Справа № 127/2051/21
Провадження № 3/127/770/21
08 лютого 2021 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іщук Т.П., розглянувши матеріали, що надійшли від Управління Служби безпеки України у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , офіцера відділу інформаційно-аналітичного забезпечення в/ч НОМЕР_1 , за п.6 ч.1 ст. 212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
10 листопада 2020 року о 10.30 під час виїзних командно-штабних навчань, які проходили у смт.Вороновиці Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_1 копіював з оптичного диску CD-RW №90дск, призначеного для запису нетаємної та службової інформації зі ступенем обмеження доступу «Для службового користування», секретних архівів файлів на АС класу «1» 4-ї категорії, призначеній для роботи з інформацією, яка не становить державну таємницю - інформацію з обмеженим доступом та здійснював роботу з ними, чим порушив вимоги ст. 28, 39 Закону України «Про державну таємницю» та п.п. 116, 442 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року за № 939.
В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечував вчинення ним цього правопорушення, вказуючи, що 10 листопада 2020 року отримав у солдата ОСОБА_2 на CD-RW №90дск папку №122, інформацію з диску скопіював на ПЕОМ, а вході службового розслідування з'ясувалося, що в даній папці був таємний файл, про який йому не було відомо.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов такого висновку.
З диспозиції пункту 6 частини першої статті 212-2 КУпАП слідує, що відповідальність за зазначеною нормою настає у разі порушення законодавства про державну таємницю, а саме невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці.
Вказана норма є бланкетною та відсилає до нормативно правових актів, що регулюють забезпечення охорони державної таємниці.
Відповідно до ст.28 Закону України «Про державну таємницю» громадянин, якому надано допуск до державної таємниці, зобов'язаний виконувати вимоги режиму секретності, додержувати інших вимог законодавства про державну таємницю.
Відповідно до п. 116, 442 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року за № 939, громадянин, якому надано допуск і доступ до таємниці, зобов'язаний: зберігати секретні документи тільки в робочій папці, спецпортфелі, спецвалізі, металевій шафі чи сейфі; закривати у сейфі чи металевій шафі носії секретної інформації, у тому числі такі, що містяться у робочій папці, у разі залишення службового приміщення; виконувати вимоги режиму секретності; обробка секретної інформації здійснюється з використанням автоматизованих систем лише після створення в них комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю.
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді офіцера відділу інформаційно-аналітичного забезпечення центру управління операціями штабу військової частини НОМЕР_1 .
Розпорядженням начальника УСБУ у Вінницькій області від 25 липня 2019 за №110д ОСОБА_1 надано допуск та доступ до державної таємниці за формою 2.
10 листопада 2020 року з 00 год до 08 год під час виїзних командно-штабних навчань ОСОБА_1 був відповідальним за прийом файлів (презентацій) до заступу на бойове чергування (до 09.00) та для записів вказаних файлів отримав облікований машинний носій CD-RW №90дск.
Як слідує з із матеріалів службового розслідування, витяг з яких наявний в матеріалах справи, 10 листопада 2020 року старший солдат ОСОБА_2 отримала секретний (з грифом секретності «Таємно») електронний архів файлів (документів) за №350/172/1/155т/ОКП/нч (папка «122») та остання скопіювала папку «122» з архівами файлів за №350/172/1/155т/ОКП/нч з грифом секретності «Таємно» з АРМ ЗК ЗСОІ, що циркулювала в АС, яка створена та захищена відповідно до чинного законодавства, на оптичний диск CD-RW №90дск, який призначений для запису електронної інформації з максимальним грифом обмеження доступу для службового користування.
Копіювання на оптичний диск CD-RW №90дск цієї папки не обліковане у відповідних журналах реєстрації.
Вказана папка з архівами файлів із оптичного диску надалі скопійована та відкрита на АС класу «1» комплекту № 18005/ПС/сп.
Під час перевірки дотримання вимог керівних документів в сфері технічного запису інформації особовим складом операційного Командування ПЗ ЗС України під час проведення КШТ було виявлено, що на АС класу «1» 4-ї категорії, призначеній для роботи з інформацією, яка не становить державну таємницю - інформацію з обмеженим доступом комплект №18005/ПС/сп, зберігалась папка «122», в якій знаходився файл з реквізитами грифу секретності «Таємно», на якому працював ОСОБА_1 .
Як слідує з пояснень ОСОБА_1 останній не заперечує, що дійсно від скопіював отриману папку «122» на комп'ютер за яким працював, однак зазначає, що про знаходження там секретного файла не знав, а на бойовий пост прибув для отримання файлів презентації.
Оцінюючи вказані докази та пояснення ОСОБА_1 , суд звертає увагу, що з протоколу про адміністративне правопорушення слідує, що ОСОБА_1 10 листопада 2020 року, по-перше, зберігав на оптичному диску CD-RW №90дск (диск призначений для запису нетаємної та службової інформації зі ступенем обмеження доступу «Для службового користування») секретний архів файлів, який в подальшому, по-друге, копіював на АС класу «1» 4-ї категорії (призначеній для роботи з інформацією, яка не становить державну таємницю - інформацію з обмеженим доступом) та по-третє здійснював роботу з ними.
Диспозиція п.6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про державну таємницю, а саме невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці.
Порядок заходів щодо забезпечення охорони держаної таємниці та забезпечення контролю за її охороною регулюється спеціальними нормативно правовими актами, які вказують на особливий порядок зберігання, копіювання та роботи з інформацією, що становить державну таємницю.
Таким чином, вчинення особою хоч однієї з зазначених дій ( як то зберігання, копіювання, користування, робота) з порушенням визначеного порядку утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП.
Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять належних та достовірних доказів, які б вказували на те, що ОСОБА_1 , якому, після отримання від солдата ОСОБА_2 інформації на оптичний диск, достеменно було відомо про копіювання на диск для службового користування поряд з файлом для презентації файла з реквізитами грифу секретності «Таємно».
Не вказують на усвідомлене зберігання ОСОБА_1 на оптичному диску CD-RW №90дск до його копіювання на комп'ютер секретних архівів файлів і матеріали службового розслідування.
Навпаки з вказаних матеріалів судом установлено, що солдат ОСОБА_2 притягнута до відповідальності за вчинення дій щодо копіювання зазначеного вище файлу на диск, що отримав ОСОБА_1 .
Вказане свідчить про те, що ОСОБА_1 не міг знати, який файл він зберігав на диску. Разом з тим, до об'єктивних дій вчинених ОСОБА_1 у протокол необґрунтовано включено дії із зберігання ОСОБА_1 вказаної інформації.
Суд вважає, що зберігання, як об'єктивна дія, що утворює порушення законодавства про державну таємницю, підлягає виключенню з формулювання дій, що утворюють диспозицію п. 6 ч. 1 ст. 121-2 КУпАП.
Разом з тим, суд звертає увагу на той факт, що сам ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердив, що він здійснив копіювання папки на робочий комп'ютер та файла на робочий стіл комп'ютера, після вказаного почав працювати із вказаними файлами, що свідчить про те, що у зазначений час ОСОБА_1 як особа, що має доступ до державної таємниці, усвідомив, що він отримав в своє розпорядження файл з реквізитами грифу секретності «Таємно».
Так, з пояснень самого ОСОБА_1 судом установлено, що він не лише скопіював папку, не проглядаючи її зміст, а вчинив дії з файлом, копіюючи їх на робочий стіл комп'ютера.
Копіювання папки «122» на АС класу «1» 4-ї категорії, копіювання файла презентації на робочий стіл комп'ютера та робота з файлами цієї папки, тобто їх відкриття, ознайомлення з їх змістом, аналіз даних, їх систематизація, узагальнення, підтверджує обізнаність ОСОБА_1 зі змістом папки та її файлів, а тому його твердження про свою необізнаність про наявність в папці «122» файла з грифом «Таємно» спростовується матеріалами справи.
Зазначене свідчить, що у вказаний момент ОСОБА_1 усвідомив, що отримав у розпорядження інформацію, що охороняється спеціальним законодавством про державну таємницю, проте не вжив заходів щодо її збереження, а копіював на звичайний пристрій, не дозволений для використання у роботі із такою інформацією та продовжив працювати на ньому.
Вчинення вказаних дій, кожна з яких окремо порушує законодавство про державну таємницю, утворює об'єктивну сторону правопорушення.
Докази у справі підтверджують, що він усвідомлював з моменту відкриття папки з файлами з якими документами працює та доводять вину останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП.
З огляду на викладене, суд дійшов до переконання, що ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 28 Закону України «Про державну таємницю», підпунктів 116 та 422 Порядку, а тому вважає, що дії ОСОБА_1 охоплюються складом правопорушення, передбаченого пунктом 6 частини першої статті 212-2 КпАП, за ознаками порушення законодавства про державну таємницю, а саме невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці.
Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення суд враховує обставини та характер скоєного правопорушення, які відображені в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, особу та ступінь вини ОСОБА_1 , а тому суд вважає за доцільне з метою попередження вчинення останнім аналогічних правопорушень у майбутньому застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу.
Згідно зі статтею 40-1 КпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено стягнення, справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись п.6 ч.1 ст.212-2, ст. 283, 284 КпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , офіцера відділу інформаційно-аналітичного забезпечення в/ч НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.6 ч.1 ст. 212-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 30 (тридцять) неоподаткованих мінімум доходів громадян, що становить 510,00 (п'ятсот десять гривень грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір в розмірі 454,00 грн (чотириста п'ятдесят чотири гривні).
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійснення примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення до виконання 3(три) місяці.
Суддя: