахунків за поставку природного газу, які було погоджено сторонами у договори
Аналіз приписів статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання" в сукупності з положеннями Порядку №217, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №217 від 18.06.2014 на виконання статті 19-1 того Закону, дозволяє дійти висновку, що Порядком №217 визначено спеціальний механізм проведення розрахунків із гарантованим постачальником природного газу, який усуває теплопостачальні організації від розподілу коштів, сплачених споживачами за спожиту теплову енергію, вироблену із ресурсу (природного газу), поставленого гарантованим постачальником. Водночас, положення Порядку №217 не обмежують теплопостачальні організації у можливості виконати свої договірні зобов'язання з оплати за отриманий природний газ за договорами постачання, укладеними з гарантованими постачальниками природного газу, шляхом перерахування на такий спеціальний рахунок власних коштів, отриманих від господарської діяльності.
Визначений Порядком №217 (пункти 8, 9,13,14) алгоритм розподілу уповноваженим банком коштів споживачів, які надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання як оплата вартості теплової енергії та/або наданих комунальних послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, не ставить повноту та своєчасність виконання теплопостачальними організаціями договірних обов'язків з оплати отриманого природного газу для виробництва теплової енергії для потреб населення на користь гарантованого постачальника у залежність від оплати теплової енергії безпосередніми споживачами; не скасовує та не обмежує відповідальність теплопостачальної організації перед постачальником природного газу за невиконання чи неналежне виконання обоє 'язків з оплати за спожитий газ та не змінює строків здійснення розрахунків за договорами, укладеними між теплопостачальними організаціями та гарантованими постачальниками природного газу.
Отже, положення Порядку №217 не змінюють порядку розрахунків теплопостачальної організації та гарантованого постачальника газу за договором постачання природного газу, не позбавляють теплопостачальну організацію, як споживача природного газу, можливості впливати на їх своєчасність і не виключають застосування до відповідача-споживача відповідальності, передбаченої умовами договору у вигляді пені за прострочення оплати вартості отриманого природного газу (пункт 8.2. договору), а також відповідальності за прострочення грошового зобов'язання у порядку частини другої статті 625 ЦК України у вигляді сплати 3% річних та інфляційних втрат.
Вказана відповідь на відзив судом розглянута та долучена до матеріалів справи.
На час проведення судового засідання від відповідача заперечення на відповідь на відзив не надходили.
В судовому засіданні суд заслухав пояснення представника позивача, з'ясував питання щодо можливості завершення підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті. Також судом досліджено документи наявні в матеріалах справи.
Судом враховується, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду (ст.177 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами п.3 ч.2 ст.185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Враховуючи визначені ст.177 Господарського процесуального кодексу України завдання та строк підготовчого провадження, повідомлення належним чином учасників справи про проведення судових засідань, здійснення судом дій, необхідних для забезпечення правильного та своєчасного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про можливість закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Керуючись ст.ст.120, 182-183, 185, 234, 235, Господарського процесуального кодексу України,
1. Закрити підготовче провадження.
2. Призначити справу до розгляду по суті на 25.02.2021 о 14 год. 00 хв.
3. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: м.Харків, проспект Науки, 5, в залі судових засідань №205.
4. Визнати явку представників учасників в судове засідання на їх розсуд.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://lg.arbitr.gov.ua/sud5014/.
У відповідності до положень ч.1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення 08.02.2021 та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Повний текст ухвали підписано 12.02.2021.
Суддя О.В. Драгнєвіч