Справа № 372/2253/19 Головуючий у 1-й інст. - Зінченко О.М.
Апеляційне провадження 22-ц/824/1848/2021 Доповідач - Рубан С.М.
02 лютого 2021 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Рубан С.М.
суддів Заришняк Г.М., Мараєва Н.Є.
при секретарі Шаруда К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 20 серпня 2020 року, ухвалене у складі судді Зінченко О.М. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Головного управління Держгеокадастру у Київській області, треті особи: ОСОБА_7 , приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Саєнко Еліна Володимирівна, Головне територіальне управління юстиції у Київській області, про визнання незаконними та скасування наказів, визнання договорів купівлі - продажу недійсними, скасування державної реєстрації права власності, витребування земельної ділянки з чужого володіння,-
ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Головного управління Держгеокадастру у Київській області, треті особи: ОСОБА_7 , приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Саєнко Еліна Володимирівна, Головне територіальне управління юстиції у Київській області, в якому з урахуванням змінених позовних вимог просила
- визнати незаконними та скасувати накази про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність, видані Головним управлінням Держземагентства у Київській області на ім'я ОСОБА_8 , який зареєстрований 02.06.2014 року за № №10-1378/15-14сг, на ім'я ОСОБА_5 , який зареєстрований 02.06.2014 року за №10-1377/15-14сг, на ім'я ОСОБА_6 , який зареєстрований 02.06.2014 року за №10- 1380/15-14сг,
- визнати Договори купівлі-продажу земельних ділянок за кадастровими номерами 3223151000:04:026:0069 та 3223151000:04:026:0070 від 24.11.2014 року, посвідчені та зареєстровані приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ярощук В.Ю. за №№1718, 1722 та Договір купівлі-продажу земельної ділянки за кадастровим номером 3223151000:04:023:0099 від 11.06.2015 року, посвідчений та зареєстрований приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Е.В. за №1952, недійсними,
- скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 3223151000:04:026:0069, площею 0,1000 га, розташовану за адресою: Київська область, Обухівський район, Українська міська рада, зареєстровану за ОСОБА_2 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ярощук В.Ю 24.11.2014 року за номером запису 7807165,
- скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 3223151000:04:026:0070, площею 0,1125 га, розташовану за адресою: Київська область, Обухівський район, Українська міська рада, зареєстровану за ОСОБА_2 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ярощук В.Ю. 24.11.2014 року за номером запису 7807393,
- скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 3223151000:04:023:0099, площею 0,1125 га, розташовану за адресою: Київська область, Обухівський район, Українська міська рада, зареєстровану за ОСОБА_3 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Е.В. 11.06.2015 року за номером запису 10003604,
- витребувати на користь ОСОБА_1 із чужого незаконного володіння у ОСОБА_2 земельні ділянки за кадастровими номерами 3223151000:04:026:0069, 3223151000:04:026:0070 та у ОСОБА_3 земельну ділянку з кадастровим номером 3223151000:04:023:0099,
- скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельних ділянок:
з кадастровим номером 3223151000:04:026:0069, площею 0,1000 га, здійснену державним кадастровим реєстратором Петриком Д.О. 14.04.2014 року, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_9 , 16.05.2015 року державним кадастровим реєстратором Заєць К.А. внесені відомості про зміну зареєстрованого права власності на земельну ділянку за ОСОБА_2 ,
з кадастровим номером 3223151000:04:026:0070, площею 0,1125 га, здійснену державним кадастровим реєстратором Петриком Д.О. 14.04.2014 року, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_5 , 16.05.2015 року державним кадастровим реєстратором Заєць К.А. внесені відомості про зміну зареєстрованого права власності на земельну ділянку за ОСОБА_2 ,
з кадастровим номером 3223151000:04:023:0099, площею 0,1125 га, здійснену державним кадастровим реєстратором Петриком Д.О. 14.04.2014 року, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_6 , 17.12.2015 року державним кадастровим реєстратором Заєць К.А. внесені відомості про зміну зареєстрованого права власності на земельну ділянку за ОСОБА_3 ,
- скасувати кадастровий номер 3223151000:04:026:0069 земельної ділянки, площею 0,1000 га, кадастровий номер 3223151000:04:026:0070 земельної ділянки, площею 0,1125 га, кадастровий номер 3223151000:04:023:0099 земельної ділянки, площею 0,1125 га, які розташовані за адресою: Київська область, Обухівський район, Українська міська рада,
- визнати незаконними та скасувати Рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, прийтяті державним кадастровим реєстратором Відділу в Обухівському районі Головного управління Держгеокадастру Київській області Івженко О.С. 23.05.2019 року за № РВ-3201806632019 та 23.05.2019 року за № РВ-3201806642019.
