Справа № 646/3829/18
№ провадження 2/646/102/2021
26.01.2021 м.Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого Шелест І.М.,
за участю секретарів: Ушакової Г.В., Волошко К.І., Хілінського М.І., Коммунарової А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , (адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ), третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Департамент служби у справах дітей Харківської міської Ради (ЄДРПОУ 26489104, адреса: 61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 55), Департамент служб у справах дітей Харківської районної державної адміністрації Харківської області (місцезнаходження м. Харків, пр-т. Гагаріна, 157-А) про позбавлення батьківських прав, -
у присутності позивача ОСОБА_3
представника позивача - ОСОБА_4
відповідача - ОСОБА_2
До суду з позовною заявою звернулась ОСОБА_1 , в якій просить: позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , щодо його неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків. В обґрунтування позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_6 та ОСОБА_2 народилася дитина - син ОСОБА_7 . Спільне життя позивача з відповідачем не склалось у зв'язку із непорозумінням, різними поглядами на життя. Зазначене призвело до зникнення довіри, тому сторони разом не мешкають з 2016 року. Спільна дитина залишилась проживати та проживає до теперішнього часу разом із позивачем. Також з 2016 року відповідач перестав проявляти увагу до сина, не займається його вихованням, відмовляється від виконання батьківських обов'язків, не забезпечує сина матеріально, та жодним іншим способом не проявляє батьківського піклування про сина. Позивач зі свого боку будь-яких перешкод відповідачу щодо спілкування з сином не чинила та не чинить. Неодноразово намагалась переконати відповідача у необхідності прояви уваги до сина, участі у його вихованні та розвитку, що не призводило до результату. Відповідач добровільно відмовляється спілкуватися з дитиною та позивачем з питань виховання та утримання дитини. Фактично відповідач повністю самоусунувся від виконання батьківських обов'язків. За таких умов, вважає, що відповідач не повинен мати прав, які основані на спорідненості з дитиною та не може у майбутньому розраховувати на майнові права, пов'язані з батьківством. Жодного з покладених законом на батьків обов'язків, відповідач не виконував та не виконує, а саме: не проявляє до сина батьківської турботи, не цікавиться його життям, не відвідує його, не турбується про його фізичний і духовний розвиток, не надає матеріальної допомоги на його виховання. Тому, зважаючи на відсутність перешкод з боку позивача в спілкуванні з дитиною, на винне та свідоме нехтування відповідачем своїми батьківськими обов'язками, позивач вважає, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов'язків з виховання дитини, та його слід позбавити батьківських прав стосовно його сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця міста Харкова.
Ухвалою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова Шелест І.М. від 17.09.2018 було відкрито загальне позовне провадження у справі.
04.10.2018 до суду надійшов відзив на позов відповідача ОСОБА_8 , в якому просив у задоволенні позову ОСОБА_6 щодо позбавлення його батьківських прав - відмовити. В обґрунтування зазначив, що є батьком ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 є його матір'ю. У листопаді 2016 року ОСОБА_6 , разом з сином раптово зникла, залишивши власноруч написану записку, в якій зазначила що претензій матеріального та морального характеру до нього не має, він був здивований, на дзвінки не реагувала, але з інших номерів відповідала, а в подальшому відключалась. Наприкінці листопада 2016 року ОСОБА_6 вийшла на зв'язок, зустрівшись в кафе, вона повідомила, що зустріла іншого чоловіка, та просила її не турбувати, та відмовитися від сина ОСОБА_7 , він категорично заперечував проти відмови. У подальшому позивач заблокувала контакти, та змінила номер телефону, таким чином він був позбавлений можливості бачитися з сином і не знав, де він перебуває. За допомогою соціальних мереж зв'язався із сестрою позивача, яка запевнила, що він не може сподіватись на побачення із сином ОСОБА_7 , обґрунтовуючи тим, що за три роки сумісного проживання не подав документи ОСОБА_6 на громадянство України, оскільки вона і досі є громадянкою Республіки Узбекистан. Позивач перешкоджає йому зустрічатися з сином, оскільки не повідомила про нове місце мешкання, від спілкування ухиляється, на зв'язок не виходить.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харків від 05.02.2019 було роз'єднано позовні вимоги щодо стягнення аліментів та залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог: Департамент служб у справах дітей Харківської районної державної адміністрації Харківської області.
29.01.2020 ухвалою суду було закрито підготовче засідання та призначено судовий розгляд по справі.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_3 та представник позивача адвокат Ломакін Е.В. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, зазначивши що відповідач більше п'яти років не приймає участі у вихованні дитини, самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків, неповнолітня дитина мешкає разом з позивачем.
Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог про позбавлення його батьківських прав заперечував, зазначивши, що йому перешкоджали бачитися з дитиною. З 2016 року мешкає окремо від позивача та дитини. До органу опіки та піклування щодо встановлення порядку спілкування з дитиною не звертався. Він дійсно останні роки не шукав можливості спілкування з дитиною, щоб не травмувати. У подальшому має намір спілкуватися з дитиною, аліменти сплачує, заборгованості не має. Пояснюючи таку свою поведінку, відповідач вказав, що не спілкувався з дитиною через напружені відносини з позивачем. Відповідач зазначив, що він є батьком дитини, має намір не ухилятися від виконання своїх батьківських обов'язків.
Представник третьої особи - Департаменту служб у справах дітей Харківської районної державної адміністрації Харківської області до суду не з'явився, 15.11.2019 подано висновок щодо розв'язання спору про позбавлення батьківських прав ОСОБА_8 , 1976 року народження, відносно малолітньої дитини ОСОБА_5 , 2014 року народження.
Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що батьками малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (свідоцтво про народження видане повторно серія НОМЕР_1 (а.с.13).
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 24 січня 2018 року позивач ОСОБА_6 уклала шлюб із ОСОБА_9 та змінила прізвище на « ОСОБА_10 » (а.с. 70).
Листом від 02 травня 2018 року «Центр раннього розвитку та дошкільної підготовки «You La» повідомив, що ОСОБА_5 , 2014 року народження з червня 2017 року по грудень 2017 року відвідував зайняття у центрі, контроль за відвідуванням занять дитини здійснювала його мати ОСОБА_6 . Батько дитини протягом всього часу навчання дитини з керівником та робітниками центру не зустрічався (а.с. 14).
Згідно довідки від 24.04.2018 Комунального закладу охорони здоров'я «Центр первинної медико-санітарної допомоги с. Липці Харківського району» ОСОБА_6 зверталась до сімейного лікаря зі своїм сином ОСОБА_5 . З січня 2017 року ОСОБА_2 на прийом до сімейного лікаря зі своїм сином не звертався (а.с. 15).
Відповідно до побутової характеристики на ОСОБА_11 , від 25 квітня 2018 року складену депутатом Липецької сільської ради ОСОБА_12 ОСОБА_6 з початку 2017 року проживає за адресою: АДРЕСА_3 , разом із чоловіком ОСОБА_9 , неповнолітніми дітьми, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . За час проживання за цією адресою, будь-яких скарг на неї не поступало, з негативної сторони себе не проявляла, веде звичайний образ життя. За свідченням сусідів та мешканців будинку, батько ОСОБА_5 - ОСОБА_2 , сина не відвідує, участі в його вихованні та розвитку не приймає, жодним іншим способом не проявляє батьківського піклування про сина та не проявляє інтересу до його існування, фактично самоусунувся від виконання батьківських обов'язків з його виховання (а.с. 16).
Відповідачем ОСОБА_2 надано такі копії документів: на підтвердження того, що він має сина ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , народжений від ОСОБА_15 , який перебуває на диспансерному обліку у лікаря-ендокринолога ДДГКБ№2 Дніпропетровської області, з діагнозом ДГ відставання у фізичному розвитку. Дифузний нетоксичний зоб 1-ступеня, який потребує грошової допомоги на особливий раціон харчування та санаторно-курортне лікування (а.с. 36,38).
Відповідач ОСОБА_2 згідно довідки № 10 від 01.10.2018 працює на посаді директора ТОВ «Востоквнешторг» Стальсервіс» з 01.04.2009 (а.с. 35).
Згідно висновку Харківської районної державної адміністрації Харківської області від 18.07.2019 № 01-22/1593, орган опіки та піклування встановив, що ухилення від виконання батьківських обов'язків з боку ОСОБА_8 , відносно малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має місце. Тому Харківська РДА Харківської області вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_8 , відносно малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Висновок наданий без врахування думки батька дитини ОСОБА_8 , якого запросити на засідання Комісії не виявилось можливим через його відсутність за місцем мешкання, запрошення було залишено, але до служби ніхто не з'явився.
Відповідно до ч.2, 3 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як зазначено у п. п. 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 р. № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують та ін..) що надані батьками до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загально визнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про охорону дитинства» діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду.
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).
Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ передбачено, що, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Відповідно до частини 1 статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права (ч. 2 ст. 263 ЦПК України). Частиною 5 статті 263 ЦПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову про позбавлення відповідача батьківських прав, оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, необхідність застосування якого за обставин цієї справи не доведено; належних та допустимих доказів свідомого ухилення ОСОБА_8 від виконання своїх батьківських обов'язків, які б були законною підставою для позбавлення його батьківських прав, позивачем не надано, не доведено свідоме нехтування відповідачем своїми батьківськими обов'язками, крім того, батько дитини виявляє бажання брати участь у вихованні дитини, проти позбавлення батьківських прав заперечує.
Вказані обставини у висновку Харківської районної державної адміністрації Харківської області від 18.07.2019 № 01-22/1593 належним чином не перевірені, висновок складено після спілкування лише з матірю дитини, без спілкування з батьком.
Доказів того, що ОСОБА_2 викликався для співбесіди, був належним чином повідомленим про такий виклик - суду не надано.
Тому суд вважає, що даний всиновок не може бути беззаперечною підставою для позбавлення ОСОБА_8 батьківських прав.
При зверненні до суду позивач понесла судові витрати по сплаті судового збору в частині вимоги про позбавлення батьківських прав у розмірі 704 грн. 80 коп. (а.с.1).
Суд розподіляє судові витрати, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, та у зв'язку з відмовою у задоволенні позову в частині позбавлення батьківських прав, покладає понесені позивачем судові витрати на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 7, 10-13, 18, 76-81, 89, 128-131, 141, 211, 223, 258, 259, 263-265, 268, 273, 430 ЦПК України, суд -
У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_8 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Департамент служби у справах дітей Харківської міської Ради, Департамент служб у справах дітей Харківської районної державної адміністрації Харківської області про позбавлення батьківських прав - відмовити повністю.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Відповідно до вимог п.15 Перехідних положень ЦПК України(в ред. з 15.12.2017 року) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Червонозаводський районний суд м. Харкова, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ідн. НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_4 .
Треті особи: Департамент служби у справах дітей Харківської міської Ради, ЄДРПОУ 26489104, адреса: 61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 55.
Департамент служб у справах дітей Харківської районної державної адміністрації Харківської області, місцезнаходження м. Харків, пр-т. Гагаріна, 157-А.
Повний текст рішення складений 08.02.2021.
Суддя І.М. Шелест