вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
09.02.2021м. ДніпроСправа № 904/5272/20
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко І. В.
за участю секретаря судового засідання Сироти М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за первісним позовом ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ЖИТОМИРСЬКИЙ БРОНЕТАНКОВИЙ ЗАВОД"
до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "КОНКОРД"
за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОРСОПРО" (ухвала від 24.11.2020)
про стягнення 1489200,00грн. банківської гарантії
та
за зустрічним позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "КОНКОРД"
до відповідача-1 ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ЖИТОМИРСЬКИЙ БРОНЕТАНКОВИЙ ЗАВОД"
до відповідача-2 ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОРСОПРО"
про визнання банківської гарантії №71.00.009832 від 15.04.2019 недійсною та про визнання банківської гарантії №71.00.009832 від 15.04.2019 такою, що не підлягає виконанню
Представники:
від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним): не з'явився
від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним): Турчанінов І.Ю., представник за довіреністю; адвокат
від третьої особи-1 за первісним позовом (відповідача-2 за зустрічним): не з'явився
РУХ СПРАВИ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЖИТОМИРСЬКИЙ БРОНЕТАНКОВИЙ ЗАВОД" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою від 09.09.2020 за вих.№02/2271 до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "КОНКОРД" (далі - відповідач) в якій просить суд стягнути 1489200,00грн. банківської гарантії.
Судові витрати по сплаті позивач просить суд покласти на відповідача.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/5272/20 визначено суддю Петренка Ігоря Васильовича, що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2020.
Ухвалою від 29.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 29.10.2020.
27.10.2020 (електронною поштою) та 27.10.2020 (поштою) через відділ документального забезпечення від відповідача надійшло клопотання від 26.10.2020 за вих.№1419 про відкладення підготовчого судового засідання у зв'язку із самоізоляцією представника відповідача, який мав контакт із хворим на Covid-19. Ухвалою від 30.10.2020 клопотання від 26.10.2020 за вих.№1419 про відкладення підготовчого судового засідання задоволено.
29.10.2020 через відділ документального забезпечення від позивача надійшло клопотання від б/д за вих.№б/н про долучення до матеріалів справи у якому просить долучити до матеріалів справи копію листа від 23.06.2020 за вих.№809 відповідача до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОРСОПРО". Ухвалою від 30.10.2020 клопотання від б/д за вих.№б/н про долучення до матеріалів справи задоволено; документи долучено до матеріалів справи.
Судове засідання призначене на 29.10.2020 не відбулося через раптову відпустку судді Петренка І.В. Ухвалою від 30.10.2020 призначено підготовче засідання на 24.11.2020.
19.11.2020 через відділ документального забезпечення від відповідача надійшов відзив від 16.11.2020 за вих.№1585 у якому просить суд продовжити строк на подання відзиву. Ухвалою від 24.11.2020 у задоволенні клопотання відповідача про продовження строку для подачі відзиву відмовлено. Окрім відзиву від 16.11.2020 за вих.№1585 від відповідача через відділ документального забезпечення від відповідача надійшло клопотання від б/д за вих.№б/н про надання додаткового строку для подачі доказів та документів, а також додаткового строку для подання відзиву (доповнень до відзиву). Ухвалою від 24.11.2020 клопотання відповідача від б/д за вих.№б/н про надання додаткового строку для подачі доказів та документів, а також додаткового строку для подання відзиву (доповнень до відзиву) задоволено. Надано відповідачу додатковий строк для подання відзиву або доповнень до відзиву, витребування та подання доказів по справі, а саме до 02.12.2020. Ухвалою від 24.11.2020 причини пропуску строку для подачі відзиву визнано поважними. Строк для подачі відзиву поновлено. Відзив від 16.11.2020 за вих.№1585 прийнято до розгляду.
Ухвалою від 30.10.2020 позивачу рекомендовано подати належним чином обґрунтоване клопотання про залучення третіх осіб, із зазначенням наявності у них юридичного інтересу та вказати, яким саме чином рішення у цій справі вплине на їх права та обов'язки і на боці якої сторони вони виступають. Ухвалою від 24.11.2020 до участі у справі в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача залучено ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОРСОПРО".
24.11.2020 через відділ документального забезпечення від відповідача надійшла заява від 20.11.2020 за вих.№1617 про зупинення провадження у справі (відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України) в якій просить суд зупинити провадження у справі №904/5272/20 до набрання законної сили судовим рішенням у справі Господарського суду міста Києва №906/417/19 про скасування рішень тендерного комітету та визнання недійсним результатів торгів закупівлі. Ухвалою від 24.11.2020 позивачу дозволено подати додаткові пояснення щодо заяви відповідача від 20.11.2020 за вих.№1617 про зупинення провадження у справі (відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України) у строк до 10.12.2020. Розгляд заяви відповідача від 20.11.2020 за вих.№1617 про зупинення провадження у справі (відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України) відкладено. 14.12.2020 через відділ документального забезпечення від позивача за первісним позовом надійшли заперечення від 11.12.2020 за вих.№02/3364 про зупинення провадження у яких просить суд поновити процесуальний строк для подачі заперечень на заяву про зупинення провадження у справі; долучити дане заперечення до матеріалів справи №904/5272/20; відмовити у задоволенні заяви про зупинення провадження у справі №904/5272/20. Ухвалою від 14.12.2020 розгляд заяви відповідача за первісним позовом від 20.11.2020 за вих.№1617 про зупинення провадження у справі (відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України) відкладено. Ухвалою від 14.01.2021 у задоволенні заяви відповідача за первісним позовом від 20.11.2020 за вих.№1617 про зупинення провадження у справі (відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України) відмовлено.