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області внести до Державного земельного кадастру відомості про земельну ділянку за кадастровим номером 3223151000:04:026:0068 за Державним актом на право власності на земельну ділянку Серії ЯЛ №427305, виданим 15.09.2010 року відділом Держкомзему у м. Українка Обухівського району Київської області на підставі Рішення Української міської ради 59 сесії 05 скликання від 12.08.2010 року, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011098600774 за власником ОСОБА_1 , та про земельну ділянку за кадастровим номером 3223151000:04:023:0076 за Державним актом на право власності на земельну ділянку Серії ЯЛ №427310, виданим 13.09.2010 року відділом Держкомзему у м. Українка Обухівського району Київської області на підставі Рішення Української міської ради 59 сесії 05 скликання від 12.08.2010 року, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011098600769 за власником ОСОБА_1 .
Посилається на те, що відповідно до витягу з Державного реєстру правочинів від 18.06.2011 року № 10031499 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223151000:04:026:0068, та від 18.06.2011 року № 10031511 з кадастровим номером 3223151000:04:023:0076 позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забігайло С.Ю договорів дарування земельних ділянок від 18.06.2011 року, які зареєстровані відповідно за реєстровими номерами 3278 та 3280, належать земельні ділянки з кадастровими номерами 3223151000:04:026:0068, площею 0,1000 га, та 3223151000:04:023:0076, площею 0,2250 га, які розташовані за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Плюти. Право власності на вказані земельні ділянки виникли у позивача на підставі договорів дарування. Земельна ділянка за кадастровим номером 3223151000:04:026:0068 за Державним актом на право власності на земельну ділянку Серії ЯЛ №427305, виданим 15.09.2010 року відділом Держкомзему у м. Українка Обухівського району Київської області на підставі Рішення Української міської ради 59 сесії 05 скликання від 12.08.2010року, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011098600774 з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, належала на праві власності ОСОБА_10 . Земельна ділянка за кадастровим номером 3223151000:04:023:0076 за Державним актом на право власності на земельну ділянку Серії ЯЛ №427310, виданим 13.09.2010 року відділом Держкомзему у м. Українка Обухівського району Київської області на підставі Рішення Української міської ради 59 сесії 05 скликання від 12.08.2010 року, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011098600769, із цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, належала на праві власності ОСОБА_11 . Відчуження цих земельних ділянок за нотаріально посвідченими договорами зареєстровано 01.08.2011 року у Поземельній книзі за відповідними реєстровими номерами 3223151000040260068:3:227 та 3223151000040230076:3:227, про що свідчать відповідні записи начальника відділу Держкомзему у м. Українка Обухівського району Київської області на оригіналах кожного з Державних актів на право власності на земельну ділянку. Маючи намір зареєструвати належні на праві власності земельні ділянки в Державному земельному кадастрі, позивач на свою заяву до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про внесення відомостей до Державного земельного кадастру отримала від державного земельного реєстратора Відділу в Обухівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області Рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них і до Державного земельного кадастру від 23.05.2019 року за № РВ-3201806632019 з підстав перетину ділянки з кадастровим номером 3223151000:04:026:0068 з ділянкою 3223151000:04:026:0069, площа співпадає на 100% та від 23.05.2019 року за № РВ -3201806642019 з підстав перетину ділянки з кадастровим номером 3223151000:04:023:0076 з ділянками 3223151000:04:026:0070 та 3223151000:04:023:0099 з площами співвідношення по 50 % кожна. Крім того, позивачу стало відомо, що кінцевими власниками земельних ділянок з кадастровими номерами 3223151000:04:026:0069 та 3223151000:04:026:0070 є ОСОБА_2 та з кадастровим номером 3223151000:04:023:0099 є ОСОБА_3 .