Справа № 219/7809/20
2-а/219/12/2021
Іменем України
10 лютого 2021 року м. Бахмут
Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі
головуючого судді Давидовської Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Наумової А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до відповідача - Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції,
про скасування постанови ЕАМ №2969547 від 13.06.2020 року,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції, в якому просить скасувати постанову серії ЕАМ № 2969547 від 13 червня 2020 року винесену сержантом поліції УПП 1 бат. 3 роти Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції Безродним Іваном Олександровичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що 13.06.2020 року приблизно о 7 год. ранку відповідач виніс постанову серії ЕАМ № 2969547 від 13 червня 2020 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП та наклав адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн, за те, що він керуючи транспортним засобом МАН TGA 18.440, державний номерний знак НОМЕР_1 , нібито був не пристебнутий ременем безпеки та під час перевірки документів не пред'явив посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 2.4.а Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.126 КУпАП. Указану постанову вважає незаконною, винесеною без повного та всебічного з'ясування дійсних обставин справи, за відсутності будь-яких доказів на підтвердження наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП.
Ухвалою суду від 25 серпня 2020 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до сержанта поліції УПП 1 бат. 3 роти Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції Безродного Івана Олександровича про скасування постанови ЕАМ № 2969547 від 13.06.2020 року, залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
03.09.2020 року позивачем вказані недоліки за ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 25.08.2020 року були усунуті.
Ухвалою суду від 04 вересня 2020 року прийнято адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до сержанта поліції УПП 1 бат. 3 роти Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції Безродного Івана Олександровича про скасування постанови ЕАМ № 2969547 від 13.06.2020 року до свого провадження та призначено судове засідання.
Ухвалою суду від 07 жовтня 2020 року відкладено розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до сержанта поліції УПП 1 бат. 3 роти Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції Безродного Івана Олександровича про скасування постанови ЕАМ № 2969547 від 13.06.2020 року на 27.10.2020 року.
03.11.2020 року позивачем через канцелярію суду подано заяву про заміну неналежного відповідача - ОСОБА_2 на Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції.
Ухвалою суду від 12 листопада 2020 року було здійснено заміну неналежного відповідача - сержанта поліції УПП 1 бат. 3 роти Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції Безродного Івана Олександровича на належного - Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції, розгляд справи відкладено.
Ухвалою суду від 10 грудня 2020 року розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови ЕАМ № 2969547 від 13.06.2020 року відкладено на 24.12.2020 року.
Ухвалою суду від 24 грудня 2020 року розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови ЕАМ № 2969547 від 13.06.2020 року відкладено на 28.01.2021 року.
Ухвалою суду від 28 січня 2021 року розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови ЕАМ № 2969547 від 13.06.2020 року відкладено на 10.02.2021 року.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про слухання справи за його відсутністю, на задоволенні заяви наполягав з мотивів, вказаних у позові.
Відповідач у судове засідання не з'явився, надав до суду DVD-R диск відео файлами та відзив на позов в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
З урахуванням ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв'язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом установлено, що сержантом поліції УПП 1 бат. 3 роти Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції Безродним Іваном Олександровичем складено відносно ОСОБА_1 постанову серії ЕАМ № 2969547 від 13 червня 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в розмірі 425,00 грн.
З даної постанови вбачається, що позивач ОСОБА_1 13 серпня 2020 року керував транспортним засобом МАН TGA 18.440, державний номерний знак НОМЕР_1 , був не пристебнутий ременем безпеки та під час перевірки документів не пред'явив посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 2.4.а Правил дорожнього руху України, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КпАП України.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для зупинки вказаного транспортного засобу стало порушення вимог п.п.2.3в ПДР України.
Згідно з пункту 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За пунктом 1.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР України), учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).
В силу положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Частиною другою статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
У вказаних вище випадках, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі (стаття 283 КУпАП) на місці вчинення правопорушення.
В розділі 2 ПДР України закріплено обов'язки і права водіїв механічних транспортних засобів.
Відповідно до пункту 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
За приписами пункту 2.4 ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1 ПДР України.
Аналогічні положення закріплені законодавцем також у статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII.
А саме, водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (стаття 16 Закону України «Про дорожній рух»).
Також, відповідно до пункту 21.3 статті 21 Закону України від 01 липня 2004 року №1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред'являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті (підрозділів Національної поліції), на їх вимогу.
Виходячи з наведених вище правових норм право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР України документів кореспондується із обов'язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред'явити такі документи.
Частиною першою статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка») у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З аналізу вищенаведених норм вбачається, що згідно законодавства України на вимогу поліцейського, водій транспортного засобу зобов'язаний пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб.
Разом з тим, як вбачається з відеозапису реєстратора закріпленим на форменому одязі патрульного, та не заперечується й позивачем, останній відмовився пред'явити посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб на вимогу працівника поліції, що вказує на правомірність притягнення його до відповідальності та накладення адміністративного стягнення на підставі частини першої статті 126 КУпАП.
Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Стаття 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року, № 1408/27853 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Так судом установлено, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ № 2969547 від 13.06.2020 року складена з огляду на відмову пред'явити для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, цей факт підтверджується матеріалами справи і встановлено відеозаписом реєстратора закріпленим на форменому одязі патрульного.
Суд наголошує, право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб кореспондується із обов'язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред'явити такі документи.
Також суд констатує, що доводи позивача, стосовно необґрунтованості винесення постанови, а саме факту не здійснення правопорушення, за яке передбачена відповідальність за частиною першою статті 126 КУпАП, спростовуються матеріалами справи.
Водночас, на думку позивача, він мав право не пред'являти посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб на вимогу поліцейського для перевірки, доки останній не доведе, що зупинка його транспортного засобу була законною. Такі доводи позивача не ґрунтуються на вимогах законодавчих актів та не мають відношення до обов'язку водія транспортного засобу мати при собі та пред'явити на вимогу поліцейського для перевірки зазначені вище документи.
При цьому, з відеозапису судом апеляційної інстанції, з-поміж іншого, встановлено, що позивач зазначив про готовність пред'явити документи лише після надання йому доказів вчинення ним порушення правил дорожнього руху, що стали підставою для зупинки його транспортного засобу. При цьому, на пропозицію працівника патрульної поліції пройти для огляду необхідних доказів, позивач відповів відмовою.
Окремо варто зауважити, що притягнення позивача до відповідальності та накладення стягнення за частиною першою статті 126 КУпАП за одне правопорушення з числа вчинених, є обґрунтованим, навіть коли факт невиконання вимог п.п.2.3в ПДР України не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Будь-яких інших аргументованих доказів щодо незаконності дій відповідача та скасування постанови від 03 вересня 2017 року у справі про адміністративне правопорушення судом не встановлено.
У контексті оцінки інших доводів позивача суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Відповідно, враховуючи те, що обставини, вказані в постанові про адміністративне правопорушення (непред'явлення на вимогу поліцейського для перевірки посвідчення водія, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса обов'язкового страхування) мали місце, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для скасування постанови серії ЕАМ №2969547 від 13.06.2020 року відмовити про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
У відповідності до ст. 139 КАС України судові витрати слід покласти на позивача.
Керуючись ст. 247, п. 1, ст. 251, ст.280, ст.293 КУпАП, ст.8, , ст.9, ст.77, ст.139, ст.242, ст.244, ст. 246, ст. 286 КАС України, суд,
ухвалив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕАМ № 2969547 від 13.06.2020 року відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В. Давидовська