Ухвалою від 24.11.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 (тридцять) календарних днів, а саме по 30.12.2020 та відкладено підготовче засідання на 14.12.2020.
01.12.2020 через відділ документального забезпечення від відповідача надійшла зустрічна позовна заява від 27.11.2020 за вих.№б/н у якій просить суд:
1. Продовжити процесуальний строк на подання зустрічного позову і прийняття його до спільного розгляду за первісним.
2. Банківську гарантію №71.00.009832 від 15.04.2019, видану відповідачем визнати недійсною.
3. Визнати видану відповідачем гарантію №71.00.009832 від 15.04.2019 такою, що не підлягає виконанню.
4. Судові витрати покласти на відповідачів.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу складу суду для розгляду справи №904/5272/20 визначено суддю Петренка Ігоря Васильовича.
Ухвалою від 10.12.2020 клопотання відповідача про продовження процесуального строку на подання зустрічного позову і прийняття його до спільного розгляду з первісним позовом залишено без розгляду. Прийнято зустрічну позовну заяву АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "КОНКОРД" до відповідача-1 ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ЖИТОМИРСЬКИЙ БРОНЕТАНКОВИЙ ЗАВОД" до відповідача-2 ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОРСОПРО" про визнання банківської гарантії №71.00.009832 від 15.04.2019 недійсною та про визнання банківської гарантії №71.00.009832 від 15.04.2019 такою, що не підлягає виконанню до розгляду. Об'єднано вимоги за зустрічним позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "КОНКОРД" до відповідача-1 ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ЖИТОМИРСЬКИЙ БРОНЕТАНКОВИЙ ЗАВОД" до відповідача-2 ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОРСОПРО" про визнання банківської гарантії №71.00.009832 від 15.04.2019 недійсною та про визнання банківської гарантії №71.00.009832 від 15.04.2019 такою, що не підлягає виконанню в одне провадження з первісним позовом ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ЖИТОМИРСЬКИЙ БРОНЕТАНКОВИЙ ЗАВОД" до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "КОНКОРД" за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОРСОПРО" про стягнення 1489200,00грн. (банківська гарантія). Призначено підготовче засідання на 14.12.2020.
14.12.2020 через відділ документального забезпечення від позивача за первісним позовом надійшла відповідь на відзив від 02/3360 від 11.12.2020 у якій просить суд поновити процесуальний строк для подачі відповіді на відзив; долучити дану відповідь на відзив до матеріалів справи №904/5272/20 та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Ухвалою від 14.12.2020 відповідь на відзив від 11.12.2020 за вих.№02/3360 прийнято до розгляду.
Ухвалою від 14.12.2020 продовжено строк підготовчого провадження; підготовче засідання відкладено на 14.01.2021.
Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.
У рішенні Конституційного Суду України від 30.06.2009 по справі №16-рп/2009 зазначено, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина.
Господарським судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
Враховуючи необхідність надання додаткового часу задля забезпечення можливості подачі відповідачем за зустрічним позовом відзиву, господарський суд констатує, що строк на вирішення даної справи не є порушеним.
24.12.2020 (електронною поштою) та 04.01.2021 (Укрпоштою) через відділ документального забезпечення від відповідача за зустрічною позовною заявою надійшов відзив від 24.12.2020 за вих.№02/3472 у якому просить суд у задоволенні зустрічної позовної заяви відмовити, а судові витрати покласти на позивача за зустрічною позовною заявою. Ухвалою від 14.01.2021 відзив від 24.12.2020 за вих.№02/3472 з доданими до нього документами прийнято до розгляду.
14.01.2021 через відділ документального забезпечення від позивача за зустрічним позовом (АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "КОНКОРД") надійшла змінена позовна заява від 05.01.2021 за вих.№13 (збільшення позовних вимог) про визнання нікчемним договору закупівлі, про визнання недійсним договору про надання банківської гарантії, про визнання недійсною банківської гарантії та про визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню в якій просить суд: 1. Укладений між відповідачем-1 за зустрічним позовом (ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЖИТОМИРСЬКИЙ БРОНЕТАНКОВИЙ ЗАВОД") як покупцем, та відповідачем-2 за зустрічним позовом (ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОРСОПРО", стара назва - ТОВ "А ВЕКТОР"), як постачальником, договір №65/ДК від 14.02.2019 визнати нікчемним. 2. Укладений між позивачем за зустрічним позовом та відповідачем-2 за зустрічним позовом як принципалом, договір про надання банківської гарантії №71.00.009832 від 15.04.2019 визнати недійсним. 3. Банківську гарантію №71.00.009832 від 15.04.2019, видану позивачем за зустрічним позовом відповідачу-1 за зустрічним позовом визнати недійсною. 4. Визнати видану позивачем за зустрічним позовом гарантію №71.00.009832 від 15.04.2019 такою, що не підлягає виконанню. Судові витрати покласти на відповідача-1 за зустрічним позовом та відповідача-2 за зустрічним позовом. Ухвалою від 14.01.2021 відмовлено у прийнятті до розгляду та повернуто змінену позовну заяву позивача за зустрічним позовом від 05.01.2021 за вих.№13 (збільшення позовних вимог) про визнання нікчемним договору закупівлі, про визнання недійсним договору про надання банківської гарантії, про визнання недійсною банківської гарантії та про визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню.
14.01.2021 через відділ документального забезпечення від позивача за зустрічним позовом (АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "КОНКОРД") надійшла заява від 11.01.2021 за вих.№29 про витребування доказів (відповідно до статті 81 Господарського процесуального кодексу України) в якій просить суд витребувати від відповідача-1 за зустрічним позовом (ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЖИТОМИРСЬКИЙ БРОНЕТАНКОВИЙ ЗАВОД") належним чином засвідчені копії та для огляду в судовому засіданні оригінали тендерної документації проведення закупівлі у комерційній пропозиції №3485003, яка була здійснена через електронно-торговий майданчик https://smarttender.biz (оголошення про закупівлю, рішення про обрання переможця на закупівлю, рішення про намір укласти договір та безпосередньо договір за результатами закупівлі з усіма додатками). Ухвалою від 14.01.2021 у задоволенні заяви позивача за зустрічним позовом від 11.01.2021 за вих.№29 про витребування доказів (відповідно до статті 81 Господарського процесуального кодексу України) відмовлено.
Ухвалою від 14.01.2021 підготовче провадження закрито; справу призначено до розгляду по суті 09.02.2021.
09.02.2021 через відділ документального забезпечення від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надійшла заява від 09.02.2020 за вих.№б/н про відкладення розгляду справу через складні погодні умови.
ПОЗИЦІЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Розглянувши клопотання позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом), господарський суд взяв до уваги, що явка представників учасників справи обов'язковою не визнавалася, а матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду справи по суті.
В судове засідання, яке відбулося 09.02.2021, явку представника забезпечив відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом); неявка представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) не перешкоджає розгляду справи по суті.
Судовий процес, на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України, фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.
В судовому засіданні, яке відбулося 09.02.2021, здійснено розгляд справи по суті.
Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 194 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
В судовому засіданні, яке відбулося 09.02.2021, в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Щодо позицій учасників процесу в частині первісних позовних вимог.
ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ.
14.02.2019 між позивачем (покупцем) та товариством з обмеженою відповідальністю "А Вектор" (нова назва - "ОРСОПРО") (постачальник) укладено договір №65/ДК (далі - договір поставки), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати у власність, а покупець - прийняти і оплатити продукцію, вказану у Специфікації (далі - продукція), на умовах та в строки, передбачені договором.
15.04.2019 між товариством з обмеженою відповідальністю "А Вектор" (нова назва - "ОРСОПРО") (далі - третя особа-1, постачальник, принципал) та відповідачем (гарант) укладено Банківську гарантію №71.00.009832, відповідно до умов якої, відповідач (гарант) зобов'язався сплатити на користь позивача (бенефіціар) суму цієї гарантії у випадку невиконання третьою особою-1 (принципалом) своїх зобов'язань перед позивачем (бенефіціаром) за виконання умов договору поставки.
Згідно умов гарантії, відповідач (гарант) зобов'язався виплатити позивачу (бенефіціару) у валюті гарантії, будь-яку суму в межах загальної суми цієї гарантії, що складає 1489200,00грн., за порушення третьою особою-1 (принципалом) своїх зобов'язань за договором та/або порушення якості (комплектності) та/або кількості товару.
На виконання умов договору поставки третьою особою-1 (постачальник, принципал) здійснено поставку продукції, що підтверджується видатковою накладною №117 від 14.06.2019 та видатковою накладною №118 від 18.06.2019.
В порядку передбаченому пунктом 2.4 договору комісією позивача (покупця), із залученням представника філії №637 ПЗ Міністерства оборони України, проведено перевірку якості поставленої третьою особою-1 (постачальником, принципалом) продукції.
По результатам перевірки комісією позивача (покупця) складено відповідні Акти вхідного контролю, а саме:
1. Акт №492 вхідного контролю від 18.06.2019, відповідно до якого продукція, яка надійшла позивачу (покупцю) по видатковій накладній №117 від 14.06.2019 непридатна для подальшого використання за призначенням та підлягає поверненню постачальнику для заміни на нове з документами відповідними договору поставки.
