233 № 233/4246/20
11 лютого 2021 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Мартишева Т. О.
за участю секретаря Кюсєвої Т.О.,
представника позивача -
відповідача -
представника відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказуючи, що 14 липня 2014 року ОСОБА_1 підписала договір № 2093945 про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної карки, відповідно до якого відповідачу було відкрито поточний рахунок у банку. Пізніше між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 було підписано додатковий договір № 1 до договору № 2093945 про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки, відповідно до якого банк встановив клієнту кредит у сумі 6000 грн. Строк дії кредиту був встановлений на відповідний період дії платіжної картки зі сплатою відсотків за користування у розмірі 24% річних. Позивачем було виконані усі зобов'язання належним чином та встановлено кредитування у розмірі 6000 грн. ОСОБА_1 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконувала, у зв'язку з чим станом на 10 вересня 2020 року утворилась заборгованість в загальному розмірі 14 334 грн. 62 коп., з яких:заборгованість за основним боргом (кредитом) - 5999 грн. 24 коп.; проценти за користування кредитом - 6621 грн. 93 коп.; комісія - 06 грн. 00 коп.; 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 151 грн. 87 коп.; 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 484 грн. 74 коп.; втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 992 грн. 85 коп.; втрати від інфляції на суму простроченого кредиту - 77 грн. 99 коп. Відповідач в добровільному порядку заборгованість за кредитним договором не сплачує. У зв'язку з цим позивач просить стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості за кредитом та витрати, пов'язані зі сплатою судового збору.
В судове засідання представник позивача ОСОБА_2 не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі (а.с. 4).
Відповідач ОСОБА_1 , представник відповідача ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, звернулися із заявою про розгляд справи у їх відсутність, просили суд при розгляді даного позову застосувати строк позовної давності (а.с. 60).
З'ясувавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судовим розглядом встановлено, що між позичальником ОСОБА_1 і ПАТ «Державний Ощадний банк України» 14 липня 2014 року підписано договір № 2093945 про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної карки, відповідно до якого відповідачу було відкрито поточний рахунок у банку (а.с. 5). У подальшому позичальником ОСОБА_1 та АТ «Ощадбанк» було підписано додатковий договір № 1 до договору № 2093945 про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки, відповідно до якого банк встановив клієнту кредит у сумі 6000 грн. Строк дії кредиту був встановлений на відповідний період дії платіжної картки зі сплатою відсотків за користування у розмірі 24% річних (а.с. 6).
Відповідно до п.4.4 кредитного договору, укладеного сторонами, відповідач зобов'язався сплачувати за кредитом всі платежі на підставі звіту (виписки) по рахунку не пізніше 25 числа місяця наступного за звітним або на початку операційного дня, наступного за вихідним, святковим днем чи неробочим згідно з договором. Банк залишає за собою право відмовитися від надання клієнту передбаченого договором кредиту частково або в повному обсязі у разі наявності обставин, які явно свідчать про те, що наданий клієнту кредит своєчасно не буде повернений.
Згідно умов п.4.6 кредитного договору, укладеного сторонами, при виникненні простроченої заборгованості за рахунком та кредитом, її непогашення у строки, визначені правилами, клієнт гарантує повернення сум такої заборгованості Банку всіма належними йому коштами, майном, майновими правами тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до вимог ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти і такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
В силу ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки.
У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Банком було виконані належним чином зобов'язання за укладеним договором, встановлено кредитування у розмірі 6000 грн.
Отримання кредитних коштів та користування ними відповідно до умов укладеного кредитного договору відповідачем ОСОБА_1 не оспорюється.
Відповідач ОСОБА_1 не виконала належним чином зобов'язань щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором, яка згідно розрахунку позивача (а.с. 9-13) станом на 10 вересня 2020 року становить 14 334 грн. 62 коп. та складається із:заборгованості за основним боргом (кредитом) - 5999 грн. 24 коп.; процентів за користування кредитом - 6621 грн. 93 коп.; комісії - 06 грн. 00 коп.; 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 151 грн. 87 коп.; 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 484 грн. 74 коп.; втрат від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 992 грн. 85 коп.; втрат від інфляції на суму простроченого кредиту - 77 грн. 99 коп.
Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України, за якою боржник зобов'язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, неповерненням кредиту, несплатою процентів відповідач в односторонньому порядку порушив зобов'язання, що витікають з умов кредитного договору, що є неприпустимим і тягне за собою встановлену законом відповідальність.
Від сторонни відповідача до суду надійшло клопотання про застосування строку позовної давності у справі (а.с. 60).
Як передбачено умовами укладеного сторонами кредитного договору (п.п. 1.1.4), строк дії кредиту був встановлений на відповідний період дії платіжної картки. При випуску платіжної картки на новий термін кредит продовжується на строк дії платіжної картки (а.с. 6).
Згідно інформації позивача (а.с. 55, 65), 14 липня 2014 року між ПАТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 було підписано договір № 2093945 про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки, відповідно до якого відповідачу було відкрито поточний рахунок у банку та встановлено кредитний ліміт. Крім того, 14 липня 2014 року відповідачу було відкрито картку. Згідно розписки про отримання платіжної картки, картка видана ОСОБА_1 23 липня 2014 року зі строком дії на три роки (а.с. 58, 68). 30 вересня 2015 року картка ОСОБА_1 була закрита системним адміністратором.
Відомостей про перевипуск платіжної картки позивачем не зазначено.
З розрахунку кредитної заборгованості, наданої позивачем, вбачається, остання сплата заборгованості позичальником мала місце у квітні 2015 року (а.с. 9-10).
Відповідно до ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).
Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.
Окрім цього, ч.1 ст.259 зазначеного Кодексу передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Оскільки судом не встановлено факту укладення сторонами договору про збільшення позовної давності, суд вважає, що до спірних правовідносин застосовується загальна позовна давність у 3 роки.
Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідно до ст.253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.ч.1 та 5 ст.261 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.
Аналізуючи умови кредитного договору сторін у цій справі та зміст зазначених правових норм, необхідно дійти висновку, що за договором про надання банківських послуг (при отриманні позичальником кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку), яким установлено не тільки щомісячні платежі погашення кредиту, а й кінцевий строк повного погашення кредиту, що відповідає строку дії картки, перебіг трирічного строку позовної давності (ст.257 ЦК України) стосовно щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - після закінчення кінцевого строку повернення кредиту, тобто строку дії картки (ст.261 ЦК України). При цьому суд враховує постанову ВСУ від 17.09.2014р. № 6-95цс14.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме поштового конверту та квитанції Укрпошти (а.с. 20-21), із даним позовом позивач звернувся 18 вересня 2020 року, до суду позовна заява разом з додатками надійшла 21 вересня 2020 року.
Відповідачці ОСОБА_1 згідно умов укладеного кредитного договору було 14 липня 2014 року відкрито та 23 липня 2014 року видано платіжну картку зі строком дії на три роки. Таким чином, суд вважає, що позивач пропустив строк позовної давності щодо стягнення заборгованості за кредитом, оскільки строк позовної давності щодо його вимог закінчився в останній день липня 2020 року, у зв'язку з чим у задоволенні вимог в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за основним боргом (кредитом) в сумі 5999 грн. 24 коп., процентів за користування кредитом у сумі 6621 грн. 93 коп., а також комісії у сумі 06 грн. 00 коп. позивачу слід відмовити.
Вирішуючи спір між сторонами, суд враховує правову позицію, що викладена у п.91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12, відповідно до якої, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
На підставі викладеного, зважаючи, що ОСОБА_1 не виконала належним чином зобов'язань за кредитним договором, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) у розмірі 151 грн. 87 коп., 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом у розмірі 484 грн. 74 коп., втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом у розмірі 992 грн. 85 коп., втрати від інфляції на суму простроченого кредиту у розмірі 77 грн. 99 коп., а всього - 1707 грн 45 коп, задовольнивши вимоги позивача саме в цій частині.
Відповідно ст. 141 ЦПК України витрати, пов'язані зі сплатою позивачем судового збору слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (а.с. 3).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 19, 141, 259, 263, 264, 26 ЦПК України, -
Позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» (юридична адреса: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Ярослава Мудрого, 39-41, ЄДРПОУ 09334702) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - задовольнити частково.
У задоволенні позовних вимоги Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки від 14 липня 2014 року станом на 10 вересня 2020 року, що включає: заборгованість за основним боргом (кредитом) в сумі 5999 гривень 24 копійки, проценти за користування кредитом у сумі 6621 гривня 93 копійки, комісію у сумі 06 гривень 00 копійок, - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» у зв'язку із простроченням виконання зобов'язаньза договором про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки від 14 липня 2014 року - 1707 (одну тисячу сімсот сім) гривень 45 копійок, а саме:
- 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) у розмірі 151 (сто п'ятдесят одна) гривня 87 копійок;
- 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 74 копійки;
- втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 85 копійок;
- втрати від інфляції на суму простроченого кредиту у розмірі 77 (сімдесят сім) гривень 99 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 250 (двісті п'ятдесят) гривень 38 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення суду виготовлений 11 лютого 2021 року.
Суддя :