Справа № 127/23651/18
Провадження 2/127/4059/18
27 січня 2021 року
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Вохмінової О.С.
з участю секретаря судових засідань Максимчука Я.В.
розглянувши в загальному провадженні у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку будинку, -
19.09.2018 року судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю (т. 1 а.с. 1-4).
08.10.2020 року представник позивача подав заяву про зміну предмета позову (т.3 а.с. 27-28).
Вимоги позивач мотивував тим, що право власності на 17/20 часток домоволодіння АДРЕСА_1 було оформлено на ім'я його баби - ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 21.12.2006 року.
09.04.2008 року ОСОБА_3 подарувала 17/20 часток зазначеного будинку його батькові - ОСОБА_2 .
Даний будинок 1927 року побудови знаходився у поганому стані, у ньому ніхто не проживав, тому за пропозицією ОСОБА_2 між сторонами було досягнуто домовленості про проведення капітальної реконструкції та ремонту будинку для приведення його до нормального житлового стану. В подальшому в будинку мав проживати ОСОБА_1 з сім'єю. ОСОБА_3 була забезпечена іншим житлом в с. Красне Тиврівського району, де проживала все життя.
ОСОБА_2 мав у власності квартиру АДРЕСА_2 . Позивач не мав свого житла, тому погодився на пропозицію батька, але за умови, що він передасть позивачеві право власності на будинковолодіння, оскільки реконструкція будинку потребувала значних коштів.
15.10.2008 року між сторонами був укладений договір дарування 17/20 часток домоволодіння, що в АДРЕСА_1 , який зареєстрований в електронному реєстрі права власності на нерухоме майно 07.11.2008 року.
Позивач був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 з 16.05.2006 року, а 10.01.2014 року був знятий з реєстрації за даною адресою на підставі рішення суду від 02.12.2013 року № 127/22762/13-ц. Також за вказаною адресою був зареєстрований син позивача - ОСОБА_4 (з 17.10.2013 року). Дружина - ОСОБА_5 в даному будинку зареєстрованою не була.
Після передачі будинку у власність позивача, він почав фінансувати будівельні роботи, а саме: в період з 2010 року по 2014 рік за кошти позивача проведено капітальні роботи по реконструкції будинку. Під час чого були замінені всі вікна і двері, прокладені нові комунікації, електропроводка, проведене опалення та каналізація. Зроблені внутрішні оздоблювальні роботи (шпаклювання стін, облицювання плиткою, вимощення підлоги ламінатом та плиткою тощо). Встановлене сантехнічне обладнання, внутрішні сходи на другий поверх, вбудовані меблі. Побудований навіс, облаштована прибудинкова територія тротуарною плиткою, повністю відремонтовані господарські будівлі та споруди.
Будівельні та ремонті роботи в будинковолодінні АДРЕСА_1 були завершені наприкінці 2014 року.
Батько ОСОБА_2 на початку будівництва постійно приходив у будинок та особисто контролював хід усіх будівельних робіт, давав вказівки робітникам, сам приймав участь у будівництві.
Після того, як будинок було перебудовано, він почав набувати оновлено якісного вигляду, відносини із позивачем та відповідачем почали псуватись і ОСОБА_2 почав вчиняти дії по поверненню будинку в свою власність, незважаючи на значні фінансові вкладення позивача у цей будинок.
В 2012-2013 роках відповідач ініціював судовий процес і від імені ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про визнання договорів дарування недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності на майно, вселення.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 23.05.2013 року № 127/10168/13-ц було визнано недійсним договір дарування від 09.04.2008 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на 17/20 часток домоволодіння АДРЕСА_1 . Також суд визнав недійсним договір дарування, укладений в 2008 році між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на 17/20 часток домоволодіння АДРЕСА_1 .
Додатковим рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 17.06.2013 року № 127/10168/13-ц було витребувано у ОСОБА_1 17/20 часток домоволодіння АДРЕСА_1 , визнано за ОСОБА_3 право власності 17/20 часток домоволодіння АДРЕСА_1 , а також вселено ОСОБА_3 у зазначену частину будинку.
Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 22.04.2014 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 23.05.2013 року № 127/10168/13-ц та додаткове рішення від 17.06.2013 року скасовано. Постановлено нове рішення, яким визнано договір дарування, укладений 09.04.2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 недійсним та витребувано 17/20 часток домоволодіння АДРЕСА_1 у ОСОБА_1 .
Рішенням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24.09.2014 року рішення суду першої та апеляційної інстанцій скасовані, справу передано на новий розгляд.
25.11.2014 року рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 25.11.2014 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів дарування, витребування майна з чужого незаконного володіння.
Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 22.12.2014 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 25.11.2014 року скасовано, позов ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано договір дарування, укладений 09.04.2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 недійсним. Витребувано 17/20 часток домоволодіння АДРЕСА_1 у ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.
ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.02.2016 року став власником 17/20 часток домоволодіння АДРЕСА_1 .
Тобто, на даний час відповідач є власником будинку, в якому позивач проводив капітальні будівельні та ремонтні роботи за власні кошти. Натомість, позивач залишився без належних йому грошових заощаджень та без житла.
Позивач продовжує проживати у зазначеному будинку. В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області знаходиться справа № 127/8008/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні будинком шляхом виселення та вселення.
Позивач вважає, що хоча укладені договори дарування були скасовані на підставі судових рішень, це не виключає того, що будинок, у тому вигляді, в якому він є в даний час, створювався сторонами в результаті спільної праці, а за кошти позивача проводилась капітальна реконструкція і ремонт. Відповідач набув у власність новостворене майно, яке за своїм технічним станом значно відрізняється від того, що було подароване в 2008 році.
Сторони є рідними людьми, однак, дійти згоди у вирішенні даного спору не можуть.
Відповідно до висновку експерта за результатами будівельно-технічної, оціночно-будівельних та оціночно земельної експертизи № 5161-5163/1721 від 29.05.2018 року, ринкова вартість частини приміщень житлового будинку з прибудовами, надбудовою та господарськими будівлями і спорудами, що відповідають 17/20 частці, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в цінах, сформованих на час проведення дослідження, становить 93 6635,05 у.о., що еквівалентно 2448500 грн. Цим же висновком підтверджується проведення реконструкції та капітального ремонту будинку.
Згідно висновку експерта № 480 від 10.06.2020 року за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, частка вартості будівельних та ремонтних робіт здійснених ОСОБА_1 у ринковій вартості 17/20 часток будинковолодіння АДРЕСА_1 становить 38/100 частки.
Зазначаючи правовою підставою ст.ст. 355, 356, 357 ЦК України та з урахуванням заяви про зміну предмета позову (а.с. 27-28 т.3) ОСОБА_1 просив визнати за ним право власності на 38/100 часток від 17/20 часток житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 та стягнути з відповідача судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Желіховський В.М. (нотаріально посвідчена 14.03.2017 року довіреність т.1 а.с. 89, ордер серії ВН № 096081 від 20.07.2020 року т.3 а.с.13) вимоги ОСОБА_1 відповідно до заяви про зміну предмета позову підтримав. Суду пояснив, що у період, коли 17/20 часток знаходились у власності позивача, він вклав багато коштів у реконструкцію, будівництво та поліпшення (ремонт) зазначеного домоволодіння. В 2014 році, коли були завершені основні роботи, стосунки між сторонами зіпсувались і відповідач ініціював судовий процес з метою повернути вже реконструйовану частку домоволодіння в свою власність. Майно повернулось у власність ОСОБА_3 на підставі рішень судів, однак, ОСОБА_2 прийняв спадщину після її смерті і став власником цього майна знову. Позивач залишився без фінансових заощаджень і без будинку, разом з тим, всі свої грошові збереження вклав у реконструкцію, будівництво та поліпшення (ремонт) цього житла. Підтвердив, що в даний час в провадженні суду знаходиться справа № 127/8008/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 про виселення та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат в сумі, на яку збільшилась вартість нерухомого майна внаслідок його поліпшення. Провадження зупинене до розгляду цієї справи. Зауважив, що в результаті участі у створенні майна в тому вигляді, який існує на даний час, позивач набув право на частку - 38/100 від 17/20 часток будинку, тому на підставі ст.ст. 355-357 ЦК України, враховуючи висновок експерта № 480 від 10.06.2020 року, представник позивача просив визнати за ОСОБА_6 право власності на 38/100 часток від 17/20 житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 та стягнути з відповідача судові витрати.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Чуприна О.М. (ордер серії ВН 062331 від 16.10.2018 року т. 1 а.с. 72, договір 73-74) позов не визнала. Підтримала раніше наданий та приєднаний до матеріалів справи письмовий відзив на позов (т.1 а.с. 82-85) та відзив на заяву про зміну предмету позову (т. 3 а.с. 36-38). Суду пояснила, що позивач був власником 17/20 часток домоволодіння АДРЕСА_1 в період з 15.10.2008 по 22.12.2014 рік. З 22.12.2014 року власником зазначеної частки була ОСОБА_3 , а з 27.02.2016 року - ОСОБА_2 , однак позивач продовжує проживати у будинку та робити ремонт. ОСОБА_1 не довів, що будівельні роботи він проводив на підставі необхідних дозволів на здійснення будівельних робіт та за згодою власника земельної ділянки, доказів прийняття в експлуатацію збудованих позивачем будівель немає. Просила врахувати, що коли позивач став власником будинковолодіння, будинок вже був збудований і придатний для проживання. Умовою дарування позивачу будинку було те, що він та його родина доглянуть бабусю позивача - ОСОБА_3 та батька позивача - ОСОБА_2 , однак ОСОБА_1 вигнав їх з будинку та поміняв замки. Будинок АДРЕСА_1 є єдиним житлом ОСОБА_2 , однак, потрапити в будинок він не може. Позивач без дозволу ОСОБА_2 (власника будинку і земельної ділянки) робив ремонтні роботи. Вважає, що побудовані і переобладнані позивачем будівлі є самочинними, тому набути право власності на 38/100 часток від 17/20 часток позивач не може. Просила відмовити в задоволенні позову та стягнути з позивача на користь відповідача всі понесені ОСОБА_2 судові витрати в сумі 24 971, 80 грн.
Судом вчинені наступні процесуальні дії.
Ухвалою суду від 24.09.2018 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у даній справі № 127/23651/18 (т.1 а.с. 63).
Ухвалою суду від 21.12.2018 року у даній справі призначено судову будівельно-технічну експертизу, виконання якої доручено експертам ТОВ «Подільський центр судових експертиз» (т. 2 а.сч. 72-73).
11.06.2020 року судом зареєстровано висновок експерта № 480 від 10.06.2020 року за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи та повернуті матеріали цивільної справи № 127/23651/18 (т.2 а.с. 136-265).
Ухвалою суду від 12.06.2020 року поновлене провадження у даній справі (т.3 а.с. 1).
Ухвалою суду від 11.11.2020 року було прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про зміну предмета позову та про визнання права власності на частку будинку. Закрито підготовче провадження у справі № 127/23651/18 та призначено її до судового розгляду по суті (т.3 а.с.62).
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.
Згідно ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено, що 1/2 частка будинку АДРЕСА_1 , з ракушняка, 1927 року побудови (прим. 2-6, 2-3, 2-4, 2-5, 2-2,2-1, по 1/2 хліва, льоху, криниці, вбиральні, огорожі), належала ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 30.10.1998 року (т.2 а.с.10). На підставі свідоцтва про право приватної власності на будівлі № НОМЕР_2 від 16.09.2002 року право власності на 71/100 частку домоволодіння, що складається з одного житлового будинку АДРЕСА_1 (т.2а.с. 17), зареєстроване 19.09.2002 року за ОСОБА_3 Свідоцтво видане замість договору дарування.
09.04.2008 року ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_2 17/20 часток домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с. 5 т.1). Право власності було зареєстроване 07.11.2008 року КП ВМБТІ (а.с. 7).
15.10.2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений договір дарування 17/20 часток домоволодіння, що в АДРЕСА_1 (т.1а.с. 97), який зареєстрований в електронному реєстрі права власності на нерухоме майно 07.11.2008 року.
Позивач був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 з 16.05.2006 року, а 10.01.2014 року був знятий з реєстрації за даною адресою на підставі рішення суду від 02.12.2013 року № 127/22762/13-ц.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 23.05.2013 року № 127/10168/13-ц було визнано недійсним договір дарування від 09.04.2008 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на 17/20 часток домоволодіння АДРЕСА_1 . Також суд визнав недійсним договір дарування, укладений в 2008 році між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на 17/20 часток домоволодіння АДРЕСА_1 (т.1а.с.8-19).
Додатковим рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 17.06.2013 року № 127/10168/13-ц було витребувано у ОСОБА_1 17/20 часток домоволодіння АДРЕСА_1 , визнано за ОСОБА_3 право власності 17/20 часток домоволодіння АДРЕСА_1 , а також вселено ОСОБА_3 у зазначену частину будинку (т.1а.с.10).
Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 22.04.2014 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 23.05.2013 року № 127/10168/13-ц та додаткове рішення від 17.06.2013 року скасовано. Постановлено нове рішення, яким визнано договір дарування, укладений 09.04.2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 недійсним та витребувано 17/20 часток домоволодіння АДРЕСА_1 у ОСОБА_1 (т. 1 а.с.11-14).
Рішенням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24.09.2014 року рішення суду першої та апеляційної інстанцій скасовані, справу передано на новий розгляд (т. 1 а.с. 15-16).
25.11.2014 року рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 25.11.2014 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів дарування, витребування майна з чужого незаконного володіння (т. 1 а.с. 17-20).
Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 22.12.2014 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 25.11.2014 року скасовано, позов ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано договір дарування, укладений 09.04.2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 недійсним. Витребувано 17/20 часток домоволодіння АДРЕСА_1 у ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 (т.1 а.с. 21-24).
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26.03.2015 року рішення Апеляційного суду Вінницької області від 22.12.2014 року залишено без змін (т. 1 а.с. 25-26).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.
ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.02.2016 року став власником 17/20 часток домоволодіння АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 38).
Таким чином, в судовому засіданні було встановлено, що у власності ОСОБА_1 майно перебувало в період з 15.10.2008 року (договір дарування між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ) до 22.12.2014 року (рішення апеляційного суду про визнання договору дарування недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння на користь ОСОБА_3 ).
Згідно технічного паспорта, виготовленого станом на 14.08.1998 року, на будинок АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 - власник 1/2 частки, ОСОБА_7 - власник 1/2 частки (т.1 а.с. 27-29). Приміщення ОСОБА_3 - в будинку «А» складаються з: 2-1 - 2-5, І, загальною площею 40, 1 кв.м.
Дозвіл на прибудову до існуючої частини будинку в два поверхи розмірами 13,7 х 4, 0 м., сараю - розм. 4,3 х 4, 9 м., гаража - розм. 6,7 х 4,36 м, згідно з розробленим проектом був наданий ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , затверджений наказом управління містобудування і архітектури Вінницької міської ради № 34 від 26.06.2001 року (т.2 а.с. 13, 14).
21.12.2006 року ОСОБА_3 видане свідоцтво про право власності на частину домоволодіння, відповідно до якого 17/20 часток домоволодіння АДРЕСА_1 складаються з: в будинку «А» кімнати 2-4, 3-5, 3-4, ванна 2-6, коридор 2-5, убиральня 2-7, житлова прибудова «А1», сіни «а1», тамбур «а4» житловою площею 122,1 кв.м., загальною площею 173,9 кв.м.; сараю «З1», гаражу «З», підвалу «п/З», Ѕ криниці «К» (а.с. 99 т.1).
Згідно технічного паспорту, виготовленого станом на 07.06.2010 року на будинок АДРЕСА_1 , власниками є ОСОБА_1 - 17/20 часток та ОСОБА_8 - 3/20 часток (т.1 а.с. 30-33). Приміщення відремонтовані та добудовані ОСОБА_1 - в будинку «А» складаються з: 2-1 - 2-9, загальною площею 81,4 кв.м., І, ІІ, 3-1 - 3-5, загальною площею 92,5 кв.м., не є самочинними.
Також судом прийнято до уваги, що на момент укладення договору дарування частки будинку від 15.10.2008 року, який був визнаний недійсним 22.12.2014 року, загальна площа 17/20 часток становила 173,9 кв.м., житлова - 122,1 кв.м. (а.с. 97 т.1)
Згідно технічного паспорту, виготовленого станом на 06.07.2016 року, на будинок АДРЕСА_1 , власниками будинку є ОСОБА_1 - 17/20 часток та Аббасова - 3/20 (т.1 а.с. 34-37). Приміщення відремонтовані та добудовані ОСОБА_1 - в будинку «А» складаються з: 2-1 - 2-9, загальною площею 77, 6 кв.м., 3-1 - 3-11, загальною площею 91,2 кв.м., не є самочинними.
З 2003 року земельна ділянка, площею 0,0543 га по АДРЕСА_1 , перебувала у власності ОСОБА_3 (а.с. 103 т.1), у власність ОСОБА_1 не переходила.
З 27.07.2016 року власником земельної ділянки, площею 0,0543 га, є ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с. 43 т.3).
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи № 5161-5163/1721 від 29.05.2018 року (т.1а.с. 43-59), сума витрат на виконання ремонтно-будівельних робіт (та використаних матеріалів), проведених в частині приміщень житлового будинку літ. «А» з прибудовами, надбудовою та господарськими будівлями і спорудами, що відповідають 17/20 частки по АДРЕСА_1 , які можливо підтвердити, складає 443 054,11 грн.; сума витрат, які неможливо підтвердити, складає 344 080,96 грн.; сума витрат, яка не відноситься до будівельного напрямку і є об'єктом товарознавчого дослідження 17/20 часток зазначеного домоволодіння складає 124 608, 88 грн. Ринкова вартість частини приміщень житлового будинку літ. «А» з прибудовами, надбудовою та господарськими будівлями і спорудами, що відповідають 17/20 частці, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , в цінах сформованих на час проведення дослідження, становить 93 6635,05 у.о., що еквівалентно 2 448 500 грн. (за курсом НБУ станом на 29.05.2018 року 1 долар США - 26,1494 грн.). Цим висновком підтверджується проведення реконструкції та капітального ремонту будинку.
Згідно висновку експерта № 480 від 10.06.2020 року за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи (т.2 а.с. 136-264) на об'єкті 17/20 часток житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 були проведені роботи із реконструкції та капітального ремонту.
За період (15.10.2008 року до 22.12.2014 та з 22.12.2014 року до часу проведення експертизи) перебування 17/20 часток домоволодіння АДРЕСА_1 у власності та у фактичному користуванні ОСОБА_1 були здійснені роботи із капітального ремонту та реконструкції:
У квартирі АДРЕСА_4 замінені дерев'яні віконні блоки та дерев'яні дверні блоки на металопластикові блоки; замінені дерев'яні вхідні двері на вхідні металеві двері; замінені дерев'яні міжкімнатні блоки, стіни обклеєні склохолстом, пошпакльовані та пофарбовані водоемульсійною фарбою, стелі пошпакльовані та пофарбовані водоемульсійною фарбою, влаштовано покриття підлоги із ламінату по шумоізоляційній підкладці, встановлено пластиковий плінтус; частково розібрана дерев'яна підлога (коридор), влаштовано підлогу з підігрівом та влаштовано покриття із керамічної платки, встановлено та замінено електроприлади (світильники, вимикачі, розетки); замінено санітарно-технічні прилади (ванна, унітаз, умивальник, мийка), замінено трубопроводи водопостачання та каналізації; замінено котел опалення, влаштовано систему опалення із поліпропіленових труб, замінено радіатори опалення на алюмінієві, влаштовано внутрішнє дворове покриття із тротуарної плитки;
