Справа № 263/1382/21
Провадження № 3/263/797/2021
11 лютого 2021 року місто Маріуполь
Суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Ікорська Єлізавета Сергіївна, при секретарі Шпичак Є.М., за участю ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли з Маріупольського РУП Головного управління Національної поліції в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого приватним підприємцем, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ст. 173 КУпАП,
ОСОБА_1 17 січня 2021 року о 12:10 год., знаходячись на Грецькій площі по пр. Миру у Центральному районі міста Маріуполя Донецької області, під час проведення несанкціонованого мітингу проти підвищення тарифів на комунальні послуги, у громадському місці висловлювався грубою нецензурною лайкою, чим порушив громадський порядок та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнав, просив суд визнати недійсним протокол про адміністративне правопорушення з тих підстав, що поліцейськими порушено вимоги ч. 2 ст. 254 КУпАП, а саме - протокол повинен бути складений протягом 24 годин, для встановлення його особи не потребувався час, оскільки відносно нього було вчинено терористичний акт, при складанні протоколу йому не роз'яснено його права, не надано на ознайомлення відеозапис. Дійсно він був присутній у відділі поліції 29 січня 2021 року, йому надали уже складений протокол, в якому він відмовився ставити підпис, тому були залучені свідки, вважає, що були порушені також вимоги п. 4 ст. 256 КУпАП. Також зазначив, що не вважає ті слова, що зафіксовані на відеозаписі, нецензурною лайкою.
Вислухавши ОСОБА_1 , дослідивши письмові докази та відеозаписи, слід дійти висновку, що факт адміністративного правопорушення мав місце і підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 129676 від 29 січня 2021 року, рапортами працівників поліції, а також відеозаписами.
Так на ДВД-диску, доданому до протоколу про адміністративне правопорушення, міститься два файли, на яких при відтворенні вбачається, що ОСОБА_1 , перебуваючи у громадському місці на пр. Миру у Центральному районі м. Маріуполя, декілька разів у присутності громадян та поліцейських висловився грубою нецензурною лайкою (файл № 1- час 0:00:23, 0:00:34, 0:00:49; файл № 1- час 0:01:00, 0:01:07, 0:01:12, 0:01:11, 0:01:16, 0:01:24).
Диспозицією статті 173 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом дрібного хуліганства є відносини громадського порядку, суспільної моралі та людської гідності. Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
З об'єктивної сторони дрібне хуліганство передбачає нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Нецензурна лайка - це сегмент лайливої лексики різних мов, що містить вульгарні, грубі (непристойні) лайливі вирази, за допомогою якої часто виражають спонтанну мовну реакцію на несподівану (зазвичай неприємну) ситуацію. При цьому судова практика використовує фактичну презумпцію загальновідомості нецензурної лексики, тому що на теперішній час відсутнє законодавче визначення цієї категорії, а також безпосередня її фіксація в матеріалах справи. Нецензурна лайка - це одна з грубих форм неповаги до громадської моральності, непристойні висловлювання. Словесне хуліганство не загрожує життю та здоров'ю людей, проте використання нецензурних слів виявляє, перш за все, грубе, образливе ставлення до оточуючих. Воно знижує рівень людського спілкування та завдає моральної шкоди духовному стану суспільства, ображає людську гідність. Також, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного правопорушення є місце його вчинення, а саме громадське місце.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу, особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.
Доводи ОСОБА_1 про те, що він висловлювався словами, які не є нецензурною лайкою, з огляду на відеозапис, який долучений до матеріалів провадження як доказ і досліджений у судовому засіданні, таку лексику не можна визнати нормативною і слід розцінювати як нецензурну лайку.
У судовому засіданні встановлені ознаки вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, оскільки наявні всі ознаки складу правопорушення та відповідність диспозиції статті, до якої притягується особа.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст. 173 КУпАП, представлені докази підтверджують факт вчинення ним адміністративного правопорушення, у встановленому порядку такі не спростовані.
Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до вимог ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Що стосується доводів ОСОБА_1 щодо визнання недійсним протоколу про адміністративне правопорушення через порушення вимог ч. 2 ст. 254, ч. 4 ст. 256 КУпАП, слід зазначити, що протокол містить графу про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, статті 268 КУпАП і повідомлено про розгляд справи 11 січня 2021 року о 10.00 год. у Жовтневому районному суді м. Маріуполя, на яке ОСОБА_1 з'явився. Крім того, до протоколу додано повідомлення начальника слідчого відділу Маріупольського РУП ГУНП України в Донецькій області Зелінського В. на ім'я начальника Маріупольського РУП ГУНП України в Донецькій області Бичіна С., згідно з яким у зв'язку із відсутністю даних, які б указували на наявність кримінального правопорушення, та неможливістю у зв'язку із цим внести відповідну інформацію до Єдиного реєстру досудових розслідувань, матеріали, зареєстровані в Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення від 19 січня 2021 року за № 2369, спрямовані для розгляду в порядку КУпАП, та роз'яснив, що відповідно до Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України 08 лютого 2019 року № 100, у разі встановлення в заяві чи повідомленні відомостей, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, начальник органу поліції за своєю резолюцією не пізніше однієї доби з часу реєстрації заяви в журналі ЄО повертає її до чергової частини для негайної передачі начальнику слідчого підрозділу.
На підставі рапорту начальника СПК ВП Маріупольського РУП Дацій В. 19 січня 2021 року зареєстровано у журналі ЄО відділу поліції за № 2369 відомості про висловлювання з боку ОСОБА_1 грубої нецензурної лайки під час несанкціонованого мітингу 17 січня 2021 року.
Указане свідчить, що складання адміністративного протоколу поза межами доби зумовлене перевіркою на наявність чи відсутність підстав для внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, а тому за відсутності ознак кримінального правопорушення є підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення, що відповідає гарантіям, закріпленим у ст. 61 Конституції України, зокрема, щодо того, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП України, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.
Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Отже, стягнення є засобом впливу на свідомість правопорушника і головна його мета - виховання порушника, формування у нього законослухняної поведінки, у зв'язку із чим своєчасне застосування заходів стягнення за адміністративні правопорушення є засобом запобігання суспільно небезпечних діянь.
На виконання вимог ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, зокрема те, що ОСОБА_1 скоїв правопорушення, яке відноситься до порушень громадського порядку і безпеки, що безпосередньо впливає на безпеку і здоров'я людини; особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Таким чином, з урахуванням особи правопорушника, обставин даної справи, в тому числі обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, вбачаю в його діях склад адміністративного правопорушення і вважаю за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, вважаючи, що такий вид адміністративного стягнення забезпечить мету адміністративного стягнення у відповідності зі ст. 23 КУпАП та буде стимулювати у майбутньому ОСОБА_1 до правомірної поведінки.
Суд вважає, що саме такий вид стягнення буде відповідати завданню Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків та відповідальності перед суспільством.
У відповідності до ст. 40-1 КУпАП судовий збір покладається на особу, на яку накладено стягнення.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 23, 33, 173, 247, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51 грн. на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 грн.
Апеляційну скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Маріуполя.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.
Суддя Є.С. Ікорська