Справа № 219/158/21
Провадження № 3/219/309/2021
Іменем України
10 лютого 2021 року Суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Шевченко Л.В., з участю секретаря судового засідання Азямової О.В., прокурора Радковського Д.І., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Полковникова Е.О.,
розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від тимчасово виконуючого обов'язки начальника Управління стратегічного розслідування в Донецькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий 17.07.2003 Артемівським МВ УМВС України в Донецькій області, яка працює завідувачем господарством ДП «Артемсіль», зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
23.12.2020 оперуповноваженим відділу протидії корупції Управління стратегічного розслідування в Донецькій області старшим лейтенантом поліції Куликом А.О. складено протокол про адміністративне правопорушення № 686 стосовно ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
В протоколі зазначено про те, що ОСОБА_1 перебуває на посаді завідувача господарства ДП «Артемсіль» з 11.01.2017 на підставі наказу (розпорядження) керівника підприємства від 11.07.2017 № 1.
Відповідно до підпункту «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
На підставі вищезазначеного, ОСОБА_1 є суб'єктом на яку поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», є суб'єктом декларування та зобов'язана щорічно до 1 квітня подавати декларацію за минулий рік.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру декларацій ОСОБА_1 04.04.2019 о 15:55 год. подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік.
Згідно даних обставин, ОСОБА_1 пояснила, що вона несвоєчасно подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік у зв'язку зі своєю необачності, так як вона втратила свій блокнот, в якому була записана електронна пошта, до якої було підв'язано електронний підпис. У зв'язку з чим прийшлось підв'язувати нову електрону пошту до електронного підпису. На що потрібно було багато часу.
Аналізуючи пояснення та усі ймовірні обставини можна дійти висновку, що вищевказана особа будучи посадовою особою юридичних осіб публічного права вже не вперше виконувала дії щодо подання електронної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування на офіційному сайті НАЗК - Єдиному державному реєстрі декларацій, таким чином порядок подання декларації їй добре був відомий. Крім того, вона мала змогу своєчасно подати щорічну декларацію за 2018 рік протягом часу з 01.01.2019 по 31.03.2019 включно (3 місяці).
За даними Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функції держави або місцевого самоврядування, декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ОСОБА_1 , зареєстрована в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування 04.04.2019 о 15 год. 55 хв.
Враховуючи вищезазначене, ОСОБА_1 , порушуючи вимоги ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», будучи завідувачем господарства ДП «Артемсіль», згідно п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 зазначеного Закону, являючись суб'єктом на якого поширюється дія вказаного Закону, будучи ознайомленою з вимогами Закону про необхідність щорічно до 1 квітня подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, перебуваючи за адресою роботи, несвоєчасно, без поважних причин 04.04.2019 подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік до Єдиного державного реєстру декларацій.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Особу правопорушника встановлено на підставі паспорта серії НОМЕР_2 , йому роз'яснені права, передбачені ст. 268 КУпАП.
Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Полковникова Є.О. та думку прокурора, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та надавши їм належну правову оцінку, встановив наступне.
Статтею 1 КУпАП визначено, що завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Положення ч.ч. 1, 2 ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).
Згідно зі ст. 257 КУпАП протокол про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, разом з іншими матеріалами у триденний строк з моменту його складення надсилається до місцевого загального суду за місцем вчинення такого правопорушення. Даний припис був порушений Управлінням стратегічного розслідування в Донецькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, оскільки матеріали разом з протоколом надіслані суду 30.12.2020, тоді як протокол складено 23.12.2020.
Частиною 3 ст.38 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Для визначення початку перебігу строку давності притягнення особи до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язане з корупцією, важливу роль відіграють як день вчинення, так і день виявлення правопорушення.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в скоєнні адміністративного правопорушення визнала частково та пояснила, що в неї великий обсяг роботи на підприємстві, і коли вона 31.03.2019 намагалася за допомогою іншої особи заповнити декларацію, то сама система її не допускала до цього. Вона навіть подумала, що в неї щось з електронним ключем, який вона отримала в банку. В неї не було умисних дій щодо неподання декларації, зазначила, що вона не вміє сама заповнювати декларацію, їй доводиться просити іншу особу, їй нічого приховувати, просила це врахувати.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Полковников Е.О. заявив клопотання про закриття провадження по справі у зв'язку з порушенням строку надання матеріалів адміністративної справи на розгляд суду та закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Вказав, що станом на 27.07.2020 вже були встановлені всі обставини та причини несвоєчасного подання ОСОБА_1 декларації про доходи за 2018 рік, відібрані її письмові пояснення з цього приводу, і відповідно, якщо в зібраних матеріалах вбачається склад адміністративного правопорушення, то вже було виявлено факт несвоєчасного подання декларації за 2018 рік без поважних причин. Однак адміністративний протокол стосовно ОСОБА_1 було складено тільки 23.12.2020. До Артемівського міськрайонного суду вказаний протокол був надісланий 29.12.2020, тобто через 6 діб, що також є порушенням порядку складання та надіслання адмінматеріалу.
У протоколі відносно ОСОБА_1 зазначено, що датою вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, є 04.04.2019, тобто дата подачі декларації за 2018 рік (а.с.24). Суд зауважує, що правопорушення дійсно вчинене ОСОБА_1 04 квітня 2019 року, тому дворічний строк з моменту вчинення не пройшов.
Також у протоколі від 23.12.2020 зазначено, що датою виявлення вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, є дата складання цього протоколу, тобто момент встановлення всіх необхідних ознак складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
Разом з тим, суд не може погодитися з таким твердженням про дату виявлення правопорушення.
Факт виявлення адміністративного правопорушення не є тотожнім факту складання протоколу. Це різні юридичні факти: виявлення факту адміністративного правопорушення це отримання органом, уповноваженим на складання відповідного протоколу, відомостей про вчинення такого правопорушення та особу, яка його вчинила. В той час як складання протоколу про адміністративне правопорушення є процесуальним наслідком факту виявлення, - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень , які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення.
Тобто момент виявлення адміністративного правопорушення та його фіксування в результаті заходів, проведених уповноваженим органом (посадовою особою), спрямованих на встановлення обставин справи про адміністративне правопорушення, є двома різними юридичними фактами.
Такі правові висновки містяться у Постановах Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 10.07.2020р. у справі № 420/647/19 та від 14.08.2018р. у справі № 166/46/17.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.05.2020 начальнику УСР в Донецькій області ДСР НП України Левітову М.О. заступником прокурора прокуратури Донецької області ОСОБА_2 був направлений список посадових осіб для перевірки наявності в їх діях корупційних діянь, в якому також була зазначено ОСОБА_1 . При цьому, був встановлений строк перевірки до 26 червня 2020 року (а.с.7-8).
Пояснення у ОСОБА_1 працівником УСР були відібрані 27.07.2020, про що свідчить відповідний запис (а.с.22-23).
17.08.2020 керівником Артемівської місцевої прокуратури Донецької області Мєшковим Д. матеріали про адміністративне правопорушення пов'язані з корупцією стосовно завідувача господарством ДП «Артемсіль» ОСОБА_1 були повернуті до Департаменту стратегічних розслідувань УСР в Донецькій області у зв'язку з відсутністю доказів, що підтверджують об'єктивну сторону складу адміністративного правопорушення (а.с.25).
03.09.2020 (вих. № 4088/55/104/03/2020) начальником УСР в Донецькій області Розумякою Р. направлено запит до Управління проведення спеціальних перевірок та моніторингу способу життя про надання інформації щодо послідовності дій користувача ІТС ОСОБА_1 із зазначенням дати, часу, ір-адрес та тривалості сесій (а.с.26).
22.09.2020 УСР в Донецькій області отримало відповідь на запит щодо послідовності дій користувача ОСОБА_1 .
Відповідно до довідки прокурора Артемівської місцевої прокуратури Донецької області Радковського Д.І. від 02.10.2020, наданій в судовому засіданні, останнім був вивчений проект протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, та відповідні матеріали стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. За результатами вивчення матеріалів встановлено наявність доказів, що підтверджують вину особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Додаткових перевірок з 02.10.2020 не проводилося. Втім, протокол про адміністративне правопорушення № 686 стосовно ОСОБА_1 був складений лише 23.12.2020.
До суду вказані матеріали були скеровані 29.12.2020 (вих. № 6160/55/104/03/2020) згідно супровідного листа, з відміткою про відправку спецзв'язком 30.12.2020 (а.с.30,31).
З огляду на встановлені факти, на переконання судді, є помилковим вважати моментом виявлення вчиненого правопорушення момент складання протоколу, а саме 23.12.2020. Днем виявлення правопорушення слід вважати 26.05.2020.
27.07.2020 ОСОБА_1 надала пояснення полковнику поліції Левітову М. та визнала, що щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік подала несвоєчасно, з робочого місця, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .
З дати, коли була опитана ОСОБА_1 , почалося здійснення відповідної перевірки за фактом ймовірного правопорушення, і саме з цього моменту уповноважений орган мав об'єктивну можливість зібрати відповідні докази та скласти протокол про вчинення адміністративного правопорушення. Втім, протокол був складений 23.12.2020, що навіть більше ніж через три місяці після отримання даних щодо послідовності дій користувача ОСОБА_1 за період з 01.01.2019 по 15.09.2020 (арк.с.27).
Основним фактором, який впливає на перебіг строків накладення стягнення, є момент його виявлення, а збирання доказів на підтвердження адміністративного правопорушення не відтерміновує початку цього строку. Можливість відновлення або поновлення цих строків КУпАП не передбачає.
Суд також зазначає, що 18.10.2019 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції» від 02.12.2012р. № 140-ІХ. Цим законом було внесено зміни, зокрема, до пункту 1 частини 1 статті 255 КУпАП щодо розмежування повноважень відповідних уповноважених посадових осіб на складання протоколів у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 172-6 КУпАП.
Отже, з 18.10.2019 протоколи у таких справах, за винятком правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, мають право складати уповноважені особи органів внутрішніх справ (Національної поліції).
Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях (зокрема, у справі «Корнєв та Карпенко проти України») зазначав, що провадження у справах про адміністративні правопорушення з урахуванням серйозності наслідків для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є тотожнім по своїй суті кримінальному переслідуванню особи. Тому у таких провадженнях мають бути дотримані всі гарантії прав, як і у кримінальних провадженнях.
Так, одним з основоположних принципів кримінального провадження щодо особи (а отже, і провадження у справі про адміністративне правопорушення) є принцип презумпції невинуватості, який гарантований статтею 62 Конституції України та статтею 17 КПК України.
Згідно з цим принципом особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи вищевказане правило, цей правовий принцип має бути дотриманий під час провадження у справах про адміністративне правопорушення.
Дослідивши обставини справи та проаналізувавши наявні у справі докази у їх сукупності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, оскільки вона, діючи з непрямим умислом, несвоєчасно подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік до Єдиного державного реєстру декларацій.
Статтею 280 КУпАП встановлено обов'язок суду з'ясовувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення, поміж іншого, і чи винна дана особа в його вчиненні.
При цьому будь-яких норм щодо відсутності у суду повноважень на встановлення обставин щодо вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі винесення постанови про закриття провадження за п. 7 ч. 1 ст.247 КУпАП вказаний Кодекс не містить.
Водночас, зі змісту ч. 1 ст.38 КУпАП вбачається, що закриття провадження на зазначеній підставі можливе за одночасної наявності таких умов: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення; сплив встановленого законом строку.
Тобто для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених ст.38 КУпАП, можливо лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення.
У разі недоведеності наявності складу адміністративного правопорушення та не підтвердження його належними та допустимими доказами, виключається можливість закрити провадження у адміністративній справі саме за п. 7 ч. 1 ст.247 КУпАП.
У цьому разі законодавець передбачив іншу підставу для закриття провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП).
Отже, під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, всупереч статті 280 КУпАП, суд повинен встановити наявність або відсутність вини особи відносно якої складені протоколи про адміністративні правопорушення.
З огляду на наведене та зважаючи на те, що для закриття провадження у справі у зв'язку зі спливом строків для накладення адміністративного стягнення необхідним є встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення (винної дії чи бездіяльності), а також враховуючи, що повноваження суду на з'ясування обставин щодо вчинення адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні передбачені ст. 280 КУпАП, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та закриття провадження у справі у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, із підстав, передбачених п. 7 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 38, 172-6 ч.1, 247, 284, 287 КУпАП, суд
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП - закрити у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Повний текст постанови виготовлено 11.02.2021.
Суддя Л. В.Шевченко