Дата документу 11.02.2021 Справа № 324/985/20
11 лютого 2021 року
м. Запоріжжя
Єдиний унікальний №324/985/20
Провадження № 22-ц/807/420/21
Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Кримської О.М. (суддя-доповідач),
суддів: Дашковської А.В., Кочеткової І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 03 листопада 2020 року в складі судді Каретник Ю.М. в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитина,
У липні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитина.
В обґрунтування позову зазначала, що 24 вересня 2019 року між нею та відповідачем ОСОБА_3 зареєстровано шлюб. Від даного шлюбу у сторін народилась донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає разом з позивачем. Шлюб між сторонами не розірваний, але фактично подружжя як чоловік та жінка не проживають.
Позивач не працює, оскільки перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, жодних доходів, крім соціальних виплат по догляду за дитиною, вона не має і тому потребує допомоги від відповідача.
Зважаючи на викладене, позивач ОСОБА_2 просила суд стягнути з відповідача на свою користь аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини з усіх видів доходу, заробітку відповідача, починаючи з моменту звернення до суду з вказаним позовом до досягнення дитиною трьох років, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Пологівського районного суду Запорізької області від 03 листопада 2020 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини з усіх видів доходу, заробітку відповідача, щомісячно, починаючи з 28 липня 2020 року, і до досягнення донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 включно.
Стягнуто з ОСОБА_3 судовий збір на користь держави у сумі 840,80 грн.
Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_1 , як особа, що не брала участі у справі, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначала, що позов про стягнення аліментів на утримання дружини пред'явлено ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , який вже сплачує аліменти на утримання дитини на користь апелянта ОСОБА_1 і такий позов було розглянуто без залучення її до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача.
Вважає, що дані процесуальні порушення є безумовною підставою для скасування судового рішення.
13.01.2021 позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3 отримали копію ухвали про відкриття апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та додатками до неї, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.61; 62).
Учасники справи своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались, що у відповідності до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.
Згідно із ч. 6 ст. 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1)справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Зважаючи на те, що вказана справа є малозначною, предметом якої є стягнення аліментів з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційне провадження підлягає закриттю з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , 10.09.2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 було укладено шлюб, який рішенням Пологівського районного суду Запорізької області від 27.02.2013 у справі № 324/145/13-ц було розірвано (а.с. 44,46).
ІНФОРМАЦІЯ_5 у ОСОБА_6 та ОСОБА_1 народився син ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 28.04.2011 (а.с. 45).
Рішенням Пологівського районного суду Запорізької області від 16.01.2012 було задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину: стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 у розмірі 1/3 частини з усіх видів його доходу та заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 21 листопада 2011 року та до досягнення дитиною повноліття (а.с.47).
24 вересня 2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_9 було укладено шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 (а.с. 2).
ІНФОРМАЦІЯ_7 народилась ОСОБА_4 батьками якої є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 (а.с.3).
З копії довідки, виданої 28 липня 2020 року головою правління ОСББ «Зелінського 19А», встановлено, що ОСОБА_2 проживає разом з донькою ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 15).
Згідно із положеннями статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач є працездатним, повністю визнав позов, тому спроможній сплачувати кошти на утримання дружини, яка доглядає за їх спільною дитиною, до досягнення дитиною трьох років.
Предметом розгляду у цій цивільній справі були правовідносини між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зокрема щодо стягнення аліментів на утримання ОСОБА_2 , пов'язаним з доглядом за дитиною, яка потребує домашнього догляду, до досягнення дитиною трьох років.
При вирішенні цієї справи судом ухвалено рішення про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дружини в розмірі 1/6 частини з усіх видів доходу, заробітку відповідача, щомісячно, починаючи з 28 липня 2020 року, і до досягнення донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 включно.
Апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції подано особою, яка участі у справі не брала.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , як особа, яка участі у справі не брала, обгрунтовуючи порушення норм процесуального закону судом першої інстанції при ухваленні вищеназваного рішення, зазначала, що між нею та відповідачем у цій справі ОСОБА_3 було укладено 10.09.2010 шлюб, який рішенням Пологівського районного суду Запорізької області від 27.02.2013 у справі № 324/145/13-ц було розірвано.
У них від шлюбу народилась дитина - ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_8 на утримання якого за рішенням Пологівського районного суду Запорізької області від 16.01.2012 у справі № 2/820/87 з ОСОБА_3 стягуються аліменти в розмірі 1/3 частини з усіх видів його доходу.
В подальшому 24.09.2019 між ОСОБА_2 ( позивачем у цій справі) та відповідачем було зареєстровано шлюб, від якого у сторін народилась спільна донька ОСОБА_4 .
22.05.2020 ОСОБА_2 звернулась до Пологівського районного суду Запорізької області до відповідача з позовом про стягнення аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 у розмірі 1/6 частини з усіх видів його доходу. Ухвалою від 30.06.2020 у справі № 324/656/20 апелянта було залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача. Як вказує апелянт, мотивами її залучення до участі у справі було те, що прийняте рішення може вплинути на її права та обов'язки щодо однієї із сторін, оскільки відповідач є платником аліментів на утримання їх спільної дитини і збільшення кількості осіб, що перебувають на утриманні відповідача, може бути підставою для перегляду розміру аліментів, що стягуються з відповідача.
Проте, при розгляді цієї справи ( № 324/985/20) апелянта не було залучено в якості третьої особи та ухвалено рішення без її участі.
Вважає, що дані процесуальні порушення є безумовною підставою для скасування судового рішення.
У статті 17 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Правилами статті 18 ЦПК України передбачено, що обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.
Згідно з частиною першою статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Зазначена стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків.
На відміну від оскарження судового рішення учасниками справи, особа, яка не брала участі у справі, має довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов'язок, і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Разом із тим, судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та ухвалення рішення судом першої інстанції є заявник, або в рішенні міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах, або рішення впливає на права та обов'язки такої особи.
У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого у пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків.
Будь-який інший правовий зв'язок між заявником і сторонами спору не може братися до уваги.
Схожого за змістом висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 504/2457/15-ц (провадження № 14-726цс19), а також Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного судувід 17 січня 2020 року у справі № 752/5315/19.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції не містить висновків про права, інтереси та обов'язки скаржника, відтак матеріальні і процесуальні права особи, не залученої до участі у справі, це рішення суду не порушує.
Твердження особи, яка подала апеляційну скаргу про те, що порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме - ст.. 53 ЦПК України, призвело до ухвалення неправильного рішення, є неприйнятними.
Згідно статті 54 ЦПК України якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред'явити вимоги до сторони, така сторона зобов'язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява.
У разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред'явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред'явленого цією третьою особою до такої сторони.
Учасниками справи № 324/985/20 в суді першої інстанції були позивач ОСОБА_2 та відповідач- ОСОБА_3 .
Заяв про залучення ОСОБА_1 до участі у справі сторони не подавали та її до участі у справі залучено не було.
Отже, відповідно до частини другої статті 54 ЦПК України, оскільки ОСОБА_1 не брала участі у цій справі, встановлені у вказаній справі обставини не мають для неї преюдиційного значення при розгляді інших справ, та можуть бути спростовані нею на загальних підставах.
Саме такого висновку в аналогічних правовідносинах дійшов Верховний Суд в постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 761/29966/16-ц (провадження № 61-5327св19).
Посилання апеляційної скарги на висновки, викладені у постановах Касаційного цивільного суду Верховного суду у справах № 455/1434/17 від 01.08.2019 та 303/7417/16-ц від 06.06.2018 року як підставу для скасування рішення суду першої інстанції з підстав незалучення третьої особи, є недоречними.
Як вбачається зі змісту названих постанов, предметом розгляду у справах № 455/1434/17 від 01.08.2019 та 303/7417/16-ц від 06.06.2018 року було стягнення аліментів на утримання батьків на підставі ст.. 205 СК України, якою передбачено визначення розміру аліментів з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін.
Предметом розгляду цієї справи - стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років на підставі ст.. 84 СК України, якою передбачено визначення розміру аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитина, незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Підстави для закриття апеляційного провадження визначені у статті 362 ЦПК України.
Відповідно до пункту 3 частини першої наведеної статті суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження у справі, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Апеляційний суд, приходить до висновку, що обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи ОСОБА_1 , як особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердилися, тому на підставі ст.. 362 ЦПК України апеляційне провадження підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 259, 268, 362, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 03 листопада 2020 року- закрити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту їх підписання суддями. Касаційна скарга на ухвалу може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Верховного Суду.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 11 лютого 2021 року.
Головуючий О.М. Кримська
Судді: А.В. Дашковська
І.В. Кочеткова