Рішення від 11.02.2021 по справі 695/2002/20

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/2002/20

номер провадження 2-а/695/11/21

11 лютого 2021 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Середи Л.В.,

за участі: секретаря судового засідання - Біліченко С.В.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора СРПП Черкаського районного відділу поліції Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області старшого лейтенанта поліції Бобуха Владислава Юрійовича, Черкаського районного відділу поліції Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області про визнання протиправними дій, скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Інспектора СРПП Черкаського районного відділу поліції Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області старшого лейтенанта поліції Бобуха Владислава Юрійовича (далі - відповідач 1), Черкаського районного відділу поліції Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області (далі - відповідач 2), в якому просить:

-визнати протиправними дії відповідача 1 щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності;

-скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серія БАА №055457 від 19.08.2020 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувана постанова винесена усупереч норм КУпАП, Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України, від 10.10.2001 № 1306, оскільки в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відповідно до оскаржуваної постанови відсутні докази вчинення позивачем інкримінованого йому порушення Правил дорожнього руху.

Ухвалою суду від 16.10.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за даним позовом за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачі у встановлений судом строк відзив на позов не надали, про причини неподання відзиву суд не повідомили, тому у відповідності до ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання відповідачами відзиву на позов кваліфікується судом як визнання позову.

Згідно з ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

З матеріалів справи судом встановлено, що 19.08.2020 Інспектором СРПП Черкаського районного відділу поліції Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області старшого лейтенанта поліції Бобухом Владиславом Юрійовичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серія БАА № 055457.

Згідно з вказаною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 340 грн. 00 коп.

Відповідно до оскаржуваної постанови позивач 19.08.2020 о 08 год. 50 хв., керуючи транспортним засобом ГАЗ 22171104, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ВАТ «Губинський цукровий завод» в с. Вознесенське по вул. Шевченка не мав при собі діючого обов'язкового технічного контролю, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 121 КУпАП.

Вважаючи, що оскаржувана постанова винесена протиправно, позивач звернувся до суду з даним позовом, надавши до суду копію протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу №00808-02093-19 від 16.05.2019, серія ВМ №087685 на транспортний засіб - автомобіль ГАЗ 22171104, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч.6 ст. 55 Конституції України закріплено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, в тому числі про порушення правил дорожнього руху, визначених ч. 3 ст.121. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів та підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.

Згідно з п. 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 1.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР України), передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9 ПДР України).

Згідно з п. 2.4.а ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також, зокрема, пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Пунктом 2.1. ПДР України та статтею 16 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі та на вимогу поліцейського пред'являти для перевірки, посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

При цьому суд зауважує, що відповідно до п. 2.1.б ПДР України обов'язок мати при собі технічний талон встановлений лише для водіїв транспортних засобів Збройних Сил, Національної Гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту.

Водночас згідно з наявним в матеріалах справи свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 від 10.03.2006 власником транспортного засобу - автомобіля ГАЗ 22171104, реєстраційний номер НОМЕР_1 є ВАТ «Губинський цукровий завод».

Відповідно до п. 31.3.б ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).

Керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, відповідно до ч. 3 ст. 121 КУпАП, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з частиною першою ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.

Відповідно до частин другої, третьої статті 35 Закону України «Про дорожній рух» обов'язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме: системи гальмового і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світлопропускання скла, газобалонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища. Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України.

За змістом частини шостої статті 35 Закону України «Про дорожній рух» для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років періодичність проходження обов'язкового технічного контролю становить - кожні два роки.

Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 № 137 (далі - Порядок № 137 ).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 137 періодичність проходження обов'язкового технічного контролю для вантажних автомобілів незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років становить - кожні два роки.

З матеріалів справи судом встановлено, що згідно з протоколом перевірки технічного стану транспортного засобу №00808-02093-19 від 16.05.2019, серія ВМ №087685 транспортний засіб - автомобіль ГАЗ 221711, реєстраційний номер НОМЕР_1 пройшов обов'язковий державний контроль 16.05.2019, дата наступного проходження контролю - не пізніше 16.05.2021.

Таким чином, на підставі викладеного вище, враховуючи те, що автомобіль, яким керував позивач - ГАЗ 22171104, реєстраційний номер НОМЕР_1 не є транспортним засобом Збройних Сил, Національної Гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту та пройшов обов'язковий технічний контроль 16.05.2019, з урахуванням положень ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» суд приходить до висновку про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП, оскільки достатніх доказів його вини у вчиненні даного правопорушення посадова особа в постанові про адміністративне правопорушення не зазначила, та не довела вину позивача.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП та, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Отже, судом встановлено відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.121 КУпАП.

За принципом презумпції невинуватості, закріпленим у ст. 62 Конституції України всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Не доведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких умов вчинення позивачем правопорушення, залишається недоведеним.

Таким чином на підставі викладеного вище, враховуючи, що матеріали справи не містять доказів наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.121 КУпАП, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова прийнята без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому позов є обґрунтованим в цій частині.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутність події і складу адміністративного право порушення.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в цій частині, оскільки відповідачем не доведено вину позивача у вчиненні зазначеного правопорушення, що потягло за собою порушення прав позивача та незаконне притягнення останнього до адміністративної відповідальності, а тому провадження по справі необхідно закрити.

Щодо заявленої позивачем вимоги про визнання протиправними дій відповідача 1 щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З аналізу наведених норм, вбачається, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, оскарження дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, суд може прийняти лише одне із рішень, передбаченихч.3 ст. 286 КАС України.

Можливість визнання при цьому протиправним дій суб'єкта владних повноважень, законодавець не встановлює, у зв'язку з чим в задоволенні позову в цій частині належить відмовити.

Таким чином на підставі викладеного вище, суд висновує задовольнити позовні вимоги частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до вимог ст.139 КАС України, суд зазначає про таке.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у сумі 420 грн 40 коп.

Відповідач 1, приймаючи оскаржувану постанову в порядку ч.3 ст.121 КУпАП, діяв від імені Департаменту патрульної поліції.

Відтак на користь держави за рахунок бюджетних асигнувань Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області належить стягнути судовий збір в сумі 420 грн 40 коп.

Керуючись ст.,ст. 2, 5, 9, 72, 73, 77, 78, 134, 139, 241-246, 250, 255, 268-272, 286, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Інспектора СРПП Черкаського районного відділу поліції Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області старшого лейтенанта поліції Бобуха Владислава Юрійовича, Черкаського районного відділу поліції Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області, про визнання протиправними дій, скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.

Скасувати постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності Серія БАА № 055457 від 19.08.2020, та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 420 (чотириста двадцять) грн 40 коп.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.В.Середа

Попередній документ
94826020
Наступний документ
94826023
Інформація про рішення:
№ рішення: 94826022
№ справи: 695/2002/20
Дата рішення: 11.02.2021
Дата публікації: 15.02.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (26.08.2020)
Дата надходження: 26.08.2020
Предмет позову: про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення
Розклад засідань:
04.11.2020 08:30 Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
11.02.2021 09:00 Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області