іменем України
10 лютого 2021 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 748/1284/20
Головуючий у першій інстанції - Хоменко Л. В.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/134/21
Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Харечко Л.К.,
суддів: Губар В.С., Онищенко О.І.,
секретар - Позняк О.М.,
учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи - - ОСОБА_4 , приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Палігін Олександр Петрович,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 12 жовтня 2020 року у складі судді Хоменко Л.В., повний текст якого складений 16.10.2020 у м. Чернігові,
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 29.10.2019 року, укладеного між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 . Також, просив стягнути з відповідачів усі документально підтверджені судові витрати.
Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 12 жовтня 2020 року позов задоволено, визнано недійсним договір про відступлення права вимоги від 29 жовтня 2019 року, укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , за яким ОСОБА_3 одержує право замість ОСОБА_2 вимагати від ОСОБА_4 належного виконання зобов'язання за договором позики в сумі 295 400,00 грн, у тому числі, право вимоги сплати процентів, пені, інфляційних витрат та 3 % річних, за прострочення грошового зобов'язання.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 750,00 грн витрат на правову допомогу. Компенсовано ОСОБА_1 3 750,00 грн витрат на правову допомогу, від сплати яких, як особа з інвалідністю 1 групи, звільнений ОСОБА_3 , за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити рішення суду в частині проведеного розподілу судових витрат між сторонами та стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача 3 750,00 грн витрат на правову допомогу, в іншій частині рішення залишити без змін. Просив покласти на відповідачів понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу на стадії апеляційного провадження у розмірі 3 000,00 грн.
Доводи скарги зводяться до того, що суд першої інстанції не врахував положень Закону України «Про судовий збір», яким надаються пільги особам з інвалідністю по сплаті судового збору, не врахував норм ЦПК України, якими встановлено, що витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката, несуть сторони, та дійшов помилкового висновку про те, що позивачу належить компенсувати понесені ним витрати на правову допомогу за рахунок держави.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на те, що за законом він має право на звільнення від сплати судових витрат, а отже, суд першої інстанції вірно провів їх розподіл між сторонами.
У відзиві на апеляційну скаргу третя особа ОСОБА_4 погоджується з доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 та вважає, що суд невірно провів розподіл понесених позивачем витрат на правову допомогу, вирішивши компенсувати їх за рахунок держави.
Вислухавши суддю - доповідача, пояснення учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Рішення суду в частині задоволених позовних вимог сторонами не оскаржується та, відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в апеляційному порядку не переглядається.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.10.2018 у справі № 186/1743/15-ц.
Таким чином, апеляційний суд переглядає рішення суду у даній справі лише в частині проведення розподілу витрат, понесених позивачем на правову допомогу адвоката.
Статтею 141 ЦПК України встановлений порядок розподілу судових витрат між сторонами.
Частиною 1 вказаної статті визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 2 статті 141 Кодексу передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються : 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, відповідно до правил статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Пунктом 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю 1 та 2 груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Із виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 3184 (а. с. 108) вбачається, що відповідач ОСОБА_3 є інвалідом 1 групи, проте, він, як сторона у справі, звільняється лише від сплати судового збору, а що стосується інших судових витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу, то чинним законодавством України не передбачено звільнення осіб з інвалідністю 1 та 2 груп від покладення обов'язку відшкодувати їх іншій стороні, у випадку ухвалення рішення на користь такої особи.
Таким чином, ухвалюючи рішення на користь позивача, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про повернення частини витрат на правничу допомогу, надану йому адвокатом Тука С.М., шляхом компенсації за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права.
З врахуванням вищевикладеного, рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 12 жовтня 2020 року в частині проведеного розподілу між сторонами витрат на правничу допомогу адвоката підлягає зміні, а саме обов'язок по відшкодуванню позивачу 3 750,00 грн належить покласти на відповідача ОСОБА_3 , інша частина витрат в сумі 3 750,00 грн, як вірно вирішив суд, підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 .
Крім того апеляційний суд вважає, що з відповідачів підлягають стягненню і витрати, понесені ОСОБА_1 на правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції, кошти на яку він витратив у зв'язку з необхідністю оскарження рішення в апеляційному порядку.
Надання позивачу правничої допомоги адвокатом Тука С.М. підтверджується договором № б/н від 29.10.2020, ордером про надання правової допомоги серії ЧН № 107331, актом здачі-прийняття наданих послуг, детальним описом робіт (наданих послуг), квитанцією до прибуткового касового ордеру № 14 від 02.11.2020 про сплату за послуги 3 000,00 грн (а. с. 158, 159, 161, 162, 163).
З врахуванням зазначеного, виходячи з положень статті 137 ЦПК України, яка передбачає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, значенням справи для позивача, колегія суддів приходить до висновку про те, що понесені ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу адвоката підлягають частковому відшкодуванню, а саме, з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 належить стягнути по 750,00 грн витрат з кожного.
Керуючись ст. ст. 141, 367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 12 жовтня 2020 року змінити в частині проведеного розподілу між сторонами судових витрат на правничу допомогу адвоката, виклавши третій абзац резолютивної частини рішення у наступній редакції: «Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 750,00 грн витрат на правову допомогу. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 3 750,00 грн витрат на правову допомогу».
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП - НОМЕР_2 , місце проживання - АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 , місце проживання - АДРЕСА_3 ) витрати на правничу допомогу адвоката, понесені в суді апеляційної інстанції, по 750,00 (сімсот п'ятдесят) грн з кожного.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складений 11.02.2021.
Головуюча Судді: