Номер провадження: 22-ц/813/3531/20
Номер справи місцевого суду: 523/7997/16-ц
Головуючий у першій інстанції Бабаков В. П.
Доповідач Сєвєрова Є. С.
14.01.2020 м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії:
головуючого: Сєвєрової Є.С.,
суддів: Вадовської Л.М., Колеснікова Г.Я.,
за участю секретаря - Чепрас А.І.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом- ОСОБА_1
відповідач за первісним позовом - ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні питання щодо витребування спадкової справи у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 05 грудня 2018 року у складі судді Бабакова В.П.,
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про повернення майна, переданого на зберігання, та відшкодування моральної шкоди. В позові послався на те, що 14.10.2006 передав за договором зберігання відповідачці на зберігання 40000 доларів США, без встановленого строку повернення переданого на зберігання, про що відповідачка склала власноруч розписку. Відповідачка відмовляється повертати позивачеві вказані 40000 доларів США, переданих їй на зберігання, тому позивач просить суд стягнути з відповідачки вказану суму, а також 50000 грн. моральної шкоди завданої неправомірними діями відповідачки з приводу не повернення переданого на зберігання.
ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом про визнання договору зберігання удаваним, визнання договору позики укладеним та виконаним. Позов мотивовано тим, що дійсно вона отримала від позивача вказані кошти, але не на зберігання, а за договором позики, яку в подальшому повернула позивачеві, а тому вона просить суд визнати договір зберігання удаваним, визнати договір позики укладеним та виконаним.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 05 грудня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення майна, переданого на зберігання, та стягнення моральної шкоди відмовлено. Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору зберігання удаваним, визнання договору позики укладеним та виконаним задоволено. Визнано договір зберігання грошових коштів укладений 14 жовтня 2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 удаваним. Визнано, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 14.10.2006 укладено договір позики грошових коштів, умови якого є виконаними.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати, ухвалити нове, яким зобов'язати відповідача повернути позивачу майно визначене індивідуальними родовими ознаками, а саме грошові кошти у розмірі 40 000 доларів США, що на час розгляду справи еквівалентно 1 000084 грн. Стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 50000 грн.
15.07.2019 від представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 надійшла заява про закриття провадження у справі з посиланням на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією лікарського свідоцтва про смерть та свідоцтвом про смерть від 23.05.2018.
Відповідно до ч.2 ст. 116 ЦПК України способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Враховуючи наведене, для з'ясування обставин справи, апеляційний суд дійшов до висновку про необхідність витребування з Суворовської державної нотаріальної контори у м. Одесі належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної щодо майна ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживала, за адресою: АДРЕСА_1 .
Керуючись ст.ст. 84,116,260 ЦПК України,
ухвалив:
Витребувати з Суворовської державної нотаріальної контори у м. Одесі належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної щодо майна ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживала, за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: