ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про вжиття заходів забезпечення позову
м. Київ
12.02.2021Справа №910/2125/21
Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Велінком" про забезпечення позову; особа, яка може одержати статус учасника справи: Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (відповідач),
12.02.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Велінком" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви.
У вказаній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Велінком" просить суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом встановлення заборони Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" застосовувати до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велінком" заходи, передбачені розділом 1.7. Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП № 307 від 14.03.2018.
Частиною 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
У своїй заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Велінком" вказує, що має намір звернутись до господарського суду із позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про зобов'язання відповідача припинити дії, спрямовані на нарахування послуг щодо передачі електричної енергії за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії №0494-02024 від 29.03.2019 та включення таких послуг до первинних документів, якими оформлюються послуги з передачі електричної енергії.
В обґрунтування своєї заяви про забезпечення позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Велінком" зазначає, що Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", яке є суб'єктом природної монополії з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами на всій території України, в всупереч умовам Договору про надання послуг з передачі електричної енергії №0494-02024 від 29.03.2019 та з невідомих причин було присвоєно заявнику спочатку статус "Переддефолтний", а потім "Дефолтний", хоча про існування у нього будь-якої заборгованості заявнику не відомо.
При цьому, заявник вказує, що звертався до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" з листом, в якому просив надати пояснення з приводу наявності заборгованості, на підставі якої Товариству з обмеженою відповідальністю "Велінком" було присвоєно статус "Переддефолтний", однак відповіді ним не було одержано.
Окрім того, заявник зазначає, що присвоєння статусу "Дефолтний" фактично позбавляє позивача можливості брати участь на ринку електричної енергії, адже присвоєння такого статусу позбавляє можливості здійснювати господарську діяльність на організованих сегментах ринку електричної енергії, унеможливлює виконання умов договорів з іншими учасниками ринку, в тому числі з операторами систем розподілу, контрагентами на ринку двосторонніх договорів, ринку на добу на перед, внутрішньодобовому ринку, ринку допоміжних послуг, споживачами, якими, зокрема, є медичні заклади та дитячий центр.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд відзначає, що заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду. При цьому, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Такий висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 02.09.2019 у справі №917/137/19.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Суд зазначає, що обрання належного, відповідного до предмета спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, в разі задоволення позову.
Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії", було зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Оскільки позивач має намір звернутися до суду з позовною вимогою немайнового характеру, у цьому випадку має бути застосовано та досліджено таку підставу вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому, у таких немайнових спорах необхідно досліджувати, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, а також у постановах Верховного Суду від 16.03.2020 у справі №916/3245/19, від 16.10.2019 у справі №904/2285/19.
Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.
Системний аналіз положень частини 1 статті 136 і 137 Господарського процесуального кодексу України дає підстави дійти висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені у частинах 2, 5, 6, 7 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).
Так, заявник вважає неправомірним та безпідставним присвоєння Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" статусу "Переддефолтний", а в подальшому "Дефолтний", з огляду на те, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Велінком" відсутня заборгованість за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії №0494-02024 від 29.03.2019.
Пунктом 1.7.1 Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №307 від 14.03.2018 (надалі - Правила ринку), передбачено, що учасник ринку, крім ОСП, ОР та гарантованого покупця, набуває статусу "Переддефолтний" при настанні принаймні однієї з таких подій або обставин:
1) учасник ринку до 18:00 банківського дня, що є другим робочим днем після дати отримання на електронну адресу учасника ринку через систему управління ринком платіжного документа від АР, не здійснив відповідну оплату;
2) учасник ринку, який є СВБ, не надавав, не підтримував, не збільшував та не поновлював фінансові гарантії в необхідному обсязі відповідно до розділу VI цих Правил;
3) учасник ринку не здійснив оплату послуги з передачі електричної енергії та/або з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління у строк понад 30 календарних днів з дати отримання акта приймання-передачі послуги.
Вирішуючи питання щодо співмірності заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю "Велінком" заходів забезпечення позову в частині заборони Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" вживати до нього заходи, передбачені п. 1.7 Правил ринку та адекватними, судом враховано наступне.
По-перше, такі заходи забезпечення позову, як заборона Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" вчиняти певні дії, мають на меті запобігти невиправданому порушенню прав та інтересів позивача, а отже, невжиття таких заходів може істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
По-друге, вжиття заявлених позивачем у заяві заходів забезпечення позову не зумовлює жодним чином вирішення спору по суті, оскільки спрямоване виключно на збереження існуючого статусу позивача на ринку електричної енергії та недопущення негативних наслідків (у вигляді усунення учасника з ринку) до вирішення спору у цій справі.
По-третє, обставин, що обраний Товариством з обмеженою відповідальністю "Велінком" вид забезпечення позову у цьому випадку, призведе до невиправданого обмеження прав Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" чи інших осіб, судом не встановлено.
По-четверте, вжиті заходи забезпечення позову відповідають вимогам процесуального законодавства, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову.
По-п'яте, постановою НКРЕКП №93 від 27.01.2021 внесено зміни до постанови НКРЕКП №766 від 27.01.2020 в частині виключення п. 2, відповідно до якого на період дії карантину та обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби, Оператору системи передачі було заборонено застосовувати до електропостачальників заходи, передбачені підпунктами 1 - 6 пункту 1.7.2 глави 1.7 розділу І Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року №307, та заходи, передбачені пунктом 5.7 Типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії, що є додатком 6 до Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року №309.
В свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Велінком" вказує, що серед його споживачів наявні підприємства, відносно яких відповідно до постанови КМУ від 02 квітня 2020 р. №255 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", пунктом 2. Підпунктом 12 встановлено заборону постачальникам електричної енергії, операторам систем розподілу електричної енергії здійснювати відключення та обмеження нижче технологічного мінімуму споживання електричної енергії підприємств централізованого водопостачання та водовідведення незалежно від форми власності, вугледобувних підприємств.
Серед підприємств, яких в силу вимог закону неможливо відключити від електричної енергії не дивлячись на існуючу заборгованість є КП "Житомирводоканал" Житомирської міської ради (Договір №007/2020 від 31.01.2020), АТ "ОДЕСЬКА ТЕЦ" (Договір №0000039 від 12.05.2020); ДП "Адміністрація морських портів України" (Договір №0000042 від 03.06.2020); ДП "Український дитячий центр "Молода гвардія" (Договір №0000029 від 31.03.2020); КНП "Обласний медичний центр вертебрології і реабілітації" (Договір №0000010 від 20.02.2020); КНП "Одеська обласна станція переливання крові" ООР" (Договір №0000027 від 03.03.2020); КНП "ЦРЛ Подільського району" (Договір №0000033 від 23.03.2020 ); КНП "Герцаївська районна лікарня" (Договір №0000015 від 12.03.2020).
З огляду на наведене, заява про вжиття заходів забезпечення позову в частині заборони Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" вживати до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велінком" заходи, передбачені п. 1.7 Правил ринку у разі настання обставин та подій, є цілком співмірними та адекватними.
Про адекватність і співмірність таких заходів в аналогічному спорі зазначав Верховний Суд у постанові від 21.12.2020 у справі №910/9627/20.
Таким чином, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Велінком" про вжиття заходів до забезпечення позову підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 136, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Велінком" про забезпечення позову задовольнити повністю.
2. До набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Велінком" до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про зобов'язання припинити дії, спрямовані на нарахування послуг щодо передачі електричної енергії за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії №0494-02024 від 29.03.2019 та включення таких послуг до первинних документів, якими оформлюються послуги з передачі електричної енергії, заборонити Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25 ідентифікаційний код 00100227) вживати заходи, передбачені розділом 1.7. Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП №307 від 14.03.2018 року, а саме:
- застосовувати заходи щодо присвоєння Товариству з обмеженою відповідальністю "Велінком" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 127, кв. 5; ідентифікаційний код 39925982) статусу "Переддефолтний" або "Дефолтний" відповідно до положень п. 1.7.1. Глави 1.7. Розділу I Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №307 від 14.03.2018, у зв'язку з наявністю заборгованості за послуги з передачі електричної енергії;
- надсилати Товариству з обмеженою відповідальністю "Велінком" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 127, кв. 5; ідентифікаційний код 39925982) та Регулятору повідомлення про набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "Велінком" статусу "Переддефолтний";
- публікувати на офіційному веб-сайті Адміністратора розрахунків повідомлення про набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "Велінком" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 127, кв. 5; ідентифікаційний код 39925982) статусу "Переддефолтний" із зазначенням дати набуття такого статусу;
- використовувати фінансові гарантії, що надаються Товариством з обмеженою відповідальністю "Велінком" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 127, кв. 5; ідентифікаційний код 39925982) для покриття його заборгованості за послуги з передачі експортованої електричної енергії перед оператором системи передачі;
- використовувати фінансові гарантії, що надаються Товариством з обмеженою відповідальністю "Велінком" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 127, кв. 5; ідентифікаційний код 39925982), для покриття заборгованості перед Адміністратором розрахунків;
- направляти до уповноважених банків довідку, що містить інформацію щодо повного та скороченого найменування Товариства з обмеженою відповідальністю "Велінком" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 127, кв. 5; ідентифікаційний код 39925982), його ЄДРПОУ, розміру простроченої електропостачальником оплати вартості його небалансів електричної енергії;
- надсилати Товариству з обмеженою відповідальністю "Велінком" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 127, кв. 5; ідентифікаційний код 39925982) та Регулятору повідомлення про набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "Велінком" статусу "Дефолтний";
- публікувати на офіційному веб-сайті Адміністратора розрахунків повідомлення про набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "Велінком" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 127, кв. 5; ідентифікаційний код 39925982) статусу "Дефолтний" із зазначенням дати набуття такого статусу;
- зупиняти майбутні та скасовувати діючі реєстрації двосторонні договори щодо продажу електричної енергії Товариством з обмеженою відповідальністю "Велінком" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 127, кв. 5; ідентифікаційний код 39925982);
- установлювати нульовий обсяг продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку для Товариства з обмеженою відповідальністю "Велінком" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 127, кв. 5; ідентифікаційний код 39925982);
- здійснювати переведення постачання електричної енергії споживачам Товариства з обмеженою відповідальністю "Велінком" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 127, кв. 5; ідентифікаційний код 39925982) на постачальника "останньої надії" відповідно до Правил роздрібного ринку;
- направляти до уповноважених банків довідку, що містить інформацію щодо повного та скороченого найменування Товариства з обмеженою відповідальністю "Велінком" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 127, кв. 5; ідентифікаційний код 39925982), його ЄДРПОУ та кінцевий розмір простроченої оплати вартості його небалансів електричної енергії.
3. Дана ухвала є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років із наступного дня після набрання нею законної сили.
4. Стягувач: Товариства з обмеженою відповідальністю "Велінком" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 127, кв. 5; ідентифікаційний код 39925982).
Боржник: Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25; ідентифікаційний код 00100227).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (12.02.2021) та може бути оскарження протягом десяти днів шляхом подання у відповідності до п. 17.5 ч. 1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду або через Господарський суд міста Києва.
Суддя Роман Володимирович Бойко