Справа № 686/32285/19
Провадження № 22-ц/4820/158/21
09 лютого 2021 року м. Хмельницький
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Янчук Т.О. (суддя-доповідач),
Купельського А.В., Ярмолюка О.І.,
секретаря: Шевчук Ю.Г.,
учасники справи: апелянт Латюк П.Я.,
представник ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» Бацюк О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 листопада 2020 року (суддя Продан Б.Г.) за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги та відступлення права за договором іпотеки,
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» (далі ПАТ «Банк Форум»), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі ФГВФО), товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» (далі ТОВ «ФК«ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА») про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги та відступлення права за договором іпотеки.
В обґрунтування позову зазначав, що 26.06.2006 року між ним та ПАТ «Банк Форум» було укладено кредитний договір №0037/06/16-Z, а також іпотечний договір. 26 березня 2019 року ПАТ «Банк Форум», від імені якого діяв представник ФГВФО Гриців А.С., та ТОВ «Фінансова компанія «Веста» уклали договори про відступлення прав вимоги заборгованості за кредитним договором та за іпотечним договором. Вважав, що вказані договори не основуються на вимогах закону, оскільки від імені банку, з яким позивач укладав договори кредитування та іпотеки, їх підписала уповноважена особа не ПАТ «Банк Форум», а представник ФГВФО Гриців А.С.. Проте ФГВФО прав на укладення таких договорів не мав, бо діяв від імені створеного у незаконний спосіб органу на підставі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який суперечить Конституції України та Конституційним Судом України відкрите конституційне провадження.
Посилаючись на зазначене, просив: визнати недійсним укладений 26.03.2019 року між ПАТ «Банк Форум», від імені якого діяв представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Гриців А.С., та ТОВ «Фінансова компанія «Веста» договір про відступлення прав вимоги №0002/19/5, відповідно до якого ПАТ «Банк Форум» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Веста» право вимоги заборгованості за кредитним договором №0037/06/16-Z; визнати недійсним укладений 26 березня 2019 року між ПАТ «Банк Форум», від імені якого діяв представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Гриців А.С., та ТОВ «Фінансова компанія «Веста» договір про відступлення прав вимоги за іпотечним договором.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 листопада 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не доведено ті обставини, що договір про відступлення прав вимоги та договір про відступлення прав за договором іпотеки укладені в порушення вимог чинного законодавства.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
В обґрунтування скарги зазначав, що суд при вирішенні позовних вимог проігнорував норми чинного цивільного процесуального законодавства та на підставі ст.10 ЦПК України не перевірив чи відповідають норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», на підставі яких діяв Фонд, укладаючи спірні договори, статтям: 6, ч.1 ст.8, ч.4 ст.13, 21, 22, ч.ч.1, 4, 5 ст.41 Конституції України. Не погоджується із посиланням суду як на підставу для відмови у позові на те, що подання Верховного Суду України не стосується порядку призначення та повноважень особи, уповноваженої Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації, але в поданні йдеться про те, що створення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб суперечить Конституції України, відтак його посадові особи не вправі укладати будь-яких угод. Вказує, що поза увагою суду залишились ті обставини, що спірні договори укладені від імені банку Фондом гарантування вкладів фізичних осіб поза передбаченими на це ст.44 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» строками.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» просить в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити, а рішення Хмельницького міськрайонного суду від 12.11.2020 року - залишити без змін. На думку відповідача оспорювані договори про відступлення прав вимоги укладені в належній формі, дієздатними та правоздатними сторонами, на підставі їх вільного волевиявлення та спрямовані на реальне настання юридичних наслідків, відтак підстави для визнання таких договорів недійсними - відсутні.
В судовому засіданні апелянт підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.
Представник ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» Бацюк О.М. в судовому засіданні заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила її відхилити.
Інші учасники по справи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що 26 березня 2019 року між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «Фінансова компанія «Веста» був укладений договір відступлення права вимоги № 0002/19/5. Згідно даного Договору відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 0037/06/16-Z від 26.06.2006 року, що був укладений між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_1
26 березня 2019 року між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «Фінансова компанія «Веста» на підставі договору про відступлення права вимоги посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованого за № 254, право іпотеки за договором іпотеки № 3127 від 26.06.2006 року перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Веста».
06 серпня 2019 року відповідно до рішення загальних зборів учасників ТОВ «Фінансова компанія «Веста»» змінило найменування на ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА», про що внесено відповідні відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Постановою Правління Національного банку України від 13 березня 2014 року № 135 ПАТ «Банк Форум» віднесено до категорії неплатоспроможних.
14 березня 2014 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 14 про початок виведення ПАТ «Банк Форум» з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації.
Як вбачається із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПАТ «Банк Форум» припинено, запис від 04.07.2019 року №10671110237000829.
Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
За нормами частин першої-третьої, п'ятої та шостої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до частини другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Згідно частини першої ст. 35 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є фонд, при цьому, фонд може делегувати рішенням виконавчої дирекції фонду частину або всі свої повноваження як тимчасового адміністратора або ліквідатора уповноваженій особі (уповноваженим особам) фонду, яка має високі професійні та моральні якості, бездоганну ділову репутацію, повну вищу освіту в галузі економіки, фінансів чи права (не нижче кваліфікаційного рівня «спеціаліст») та професійний досвід, необхідний для виконання заходів у межах здійснення тимчасової адміністрації.
Згідно з п.17 ч.1 ст.2 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа фонду - працівник фонду, який від імені фонду та в межах повноважень, передбачених і цим законом та/або делегованих фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
Уповноважена особа фонду (кілька уповноважених осіб фонду) визначається виконавчою дирекцією фонду (ч. 1 ст. 47 закону).
Відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону, фонд безпосередньо або уповноважена особа фонду у разі делегування їй повноважень має право: вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку, укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим законом; заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи; залучати до роботи у процесі здійснення тимчасової адміністрації за рахунок банку на підставі цивільно-правових договорів інших осіб (радників, аудиторів, юристів, оцінювачів та інших) у межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією фонду.
Уповноважена особа фонду діє від імені банку в межах повноважень фонду.
Уповноважена особа фонду має право: призначати на посаду, звільняти з посади чи переводити на іншу посаду будь-кого з керівників чи працівників банку, переглядати їхні службові обов'язки, змінювати розмір оплати праці з додержанням вимог законодавства про працю; здійснювати інші повноваження, встановлені цим законом, та делеговані їй фондом (ч. 3 ст. 37 Закону).
На виконання своїх повноважень уповноважена особа фонду діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку (п.1 ч.4 ст.37 закону).
Відповідно до ч. 1 ст.48 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює: повноваження органів управління банку; вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб; виконує повноваження, визначені ч. 2 ст. 37 цього Закону.
За таких обставин уповноважена особа ФГВФО набуває повноважень органів управління та контролю, а тому наділена правом підписання договорів.
Висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову є правильним та ґрунтується на вимогах закону.
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують.
Відповідно статті 152 Конституції України закони та інші правові акти за рішенням Конституційного суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Оскільки відсутнє Рішення Конституційного суду України щодо неконституційності Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» окремим положенням Конституції України, доводи апеляційної скарги підлягають відхиленню.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.
Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення підстав для розподілу судових витрат не вбачається.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 листопада 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 11 лютого 2021 року.
Судді: Т.О. Янчук
А.В. Купельський
О.І. Ярмолюк