Справа № 740/2328/20 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/182/21
Категорія - Доповідач ОСОБА_2
11 лютого 2021 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря
судового засідання - ОСОБА_5
прокурора - ОСОБА_6 ,
адвоката - ОСОБА_7 ,
особи, щодо якої вирішується
питання про застосування
примусових заходів медичного
характеру - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_8 на ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 30 листопада 2020 року, якою застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом, щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с.Григоро-Іванівка Ніжинського району Чернігівської області, не судимого, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 ,
за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, -
Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 30 листопада 2020 року застосовано до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
Процесуальні витрати на залучення експертів в розмірі 1307 (одна тисяча триста сім) гривень 60 копійок компенсовано за рахунок Державного Бюджету України.
Питання речових доказів вирішено в порядку ст..100 КПК України
Як встановив суд, у невстановлений досудовим розслідуванням день, час, місці та спосіб ОСОБА_8 з особистих мотивів, з метою незаконного зберігання наркотичних засобів та їх подальшого використання придбав наркотичний засіб, після чого приніс його до господарства за місцем проживання своїх батьків, яких відвідує кожного дня, за адресою: АДРЕСА_2 , де й зберігав весь час для власних потреб без мети збуту до його вилучення працівниками поліції.
У період часу з 07 годин 44 хвилин по 08 годин 57 хвилин 01.04.2020 року працівниками Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області в господарстві за адресою: Чернігівська область Ніжинський район с. Ніжинське вул. Травнева,24, проведено обшук, в ході якого у коморі будинку виявлено та вилучено пластикову пляшку, наповнену подрібненою речовиною рослинного походження, яка згідно висновку експерта є особливо небезпечним наркотичним засобом - каннабісом, маса якого в перерахунку на висушену речовину становить 61,209 г, яку ОСОБА_8 незаконно придбав та зберігав для власних потреб без мети збуту.
Дії ОСОБА_8 , які виразились в незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту кваліфіковано за ч.1 ст.309 КК України.
Задовольняючи клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_8 у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом, місцевий суд послався на висновок судово-психіатричного експерта № 249 від 12.05.2020 року, а також на те, що у судовому засіданні було встановлено наявність підстав, передбачених п.1, п.2, п.3, п.5 ч.1 ст.513 КПК України і дійшов висновку, що ОСОБА_8 вчинив суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, що виключає можливість застосування до нього кримінального покарання, через те, що він за своїм психічним станом не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, тому суд застосував у відношенні ОСОБА_8 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із загальним наглядом.
В апеляційній скарзі ОСОБА_8 просить ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 30 листопада 2020 року про застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом скасувати.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що ухвала суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на постанову про закриття кримінального провадження від 22.04.2020 року, якою кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12020270180000319 від 18.03.2020 року в частині незаконного зберігання та придбання наркотичних засобів - екстракту канабісу, закрито у зв'язку з відсутністю у діянні ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, а вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44 КУпАП. Вважає, що на момент розгляду клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру жодного кримінального правопорушення ОСОБА_8 не вчинено та він не є суспільно небезпечною особою, що на його думку унеможливлює звернення прокурора до суду з даним клопотанням.
Заслухавши доповідача, апелянта ОСОБА_8 та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу, думку прокурора, який просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши ухвалу у відповідності з нормами ст.404 КПК України, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, за обставин, викладених в ухвалі, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, підтверджується доказами, які були досліджені в суді першої інстанції та яким надана належна оцінка.
Так, вина ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується: витягом з кримінального провадження № 12020270180000319 від 18.03.2020 року, протоколом обшуку від 01.04.2020 року, протоколом освідування особи від 06.04.2020 року, яким встановлено факт вживання канабіоїдів ОСОБА_8 , випискою із медичної карти ОСОБА_8 від 06.04.2020 року, якою підтверджується вживання каннабіоїдів ОСОБА_8 , висновоком експертизи наркотичних засобів від 08.04.2020 року № 272(х), висновоком експертизи наркотичних засобів від 09.04.2020 року № 273(х).
В апеляційній скарзі обвинуваченим ставиться питання про скасування ухвали місцевого суду, якою щодо нього застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.
Порядок здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру регламентований главою 39 Кримінального процесуального кодексу України.
Згідно із ч.2 ст.19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Як встановлено п.1 ч.1 ст.93 КК України, примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.
Відповідно до ч. 2 ст. 513 КПК України визнавши доведеним, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
Відповідно до п.2 ч.1, ч.3 ст.94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру, як госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом. Госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у психіатричному закладі і лікування у примусовому порядку.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи довідки диспансерного психоневрологічного відділення № 503 від 16.04.2020 року, ОСОБА_8 , 1977 року народження перебуває на обліку в лікаря-психіатра в Ніжинському ДПНВ з приводу шизофренії з 2008 року.
Згідно висновку судово-психіатричного експерта №249 від 12 травня 2020 року ОСОБА_8 у період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, не міг усвідомлювати свої дії і керувати ними, оскільки страждав і в теперішній час страждає на параноїдну шизофренію - F20.0, згідно МКХ-10, що характеризується розладами сприйняття (імперативні слухові галюцинації) та маячними ідеями відношення, переслідування під час загострень процесу.
Відповідно до зазначеного висновку рекомендовано застосування щодо ОСОБА_8 примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом.
Суд першої інстанції, приймаючи до уваги висновок судово-психіатричного експерта №249 від 12 травня 2020 року, враховуючи характер та тяжкість захворювання, тяжкість вчиненого діяння, з урахуванням ступеню небезпечності ОСОБА_8 для себе та інших осіб, прийшов до висновку про необхідність застосування щодо ОСОБА_8 примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом з метою його обов'язкового лікування.
Апеляційний суд з такою позицією місцевого суду погоджується, оскільки висновок судово-психіатричного експерта №249 від 12 травня 2020 року відповідає психічному стану і перебігу хвороби у ОСОБА_8 , є об'єктивною оцінкою психічного стану і суспільної небезпеки ОСОБА_8 на момент огляду та є належним доказом для прийняття рішення по провадженню.
Суб'єктивна точка зору обвинуваченого щодо стану його психічного здоров'я та невстановлення ним небезпеки для оточуючих, не може розглядатися судом як доказ по провадженню, оскільки обвинувачений не є фахівцем в галузі психіатрії. З цієї причини обвинувачений не може оцінювати відповідність чи невідповідність висновку судово-психіатричного експерта психічному стану ОСОБА_8 , а також надавати оцінку власному психічному стану і суспільній небезпеці.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги обвинуваченого з приводу наявної в матеріалах справи постанови про закриття кримінального провадження, адже вона стосується закриття кримінального провадження в частині вилучення у ОСОБА_8 екстракту каннабісу (нашарування речовини темно-коричневого кольору на поверхнях фрагментів пляшок), який в перерахунку на суху речовину становить 0,095 г. Окрім зазначеного, під час обшуку 04 квітня 2020 року у ОСОБА_8 було також вилучено пластикову пляшку, наповнену подрібненою речовиною рослинного походження, яка згідно висновку експерта є особливо небезпечним наркотичним засобом - каннабісом, маса якого в перерахунку на висушену речовину становить 61,209 г, яку ОСОБА_8 незаконно придбав та зберігав для власних потреб без мети збуту і що ставиться йому у вину.
З огляду на фактичні обставини кримінального провадження, положення кримінального закону, призначений судом ОСОБА_8 вид примусового заходу медичного характеру за своїм видом є обґрунтованим та необхідним. Підстав для зміни виду призначеного ОСОБА_8 виду примусового заходу медичного характеру апеляційний суд не вбачає.
Порушень вимог кримінального процесуального закону, які були би підставами для скасування або зміни оскаржуваного рішення не встановлено, тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_8 не підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404-405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_8 - залишити без задоволення. Ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 30 листопада 2020 року, якою застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом, щодо ОСОБА_8 - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4