2. Акт №495 вхідного контролю від 18.06.2019, відповідно до якого продукція, яка надійшла позивачу (покупцю) по видатковій накладній №118 від 18.06.2019 непридатна для подальшого використання за призначенням та підлягає поверненню постачальнику для заміни на нове з документами відповідними договору поставки.
В силу положень пункту 2.5 договору поставка продукції по видатковій накладній №117 від 14.06.2019 та видатковій накладній №118 від 18.06.2019, у зв'язку із її невідповідністю умовам договору в частині якості вважається непоставленою.
Більше поставок продукції по договору третьою особою-1 (постачальник, принципал) не здійснюлося.
Відтак, на адресу третьої особи-1 (постачальника, принципала) направлено претензію за вих.№02/2128 від 21.06.2019 разом з Актами вхідного контролю та вимогою щодо заміни продукції, здійснення поставки та сплати штрафу у розмірі 609696,00грн.
За твердженням позивача, третя особа-1 (постачальник, принципал) не виконала зобов'язання з поставки продукції по договору поставки, у зв'язку із чим на адресу відповідача направлено письмову вимогу за вих.№02/1491 від 12.06.2020 про сплату суми гарантії по банківській гарантії №71.00.009832 від 15.04.2019 з письмовим обґрунтуванням настання обставин визначених Банківською гарантією, що призводить до виплати позивачу (покупцю, бенефіціару) суми гарантії у розмірі 1489200,00грн.
У зв'язку з неналежним виконанням третьою особою-1 (постачальником, принципалом) взятих на себе зобов'язань за договором поставки позивач нарахував відповідачу:
- пеню за загальний період прострочення з 02.05.2019 по 01.04.2020 на загальну суму 5273520,00грн.;
- штраф, нарахований в порядку пункту 7.4 договору, у розмірі 609696,00грн.
18.08.2020 позивачем отримано від відповідача відповідь від 10.08.2020 за вих.№1068 на письмову вимогу про сплату суми гарантії по банківській гарантії №71.00.009832 від 15.04.2019, якою відмовлено у виконанні вимоги та сплати суми банківської гарантії. Крім цього, відповідач вказав, що позивач не надав підтверджуючих документів, які свідчать про винні дії/бездіяльність принципала.
ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ.
Відповідач визнав, що відмовив позивачу у виплаті, з огляду на те, що у договорі купівлі-продажу, який слугував основним зобов'язанням за виданою гарантією, був відсутній підпис директора бенефіціара, а лише містився запис "З протоколом розбіжностей". Самого протоколу банку надано не було.
Отже, відповідач ставить під сумнів сам факт укладення договору купівлі-продажу.
Відповідач звертає увагу на позицію викладену у постанові Верховного Суду України від 24.02.2016 по справі №3-31гс16.
Відповідач вказує, що у своїй письмовій вимозі до банку позивач-бенефіціар повідомив, що не поставка за договором купівлі-продажу продукції по специфікації підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 207 за період часу з 30.10.2019, однак банку надано оборотно-сальдову відомість 207 за період з 01.01.2017 по 06.06.2020 до договору купівлі-продажу, що не відповідає заявленій у вимозі інформації.
Бенефіціар не надав відповідачу підтвердження факту повернення неякісної продукції.
Неповернення постачальнику неякісної продукції дорівнюється до ненадання покупцем відповідної вимоги, яка є підставою для заміни продукції на якісну.
Таким чином, відповідач не вбачає вини постачальника-принципала, що й слугувало підставою для відмови у виплаті гарантії.
ДОВОДИ ПОЗИВАЧА ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ НА ВІДЗИВ.
Позивач вказує, що під час укладання договору №65/ДК від 14.02.2019 між позивачем та третьою особою-1 для врегулювання умов договору складено та погоджено Протокол розбіжностей до договору №65/ДК від 14.02.2019, який вступив в силу з 21.03.2020.
Специфікація №14 укладена 27.03.2019, що підтверджується підписами представників сторін договору.
Банківська гарантія №71.00.009832 укладена 15.04.2019.
Позивач стверджує, що виконуючи норми Положення Постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 №639, під час отримання банківської гарантії №71.00.009832 від 15.04.2019 принципалом надано відповідачу всі документи, в тому числі копії договору №65/ДК від 14.02.2019, Протоколу розбіжностей від 05.03.2019 та Специфікації №14 від 27.03.2019, які були підставою та слугували укладенню між принципалом та грантом банківської гарантії.
Щодо заперечень відповідача відносно оборотно-сальдової відомості по рахунку 207 за період часу з 01.01.2017 по 06.06.2020 та невідповідності вказаної інформації у вимозі, позивач зазначає, що Специфікація №14 від 27.03.2019 укладена на поставку третьою особою-1 визначеної продукції, а саме скла СЕ-2П у кількості 1000штук та Прилад ТНПО-170а, в кількості 2400 штук. Оборотно-сальдова відомість по рахунку 207 за період часу з 01.01.2017 по 06.06.2020 підтверджує, що визначена у Специфікації №14 від 27.03.2019 по договору №65/Дк від 14.02.2019 на адресу позивача від третьої особи-1 не надходила.
Позивач наголошує, що факт не проведення заміни неякісної продукції постачальником ніяким чином не впливає на його обов'язки з поставки якісної продукції згідно Специфікації №14 по договору №65//ДК від 14.02.2019.
ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА ЩОДО НЕЗГОДИ З АРГУМЕНТАМИ ПОЗИВАЧА ВИКЛАДЕНИМИ У ВІДПОВІДІ НА ВІДЗИВ.
Заперечення не надано.
ПОЗИЦІЯ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ-1 ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ.
Письмові пояснення щодо первісної позовної заяви не надано.
Щодо позицій учасників процесу в частині зустрічних позовних вимог.
ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА ЗА ЗУСТРІЧНИМ ПОЗОВОМ.
Позивач за зустрічним позовом вказує, що основний договір - договір №65/ДК від 14.02.2019 не містить положень щодо його забезпечення.
Про забезпечення йдеться у Специфікації №14 від 27.03.2019.
Посилаючись на положення статті 26 Закону України "Про публічні закупівлі", в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, позивач за зустрічним позовом вказує, що Специфікацію №14 від 27.03.2019 укладено пізніше дати укладення самого договору, що не відповідає положенням статті 26 Закону України "Про публічні закупівлі".
Позивач дійшов висновку, що з огляду на невідповідність умов договору вимогам статті 26 Закону України "Про публічні закупівлі", оспорюваний договір закупівлі є недійсним з підстав, визначених у статтях 36, 37 Закону України "Про публічні закупівлі".
Зважаючи на нікчемність договору закупівлі як основного зобов'язання за банківською гарантією, банк вважає недійсним також і договір про надання банківської гарантії, що виключає дійсність самої банківської гарантії.
Позивач за зустрічним позовом дійшов висновку, що відповідач-2 звернувся до позивача за зустрічним позовом з нелегітимною заявою, оскільки договором закупівлі така гарантія не передбачалася, тому вказана заява є недійсною і такою, що порушує публічний порядок.
Договір про надання банківської гарантії, на думку позивача за зустрічним позовом, також є недійсним та порушує публічний порядок.
Так як гарантія є похідною від договору закупівлі та договору про надання банківської гарантії вона також є недійсною.
Окрім недійсності, спірна гарантія, на думку позивача за зустрічним позовом, не підлягає оплаті, тому позивач за зустрічним позовом додатково обрав такий спосіб захисту своїх прав та інтересів, як визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню, що фактично є вимогою про визнання припиненим одностороннього правочину (гарантії).
Аналогічна правова позиція висвітлена у постановах Верховного Суду від 21.03.2019 зі справи №910/5726/18 та від 04.04.2019 зі справи №910/5723/18.
Позивач за зустрічним позовом вказує, що гарантія виписана на відповідача-2 з іншою назвою та адресою і станом на час судового розгляду зміни до тексту гарантії не вносилися.
ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА-1 ЗА ЗУСТРІЧНИМ ПОЗОВОМ.
Відповідач-1 за зустрічним позовом констатує, що Специфікація №14 від 27.03.2019 є невід'ємною частиною договору №65/ДК від 14.02.2019, а тому твердження позивача про те, що договір не містить положень щодо його забезпечення є хибними та такими, що не відповідають фактичним обставинам.
Посилаючись на положення статті 204 Цивільного кодексу України, відповідач-1 за первісним позовом стверджує, що договір №65/ДК є чинним та правомірним.
ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА-2 ЗА ЗУСТРІЧНИМ ПОЗОВОМ.
Відзив не надано.
ДОВОДИ ПОЗИВАЧА ЗА ЗУСТРІЧНИМ ПОЗОВОМ НА ВІДЗИВ ВІДПОВІДАЧА-1.
Відповідь на відзив не надано.
ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є такі: 1. Обставини укладання договору та його дійсність. 2. Обставини виконання основного договору. 3. Обставини видачі банківської гарантії та її дійсність. 4. Наявність підстав для виконання або невиконання банківської гарантії.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
1. Обставини укладання договору та його дійсність.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина 3 статті 180 Господарського кодексу України).
14.02.2019 між позивачем (далі - позивач, позивач за первісним позовом, відповідач-1 за зустрічним позовом, покупець) та третьою особою-1 (далі - третя особа-1, відповідач-2 за зустрічним позовом) укладено договір №65/ДК (далі - основний договір).
Предмет договору. Постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець - прийняти й оплатити продукцію, вказану у специфікаціях (далі - продукція) на умовах та в строки, передбачені договором (пункт 1.1 основного договору). Постачальник гарантує, що продукція є новою або технічно справною, не нижче ІІ категорії, придатної для використання за призначенням, стосовно неї відсутні права третіх осіб, пов'язаних з її наймом, знаходженням у власності, заставі, користуванні, а також з інтелектуальною власністю тощо (пункт 1.2 договору). Продукція, що поставляється за договором використовується покупцем відповідно до умов Державного контракту на виконання робіт за державним оборонним замовленням №342/3/5/18/73 від 28.12.2018, укладеного з Міністерством оборони України для капітального та регламентованого ремонту військової техніки (пункт 1.3 договору).
