Справа № 520/8004/18
Провадження № 2/947/1228/21
10.02.2021 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Салтан Л.В.,
при секретарі Громико В.С.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , треті особи: Третя одеська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Сегеченко Ірина Миколаївна, про визнання частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, встановлення факту родинних відносин, встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права власності в порядку спадкування за законом, за позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядженні своїм майном, виселення,-
26 червня 2018 року позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_5 про: визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05 жовтня 1999 року, виданого на ім'я ОСОБА_11 в частині отримання ним права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 ; визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21 грудня 2017 року, виданого на ім'я ОСОБА_5 , виключивши із тексту свідоцтва: спадщина, на яку видано це свідоцтво складається з: житлового будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , та вказати у тексті свідоцтва: спадкове майно, на яке видано свідоцтво, складається з 13/18 частин житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; встановлення факту родинних відносин та визнання, що ОСОБА_12 та ОСОБА_10 є батьками ОСОБА_13 ; встановлення факту родинних відносин та визнання, що померлий ОСОБА_13 є чоловіком ОСОБА_1 ; встановлення факту родинних відносин та визнання, що померлий ОСОБА_13 є батьком ОСОБА_4 ; встановлення факту того, що ОСОБА_13 постійно проживав на час відкриття спадщини та фактично прийняв спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_12 у вигляді 1/6 частки житлового будинку АДРЕСА_1 ; визнання за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_13 , право на спадщину у вигляді 1/8 частини житлового будинку АДРЕСА_1 ; визнання за ОСОБА_14 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_13 право на спадщину у вигляді 1/18 частини житлового будинку АДРЕСА_1 ; встановлення факту того, що ОСОБА_15 постійно проживала на час відкриття спадщини та фактично прийняла спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_12 у вигляді 1/6 частини житлового будинку АДРЕСА_1 ; визнання за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_15 право на спадщину у вигляді 1/12 частини житлового будинку АДРЕСА_1 ; визнання за ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_15 право на спадщину у вигляді 1/12 частини житлового будинку АДРЕСА_1 .
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 25 листопада 2020 року об'єднано в одне провадження цивільну справу за № 520/8004/18 за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , треті особи: Третя одеська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Сегеченко Ірина Миколаївна, про визнання частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, встановлення факту родинних відносин, встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права власності в порядку спадкування за законом, та цивільну справу за № 520/8022/18 за позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядженні своїм майном, виселення.
Позивач ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представники позивачів - ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , представник відповідача ОСОБА_18 у судовому засіданні не заперечили проти закриття підготовчого провадження.
Інші сторонни у судове засідання не з'явились, повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не сповістили.
Стаття 129 Конституції України гарантує та встановлює основні засаду судочинства, якими є зокрема:
1) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;
3) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;
6) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;
7) розумні строки розгляду справи судом.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно з нормами статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.
У справі проведені всі підготовчі дії, визначено правову позицію сторін. Позивач від позову не відмовився, не скористався правом змінити предмет або підстави позову.
У справі зібрано докази. Клопотання, які підлягали розгляду в стадії підготовчого провадження не були надані.
Відсутні підстави для закриття провадження у справі, зупинення чи залишення позову без розгляду.
Відповідно до ст. 189 ЦПК України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: залишення позовної заяви без розгляду; закриття провадження у справі; закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
До судового розгляду спір між сторонами не врегульований.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлює, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ратифікована Україною Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року і набрала чинності для України 11 вересня 1997 року.
Окрім цього, у відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частини 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що права особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України», суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.
Суд вважає, що справу слід призначити до розгляду по суті у судовому засіданні.
Керуючись ст. 197, 200 ЦПК України, -
Закрити підготовче провадження та призначити цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , треті особи: Третя одеська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Сегеченко Ірина Миколаївна, про визнання частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, встановлення факту родинних відносин, встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права власності в порядку спадкування за законом, за позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядженні своїм майном, виселення у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського районного суду м. Одеси на 16 березня 2021 року на 12 год. 45 хв.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали суду складений 10 лютого 2021 року.
Головуючий Салтан Л. В.