Дата документу 08.02.2021 Справа № 554/694/21
Провадження № 1-кс/554/2281/2021
08 лютого 2021 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , представника володільця майна - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №12021170000000012 від 12.01.2021 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.369-2 КК України, -
Слідчий звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні №12021170000000012 від 12.01.2021 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.369-2 КК України.
Підставами для арешту майна слідчий вказує, що у провадженні відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали кримінального провадження №12021170000000012 від 12.01.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що в період часу до 11.01.2021 року ОСОБА_6 декілька разів звертався із запитами про отримання інформації до Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації. Під час отримання відповідей на вказані запити ОСОБА_6 познайомився з ОСОБА_7 , який перебував на посаді начальника відділу земельних і природних ресурсів вищевказаного департаменту та являвся службовою особою і займав посаду державної служби категорії «Б».
Після даного знайомства, 06.01.2021 року з метою отримання відповіді на заяву подану 30.12.2020 року ОСОБА_6 прибув до м. Полтава, де зустрівся з ОСОБА_7 . Під час вказаної зустрічі ОСОБА_7 передав ОСОБА_6 лист №41/03.3-07 від 06.01.2021 року за підписом т.в.о. директора екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації ОСОБА_8 , про надання запитуваної ним інформації.
В ході подальшої розмови ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_7 , що в подальшому він знову планує звертатися до Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації із подібними запитами про надання інформації щодо земельних ділянок, які його цікавлять.
Почувши це, у ОСОБА_7 , виник злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_6 для себе за вплив на прийняття рішення посадовими особами Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації, в тому числі на т.в.о директора Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації ОСОБА_8 та пропозицію здійснити такий вплив з метою прийняття ними позитивного рішення на користь ОСОБА_6 за надання такої вигоди.
Після цього ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_6 надати йому неправомірну вигоду в розмірі 1 тисяча гривень за кожну із земельних ділянок, які будуть зазначені в запитах, за здійснення вищевказаного впливу на посадових осіб Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації та т.в.о. директора Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації ОСОБА_8 з метою прийняття ними позитивного рішення на користь ОСОБА_6 та видачу йому відповідей на його запити в найкоротші строки за надання такої вигоди.
У подальшому 11.01.2021 року ОСОБА_6 звернувся до Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації із заявою про надання інформації щодо наявності у межах земельних ділянок комунальної власності з кадастровими номерами: 5323484200:00:003:0005; 5323484200:00:003:0009; 5323483000:00:001:0999, з цільовим призначенням «для ведення фермерського господарства» та «землі запасу», які розташовані на території Нехворощанської та Малоперещепинської об'єднаних територіальних громад Полтавського (Новосанжарського) району, територій та об'єктів, які згідно вимог ЗУ «Про природно-заповідний фонд» підлягають охороні.
Після цього, 15.01.2021 року ОСОБА_6 , за вказівкою ОСОБА_7 , прибув до Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації, де від головного спеціаліста відділу земельних і природних ресурсів Департаменту ОСОБА_9 , отримав лист №114/01-11 від 13.01.2021 року за підписом т.в.о. директора екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації ОСОБА_8 , про позитивне рішення та надання йому запитуваної інформації щодо земельних ділянок, які зазначені в його заяві.
У подальшому 26.01.2021 року ОСОБА_6 знову звернувся із заявою про надання інформації щодо наявності у межах земельних ділянок комунальної власності з кадастровими номерами: 5323483400:00:004:0296; 5323483001:01:001:0221; 5323483000:00:001:0997; 5323483000:00:001:1088; 5323483000:00:001:2270, з цільовим призначенням «для сінокісся випасу худоби», «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» та «землі запасу», які розташовані на території Нехворощанської об'єднаної територіальної громади Полтавського (Новосанжарського) району територій та об'єктів, які згідно вимог ЗУ «Про природно-заповідний фонд» підлягають охороні.
Після цього 28.01.2021 року з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди для себе, ОСОБА_7 зателефонував до ОСОБА_6 та повідомив йому, що мається позитивна відповідь на заяву, подану ним до Департаменту 26.01.2021 року та він може її отримати.
У подальшому, 29.01.2021 року ОСОБА_6 , за вказівкою ОСОБА_7 знову прибув до відділу земельних і природних ресурсів Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації, де від головного спеціаліста відділу ОСОБА_9 отримав лист №346/01-11 від 28.01.2021 року за підписом т.в.о. директора екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації ОСОБА_8 , про позитивне рішення та надання йому запитуваної інформації щодо земельних ділянок, які зазначені в його заяві.
У подальшому ОСОБА_6 зателефонував ОСОБА_7 , та в ході розмови останній, з метою реалізації раніше виниклого умислу, повідомив ОСОБА_6 про необхідність зустрічі та повідомив про місце її проведення.
Після цього, близько 12 год. 10 хв., ОСОБА_7 , перебуваючи неподалік будівлі СТО за адресою АДРЕСА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, особисто одержав від ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 5 тисяч гривень (10 купюр номіналом по 500 гривень) як неправомірну вигоду за здійснення впливу на посадових осіб Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації та т.в.о. директора Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації ОСОБА_8 з метою прийняття ними позитивного рішення на користь ОСОБА_6 та видачу йому відповідей на його заяви щодо земельних ділянок в найкоротші строки.
Того ж дня, після одержання вказаної неправомірної вигоди, ОСОБА_7 , близько 12 год. 10 хв. затримано за адресою АДРЕСА_1 та вилучено всю суму одержаних грошових коштів у сумі 5 тисяч гривень (10 купюр номіналом по 500 гривень).
У зв'язку із вказаним 29.01.2021 року в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України у зв'язку із безпосереднім переслідуванням особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, було здійснено проникнення до транспортного засобу «Hyundai Accent» ДНЗ НОМЕР_1 , який знаходився за адресою: м. Полтава, вул. Горького 1а та в подальшому згідно із положеннями ст.ст. 234, 235 КПК України проведено невідкладний обшук з метою відшукання та фіксації слідів вчинення кримінального правопорушення та речових доказів, які зберегли на собі сліди вчинення злочину, та ін.
Під час обшуку транспортного засобу «Hyundai Accent» ДНЗ НОМЕР_1 , було виявлено та вилучено наступні об'єкти, що мають суттєве значення для розслідування кримінального провадження: грошові кошти національної валюти гривня - 10 купюр номіналом по 500 гривень з наступними позначеннями серій та номерів: ЗГ 4128460, ФЗ 0555020, ВВ 4405710, ВВ 4080955, ЛД 2496032, ВА 7375895, УБ 3691281, ЛИ 4951586, ВГ 2750446, УЖ 0290163; мобільний телефон марки Samsung А51 в пластиковому корпусі чорного кольору; посвідчення видане на ім'я ОСОБА_7 ; деформовану пляшку в горловині якої міститься речовини рослинного походження у зголілому стані.
29.01.2021 вказані речі постановою слідчого визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12021170000000012 від 12.01.2021.
Зазначені вилучені об'єкти мають важливе доказове значення для кримінального провадження так як зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містять у собі інформацію, яка дозволить забезпечити повне та об'єктивне розслідування злочину.
Зазначені вилучені об'єкти мають значення речових доказів по кримінальному провадженню. Вилучене майно долучено до матеріалів кримінального провадження.
На підставі викладеного слідчий просить задовольнити клопотання.
Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримала, просила задовольнити.
Адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання. Вказала, що в матеріалах клопотання відсутні дані про проведення обшуку на підставі ухвали суду, або легалізацію його. Не конкретизовано як мобільний телефон може бути речовим доказом. Вважає, що мобільний телефон має бути оглянутий та повернутий її клієнту.
Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Встановлено, що СУ ГУНП в Полтавській області, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021170000000012 від 12.01.2021 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.369-2 КК України.
У вчиненні вказаного кримінального правопорушення органом досудового розслідування підозрюється ОСОБА_7 , якому 29.01.2021 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Виходячи із аналізу положень пункту першого частини третьої статті 132 КПК України, статті 170 КПК України, слідчий, прокурор в ході розгляду клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні, в якому особі оголошено про підозру, має довести існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення.
Розглядаючи клопотання слідчого по суті, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Так, із змісту клопотання та матеріалів, які його обґрунтовують, вбачається, що зазначені обставини підозри, які інкримінуються ОСОБА_7 , мають місце та підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.
Слідчим доведено, що майно, а саме: грошові кошти національної валюти гривня - 10 купюр номіналом по 500 гривень з наступними позначеннями серій та номерів: НОМЕР_2 , ФЗ 0555020, ВВ 4405710, ВВ 4080955, ЛД 2496032, ВА 7375895, УБ 3691281, ЛИ 4951586, ВГ 2750446, УЖ 0290163; мобільний телефон марки Samsung А51 в пластиковому корпусі чорного кольору; деформована пляшка в горловині якої міститься речовина рослинного походження у згорілому стані, вилучене під час проведення обшуку від 29.01.2021 року, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Вилучені, відповідно до протоколу обшуку від 29.01.2021 року речі підлягають арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України прокурор довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.
Постановою слідчого від 29.01.2021 року вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12021170000000012 від 12.01.2021 року.
На даному етапі досудового розслідування його потреби виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Крім того, слідчий суддя роз'яснює, що у відповідності до ст. 174 КПК України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.
Проте, суд вважає, що заявлене клопотання підлягає задоволенню не в повному обсязі, виходячи з наступного.
Так, в частині вимог клопотання про накладення арешту на посвідчення, видане на ім'я ОСОБА_7 , слід відмовити, оскільки слідчим не доведено, що воно є речовим доказом, який був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Постанова слідчого від 29.01.2021 року про визнання речовим доказом посвідчення, не містить будь-якого обґрунтування тієї обставини, що зазначене посвідчення підозрюваного було набуто кримінально протиправним шляхом або отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення, як і не містить обґрунтування відповідності зазначеного посвідчення вимогам ст. 98 КПК України.
Стороною обвинувачення не було доведено необхідності накладення арешту на посвідчення підозрюваного, а також не наведено ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.
Слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні слідчий не довів необхідності у накладенні арешту на вищевказаний документ підозрюваного, тому у задоволенні клопотання в цій частині слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №12021170000000012 від 12.01.2021 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.369-2 КК України - задовольнити частково.
Накласти арешт на об'єкти, які було вилучено 29.01.2021 року в ході проведення обшуку в автомобілі марки «Hyundai Accent» ДНЗ НОМЕР_1 та належить ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: грошові кошти національної валюти гривня - 10 купюр номіналом по 500 грн. з наступними позначеннями серій та номерів: НОМЕР_2 , ФЗ 0555020, ВВ 4405710, ВВ 4080955, ЛД 2496032, ВА 7375895, УБ 3691281, ЛИ 4951586, ВГ 2750446, УЖ 0290163; мобільний телефон марки Samsung А51 в пластиковому корпусі чорного кольору; деформовану пляшку, в горловині якої міститься речовина рослинного походження у згорілому стані, до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.
В задоволенні інших вимог клопотання - відмовити.
Виконання зазначеної ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених КПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду на протязі 5 днів з моменту проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1