Ціна договору. Загальна сума договору складається із сум Специфікацій до Договору (пункт 4.2 основного договору).
Строк. Даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2020. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від зобов'язань та відповідальності за порушення зобов'язань (у тому числі гарантійних), які виникли під час дії договору (пункт 10.4 основного договору).
Відтак, сторонами погоджено істотні умови договору.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).
Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Договір у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним.
Таким чином, укладений між сторонами основний договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.
Крім цього, дійсність основного договору встановлено у рішенні Господарського суду міста Києва від 08.07.2020 по справі №910/4379/20, яке набрало законної сили.
27.03.2019 між позивачем та третьою особою-1 підписано Специфікацію №14, яка відповідно до пункту 7, є невід'ємною частиною основного договору і вступає в силу з моменту її підписання сторонами.
2. Обставини виконання основного договору.
На виконання умов основного договору третя особа-1 передала позивачу товар на загальну суму 3048480,00грн., що підтверджується видатковою накладною №117 від 14.06.2019 на суму 1734480,00грн. та видатковою накладною №118 від 18.06.2019 на суму 1314000,00грн.
Відповідно до пункту 2.4 основного договору, якість продукції, що є предметом договору перевіряється відділом технічного контролю покупця, результати перевірки оформляються Актом вхідного контролю, на кожну окрему партію продукції.
За результатами перевірки майна, яке надійшло 14.06.2019 на адресу позивача від третьої особи-1 по накладній №117 від 14.06.2019 складено Акт №492 вхідного контролю від 18.06.2019, яким зафіксовано висновок, що майно, яке надійшло 14.06.2019 на адресу позивача від третьої особи-1 по накладній №117 від 14.06.2019 згідно з основним договором - непридатне для подальшого використання за призначенням та підлягає поверненню постачальнику для заміни на нове з документами відповідними договору №65/ДК від 14.02.2019.
За результатами перевірки майна, яке надійшло 18.06.2019 на адресу позивача від третьої особи-1 по накладній №118 від 18.06.2019 складено Акт №495 вхідного контролю від 18.06.2019, яким зафіксовано висновок, що майно, яке надійшло 18.06.2019 на адресу позивача від третьої особи-1 по накладній №118 від 18.06.2019 згідно з основним договором - непридатне для подальшого використання за призначенням та підлягає поверненню постачальнику для заміни на нове з документами відповідними договору №65/ДК від 14.02.2019.
Господарський суд констатує, що сторони основного договору у пункті 7.4 основного договору узгодили, що доказом підтвердження поставленої продукції, яка не відповідає умовам договору в частині якості та номенклатури є Акт вхідного контролю Покупця, що складається за результатами прийняття продукції по якості.
Таким чином, господарський суд визнає продукцію, поставлену за основним договором такою, що не відповідає умовам договору. Акт №492 вхідного контролю від 18.06.2019 та Акт №495 вхідного контролю від 18.06.2019, господарський суд визнає належними доказами поставки товару неналежної якості.
Пунктом 2.5 основного договору визначено, що у разі виявлення недоліків під час приймання продукції по якості, номенклатурі, комплектності, умовам договору постачальник усуває виявленні недоліки (проводить заміну продукції), доукомплектовує продукцію за місцем розташування покупця (за письмовою згодою покупця) протягом 15 календарних днів з моменту отримання від покупця відповідної вимоги. В разі неможливості усунути виявлені недоліки, продавець здійснює заміну продукції на таку, що відповідає умовам договору, протягом 15 календарних днів, з моменту отримання від покупця відповідної вимоги. Продукція, відносно якої проводиться заміна та/або усуваються виявлені недоліки, вважається не поставленою.
Отже, оцінюючи фактичні обставини справи, господарський суд, з урахуванням положень пункту 2.5 основного договору, доходить висновку, що продукція, поставка якої підтверджується видатковою накладною №117 від 14.06.2019 на суму 1734480,00грн. та видатковою накладною №118 від 18.06.2019 на суму 1314000,00грн. вважається не поставленою.
3. Обставини видачі банківської гарантії та її дійсність.
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України гарантія є видом забезпечення виконання зобов'язання.
Згідно зі статтею 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
За змістом положень частини 1 статті 1, частини 2 статті 9 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 14 Господарського кодексу України спеціальні норми Господарського кодексу, які встановлюють особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання, підлягають переважному застосуванню перед тими нормами Цивільного кодексу, які містять відповідне загальне регулювання.
Отже, спеціальними нормами, які підлягають переважному застосуванню до спірних правовідносин у цій справі, є саме положення статті 200 Господарського кодексу України, відповідно до частин 1 та 4 якої гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Загальний порядок, умови надання та отримання банками гарантій/контргарантій та їх виконання урегульований Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України №639 від 15.12.2004, відповідно до підпункту 9 пункту 3 якого гарантія - спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов'язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов'язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії.
Згідно з підпунктом 8 пункту 3 зазначеного Положення гарантійний випадок - одержання банком-гарантом/банком-контргарантом вимоги бенефіціара, що становить належне представлення, протягом строку дії або до дати закінчення дії гарантії/контргарантії, що свідчить про порушення принципалом базових відносин.
Аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що в гарантії (письмовому підтвердженні) банк як гарант визначає вид та обсяг забезпечуваного ним зобов'язання боржника.
Господарський суд встановив, що Банківською гарантією №71.00.009832 за вих.№9163/9832 від 15.04.2019 відповідач за первісним позовом (далі - відповідач, відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом, гарант) визнає обізнаність, що між третьою особою-1 (далі - третя особа-1, третя особа-1 за первісним позовом, відповідач-2 за зустрічним позовом, постачальник, принципал) та позивачем за первісним позовом (далі - позивач, позивач за первісним позовом, відповідач-1 за зустрічним позовом, покупець, бенефіціар) укладено договір №65/ДК від 14.02.2019 та Специфікацію №14 від 27.03.2019, відповідно до умов Державного Контракту на виконання робіт за державним оборонним замовленням №342/3/5/18/73 від 28.12.2018 на закупівлю "Скло СЕ-2П; Прилад ТНПО-170А" (далі - основний договір) та, що умовами основного договору вимагається видача гарантії.
Згідно Банківської гарантії №71.00.009832 за вих.№9163/9832 від 15.04.2019 гарант зобов'язався сплатити на користь бенефіціара суму цієї гарантії у випадку невиконання принципалом своїх зобов'язань перед бенефіціаром за основним зобов'язанням.
Гарант, згідно Банківської гарантії №71.00.009832 за вих.№9163/9832 від 15.04.2019, зобов'язався виплатити бенефіціару у валюті гарантії будь-яку суму в межах загальної суми гарантії, що складає 1486200,00грн., а саме: гривня, цифровий або літерний код іноземної валюти-UAH, після одержання гарантом викладеної на українській мові та підписаної уповноваженою особою, яка зазначена в картці із зразками підписів і відбитка печатки письмової вимоги бенефіціара, у якій бенефіціар заявляє щодо невиконання або несвоєчасного виконання принципалом своїх зобов'язань за договором та/або порушення якості (комплектності) та/або кількості товару.
Гарант в десятиденний строк з моменту отримання письмової вимоги бенефіціара (з доданими до неї документами) розглядає та перевіряє її на відповідність умовам даної гарантії та перераховує на рахунок бенефіціара суму, яка визначена в цій гарантії. Проте, гарант має право відмовити бенефіціарові, якщо вимога та додані документи:
- не відповідають умовам гарантії.
- подані/належно представлені гарантові по закінченні строку дії гарантії.
Гарант не відповідає за цією гарантією, якщо протягом дії цієї гарантії бенефіціар змінив умови тендерної документації або умови договору без відповідної письмової згоди гаранта.
Сторони узгодили, що гарантія є безвідкличною та діє до 31.12.2020. Водночас, господарський суд наголошує, що зобов'язання, не виконане належним чином, продовжує існувати, незважаючи на закінчення строку дії банківської гарантії.
В якості підстави для визнання Банківської гарантії №71.00.009832 за вих.№9163/9832 від 15.04.2019 недійсною позивач за зустрічним позовом зазначив про нікчемність договору №65/ДК від 14.02.2019, що за висновками господарського суду, не знайшло підтвердження.
Крім цього, посилання позивача за зустрічним позовом на зміну назви принципала, як на підставі для недійсності Банківської гарантії №71.00.009832 за вих.№9163/9832 від 15.04.2019, господарським судом відхиляються як необґрунтовані, з огляду на те, що зміна назви не тягне за собою правових наслідків.
Дослідивши фактичні обставини справи, підстав для визнання Банківської гарантії №71.00.009832 за вих.№9163/9832 від 15.04.2019 недійсною, господарський суд не вбачає.
4. Наявність підстав для виконання або невиконання банківської гарантії.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У розумінні наведеної норми, яка надає визначення порушення зобов'язання, останнє може бути двох видів. По-перше, це невиконання зобов'язання, яке виникає якщо його сторони взагалі не виконують дій, що складають зміст зобов'язання (не передають річ, не виконують роботи, не надають послуги, не сплачують гроші тощо), або продовжують виконувати дії, від яких вони відповідно до зобов'язання мають утримуватися. По-друге, це неналежне виконання зобов'язання, тобто порушення умов, визначених змістом зобов'язання. У разі невідповідності виконання зобов'язання критеріям належності, можна говорити про неналежне виконання, а отже порушення зобов'язання.
За загальними умовами виконання зобов'язання, що містяться у статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1 статті 526 Цивільного кодексу України).
Частинами 1, 2, 3 статті 563 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії; вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі, до якої додаються документи, зазначені у гарантії, та вказується, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією.
Права і обов'язки позивача та третьої особи-1 у цій справі виникли на підставі договору №65/ДК від 14.02.2019.
