Справа № 263/936/21
Провадження № 2-а/263/58/2021
11 лютого 2021 року м. Маріуполь Донецької області
Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Федоренко Т.І., при секретарі Диміч Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Донецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
До Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області надійшла вказана позовна заява.
На обґрунтування вимог позивач посилається на те, що 18 січня 2021 року поліцейським управління патрульної поліції Лагутіним В.М. відносно неї винесено постанову серії ДП18 №654289 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. Відповідно до вказаної постанови позивач порушила п. 15.9 г та 15.9 и ПДР України, асаме: здійснила зупинку ближче 10 метрів від пішохідного переходу позначеного знаком 5.35.1 та ближче 10 метрів від в'їзду з прилеглої території. З вказаною постановою позивач не згодна, оскільки в цей день її на роботу привіз свекор, вона поспішала на роботу, то не побачила де він припаркував автомобіль, тобто поліцейським не встановлено, що саме вона керувала транспортним засобом. Також при складанні протоколу поліцейські не довели того факту, що автомобіль знаходився ближче 10 метрів від пішохідного переходу та ближче 10 метрів від в'їзду з прилеглої території, оскільки не заміряли та не фіксували відстані зупинки автомобіля від пішохідного переходу. Оскільки при складанні постанови поліцейським не надано будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.121 КУПАП просить скасувати дану постанову та провадження у справі закрити.
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 27.01.2021 року вказану позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків зазначених в ухвалі.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29.01.2021 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження.
Позивач надала заяву про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити .
Представник Управління патрульної поліції в Донецькій області просив розгляд справи провести за його відсутності. Заперечував проти задоволення позовних вимог. Суду надано відзив на позов, в якому зазначено, що 18.01.2021 року під час служби екіпажем патрульної полуції було помічено автомобіль Peugeot 308, номерний знак НОМЕР_1 , який був припаркований з порушенням ПДД України, а саме ближче 10 метрів від знака 5.35.1 та ближче 10 м. від виїзду з прилеглої території, чим порушив п.15.9 г та 15.9 и ПДД України. Вказане порушення підтверджується відеозаписом зробленим портативним реєстратором патрульного, закріпленим на форменому одязі патрульного та відповідно до закону України «Про Національну поліцію» показання технічного приладу, що мають функцію відеозапису є належним та допустимим доказом. Таким чином вважає, що поліцейським при складанні постанови були виконані всі вимоги чинного законодавства та постанова є обґрунтованою та законною.
Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 9, 244 КАС України, виходить з такого.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено, зокрема, до компетенції Національної поліції - ч. 2 ст. 258 КУпАП.
Згідно з ч. 3 ст. 258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.
Статтею 268 КУпАП визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Зокрема, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Законами України може бути передбачено й інші випадки, коли явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в орган (до посадової особи), який вирішує справу, є обов'язковою.
Положеннями статті 276 КУпАП визначено місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Так, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі передбачено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка (п. 9 Інструкції).
Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (п. 10 Інструкції).
Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07 листопада 2015 року за № 1395.
У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (п. 4 розділу 1 Інструкції).
Пункт 1 розділу ІІІ Інструкції, визначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно з ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Остання, наразі, містить вимоги до змісту постанови про правопорушення. Так, постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення вирішено, що положення частини першої статті 276 КУпАП, яке передбачає, що «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Судом установлено, що згідно з постановою у справі про адміністративне правопорушення від 18 січня 2021 року серії ДП18 № 654289, водій - ОСОБА_1 18 січня 2021 року о 08:55 год., керуючи автомобілем Peugeot 308, номерний знак НОМЕР_1 , здійснила зупинку ближче 10 метрів від знака 5.35.1 та ближче 10 м. від виїзду з прилеглої території, чим порушив п.15.9 г та 15.9 и ПДД України, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, у зв'язку з чим на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.
Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність заперевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі пятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до Правил дорожнього рухуУкраїни, п.15.9. Зупинка забороняється:
г) на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі;
и) ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Стаття 62 Конституції України закріплює принцип невинуватості особи та орієнтує на те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З відеозапису, який було додано відповідачем до відзиву на позовну заяву, вбачається, що дійсно 18.01.2021 за адресою м.Маріуполь, вул.Університетська, 6, стоїть припаркований автомобіль Peugeot 308, однак на даному відео не зафіксовано, що автомобілем керувала саме позивач та хто саме зупинив автомобіль на вказаному місті. При цьому також відсутні відомості, що проводилися будь-які заміри спеціальними вимірювальними приборами щодо місця розташування припаркованого автомобіля від дорожного знаку та заїзду до прилеглої території.
Позивач заперечує проти вказаних у постанові обставин скоєного правопорушення. Відповідачем доводи позивача в частині, що саме інша особа паркула автоомбіль не спростовані.
На думку суду, в діях позивача відсутні склади адміністративних правопорушень, передбачених: частиною 1статті 122КУпАП за порушення, п.15.9 Г, п.15.0 И Правил дорожньогоруху України.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а отже постанова про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі від 18 січня 2021 року серії ДП18 № 654289, підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 9, 10, 11, 242, 246 КАС України, ч. 1 ст. 122, ст. ст. 251, 280, 284, 293 КУпАП, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Донецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення -задовольнити.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 № 654289 від 18.01.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у розмірі 255 гривень - скасувати.
Рішення може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя Т.І.Федоренко