справа №619/98/21
провадження №2/619/387/21
Іменем України
10 лютого 2021 року Дергачівський районний суд Харківської області
у складі: головуючого-судді Остропілець Є.Р.
за участю секретаря судового засідання Суржкової В. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дергачі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Дергачівської міської ради Харківської області, Комунального підприємства Технічної інвентаризації «Інвенрос» «Про визнання права власності»,-
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом до Дергачівської міської ради Харківської області, Комунального підприємства Технічної інвентаризації «Інвенрос» про визнання права власності.
В обґрунтування позову позивачі посилаються на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають на праві спільної сумісної власності квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 12.09.1995 р., в якому зазначається, що згідно із Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» квартира АДРЕСА_2 , належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також довідкою № 68501 від 29.09.2020, виданою Комунальним підприємством Технічної інвентаризації «Інверос».
ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 26.08.2020.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на 2/6 частин квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняли його син ОСОБА_1 і дружина ОСОБА_2 , шляхом фактичного вступу в управління спадковим майном, проживаючи у квартирі, здійснюючи ремонт, користуючись всіма речами, що знаходились в квартирі, сплачуючи комунальні послуги. Зокрема, у довідці за № 3070 від 14.09.2020 року виконавчого комітету Дергачівської міської ради Дергачівського району Харківської області, зазначено, що на день смерті ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним були зареєстровані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Після смерті батька ОСОБА_1 , звернувся до приватного нотаріуса Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області із заявою про прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину на 1/6 частину квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
У відповіді приватного нотаріусу Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Смоляної В.В. (вих.№ 308/02-17 від 30.09.2020) йдеться, що згідно довідки №68501 від 16.09.2020, виданої Дергачівським комунальним підприємством технічної інвентаризації «Інвенрос», право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , не оформлено належним чином за ОСОБА_3 , та зазначила, що неможливо видати свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Оригінал свідоцтва про право власності на житло від 12.09.1995 позивачами було втрачено, у зв'язку з чим було подано оголошення до газети «Вісті Дергачівщини» про те, що слід вважати недійсним загублене свідоцтво на право власності на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки №68501 від 16.09.2020, наданої Комунальним підприємством технічної інвентаризації «Інвенрос», згідно заяви від 29.06.1995 ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , були підготовлені документи на приватизацію квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з оформленням свідоцтва про право власності на житло від 12.09.1995, виданого комісією по приватизації державного житлового фону районної державної вет. медицини. Власники скористались своїм правом, використавши житлові чеки, про що свідчить відмітка Державного Ощадбанку від 26.09.1995, на підставі чого приватизація квартири була завершена. Надалі була надана до архіву МП «Інвенрос» (на теперішній час КІГТІ «Інвенрос») копія свідоцтва про право власності, виданого комісією по приватизації державного житлового фонду районної державної вет. медицини, де була пропущена печатка та підпис керівника вищевказаного органу приватизації. Однак, винипозивачів в цьому немає.
Втрата оригіналу свідоцтва про право власності на житло, виданого комісією приватизації державного житлового фонду районної державної вет. медицини від 12.09.1995 перешкоджає визнанню за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 права власності, у зв'язку з чим позивачі змушені звернутися з позовом до суду.
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, в поданій до суду заяві позов підтримали повністю, просили позов задовольнити. Розгляд справи просили проводити без фіксації технічними засобами та в їх відсутність, що суд вважає за можливе.
Представник Дергачівської міської ради Харківської області в судове засідання не з'явився, в поданій до суду заяві не заперечує проти задоволення позову, просив розглядати справу за відсутністю представника відповідача.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, в поданій до суду заяві не заперечує проти задоволення позову, просив розглядати справу за відсутністю представника КПТІ «Інвенрос».
Згідно ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Суд, вважає можливим справу розглянути за відсутності сторін по справі.
Вивчивши матеріали справи суд приходить висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як передбачено ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають на праві спільної сумісної власності квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 12.09.1995 р., в якому зазначається, що згідно із Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» квартира АДРЕСА_2 , належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також довідкою № 68501 від 29.09.2020, виданою Комунальним підприємством Технічної інвентаризації «Інверос».
ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 26.08.2020.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на 2/6 частин квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняли його син ОСОБА_1 і дружина ОСОБА_2 , шляхом фактичного вступу в управління спадковим майном, проживаючи у квартирі, здійснюючи ремонт, користуючись всіма речами, що знаходились в квартирі, сплачуючи комунальні послуги. Зокрема, у довідці за № 3070 від 14.09.2020 року виконавчого комітету Дергачівської міської ради Дергачівського району Харківської області, зазначено, що на день смерті ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним були зареєстровані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Після смерті батька ОСОБА_1 , звернувся до приватного нотаріуса Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області із заявою про прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину на 1/6 частину квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
У відповіді приватного нотаріусу Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Смоляної В.В. (вих.№ 308/02-17 від 30.09.2020) йдеться, що згідно довідки №68501 від 16.09.2020, виданої Дергачівським комунальним підприємством технічної інвентаризації «Інвенрос», право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , не оформлено належним чином за ОСОБА_3 , та зазначила, що неможливо видати свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Оригінал свідоцтва про право власності на житло від 12.09.1995 позивачами було втрачено, у зв'язку з чим було подано оголошення до газети «Вісті Дергачівщини» про те, що слід вважати недійсним загублене свідоцтво на право власності на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки №68501 від 16.09.2020, наданої Комунальним підприємством технічної інвентаризації «Інвенрос», згідно заяви від 29.06.1995 ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , були підготовлені документи на приватизацію квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з оформленням свідоцтва про право власності на житло від 12.09.1995, виданого комісією по приватизації державного житлового фону районної державної вет. медицини. Власники скористались своїм правом, використавши житлові чеки, про що свідчить відмітка Державного Ощадбанку від 26.09.1995, на підставі чого приватизація квартири була завершена. Надалі була надана до архіву МП «Інвенрос» (на теперішній час КІГТІ «Інвенрос») копія свідоцтва про право власності, виданого комісією по приватизації державного житлового фонду районної державної вет. медицини, де була пропущена печатка та підпис керівника вищевказаного органу приватизації. Однак, винипозивачів в цьому немає.
Втрата оригіналу свідоцтва про право власності на житло, виданого комісією приватизації державного житлового фонду районної державної вет. медицини від 12.09.1995 перешкоджає визнанню за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 права власності, у зв'язку з чим позивачі змушені звернутися з позовом до суду.
Положеннями ст.ст. 15, 16 ЦК, статтею 3 ЦПК передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За змістом частини другої статті 16 ЦК, способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.
В свою чергу стосовно права постійного користування земельними ділянками діє механізм захисту, гарантований статтями 13, 14, 41, 55 Конституції України.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно ст.316 ЦК України правої власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
За ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.
Згідно з ч.1 ст.156 ЖК України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Аналогічну норму містить стаття 405 ЦК України.
Відповідно до ч.4 ст.156 ЖК України до членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в ч.2 ст.64 цього Кодексу, а саме подружжя, їх діти і батьки. Членами сім'ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні після відкриття спадщини.
Згідно ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Відповідно ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ч. 5 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992 №2482-ХІІ передача квартир (будинків) у власність громадян з доплатою, безоплатно чи з компенсацією відповідно до статті 5 цього Закону оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок), яке реєструється в органах приватизації і не потребує нотаріального посвідчення.
Відповідно до ч. 1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання йото права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Згідно ст.16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. В даному випадку застосовується захист права: визнання права.
Таким чином, аналізуючи вищевказане, беручи до уваги надані суду докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
На підставі ст. ст. 16, 316, 317, 319, 392, 1216-1218, 1222, 1258, 1261 ЦК України, керуючись ст.ст. 13, 30, 81, 89, 200, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , право власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 ., із яких: 2/6 частини відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого комісією по приватизації державного житлового фонду районної державної вет. медицини від 12.09.1995 та 1/6 частину в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_2 , право власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , із яких: 2/6 частини відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого комісією по приватизації державного житлового фонду районної державної вет. медицини від 12.09.1995 та 1/6 частину в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в судову палату по цивільних справах Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було поставлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Є. Р. Остропілець