Господарський суд наголошує, що в силу підпункту 9 пункту 3 Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правління Національного банку України №639 від 15.12.2004 зобов'язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії, а отже обґрунтування позивача за зустрічним позовом на нікчемність основного договору відхиляються як необґрунтовані.
Господарський суд встановив, що зобов'язання принципала за основним договором полягає у передачі товару у власність бенефіціара (пункт 1.1 основного договору). Господарським судом зроблено висновок, що товар за основним договором, в силу пункту 2.5, вважається не поставленим. Відтак, логічним є висновок, що принципал не виконав своїх зобов'язань перед бенефіціаром за основним зобов'язанням, а отже наявні підстави вважати, що у гаранта виникло зобов'язання сплатити на користь бенефіціара суму гарантії.
Однією з умов виплати бенефіціару гарантії є письмова вимога. Господарський суд встановив, що бенефіціар звернувся до гаранта з письмовою вимогою від 12.06.2020 за вих.№02/1491 про сплату суми Гарантії по Банківській гарантії №71.00.009832, яка підписана директором бенефіціара ЖУКОВЕЦЬ ОЛЕКСІЄМ ПЕТРОВИЧЕМ - керівник, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Факт отримання письмової вимоги бенефіціара гарантом, останнім не заперечується.
Гарант листом від 10.08.2020 за вих.№1068 на вих.№02/1491 від 12.06.2020 Стосовно Письмової вимоги про сплату суми гарантії по банківській гарантії повідомив про відмову у виконанні вимоги та сплати суми банківської гарантії, у зв'язку із відсутністю документів, що свідчить про винні дії/бездіяльність принципала.
Дослідивши фактичні обставини справи, господарський суд визнає відмову гаранта у виплаті бенефіціару суми гарантії безпідставною, а Банківську гарантію №71.00.009832 за вих.№9163/9832 від 15.04.2019 такою, що підлягає виконанню.
ПОЗИЦІЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, господарський суд вважає, що первісні позовні вимоги є доведеними та такими, що підлягають задоволенню, а зустрічні позовні вимоги безпідставні та такі, що задоволенню не підлягають.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.
З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покласти на відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом.
Керуючись статтями 2, 5, 14, 73, 74-80, 86, 91, 129, 194, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ.
Первісні позовні вимоги ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ЖИТОМИРСЬКИЙ БРОНЕТАНКОВИЙ ЗАВОД" (Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 12441, Житомирська обл., Житомирський р-н, селище міського типу Новогуйвинське, ВУЛИЦЯ ДРУЖБИ НАРОДІВ, будинок 1; Ідентифікаційний код юридичної особи: 07620094) до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "КОНКОРД" (Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ПЛОЩА ТРОЇЦЬКА, будинок 2; Ідентифікаційний код юридичної особи: 34514392) за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОРСОПРО" (Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 04050, місто Київ, ВУЛИЦЯ МЕЛЬНИКОВА, будинок 12; Ідентифікаційний код юридичної особи: 41320888) про стягнення 1489200,00грн. (банківська гарантія) задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "КОНКОРД" (Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ПЛОЩА ТРОЇЦЬКА, будинок 2; Ідентифікаційний код юридичної особи: 34514392) на користь ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ЖИТОМИРСЬКИЙ БРОНЕТАНКОВИЙ ЗАВОД" (Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 12441, Житомирська обл., Житомирський р-н, селище міського типу Новогуйвинське, ВУЛИЦЯ ДРУЖБИ НАРОДІВ, будинок 1; Ідентифікаційний код юридичної особи: 07620094) 1489200,00грн. (один мільйон чотириста вісімдесят дев'ять тисяч двісті грн. 00 коп.) банківської гарантії; 22338,00грн. (двадцять дві тисячі триста тридцять вісім грн. 00 коп.) судового збору.
У задоволенні зустрічних позовних вимог АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "КОНКОРД" (Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ПЛОЩА ТРОЇЦЬКА, будинок 2; Ідентифікаційний код юридичної особи: 34514392) до відповідача-1 ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ЖИТОМИРСЬКИЙ БРОНЕТАНКОВИЙ ЗАВОД" (Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 12441, Житомирська обл., Житомирський р-н, селище міського типу Новогуйвинське, ВУЛИЦЯ ДРУЖБИ НАРОДІВ, будинок 1; Ідентифікаційний код юридичної особи: 07620094) до відповідача-2 ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОРСОПРО" (Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 04050, місто Київ, ВУЛИЦЯ МЕЛЬНИКОВА, будинок 12; Ідентифікаційний код юридичної особи: 41320888) про визнання банківської гарантії №71.00.009832 від 15.04.2019 недійсною та про визнання банківської гарантії №71.00.009832 від 15.04.2019 такою, що не підлягає виконанню відмовити в повному обсязі.
Судові витрати покласти на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "КОНКОРД" (Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ПЛОЩА ТРОЇЦЬКА, будинок 2; Ідентифікаційний код юридичної особи: 34514392).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1,2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Складання повного рішення відкладено на строк не більш як десять днів з дня закінчення розгляду справи.
Дата підписання та складення повного судового рішення - 12.02.2021.
Суддя І.В. Петренко