Позивач як власник земельних ділянок з кадастровими номерами 3223151000:04:026:0068 та 3223151000:04:023:0076 волю на їх відчуження не надавав, та Управлінням Держземагенства у Київській області здійснено втручання у право власності позивача на спірні земельні ділянки.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 20 серпня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Посилається на те, що у мотивувальній частині рішення вказані обґрунтування щодо відмови у задоволенні позовних вимог в частині витребування на користь позивача із чужого володіння у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 земельних ділянок та визнання договорів купівлі - продажу земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 недійсними. Щодо інших позовних вимог рішення суду будь - якого правового обґрунтування, оцінки аргументів позивача щодо заявлених позовних вимог, мотивів їх відхилення не містить. Крім того, не в повному обсязі викладені заявлені позовні вимоги у вступній частині рішення. Вказує, що Головне управління Держгеокадастру у Київській області не навів суду обгрунтування своїх рішень, не довів законність своїх дій по припиненню права власності позивача на земельні ділянки та виділенню їх іншим особам. При цьому жодних рішень державного органу по припиненню права власності позивача на спірні земельні ділянки не приймалось. Враховуючи характер спірних правовідносин, встановлені судом обставини та прийняті Головним управлінням Держкомзему у Київській області незаконні накази про надання у власність відповідачам ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 земельних ділянок, які не вибули з права власності приватної особи, наявна невідповідність заходу втручання держави в право власності позивача критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, сформоване у практиці ЄСПЛ. При поданні позову позовна давність позивачем не пропущена, оскільки про порушене право власності на земельні ділянки позивач дізналася безпосередньо після отримання рішень держземреєстратора про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 23.05.2019 року, відповідно до яких позивачу стало відомо, що цим земельним ділянкам присвоєні інші кадастрові номери. У вказаних рішеннях дані про їх кінцевих власників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відсутні. 20.08.2019 року позивач звернулась до суду з позовом. Жодна із законодавчо встановлених підстав для припинення права власності позивача на спірні земельні ділянки в суді відповідачами не доведена, тому земельні ділянки, які належали на праві власності позивачу не могли бути повторно органом Держкомзему передані у власність іншим особам. Спірні земельні ділянки набуті у власність ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на підставі наказів начальника Головного управління Держземагентства у Київській області від 02.06.2014 року при наявності не припиненого права власності на них, яке зареєстровано за позивачем. Згідно документації із землеустрою право власності на земельну ділянку з кадастровими номерами 3223151000:04:026:0068 та 3223151000:04:023:0076 належить позивачу, рішення Головного управління Держгеокадастру у Київській області про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 23.05.2019 року є незаконними. Позивачем доведено всі юридичні факти визначені статтями 387,388 ЦК України, тому наявні підстави для витребування від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 спірних земельних ділянок з чужого незаконного володіння.
ОСОБА_3 подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив проти задоволення апеляційної скарги. Посилається на те, що земельна ділянка з кадастровим номером 3223151000:04:023:0099 набута ним у власність на підставі договору купівлі - продажу від 11.06.2015 №1952. Таким чином, відповідно до статей 387,388 ЦК України ОСОБА_3 є добросовісним набувачем даної земельної ділянки. Позбавлення ОСОБА_3 права власності на майно з метою повернення його позивачу буде порушувати справедливий баланс, оскільки ОСОБА_3 понесе індивідуальний і надмірний тягар у вигляді позбавлення права власності на земельну ділянку, яка набута ОСОБА_3 за відплатним правочином у встановленому законом порядку.
В судовому засіданні представник позивача підтримала апеляційну скаргу з підстав викладених у апеляційній скарзі.
Представник ОСОБА_2 заперечив проти задоволення апеляційної скарги. Посилається на те, що спірні земельні ділянки, які належать ОСОБА_2 набуті нею у власність на підставі договорів купівлі - продажу від 24.11.2014 року №178 та №1722. Право власності ОСОБА_2 на земельні ділянки зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у встановленому законом порядку. ОСОБА_2 в розумінні статей 387, 388 ЦК України є добросовісним набувачем спірних земельних ділянок. Згідно відповіді державного земельного реєстратора Відділу в Обухівському районі Головного управління держгеокадастру у Київській області від 23.05.2019 року земельна ділянка ОСОБА_2 з кадастровим номером 3223151000:04:026:0069 перетинається із земельною ділянкою, яка належить позивачу, з кадастровим номером 3223151000:04:026:0068, а земельна ділянка ОСОБА_2 з кадастровим номером 3223151000:04:026:0070 перетинається із земельною ділянкою, яка належить позивачу, з кадастровим номером 3223151000:04:023:0076 площею співпадіння 50%. Земельні ділянки, які на даний час належать ОСОБА_2 не є тими самими земельними ділянками, які раніше належали ОСОБА_1 . Земельні ділянки ОСОБА_2 лише частково накладаються на межі земельних ділянок, які раніше належали позивачу, тобто ці ділянки не є одним і тим же майном, що виключає можливість їх витребування у ОСОБА_2 на підставі статей 387,388 ЦК України.
Інші учасники процесу відзиву на апеляційну скаргу до суду не подали, в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, тому в порядку ч. 2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач добросовісно реалізуючи права та обов'язки власника з 2014 року мав можливість дізнатись про можливе порушення його прав. Проте, позивач пред'явив позов через 5 років після ймовірного порушення його прав та пропустив строки позовної давності при зверненні до суду з даним позовом.
Будь - яких доводів щодо поважності пропуску строку позовної давності представник позивача не представив, факт пропуску таких строків не спростовано. Суд врахував відсутність клопотань про поновлення строку позовної давності.
Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено строною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Оскільки представники відповідача в суді заявили про застосування позовної давності, поважних причин пропуску строку позовної давності не встановлено, а сплив позовної давності є самостійною правовою підствою для відмови у позові, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування наслідків спливу позовної давності.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції та не приймає до уваги доводи апеляційної скарги виходячи з наступного.
Виходячи з положень статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;
3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;
4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;
5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;
6) як розподілити між сторонами судові витрати;
7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;
8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову (стаття 264 ЦПК України).
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судомвстановлено та апеляційним судом перевірено, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯЛ №427305, виданого 15 вересня 2010 року відділом Держкомзему у м. Українка Обухівського району Київської області на підставі Рішення Української міської ради 59 сесії 05 скликання від 12.08.2010 року, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011098600774 ОСОБА_10 був власником земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1000 га, розташованої в Київській області Обухівському районі в с. Плюти, за кадастровим номером 3223151000:04:026:0068.
18 червня 2011 року між ОСОБА_10 , як дарувальником, та ОСОБА_1 , як обдаровуваною, укладено Договір дарування земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забігайлом С.Ю., зареєстрований в реєстрі за №3278, відповідно до п. 1 якого дарувальник подарував, тобто передав безоплатно, а обдаровуваний прийняв в дарунок земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за кадастровим номером 3223151000:04:026:0068, площею 0,1000 га, розташованою за адресою: Київська область, Обухівський район с. Плюти.
Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забігайлом С.Ю. в Державному акті на право власності на земельну ділянку Серії ЯЛ №427305 виданому 15 вересня 2010 року вказано, що на підставі вищевказаного Договору дарування земельної ділянки право власності на земельну ділянку переходить до ОСОБА_1 і ОСОБА_12 .
Вказанетакож підтверджується Витягом з Державного реєстру правочинів від 18.06.2011 року №10031499.
ОСОБА_11 був власником земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,2250 га, розташованої в Київській області Обухівському районі в с. Плюти, за кадастровим номером 3223151000:04:023:0076, що підтверджено Державним актом на право власності на земельну ділянку Серії ЯЛ №427310, виданого 13 вересня 2010 року відділом Держкомзему у м. Українка Обухівського району Київської області на підставі Рішення Української міської ради 59 сесії 05 скликання від 12.08.2010 року, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011098600769.
18 червня 2011 року між ОСОБА_11 , як дарувальником, та ОСОБА_1 , як обдаровуваною, укладено договір дарування земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забігайлом С.Ю., зареєстрований в реєстрі за №3280, відповідно до п. 1 якого дарувальник подарував, тобто передав безоплатно, а обдаровуваний прийняв в дарунок земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за кадастровим номером 3223151000:04:023:0076, площею 0,2250 га, розташованою за адресою: Київська область, Обухівський район с. Плюти.
Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забігайлом С.Ю. в Державному акті на право власності на земельну ділянку Серії ЯЛ №427310 виданому 13 вересня 2010 року вказано, що на підставі договору дарування земельної ділянки право власності на земельну ділянку переходить до ОСОБА_1 .
Вказанепідтверджується Витягом з Державного реєстру правочинів від 18.06.2011 року № 10031511.
Як вбачається з Рішення державного кадастрового реєстратора Відділу в Обухівському районі Головного управління Івженко О.С. №РВ-3201806642019 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 23.05.2019 року перетин ділянок з ділянкою 3223151000:04:026:0070, площа співпадає на 50% та перетин ділянок з ділянкою 3223151000:04:026:0099, площа співпадає на 50 %.
Згідно Рішення державного кадастрового реєстратора Відділу в Обухівському районі Головного управління Івженко О.С. №РВ-3201806632019 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 23.05.2019 року перетин ділянок з ділянкою 3223151000:04:026:0069, площа співпадає на 100% (повне співпадіння).
02.06.2014 року Головним управлінням Держземагентства у Київській області прийняті накази «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», відповідно до яких затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розташованих на території Української міської ради Обухівського району Київської області для індивідуального садівництва у власність громадянам України відповідно ОСОБА_13 (в наказі в прізвищі власника земельної ділянки допущена по всьому тексту наказу описка та замість правильного написання прізвища « ОСОБА_14 » помилково вказано « ОСОБА_15 ») - 3223151000:04:026:0069, площею 0,1000 га (наказ №10-1378/15-14сг), ОСОБА_5 3223151000:04:026:0070, площею 0,1125 га (наказ №10-1377/15-14сг), ОСОБА_6 -3223151000:04:023:0099, площею 0,1125 га (наказ №10-1380/15-14сг).
Згідно Інформаційної довідки №178352300 від 22.08.2019року державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 3223151000:04:026:0069, площею 0,1000 га за адресою: Київська область Обухівський район, цільове призначення - для індивідуального садівництва, здійснена 14.04.2014 року Управлінням Держземагентства в Обухівському районі Київської області, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 400806632231. 07.07.2014 року державним реєстратором реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області Борискевичем М.І. видано свідоцтво про право власності серія та номер 23895487 на вказануземельну ділянку ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яким в подальшому здійснено відчуження земельної ділянки на умовах укладення посвідченого 24.11.2014 року за реєстровим номером 1718 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ярощук В.Ю. договору купівлі-продажу земельної ділянки відповідачу ОСОБА_2 , номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 7807165.
Згідно Інформаційної довідки №178355010 від 22.08.2019 року державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 3223151000:04:026:0070, площею 0,1125 га за адресою: Київська область, Обухівський район, цільове призначення - для індивідуального садівництва, здійснена 14.04.2014 року Управлінням Держземагентства в Обухівському районі Київської області, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 387165132231. 18.06.2014 року державним реєстратором реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області Борискевичем М.І. видано свідоцтво про право власності серія та номер 23133174 на вказану земельну ділянку ОСОБА_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яким в подальшому здійснено відчуження земельної ділянки на умовах укладення посвідченого 24.11.2014 року за реєстровим номером 1722 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ярощук В.Ю. договору купівлі-продажу земельної ділянки відповідачу ОСОБА_2 , номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 7807393.
Згідно Інформаційної довідки №178351347 від 22.08.2019 року державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 3223151000:04:023:0099, площею 0,1125 га. цільове призначення - для індивідуального садівництва, здійснена 14.04.2014 року Управлінням Держземагентства в Обухівському районі Київської області, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 386537032231. 17.06.2014 року державним реєстратором реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області Борискевичем М.І. видано свідоцтво про право власності серія та номер 23098982 на зазначену земельну ділянку ОСОБА_6 , РНОКПП: НОМЕР_3 , яким в подальшому здійснено відчуження земельної ділянки на умовах укладення посвідченого 11.06.2015 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Е.В. договору купівлі-продажу земельної ділянки відповідачу ОСОБА_3 , номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10003604.
Згідно ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згіднодо ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі: відчуження власником свого майна, відмови власника від права власності, припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі, знищення майна, викупу пам'яток культурної спадщини, примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону, звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника, реквізиції, конфіскації, припинення юридичної особи чи смерті власника. Право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Згідно ч.1-5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).
Відповідно до ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває права власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребувано у нього.
Згідно ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння, було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
Згідно ст.78 ЗК України встановлено, що право власності на землю-це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками; право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них; земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
Громадяни України, відповідно до ч.1 ст.81 ЗК України набувають право власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділенні в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Згідно ч.2 ст.373 ЦК України право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.
Відповідно до п.п. «а», «б» ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Згідно ч.2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ч.1 ст.386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно ст. 131 ЗК України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.
Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Позивач обґрунтовує позов неправомірністю вибуття спірних земельних ділянок із його власності.
Відповідно до ч.2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Згідно ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.
ОСОБА_1 звернулася із заявами про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 16.05.2019 року з метою реєстрації належних їй земельних ділянок за кадастровими номерами 3223151000:04:023:0076 та 3223151000:04:023:0068 в Державному земельному кадастрі. За результатами розгляду вказаних заяв державним кадастровим реєстратором Відділу в Обухівському районі Головного управління Івженко О.С. було прийнято:
Рішення №РВ-3201806632019 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 23.05.2019 року з підстав невідповідності електронного документа установленим вимогам, а саме: XSDсхема наявні зауваження щодо валідності електроного документа. Перетин ділянок з ділянкою 3223151000:04:026:0069, площа співпадає на 100% (повне співпадіння),
Рішення №РВ-3201806642019 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 23.05.2019 року з підстав невідповідності електронного документа установленим вимогам, а саме: XSDсхема наявні зауваження щодо валідності електронного документа. Перетин ділянок з ділянкою 3223151000:04:026:0070, площа співпадає на 50% та перетин ділянок з ділянкою 3223151000:04:026:0099, площа співпадає на 50 %.
Тобто, право власності позивача на її земельні ділянки порушено Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області наданням у власність відповідачам земельних ділянок, які перетинаються з земельною ділянкою позивача.
Вирішуючи питання про застосування наслідків спливу позову давності суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до ч.ч. 3-5 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Представник позивача, звертаючись до суду із даним позовом посилається на те, що позивачем не пропущені строки позовної давності, оскільки вона дізналась про порушення прав позивача лише після отримання рішення держемреєстратора про відмову у внесені відомостей до Державного земельного кадастру, з яких позивачу стало відомо, що кінцевими власниками земельних ділянок є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , вказаним земельним ділянкам присвоєно інші кадастрові номера.
Відповідач в особі представника за довіреністю Головного управління Держгеокадастру у Київській області подав до суду письмову заяву, в якій просив застосувати строки позовної давності.
Відповідно до роз'яснень п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення.
З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням прийняті накази від 02.06.2014 року №10- 1377/15-14сг, №10-1378/15-14сг, №10-1380/15-14сг. Впродовж червня-липня цього ж року у Державному реєстрі речових прав на нерухому майно було зареєстровано право власності відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
З01 січня 2013 року набув чинності Закон України «Про Державний земельний кадастр».
Державний земельний кадастр - це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення та обмеження у використанні. Кадастр містить дані про кількісну та якісну характеристику земель, їх оцінку, розподіл між власниками та користувачами.
Система Державного земельного кадастру дає можливість оперативно отримувати необхідну інформацію про земельні ділянки на всій території України. Відомості до цієї бази даних вносяться, перевіряються, систематизуються та впорядковуються за єдиними, чітко визначеними правилами. Завдяки використанню при адмініструванні Державного земельного кадастру сучасних інформаційних технологій, відомості про землі є доступними як фахівцям, що працюють в сфері земельних відносин, так і зовнішнім користувачам.
Програмним забезпеченням Державного земельного кадастру є Національна кадастрова система за допомогою якого здійснюється ведення Державного земельного кадастру. Одним з елементів якої є публічна кадастрова карта.
Відповідно спірні земельні ділянки відповідачів з моменту їх формування у Державному земельному кадастрі (2014 рік) відображені у публічній кадастровій карті.
Позивач добросовісно реалізуючи права та обов'язки власника з 2014 року мав можливість дізнатись про можливе порушення його прав.
Таким чином,позивач пред'являючи позов через 5 років після ймовірного порушення його прав, пропустив строки позовної давності при зверненні до суду з даним позовом.
Згідностатей 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу). При цьому як у випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.
Будь-яких доводів щодо поважності пропуску строку позовної давності представник позивача суду не надав, факт пропуску таких строків не спростовано.
Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Оскільки представники відповідачів в суді першої інстанції заявили про застосування позовної давності, поважних причин пропуску строку позовної давності не встановлено, сплив позовної давності є самостійною правовою підставою для відмови у позові, суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для застосування наслідків спливу позовної давності.
З 01 січня 2013 року набули чинності зміни до Закону України «Про Державний земельний кадастр», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Повноваження територіальних органів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у частині державної реєстрації актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), права забудови земельної ділянки (суперфіцій), які передбачались Постановою КМУ від 09.09.2009 року №1021 «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі (втратила чинність) з 1 січня 2013 року припинилася.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» систему органів державної реєстрації прав становлять Міністерство юстиції України та його територіальні органи, суб'єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, державні реєстратори прав на нерухоме майно, виконавчі органи сільських, селищних та міських рад.
На даний час Держгеокадастр та його територіальні органи здійснюють державну реєстрацію земельних ділянок, а не прав на них.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.
Згідно п.10 ст.24 Закону України «Про державний земельний кадастр» Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі поділу чи об'єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника.
Відповідно до ч.ч.6,7 ст.9 Закону України «Про Держаний земельний кадастр» Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій.
Апеляційний суд звертає увагу, що позивачу спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 3223151000:04:026:0068, 3223151000:04:023:0076 належать з 18.06.2011 року, проте із заявами про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з метою реєстрації належних позивачу земельних ділянок в Державному земельному кадастрі позивач звернулася лише 16.05.2019 року.
Твердження скаржника про те, що рішення суду не містить правового обгрунтування щодо всіх заявлених позовних вимог, судом не надано відповіді на всі аргументи і доводи позивача щодо предмету та підстав обгрунтування позову, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки як вбачається з рішення суду в задоволенні позову відмовлено за пропуском строку позовної давності та за відсутності клопотання про поновлення строку.
За встановлених обставин, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи та порушення прав позивача.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність ухваленого у справі рішення.
Оскільки рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 20 серпня 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 11 лютого 2021 року.
Головуючий Рубан С.М.
Судді Заришняк Г.М.
Мараєва Н.Є.