09 лютого 2021 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду у складі:
Головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря - ОСОБА_4 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_5 ,
підозрюваного (в режимі ВКЗ із
ДУ «Київський слідчий ізолятор»- ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020100080004632 від 29.12.2020 року, за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 30 грудня 2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 26.02.2021 року, включно, із визначенням застави у розмірі 126 120,00 гривень,-
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю Луганської області, українцю, громадянину України, із середньою освітою, одруженому, непрацюючому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимому,
підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,-
Слідчим відділом Святошинського управління поліції ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020100080004632 від 29.12.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.
29 грудня 2020 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст.208 КПК України.
30 грудня 2020 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.
30 грудня 2020 року слідчий Святошинського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_8 за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Київської місцевої прокуратури №8 ОСОБА_5 звернулася з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи клопотання тим, що є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, а також існуванням ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які дають підстави вважати, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, передбачених КПК України, аніж тримання під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 .
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 30 грудня 2020 року клопотання слідчого задоволено, до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартоюдо 26.02.2021 року, включно, із визначенням застави у розмірі 126 120,00 гривень. Обґрунтовуючи своє рішення суд послався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, продовження існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також даних про особу підозрюваного та доведеність неможливості застосувати до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
На вказану ухвалу слідчого судді захисник підозрюваного ОСОБА_6 - ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій не погоджується з ухвалою слідчого судді, оскільки стороною обвинувачення не доведено існування жодного конкретного ризику, що виправдовує тримання особи під вартою. Під час розгляду клопотання слідчого, слідчим суддею не було надано детального обґрунтування заявленим ризикам, не проведено належним чином їх аналіз, та залишено поза увагою, що до клопотання не додано жодних документів на підтвердження існування хоча б одного з ризиків. Також, захисник зазначає, що пред'явлена ОСОБА_6 підозра не є обґрунтованою та містить епізоди, які взагалі його не стосуються, а отже і застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, також є необґрунтованим та безпідставним. Окрім цього, слідчим суддею не враховано особу підозрюваного, який не має на меті ухилятися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні або здійснювати злочинну діяльність, а навпаки має стійке бажання співпрацювати зі слідством для встановлення об'єктивної істини у справі. Тому, просить скасувати ухвалу слідчого судді та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний період доби.
Заслухавши:
- доповідача - суддю апеляційного суду;
- прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги захисника, ухвалу слідчого судді просила залишити без змін, як законну та обґрунтовану;
- підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити;
- ознайомившись з матеріалами клопотання та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч.1 ст.178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я підозрюваного, наявність постійного місця роботи або навчання, його репутацію, наявність судимостей та інше.
Як вбачається з матеріалів провадження, слідчий суддя при прийнятті рішення про застосування ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував положення вищенаведених норм процесуального закону та дійшов вірного висновку про доведеність наявності обставин, які свідчать про причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, що підтверджується зібраними доказами та вказує на наявність обґрунтованої підозри, а також про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, тобто про існування обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України.
Зважаючи на практику Європейського Суду з прав людини, зокрема на п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Фактів та інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_6 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Отже, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення інкримінованого ОСОБА_6 та даних про його особу, є підстави вважати, що жоден більш м'який запобіжний захід не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а тому слідчий суддя обґрунтовано застосував до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Доводи апеляційної скарги захисника підозрюваного щодо необґрунтованості ухвали слідчого судді є безпідставними, оскільки слідчим суддею було належним чином перевірено та досліджено докази, надані слідчим та стороною захисту, враховані докази, які вказують на обґрунтованість підозри, а також дані, які характеризують особу підозрюваного, його вік, сімейний, майновий стан та стан здоров'я, його репутацію, наявність судимостей та інше. При цьому, висновки слідчого судді належним чином мотивовані та наведені обґрунтовані підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 .
Крім того, слідчим суддею обґрунтовано взято до уваги те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років.
У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 року, суд зазначив: «п.78. Гарантії передбачені п.3 ст.5 Конвенції покликані забезпечить не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, вказана сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. П.80. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого».
Така ж позиція щодо помірності розміру грошової застави міститься і в рішенні по справі «Єлоєв проти України»: «Закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватись слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави. Такими обставинами зокрема є майновий та сімейний стан підозрюваного. Європейський суд з прав людини, неодноразово наголошував на тому, що непомірний розмір застави з статками (майновим станом) підозрюваного, є лише формальним виконанням вимог Європейської конвенції з прав людини, тому у своїх рішення суди повинні керуватись також розмірами прибутків підозрюваного. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, що загроза її втрати утримувало підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язків, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людяного проживання».
Таким чином, слідчим суддею також вірно та аргументовано, виходячи з тяжкості злочину та обставин його вчинення, визначено заставу в порядку, встановленому ч.3 ст.183 КПК України, у розмірі 126 120,00 гривень.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 30 грудня 2020 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 26.02.2021 року, включно, із визначенням застави у розмірі 126 120,00 гривень,є законною і обґрунтованою, а тому підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги захисника підозрюваного, не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.309, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргузахисника підозрюваного ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 30 грудня 2020 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 26.02.2021 року, включно, із визначенням застави у розмірі 126 120,00 гривень, залишити без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
_________________ ________________ _______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3