707/297/21
1-кс/707/4/21
11 лютого 2021 року м. Черкаси
Слідчий суддя Черкаського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого, подану в порядку статті 303 КПК України, -
11 лютого 2021 року ОСОБА_2 звернувся до Черкаського районного суду Черкаської області з указаною скаргою на бездіяльність слідчого в порядку статті 303 КПК України, у якій просив суд:
- скасувати постанову б/н від 28 січня 2021 року, так як вона сформована на основі матеріалів, які вже розглянуті, та було прийняте рішення про відсутність порушення попереднім слідчим та поліцейськими на місці події;
- допитати під час судового засідання, чому слідчий ОСОБА_3 28 січня 2021 року, коли ОСОБА_2 був у нього на прийомі, не повідомив останнього про видану постанову, а також чому в подальшому не направив її йому;
- зобов'язати слідчого витребувати в поліції відеозапис з місця події з нагрудних відеокамер.
Дослідивши отриману скаргу, слідчий суддя дійшла наступних висновків.
Скаргу подано в порядку статті 303 КПК України.
За приписами частини першої статті 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
У пункті 3 інформаційного листа ВССУ № 223-558/0/4-13 від 5 квітня 2013 року «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження» вказано, що, беручи до уваги, що законодавець у більшості випадків прямо зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (ч. 7 ст. 100, ч. 2 ст. 132, ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 192, ч. 2 ст. 199, ч. 1 ст. 201, ч. 3 ст. 244, ч. 10 ст. 290 КПК), з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК правильним є застосування зазначеного правила й до розгляду клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом (наприклад, ч. 1 ст. 306, ч. 3 ст. 234 КПК тощо). У таких випадках не можна керуватися положенням ч. 1 ст. 32 КПК, яке, з огляду на зміст цієї статті та її місце у структурі КПК, стосується лише суду, який здійснює кримінальне провадження як орган, що розглядає справу по суті (пункти 20 - 22 ч. 1 ст. 3, ст. 30, ст. 31 КПК), і не регламентує діяльність слідчого судді.
У постанові від 22 квітня 2020 року в справі № 487/7605/19 (провадження № 51-1901впс20) Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду зазначив, що згідно положень ст. 38 КПК України органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є: 1) слідчі підрозділи: а) органів Національної поліції; б) органів безпеки; в) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства; г) органів Державного бюро розслідувань; 2) підрозділи детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України.
Тобто, чинний кримінальний процесуальний закон визначає органами досудового розслідування не службових осіб - слідчих цих органів досудового розслідування, - а відповідні державні установи - слідчі підрозділи та підрозділи детективів.
Статтею 1 КПК України передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим Кодексом та іншими законами України.
Частиною 6 статті 9 КПК України визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 цього Кодексу.
Тому, слідчий суддя, слідчий та прокурор мають керуватися виключно положеннями КПК України та нормативно-правовими актами, які йому не суперечать.
Таким чином, територіальна підсудність визначається за місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу, який є юридичною особою та в складі якого знаходиться слідчий підрозділ.
Як вбачається з матеріалів скарги, скаржник оскаржує бездіяльність слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області лейтенанта поліції ОСОБА_3
Черкаське районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області знаходиться за адресою: вулиця Пастерівська, 104, м. Черкаси, Черкаська область, що територіально відноситься до підсудності Соснівського районного суду м. Черкаси.
Відповідно до вимог пункту 2 частини другої статті 304 КПК України скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді.
Згідно з частинами 3, 6, 7 статті 304 КПК України копія ухвали про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами. Ухвала про повернення скарги або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку. Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Дослідивши матеріали скарги, констатую, що вона подана з порушенням правил підсудності, так як повинна розглядатися слідчим суддею Соснівського районного суду м. Черкаси, а тому підлягає поверненню особі, яка її подала.
З огляду на вищевикладене, керуючись п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого, подану в порядку статті 303 КПК України, - повернути заявнику.
Роз'яснити ОСОБА_2 право на звернення з даною скаргою до Соснівського районного суду м. Черкаси.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1