у квартирі АДРЕСА_5 замінені дерев'яні віконні блоки на металопластикові блоки; влаштовано дверний проріз у зовнішній стіні та встановлено вхідні металеві двері; розібрано частину дерев'яного перекриття та влаштовано сходову клітину із дерев'яними сходами; підсилено частину дерев'яного перекриття металевими балками; влаштовано залізобетонний пояс; влаштовані міжкімнатні перегородки; встановлені дерев'яні міжкімнатні блоки; укладено лаги та влаштовано дощате покриття, влаштовано покриття підлоги із ламінату по шумоізоляційній підкладці, встановлено пластиковий плінтус; стіни оштукатурені, обклеєні склохолстом, пошпакльовані та пофарбовані водоемульсійною фарбою; утеплено перекриття мінеральною ватою; стелі підшиті гіпсокартонними листами по дерев'яному каркасу, пошпакльовані та пофарбовані водоемульсійною фарбою; влаштовано підлогу з підігрівом та влаштовано покриття із керамічної плитки (ванна, туалет, кухня); прокладено проводи та встановлені електроприлади (світильники, вимикачі, розетки); встановлено санітарно-технічні прилади (ванна, унітаз, умивальник, мийка). Влаштовано трубопроводи водопостачання та каналізації; встановлено котел опалення, влаштовано систему опалення із поліпропіленових труб, встановлено сталеві радіатори опалення, влаштовано балкон, на який здійснюється вихід із кухні через влаштований дверний отвір, влаштовано дверний отвір для виходу на балкон;
у квартирі АДРЕСА_1 , що знаходиться у літній кухні літ. «З1» та літ. «З2» влаштовано кухню, коридор, санвузол, сходову клітину, над літньою кухнею літ. «З1» та літ. «З2» влаштовано кімнату, коридор, гардеробну, над гаражем літ. «З» влаштована кімната. У вищезазначених приміщенням влаштовано поліпшене оздоблення з використанням сучасних матеріалів. Станом на час проведення дослідження у квартирі № б/н фактично проживає ОСОБА_1 .
Вартість будівельних та ремонтно-будівельних робіт, використаних будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, застосованих машин та механізмів що за період (15.10.2008 року до 22.12.2014 та з 22.12.2014 року до часу проведення експертизи) перебування 17/20 часток домоволодіння АДРЕСА_1 у власності та у фактичному користуванні ОСОБА_1 , в цінах станом на час проведення дослідження становить: 1 619 796 грн., в тому числі: 375 701 грн. - вартість будівельних та ремонтно-будівельних робіт у квартирі № 2 ; 706 292 грн. - вартість будівельних та ремонтно-будівельних робіт у квартирі № 3 ; 537 803 грн. - вартість будівельних та ремонтно-будівельних робіт у квартирі № б/н .
Сума витрат ОСОБА_1 на виконання будівельних та ремонтно-будівельних робіт у 17/20 частках домоволодіння АДРЕСА_1 не підтверджується документально, оскільки на роботи та окремі будівельні матеріали, вироби та конструкції відсутні документи (накладні товарні чеки, акти).
Частка вартості будівельних та ремонтно-будівельних робіт здійснених ОСОБА_1 у ринковій вартості 17/20 часток будинковолодіння АДРЕСА_1 становить 38/100 частки від 17/20 частки (а.с. 159 т.2, а.с. 25 т.3).
За період (30.10.1998 року - 09.04.2008 року) перебування 17/20 часток будинковолодіння АДРЕСА_1 у власності ОСОБА_3 та період (09.04.2008 року - 15.10.2008 року) перебування 17/20 часток будинковолодіння АДРЕСА_1 у власності ОСОБА_2 були здійснені роботи з капітального ремонту та реконструкції: збудовано прибудову «А1», у тому числі влаштовані фундаменти із бетонних блоків, виконано мурування стін та перегородок з цегли, влаштовано залізобетонне та дерев'яне покриття, встановлені дерев'яні дверну та віконні блоки, влаштовано дерев'яну та бетонну підлогу із покриттям керамічною плиткою та лінолеумом, влаштовано внутрішнє опорядження, влаштовано покриття із металочерепиці по дерев'яним кроквам, влаштовано систему водовідведення із ПВХ, влаштовано підшивання піддашків та балкону пластиком. Влаштовано ганок бетонний, влаштовано опалення, електропостачання, водопостачання та водовідведення; збудовано надбудову літ «м/А», збудовано гараж літ. «З» (фундаменти, стіни, перекриття, покриття, ворота металеві, бетонна підлога, внутрішнє штукатурення стін, вікна дерев'яні), збудовано погріб літ. «п/З», збудовано літню кухню літ. «З1» (фундаменти, стіни, перекриття, покриття, двері, бетонна підлога, внутрішнє штукатурення стін), збудовано літню кухню літ. «З2» (фундаменти, стіни, перекриття, покриття, двері, бетонна підлога, внутрішнє штукатурення стін), встановлено огорожу з бетонних плит по бетонних стовпах на бетонному фундаменті, встановлено металеві ворота з металевою хвірткою, влаштовано внутрішньодворове покриття із тротуарної плитки).
Вартість будівельних та ремонтно-будівельних робіт, використаних будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, застосованих машин та механізмів що за період (30.10.1998 року - 09.04.2008 року) перебування 17/20 часток будинковолодіння АДРЕСА_1 у власності ОСОБА_3 та період (09.04.2008 року - 15.10.2008 року) перебування 17/20 часток будинковолодіння АДРЕСА_1 у власності ОСОБА_2 , в цінах станом на час проведення дослідження становить: 1 116 151 грн.
Ринкова вартість 17/20 часток житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 станом на час проведення дослідження визначена за порівняльним підходом складає: 135 546 доларів США (1долар США- 26,8742 грн.), що еквівалентно 3 642 690 грн.
Ринкова вартість 17/20 часток будинковолодіння АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_3 станом на 09.04.2008 року (дату укладення договору дарування між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ) визначена за порівняльним підходом, складає 832 886 грн.
Ринкова вартість 17/20 часток будинковолодіння АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_2 станом на 15.10.2008 року (дату укладення договору дарування) визначена за порівняльним підходом, складає 901 098 грн.
Ринкова вартість 17/20 часток будинковолодіння АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_1 станом на 22.12.2014 року (рішення апеляційного суду) визначена за порівняльним підходом, складає 109 067 доларів США (1долар США- 26,8742 грн.), що еквівалентно 1 729 187 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги про визнання майна спільною частковою власністю ОСОБА_1 зазначив, що оскільки майно створене ним в результаті спільної праці із ОСОБА_2 , але домовленості з ним щодо частки у праві спільної власності немає, ОСОБА_1 просив врахувати його вклад у створення майна і визнати за ним право власності на 38/100 часток від 17/20 часток житлового будинку АДРЕСА_1 .
Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (ст.ст. 316 ч. 1, 317 ч. 1, 2 ЦК України).
Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).
Частинами 3, 4 статті 355 ЦК України передбачено: право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Відповідно до ч. 4 ст. 368 ЦК України майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.
Належних доказів того, що будівництво в цій частині будинку здійснювалось за спільним волевиявленням власників - ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , немає. Також в судовому засіданні було встановлено, що між ними не укладався договір на створення спільної власності, а 17/20 часток будинку набуте в результаті їх спільної праці, за спільні грошові кошти членів сім'ї.
Статтею 356 визначено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.
Відповідно до вимог ч.1, ч. 2 ст. 357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом. Якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна.
Згідно вимог частин 1, 2 статті 331 ЦК України: право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Разом з тим, позивачем також не було доведено, що в результаті здійснених ним поліпшень 17/20 часток будинку він набув права власності на 38/100 від 17/20 часток.
Акт прийняття в експлуатацію збудованих ОСОБА_1 приміщень відсутній.
Експертом встановлено, що вартість будівельних та ремонтно-будівельних робіт, використаних будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, застосованих машин та механізмів за період перебування 17/20 часток домоволодіння АДРЕСА_1 у власності ОСОБА_1 (в період з 2008 року до 2014 року, а також після 2014 року) становить 1 619 796 грн.
Частка вартості таких робіт у ринковій вартості 17/20 часток відповідає 38/100 від 17/20 (а.с. 159 т.2, а.с. 25 т.3).
Проте, правових підстав для визнання за ОСОБА_1 права власності на частку в будинку немає.
Дане майно - 17/20 часток будинку було за рішенням суду витребуване у ОСОБА_1 з чужого незаконного володіння на користь ОСОБА_3 на підставі рішення Апеляційного суду Вінницької області від 22.12.2014 року (а.с. 21-24 т.1).
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.07.2016 року 17/20 часток будинку АДРЕСА_1 належать ОСОБА_2 (а.с. 40 т.3).
Рішень судів щодо визнання недійсним (скасування) свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.07.2016 року немає і такі вимоги не заявлені ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 3 ст. 390 ЦК України добросовісний або недобросовісний набувач (володілець) має право вимагати від власника майна відшкодування необхідних витрат на утримання, збереження майна, здійснених ним з часу, з якого власникові належить право на повернення майна або передання доходів.
У пункті 32 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014 року № 5, зокрема, роз'яснено, що, вирішуючи спори щодо відповідальності добросовісного та недобросовісного набувача після витребування майна із чужого незаконного володіння, суди повинні враховувати, зокрема, таке: добросовісний набувач (володілець) може залишити за собою здійснені ним поліпшення майна, якщо вони можуть бути відокремлені без завдання майну шкоди. Під поліпшенням слід розуміти такі витрати на майно, які, з одного боку, не зумовлені необхідністю його збереження, але, з іншого, мають обґрунтований характер, оскільки поліпшують експлуатаційні властивості майна. Якщо відокремлення поліпшень неможливе, добросовісний набувач (володілець) має право вимагати від власника відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася вартість майна (частина четверта статті 390 ЦК).
Судом також встановлено, що з відповідним позовом ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 (справа № 127/8008/17) і провадження у даній справі зупинене 12.10.2017 року до розгляду цієї справи (а.с. 87- 88 т.1, а.с. 2 т.2).
Враховуючи наведені обставини, вимоги ст. 392 ЦК України, суд дійшов висновку, що правових підстав для визнання за ОСОБА_1 права власності на частку в будинку немає.
Розподіл судових витрат слід провести з врахуванням вимог ст. 141 ЦПК України.
На підтвердження судових витрат ОСОБА_2 представник відповідача ОСОБА_9 надала договір про надання правничої допомоги від 16.10.2018 року (а.с. 73-74 т.1), ордер (а.с. 72 т.1), акт виконаних робіт і розрахунок витрат на правничу допомогу (а.с. 48 т.3), квитанцію про сплату ОСОБА_2 12 686,40 грн. (а.с. 47 т. 3), а також надала розрахунок експерта від 08.04.2019 року на суму 12 200 грн. (а.с. 51 т. 3) і квитанції про сплату ОСОБА_2 12 200 грн. за проведення експертизи (а.с. 49 т.3).
Витрати ОСОБА_2 на правничу допомогу на суму 12 686,40 грн. є співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Тому на підставі ст. 141 ЦПК України з позивача на користь відповідача слід стягнути судові витрати в загальній сумі 24 971, 80 грн.
Керуючись ст.ст. 331, 355, 356, 357, 368, 392 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5, 10, 13, 76, 81, 89,141, 263-265 ЦПК України, суд,
в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку будинку - відмовити.
Судовий збір залишити за рахунок позивача.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 24 971,80 грн.
Рішення може бути оскаржене. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до вимог ст.ст. 354, 355 ЦПК України, розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України (в редакції закону №2147-VIII від 3 жовтня 2017 року).
Учасники справи:
- позивач - ОСОБА_1 , 1969 р.н., ІПН НОМЕР_3 , АДРЕСА_1
- відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_4 , АДРЕСА_1
Повне судове рішення складене 09.02.2021 року.
Суддя: