Справа № 149/2794/19
Провадження №1-кп/149/47/21
Номер рядка звіту 366
11.02.2021 м. Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2
сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника-адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмільник кримінальне провадження №12019020330000393 від 18.10.2019 року по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Хмільник Вінницької області, громадянин України, освіта середня, розлучений, на утриманні дитина 2007 р.н., не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не депутат, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, зокрема: 25.06.2018 року Хмільницьким міськрайонним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 296 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік, в силу ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строк 1 рік, ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 10.07.2019 року звільнений від відбування покарання з випробуванням за вироком Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 25.06.2018 року, у зв'язку з закінченням іспитового строку
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 389-2 КК України,
Постановою Хмільницького міськрайонного суду від 15.04.2019 року, яка набрала законної сили 24.04.2019 року, ОСОБА_4 , у зв'язку з несплатою аліментів на утримання своєї дитини в сумі 15764,42 грн., визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді ста двадцяти годин суспільно корисних робіт.
03.05.2019 року до Хмільницького міськрайонного сектору Філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області надійшла на виконання постанова Хмільницького міськрайонного суду від 15.04.2019 року та на підставі п. 13.6 Розділу XIII Порядку виконання адміністративних стягнень у виді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 474/5 від 19.03.2013 року (далі - Порядок) ОСОБА_4 цього ж дня, був поставлений на облік і на нього будо заведено особову справу за № 42/23/13-19.
На виконання п. 13.9 Розділу XIII Порядку, ОСОБА_4 03.05.2019 року викликано до Хмільницького міськрайонного сектору Філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області, де йому було роз'яснено про порядок та умови відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, необхідність сумлінно ставитися до праці, працювати на визначених об'єктах, відпрацювати встановлений судом строк суспільно корисних робіт, які він під особистий підпис зобов'язався виконувати та попереджено, що у разі ухилення від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, він може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 183-2 КУпАП, а в разі злісного ухилення від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт до кримінальної відповідальності за ст. 389-2 КК України.
ОСОБА_4 16.05.2019 року, будучи належним чином ознайомлений з порядком та умовами відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, під особистий підпис отримав направлення від Хмільницького міськрайонного сектору Філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області за № 42/23/941-19 від 16.05.2019 року, відповідно до якого він у період з 16.05.2019 року, але не пізніше 20.05.2019 року повинен прибути у КП «Хмільниккомунсервіс» для відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт.
Втім, ОСОБА_4 , у встановлений у направленні строк, а саме у період часу з 16.05.2019 року до 31.05.2019 року не приступив до відпрацювання адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт у КП «Хмільниккомунсервіс». Внаслідок вказаних неправомірних дій, відносно ОСОБА_4 працівниками Хмільницького міськрайонного сектору Філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області складено протокол № 13 про вчинене адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 183-2 КУпАП. Постановою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 19.08.2019 року, яка набула законної сили 28.08.2019 року за ухилення від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт ОСОБА_4 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 183-2 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на одну добу. У період з 08.10.2019 року до 09.10.2019 року ОСОБА_4 відбув покарання в умовах ІТТ № 6 ГУНП у Вінницькій області, у встановленому законодавством порядку.
У подальшому, ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що відповідно до ст. 325-1 КУпАП та розділу ХІ-ХV Порядку повинен дотримуватися встановлених законодавством умов та порядку відбування покарання, діючи з прямим умислом, передбачаючи наслідки своїх протиправних дій та бажаючи їх настання, з метою ухилення від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, після притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст. 183-2 КУпАП, 10.10.2019 року, а в подальшому з 17.10.2019 року до 30.10.2019 року без поважних причин, жодного разу не прибув до місця виконання суспільно корисних робіт, тобто до КП «Хмільниккомунсервіс», та продовжив злісно ухилятися від виконання суспільно корисних робіт, яке виразилось у тому, що він не відпрацював жодної години відповідно до постанови Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 15.04.2019 року, не маючи на те поважних причин.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані як кримінальне правопорушення, передбачене ст. 389-2 КК України, тобто злісне ухилення від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт.
Заслухавши думку прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_4 , які не заперечували проти обсягу та порядку дослідження доказів відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України та просили застосувати цей порядок, суд визнав за недоцільне дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що сторони провадження правильно розуміють зміст цих обставин, обвинувачений вину свою в скоєні кримінального правопорушення визнає повністю, сумнівів у добровільності та істинності його позиції у суду немає, сторонам роз'яснено, що вони будуть позбавлені можливості оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, тому суд, обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих матеріалів щодо нього.
Обвинувачений ОСОБА_4 визнав вину повністю, щиро каявся, надав показання, відповідно до яких йому відомо щодо застосування до нього адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт. Він з'явився на відпрацювання цих робіт, однак в подальшому не бажав виконувати запропоновану йому роботу та не відпрацював суспільно корисні роботи і до цього часу. Поважних причин по яким він не виконав суспільно корисні роботи назвати не зміг. Наслідки невиконання такого стягнення йому роз'яснювали.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковано вірно як кримінальне правопорушення, передбачене ст. 389-2 КК України, тобто злісне ухилення від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт.
При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_4 покарання суд враховує вимоги ст. ст. 65-67 КК України, роз'яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Відповідно до ст. 66 КК України, обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 є щире каяття, яке полягає в тому, що він розкаявся у вчиненому, зробив для себе висновки.
Обставини, які згідно ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого відсутні.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує, що він позитивно характеризується за місцем проживання, не працює, має на утриманні одну неповнолітню дитину, на обліку в лікаря нарколога, лікаря психіатра не перебуває, раніше судимий.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги обставини справи, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який не працює, висновки органу пробації викладені в досудовій доповіді, відповідно до яких ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та ризики небезпеки для суспільства оцінені як високі, виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства, також висловлено доцільність покладення обов'язків відповідно до ч. 3 ст. 76 КК України, у випадку звільнення від відбування покарання. Враховуючи це, суд вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства і йому слід призначити покарання за ст. 389-2 КК України - у межах санкції вказаної статті у виді позбавлення волі, із застосування статей 75, 76 КК України, що буде необхідним та достатнім для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Процесуальні витрати відсутні.
Речові докази відсутні.
Запобіжний захід не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 389-2 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробування встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.
Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку суду.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду через Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Суддя ОСОБА_1