Справа № 219/12081/20
Провадження № 2-о/219/59/2021
Артемівський міськрайонний суд Донецької області
Іменем України
10.02.2021 року м. Бахмут
Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі
головуючого судді Давидовської Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Наумової А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за заявою ОСОБА_1
за участю заінтересованих осіб - Луганський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) та Бахмутсько-Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області,
про встановлення факту смерті особи,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Зоринськ Перевальського району Луганської області, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 її чоловік помер у м. Зоринськ Перевальського району Луганської області Україна від гострого інфаркту міокарду. Пояснила, що з метою зареєструвати факт смерті чоловіка вона звернулась до Луганськогоміського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), проте їй було відмовлено, оскільки видане свідоцтво є недійсним та не створює правових наслідків через видачу його на тимчасово непідконтрольній території України. Просить суд установити факт смерті її чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Зоринськ Перевальського району Луганської області, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 її чоловік помер у м. Зоринськ Перевальського району Луганської області Україна. Встановлення факту смерті ОСОБА_2 необхідно для здійснення реєстрації актів цивільного стану факту смерті останнього, отримання свідоцтва про смерть та подальшого оформлення спадщини.
Заявник у судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, додаткові документи в обґрунтування та про те, що підтримує заяву і просить її задовольнити.
Заінтересована особа - Луганський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), у судове засідання не з'явилась, причини неявки суд не повідомила, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Заінтересована особа - Бахмутсько-Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, у судове засідання не з'явилась, причини неявки суд не повідомила, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
У відповідності до ст.223 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності заявника та представників заінтересованих осіб на підставі наявних у справі доказів, які вважає достатніми.
З урахуванням ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, додатково представлені документи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ксерокопії паспорту ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 , останній народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Зоринськ Перевальського району Луганської області (а.с.7,8).
Згідно Свідоцтва про шлюб (запис поновлено повторно) серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 29.04.2003 року уклали шлюб, про що складено відповідний актовий запис №51. Після одруження дружині присвоєне прізвище « ОСОБА_4 » (а.с.13).
Відповідно до довідки про причину смерті №318 від 11.11.2019 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 від гострого інфаркту міокарду (а.с. 9).
Відповідно до свідоцтва про смерть ЛНР серії НОМЕР_3 від 12.11.2019 року ОСОБА_2 (російською мовою ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у м. Зоринськ Перевальського району Луганської області (а.с.12).
Приймаючи рішення суд виходить з наступного.
У відповідності до пп.1 п.1, п.3 Наказу Міністерства юстиції України від 17 червня 2014 року № 953/5 «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції», доступ користувачів до Єдиних та Державних реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України, а саме: Державного реєстру актів цивільного стану громадян, на території Донецької області - м. Зоринськ Перевальського району Луганської області тимчасово припинено, до закінчення антитерористичної операції на сході України. Тимчасово призупинено проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану та видачу витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян відділами державної реєстрації актів цивільного стану, що знаходяться, зокрема, на території м. Зоринськ Перевальського району Луганської області. Проведення зазначених дій здійснюється будь-яким відділом державної реєстрації актів цивільного стану, що знаходиться за межами вказаної території.
Відповідно до положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року, будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий цими органами та/ або особами є недійсним і не створює правових наслідків.
Підпунктом «ґ» п. 1 розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, передбачено, що підставою для проведення державної реєстрації смерті є рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час. Крім того, відповідно п.2 ч.1ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.
Відповідно до п. 8 ч. 1ст. 256 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
У абзаці першому п. 13 постанови від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» Пленум Верховного Суду України надав роз'яснення про те, що заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов'язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.
Оцінюючи довідку про причину смерті, суд виходить з того, що смерть особи є юридичним фактом, що має наслідком припинення, зміну та виникнення багатьох правовідносин, а тому має безпосереднє значення для реалізації різними особами своїх прав.
Відповідно до ст.ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».
Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці. Так, якщо у справі «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45) ЄСПЛ обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває, і це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142).
Листом начальника Луганського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), відмовлено у державній реєстрації смерті ОСОБА_2 , оскільки пред'явлено документ, виданий на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Таким чином, суд вважає можливим застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про смерть особи, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки можливості збору доказів смерті особи на окупованій території може бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право власності (спадкування), право на повагу до приватного та сімейного життя тощо.
Факт смерті ОСОБА_2 підтверджується наданими заявником вказаними вище документами та представленими суду фотографіями могили та надгробного хреста з написом « ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 ».
Ураховуючи зазначене, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у судовому засіданні встановлений факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Зоринськ Перевальського району Луганської області в день ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Зоринськ Перевальського району Луганської області Україна, і цей факт підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів у справі. Встановлення факту смерті ОСОБА_2 необхідно для здійснення реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті останнього, отримання свідоцтва про смерть та подальшого оформлення спадщини.
З огляду на викладене, керуючись статтями 7, 12, 13, 76, 263, 264, 265, 272, 315,316-317 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 -задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Зоринськ Перевальського району Луганської області в день ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Зоринськ Перевальського району Луганської області Україна.
Допустите негайне виконання рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомлення з рішенням суду на веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Головуючий суддя Т.В. Давидовська
10.02.2021