Справа № 750/13728/19 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/121/21
Категорія - ч.1 ст. 115 КК України. Доповідач ОСОБА_2
10 лютого 2021 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участі секретаря ОСОБА_5
сторін кримінального провадження:
обвинуваченого ОСОБА_6
його захисника - адвоката ОСОБА_7
прокурора ОСОБА_8
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12019270010005188 від 05 вересня 2019 року, за апеляційними скаргами захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 та прокурора місцевої прокуратури ОСОБА_9 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 жовтня 2020 року,
щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сотниківка Яготинського району Київської області, громадянина України, з середньою освітою, пенсіонера, вдівця, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
Цим вироком ОСОБА_6 засудженийза ч. 1 ст. 115 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, на 3 роки позбавлення волі.
У строк відбуття покарання ОСОБА_6 зарахований період його затримання з 05 вересня 2019 року по 06 вересня 2019 року.
Початок строку відбуття покарання ОСОБА_6 обчислюється з дня приведення вироку до виконання, з дня його фактичного затримання.
Стягнуто зі ОСОБА_6 на користь держави 13 555 грн. 69 коп. процесуальних витрат на залучення експертів.
Питання про долю речових доказів і документів вирішено у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Судом визнано доведеним, що 04 вересня 2019 року у вечірній час ОСОБА_6 , у будинку по АДРЕСА_2 , в ході конфлікту, що виник з мотивів особистих неприязних відносин, діючи умисно, з метою протиправного заподіяння смерті ОСОБА_10 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді фізіологічної смерті та бажаючи їх настання, умисно завдав ОСОБА_10 один удар лезом ножа в область грудної клітки, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді: колото-різаного поранення лівої половини грудної клітки з ушкодженням лівої легені та серця, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя і мають прямий причинний зв'язок з настанням смерті ОСОБА_10 .
Смерть ОСОБА_10 настала внаслідок проникаючого поранення лівої половини грудей з ушкодженням лівої легені та лівого шлуночка серця, які призвели до гострої крововтрати.
В апеляційній скарзі захисник адвокат ОСОБА_7 просить вирок суду скасувати, а провадження щодо ОСОБА_6 закрити, за відсутністю в його діях складу інкримінованого кримінального правопорушення. Під час апеляційного розгляду повторно допитати свідків: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 з метою підтвердження чи спростування доводів сторони захисту, а також дослідити характеризуючи дані щодо його підзахисного.
Аргументує тим, що суд безпідставно не взяв до уваги та не проаналізував у сукупності з іншими доказами показання самого ОСОБА_6 , який детально розповів про обставини того дня,з яких убачається, що тілесні ушкодження він завдав ненавмисно, а виключно з метою захистити себе, куди наносив удар, він не бачив.
Звертає увагу, що свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 пояснювали, що потерпілий зловживав алкогольними напоями та по відношенню до ОСОБА_6 поводив себе агресивно, неодноразово спричиняв йому тілесні ушкодження. З обстановки у кімнаті потерпілого та протоколу огляду місця події убачається, що останній вів антисоціальний спосіб життя та зловживав алкогольними напоями.
Пояснення ОСОБА_6 щодо обставин вчиненого ним правопорушення, про причини конфлікту між ним та сином, під час якого син завдав йому декілька ударів дерев'яною палицею по голові, повністю підтверджуються відеозаписом з нагрудної відеокамери патрульного поліцейського від 06 вересня 2019 року.
На переконання сторони захисту, викладені обставини та матеріали кримінального провадження у своїй сукупності вказують на правдивість показань обвинуваченого в частині відсутності в діях його підзахисного умислу на вбивство ОСОБА_10 та тієї обставини, що в день події ОСОБА_6 зазнав чергового суспільно небезпечного посягання з боку сина, яке створювало реальну загрозу заподіяння шкоди його здоров'ю, намагався його уникнути, внаслідок чого обвинуваченим потерпілому ненавмисно було спричинене смертельне тілесне ушкодження, що судом при ухваленні вироку враховано не було.
Вказує на те, що суд допустив неповноту, оскільки при посиланні на матеріали кримінального провадження як на належні та допустимі докази, що начебто доводять вину ОСОБА_6 в пред'явленому обвинуваченні, не навів обґрунтувань того, що саме вони доводять і яким чином спростовують показання обвинуваченого в частині відсутності умислу на вбивство потерпілого та підтверджують пред'явлене обвинувачення за ч. 1 ст. 115 КК України.
З фактичних обставин та матеріалів справи убачається, що між обвинуваченим та потерпілим неодноразово виникали сварки з приводу зловживання ОСОБА_10 спиртними напоями, в ході яких потерпілий неодноразово погрожував ОСОБА_6 вбивством, фізичною розправою та завдавав тілесних ушкоджень. При цьому, жодних фактичних даних про те, що його підзахисний був схильний до розв'язання конфліктів, погрожував сину чи застосував по відношенню до нього насильство, встановлено не було.
Проте, місцевий суд, установивши обставини, за яких настала смерть потерпілого, визнавши поведінку ОСОБА_10 віктимною по відношенню до обвинуваченого, чого не заперечувала і сторона обвинувачення, яка виразилась у нанесенні тілесних ушкоджень обвинуваченому та фактичне перебування останнього в стані самозахисту, що спонукало останнього до активних дій із застосуванням ножа, за відсутності будь-яких доказів про наявність умислу на вбивство ОСОБА_10 , дав діям ОСОБА_6 неправильну юридичну оцінку.
На переконання апелянта, за умови доведеності вини ОСОБА_6 може мати місце необережне або з перевищенням меж необхідної оборони вбивство. Дії ОСОБА_10 у такому випадку мають бути перекваліфіковані з ч. 1 ст. 115 КК України на ч. 1 ст. 118 чи ч. 1 ст. 119 КК України з призначенням йому покарання у межах санкції вказаних статей кримінального закону.
В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та через невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого, внаслідок м'якості, постановити новий вирок, яким ОСОБА_6 за ч. 1ст. 115 КК України призначити покарання у виді 7 років позбавлення волі
Мотивує тим, що визнавши обставинами, що пом'якшують покарання, щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочину, похилий вік та віктимну поведінку потерпілого, суд не вказав, яким саме чином наведені пом'якшуючі обставини разом з даними про особу винного істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, щоб можна було впевнено стверджувати про доцільність призначення покарання нижче від найнижчої межі із застосуванням ст. 69 КК України.
На думку прокурора, з боку ОСОБА_6 не було щирого каяття, оскільки вину у вчиненні злочину визнав частково, вказуючи на відсутність умислу на позбавлення життя потерпілого, оскільки елементи щирого каяття, це усвідомлення суспільної небезпеки інкримінованого злочину та критичне ставлення до вчиненого, що в діях та в поведінці обвинуваченого відсутнє, а тому така пом'якшуюча обставина як щире каяття, не підтверджена в ході судового розгляду.
Віктимна поведінка з боку потерпілого, не знайшла свого підтвердження, оскільки до такого висновку суд прийшов виключно спираючись на показання обвинуваченого, який вказував на те, що ОСОБА_10 наніс йому декілька ударів палицею по голові. При цьому, відповідно до висновку експерта №80 (б), виявлені на волоссі ОСОБА_6 сліди крові можуть походити від потерпілого, їх походження від обвинуваченого виключається. Висновком судово-медичної експертизи № 455 встановлено відсутність тілесних ушкоджень у ОСОБА_6 . Таким чином, будь-яких об'єктивних даних про віктимну поведінку потерпілого матеріали кримінального провадження не містять.
Похилий вік є даними про особу винного, а з урахуванням того, що злочин є умисним і ОСОБА_6 усвідомлював, що вчиняє кримінальне правопорушення, то визнання вказаної обставини такою, що пом'якшує покарання, є необґрунтованим. Вік винного може бути врахований при призначенні покарання в межах санкції інкримінованої статті. Відсутність негативних характеристик та судимостей також є лише даними про особу обвинуваченого і вважати їх такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд першої інстанції не мав підстав.
Наявність однієї пом'якшуючої обставини - активне сприяння розкриттю злочину, унеможливлює застосування ст. 69 КК України.
На думку прокурора, судом не достатньо враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, невідворотність наслідків що наступили - смерть людини, а також не достатньо враховано наявність обтяжуючої обставини - вчинення злочину щодо особи з якою винний перебував в сімейних відносинах.
З тих підстав, що покарання має бути адекватним суспільній небезпеці вчиненого та особі обвинуваченого, призначене покарання із застосуванням ст. 69 КК України є явно м'яким. Справедливим, достатнім та таким, що сприятиме досягненню превентивної мети покарання, визначеної у ст. ст. 50,65 КК України, буде покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч. 1 ст. 115 КК України.
Заслухавши доповідача, захисника та обвинуваченого, які підтримали доводи апеляційної скарги про скасування вироку суду та закриття кримінального провадження, через заподіяння ножового поранення потерпілому в стані необхідної оборони, прокурора, який не погодився з доводами сторони захисту та просив посилити покарання обвинуваченому, призначивши його у межах санкції статті, допитавши повторно обвинуваченого про обставини заподіяння ножового поранення сину, заявлених свідків сторони захисту, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні залишити без задоволення, апеляційну скаргу захисника адвоката задовольнити частково, а вирок суду змінити з таких підстав.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження і це безспірно встановлено під час судового розгляду в суді першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав в одному будинку з дорослим сином ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який тривалий час суспільно-корисною працею не займався, пенсії не отримував, проживав за рахунок батька, у будинку розділеному на дві квартири, при цьому квартира (кімната) покійного ОСОБА_10 мала два виходи, через частину будинку батька та безпосередньо на подвір'я, що підтверджується як поясненнями обвинуваченого та свідків, так і даними протоколу огляду місця події з фото таблицями до протоколу.
Згідно протоколу огляду місця події від 05.09.2019 будинку по АДРЕСА_1 , був знайдений на підлозі мертвим ОСОБА_10 . Фото таблиці до огляду місця події свідчать про те, що кімната не прибиралася ніколи, розташування речей та їх стан господаря не турбував. В той час як огляд частини будинку, де проживав обвинувачений, вказував на те, що господар веде упорядкований побут, в кімнатах чисто, речі знаходяться на своїх місцях ( том. 1 а. с. 91-111).
Під час апеляційного розгляду обвинувачений ОСОБА_6 пояснив, що 04 вересня 2019 року сусідка повідомила про його сина, який взяв черговий кредит та гроші до банку не повернув, у зв'язку з чим у нього виникла значна заборгованість. Готуючи на кухні вечерю, ОСОБА_6 поцікавився у сина з приводу кредиту, але той все заперечував, відмовився показати йому свій паспорт та сказав, що то не його справа.
Після розмови обвинувачений закрився у своїй кімнаті, але потім вирішив піти до сина та спробувати ще раз поговорити про його поведінку. Розмова не склалася, стала напруженою, виник словесний конфлікт, тому він став виходити з кімнати. Розуміючи, що син не припиняє конфлікт, намагався зачини вихід з кімнати сина в його частину будинку, тоді як той не давав йому такої можливості, схопив дерев'яне топорище та завдав йому два удари по голові та один удар в груди, від якого він відлетів у кухню. Відчуваючи небезпеку за своє життя, він хотів налякати та зупинити сина, тому на кухні на столі взяв ніж, і тримаючи його у правій руці, попросив сина відійти від дверей. Син не відреагував, схопив його та затягнув у свою кімнату, штовхнув на диван, та сидячи поруч обхопив його голову руками і почав стискати та схиляти донизу. Він хотів ударити сина по руках, щоб той відпустив його, проте завдав удару не побачивши куди саме, а виявилося у груди. Після удару ножем син відразу впав на підлогу. Він просив сина піднятися, але той не реагував на його слова. Він зателефонував донці і щоб заспокоїтись випив стакан горілки. До цього, він протягом дня горілку не вживав.
З рапорту помічника чергового убачається, що о 23 год. 21 хв. 04 вересня 2019 року на номер служби «102» надійшло повідомлення від ОСОБА_13 про те, що у квартирі АДРЕСА_3 ним виявлено тіло чоловіка з ножовим пораненням чи в шию, чи в груди (а. с 88, 89 т. 1).
За вказаною адресою виїхав наряд патрульних, у складі поліцейських ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які у судовому засіданні показали, що після того, як на службовий планшет надійшло повідомлення про виявлення трупу, вони прибули за адресою: АДРЕСА_2 , де в кімнаті будинку виявили труп чоловічої статі з ножовим пораненням, майже за ними прибула карета швидкої допомоги, медики якої зафіксували смерть потерпілого та була викликана слідчо-оперативна група. ОСОБА_6 повідомив, що загиблий є його сином, з яким у нього виник конфлікт і він наніс йому удар ножем.
Відеозапис з нагрудної камери поліцейського, який був оглянутий слідчим 06.09.2019 ( том 1 а. с. 127-128) підтверджує, що ОСОБА_6 перебував у стані сильного душевного хвилювання, у нього змінилася дикція, і чоловік у цивільному одязі просив повторити слова, як все відбулося. А саме, обвинувачений ОСОБА_6 пояснював, що на протязі тривалого часу його син постійно зловживає спиртними напоями, ніде не працює, останнім часом бере кредити, які не має чим гасити. На питання до п'яного сина, навіщо він набрався кредитів і чим буде розраховуватися, син дерев'яною палицею завдав декілька ударів по голові та продовжував розмахувати щоб ударити, на що ОСОБА_6 пішов у свою кімнату, взяв мисливський ніж та вдарив сина в груди.
Під час слідчого експерименту 21 жовтня 2019 року ОСОБА_6 у присутності свого захисника ОСОБА_7 показав, що ввечері 04 вересня 2019 року він перебував вдома сам, коли прийшов його син ОСОБА_10 , то в кімнаті сина у них виник словесний конфлікт з приводу того, що син взяв на себе боргове зобов'язання по кредиту та не виплачує його. Під час конфлікту ОСОБА_10 взяв в руки дерев'яну палицю та почав розмахувати нею, завдав два удари по голові та один удар в груди обвинуваченому. Після нанесених ударів ОСОБА_6 пішов до своєї кімнати, де з-під подушки на ліжку дістав мисливський ніж та знову повернувся до кімнати потерпілого, з яким зіштовхнувся у дверях, і в цей момент потерпілий став душити ОСОБА_6 , обхопивши його двома руками за шию. У правій руці обвинувачений тримав ножа, і намагаючись збити ліву руку сина зі своєї шиї, завдав удар, який потрапив потерпілому у груди. ОСОБА_10 відпустив обвинуваченого та упав на підлогу. Після цього ОСОБА_6 покинув кімнату сина, а коли через деякий час повернувся, то побачив, що потерпілий не подає ознак життя, зрозумів, що син помер та став телефонувати дочці. Куди після нанесення удару дівся ніж він не пам'ятає (а.с. 136-140 т. 1).
Судово-медичні данні вказують на те, що смерть ОСОБА_10 настала внаслідок одного проникаючого поранення половини грудей з ушкодженням лівої легені та лівого шлуночка серця, що призвело до гострої крововтрати та смерті пораненого. Дане тілесне ушкодження могло утворитися незадовго до смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 від дії односторонньо-гострого колюче ріжучого знаряддя типу клинка ножа, що мав обушок з добре вираженими ребрами і відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя та перебуває у прямому причинному зв'язку з настанням смерті. Забійна рана лівої тім'яної ділянки голови, утворилася незадовго до смерті та має ознаки легких тілесних ушкоджень і могла уторитися при падінні після завдання ножового поранення на підлогу. У крові ОСОБА_10 концентрація етанолу складала 2,3 г/л, що у живої людини відповідає середньому ступеню алкогольного сп'яніння ( том 1 а. с. 208-214)
Доводи сторони захисту про необережне заподіяння ножового поранення в груди, не відповідають характеру ножового поранення, яке завдане з прикладенням сили, рана глибока, а направленість поранення, яке проходить спереду назад, дещо зверху вниз та дещо справа на ліво через шкіру, підшкірну клітковину, міжреберні м'язи, верхню долю лівої легені, стінку лівого шлуночка. Потерпілий не міг сам наштрикнутися на ножа.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
До критеріїв визначення правомірності необхідної оборони належать: наявність суспільно небезпечного посягання, його дійсність та об'єктивна реальність, межі захисних дій, які б не перевищували меж необхідності, а шкода особі, яка здійснює посягання, не перевищувала б ту, яка для цього необхідна.
У обвинуваченого після побиття сином була можливість покинути кімнату сина і піти за ножем в кімнату чи на кухню та повернутися для продовження конфлікту, що характерне для іншого стану.
Суд першої інстанції дійшов висновку про віктимну поведінку потерпілого ОСОБА_10 , як обставину, що істотно знижує суспільну небезпечність вчиненого злочину та особи обвинуваченого, при цьому залишив поза увагою ряд обставин, що впливають на юридичну оцінку дій обвинуваченого та на кваліфікацію злочину.
Вчинення убивства в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства, систематичного знущання або тяжкої образи з боку потерпілого, утворює склад злочину, передбаченого ст.. 116 КК України.
Стан сильного душевного хвилювання являє собою короткочасну інтенсивну емоцію, яка домінує у свідомості людини, котра значною мірою, хоча і не повністю втрачає контроль над своїми діями і здатність керувати ними.
Про такий стан обвинуваченого ОСОБА_6 можна судити з його поведінки під час вчинення злочину. Дорослий син систематично зловживає спиртними напоями, ніде не працює, бере кредити, які погашав батько зі своєї пенсії, живе за рахунок батька похилого віку, а на докори, навіщо оформив черговий кредит, застосував протизаконне насильство - ударив двічі дерев'яним топорищем по голові і один раз по руці.
Посилання прокурора на відсутність тілесних ушкоджень у обвинуваченого не відповідають дійсності і свідчать про однобічний характер досудового розслідування.
У протоколі огляду місця події зазначено про вилучення дерев'яної палки зі слідами бурого кольору, яка на фото таблиці до протоколу є насправді дерев'яною ручкою від сокири ( том 1 а. с. 104).
Відповідно до висновку імунологічної експертизи № 77 (б) виявлені в об'єктах 2-4 (дерев'яна палиця) сліди крові можуть походити від підозрюваного ОСОБА_6 , походження крові від убитого ОСОБА_10 у даних об'єктах категорично виключається (а.с. 36-44 т. 2).
Висновок судово-медичного дослідження № 455 від 01.11.2019 де зазначено відсутність будь-яких видимих тілесних ушкоджень у обвинуваченого ОСОБА_6 є необ'єктивним і побудованим виключно на даних виписки з медичної картки хворого наркологічного відділення КНП «ЧОПНЛ», (а. с. 17-19 т.2).
Виписка із медичної картки наркологічного відділення КНП «ЧОПНЛ» також викликає сумніви в її достовірності. Обвинувачений ОСОБА_6 був оглянутий в медичному закладі на стан сп'яніння о 02 год. 05 хв. 05.09.2019, йому поставлений діагноз як психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, гостра інтоксикація, алкогольне сп'яніння, тоді як у короткому анамнезі записано, у свідомості, доступний контакту, тиха хода, повільна. Вживання алкоголю не заперечує,запах алкоголю, прилад показав 0,4 промілє, що відповідає природному вмісту алкоголю в організмі людини за загальновідомими медичними показниками ( а. с. 20 том 2).
Допитана в суді першої інстанції свідок ОСОБА_11 , дочка обвинуваченого та рідна сестра убитого, підтвердила, що брат за життя змушував страждати батька, зловживав спиртними напоями, приводив компанії, брав кредити, які сплачував батько, навіть бив батька і вона пам'ятає, що батько отримав розтягнення сухожиль і змушений був самостійно колоти собі уколи, щоб полегшити біль. Вона неодноразово приїжджала на прохання батька заспокоїти брата, проте останній, навіть після поміщення до психіатричної лікарні через алкогольний делірій, продовжував пити і систематично знущатися з батька. Вона разом з чоловіком та ОСОБА_13 приїхала до будинку батька, який зателефонував 04.09.2019 року. Батько сидів у кімнаті із закривавленою головою та припухлою рукою, брат лежав мертвим у своїй кімнаті.
Свідок ОСОБА_12 зять обвинуваченого та ОСОБА_13 друг сім'ї, допитані в суді першої інстанції та в апеляційному суді вказували, що ОСОБА_6 неконфліктна людина, помірно вживав спиртні напої. Вони обидва приїхали на прохання ОСОБА_11 , яка після побаченого перебувала у шоковому стані, в такому ж стані перебував і сам ОСОБА_6 , якому сусід приніс випити в якості заспокійливого спиртне.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в наркологічному диспансері на обліку ніколи не перебував, за виключенням його доставки на обстеження 05.09.2019 року ( лист в томі 2 на а. с. 99). В той час як його покійний син ОСОБА_10 , перебував на обліку в наркологічному диспансері ще з 25.10.2007 року як хронічний алкоголік ( довідка на а. с.98 том. 2)
Згідно висновку судово-психіатричної експертизи у обвинуваченого ОСОБА_6 мають місце клінічні ознаки органічного розладу особистості судинного ґенезу з емоційною лабільністю, які розвинулися на тлі вікових змін, атеросклеротичного процесу судин в тому числі і головного мозку. На час інкримінованого злочину міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними ( том 1 а. с.221-224).
Аналіз показань обвинуваченого, свідків, повторного дослідження протоколів слідчих дій та висновків експертиз, обстановка вчинення злочину, поза розумним сумнівом доводить, що ОСОБА_6 вчинив убивство власного сина під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного систематичним знущанням дорослого сина, який зловживав спиртними напоями, ніде не працював, жив за рахунок пенсії батька і застосував насильства по відношенню до свого батька, а в день убивства побив батька дерев'яною ручкою від сокири по голові та руці, що з урахуванням індивідуальних особливостей та віку ОСОБА_6 викликало у нього фізіологічний ефект як відповідь на протизаконне насильство сина. Дії ОСОБА_6 охоплюються складом злочину, передбаченого ст. 116 КК України.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Обвинуваченому ОСОБА_6 виповнилося вісімдесят років. За такий тривалий вік, він жодного разу не притягувався до кримінальної чи адміністративної відповідальності, за місцем проживання характеризується з позитивного боку. Незважаючи на негідну поведінку покійного сина, шкодує з приводу вчиненого та кається. Кримінальне покарання не має нести надмірний тягар для особи.
Вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння та щодо особи, з якою перебував у сімейних відносинах, колегія суддів не може прийняти як обставини, що обтяжують покарання. Рідний син систематично знущався з батька, застосовував по відношенню до нього фізичну силу та моральний тиск.
Медичний висновок про вживання алкоголю, гостру інтоксикацію і наявність тільки 0, 4 проміле, не заслуговує на довіру. Такий показник алкоголю до внесення змін в законодавство був допустимий навіть для водіїв, а природній рівень алкоголю в організмі людини складає до 0,5 проміле.
Пояснення самого ОСОБА_6 , що алкогольних напоїв він не вживав, а випив після того як з'ясувалося, що вбив сина і приїхала дочка, в якості заспокійливого, нічим не спростовані.
Обставини злочину, позитивні данні про обвинуваченого, його вік та минуле законослухняне життя вказують на те, що він зможе виправитися без застосування покарання, в умовах контролю за його поведінкою.
З огляду на те, що фактичні обставини справи, вказують на вчинення ОСОБА_6 навмисного вбивства свого сина за пом'якшуючих обставин, що тягне перекваліфікацію злочину, підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора і призначення покарання за ч.1 ст. 115 КК України, без застосування ст. 69 КК України, колегія суддів не вбачає.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404-405, 408, 532 КПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора місцевої прокуратури ОСОБА_9 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 задовольнити частково.
Вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 жовтня 2020 року щодо ОСОБА_6 змінити.
Перекваліфікувати дії ОСОБА_6 з ч.1 ст. 115 КК України на ст.116 КК України.
За ст. 116 КК України ОСОБА_6 призначити покарання у виді трьох років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки.
Згідно ст. 76 КК України покласти на нього обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
У решті цей же вирок залишити без змін.
Ухвала набуває законної сили після її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
ОСОБА_17 ОСОБА_18 ОСОБА_19