Справа № 496/563/21
Провадження № 3/496/492/21
10 лютого 2021 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Галич О.П., розглянувши матеріали, які надійшли від військової частини НОМЕР_1 НГ України, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродження міста Одеса, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , солдата, помічника кулеметника 1 відділення 2 взводу оперативного призначення роти оперативного призначення (на бронетранспортерах),
за ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, 01 лютого 2021 року о 08 годині 20 хвилин під час перевірки наявності особового складу було виявлено відсутність солдата ОСОБА_1 , який на телефоні дзвінки не відповідач, за місцем мешкання не знаходився. Місце знаходження його було не відомо.
За вказаним фактом командиром батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 Головного управління Національної гвардії України капітаном ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення від 10 лютого 2021 року серії НГ №5602 за ч.2 ст.172-15 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у скоєному правопорушенні не визнав, йому були роз'ясненні права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КпАП України. Пояснив, що не прибув на службу у зв'язку з відсутністю автобусного сполучення, так як із-за погіршення погодних умов були закриті автошляхи.
За наведених обставин, оскільки суд надає перевагу доказам, які безпосередньо досліджені в судовому засіданні, суд вважає, що дана справа підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , виходячи з наступного.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно положень ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто, законною підставою для накладення на конкретну особу адміністративного стягнення є достатні дані про вчинення цією особою правопорушення, за яке і накладається дане стягнення.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно статті 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП.
Частиною 2 статті 172-15 КУпАП передбачено відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене в умовах особливого періоду.
В свою чергу, частиною 1 статті 172-15 передбачено відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби.
Проте з вказаного протоколу про адміністративне правопорушення не вбачається, у чому саме полягає несумлінне та недбале виконання ОСОБА_1 своїх обов'язків.
У своїх рішеннях (кримінальних та некримінальних), що стосуються цивільних прав і обов'язків) Європейський Суд неодноразово підкреслював, що при оцінці доказів Європейський Суд застосовує стандарт доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із співіснування досить сильних, ясних і взаємоузгоджених висновків з наявних фактів або схожих неспростованих фактичних презумпцій (рішення у справах «Зубайраєв проти Росії» від 10.01.2008 року, п.71; «Гриненко проти України» від 15.02.2012 року, п.55; «Плахтєєв та Плахтєєва проти України» від 12.03.2009 року, п.62; «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 року, п.53).
В даному випадку матеріали справи не дають суду «поза розумним сумнівом» зробити висновок, виходячи із вимог ч.2 ст.172-15 КУпАП, про наявність в діях ОСОБА_1 об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП.
Отже, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України принцип презумпції невинуватості.
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає до закриття у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Виходячи із вищезазначеного, ґрунтуючись на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, а тому провадження по справі підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 7, 172-15, 256, 276, 278, 280, 283 КУпАП, суд -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області.
Суддя О.П. Галич