Справа № 149/2547/19
Провадження №2/149/7/21
Номер рядка звіту 65
іменем України
01.02.2021 р. Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Робак М. В.,
при секретарі Поліщук Л. А.,
за участі позивача-відповідача ОСОБА_1 , її представника - адвоката Мироненка В.О.,
відповідачів-позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , їх представника - адвоката Адамчука П.Б.,
представника відповідача за зустрічним позовом - адвоката Дроненка Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмільнику цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення права користування жилим приміщенням та виселення та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Великомитницької сільської ради Хмільницького району Вінницької області, треті особи - Хмільницька районна державна адміністрація, приватний нотаріус Хмільницького районного нотаріального округу Милещенко Оксана Леонтіївна, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом , скасування записів про державну реєстрацію права власності та визнання права власності на нерухоме майно,
ОСОБА_1 звернулась до Хмільницького міськрайонного суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення права користування жилим приміщенням та виселення, мотивуючи свої вимоги тим, що позивачка є власником житлового будинку з відповідними господарськими будівлями за АДРЕСА_1 . Вказаний житловий будинок був успадкований нею після смерті діда - ОСОБА_4 . З набуттям права власності на нерухоме майно, позивачка зареєструвала місце свого проживання за вказаною адресою, проте згодом їй стало відомо, що у будинку також зареєстрована її тітка - ОСОБА_2 та її чоловік - ОСОБА_3 , хоча будь-якої домовленості про збереження за ними житлової площі в даному житловому будинку після смерті ОСОБА_4 не існує. Реєстрація місця проживання відповідачів за адресою належного позивачці будинку перешкоджає їй у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, а в добровільному порядку знятися із реєстрації та звільнити дане приміщення відповідачі не бажають, до житла не допускають, вчиняють постійні сварки та скандали, тому ОСОБА_1 вимушена звертатись до суду із позовною заявою про позбавлення відповідачів права користування житловим приміщенням та їх виселення.
16.10.2019 у справі відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання, відповідачам визначено строк для подачі відзиву, зустрічного позову, заперечення.
04.11.2019 від ОСОБА_2 надійшов до суду зустрічний позов до ОСОБА_1 , треті особи: Хмільницька районна державна адміністрація Вінницької області, приватний нотаріус Хмільницького районного нотаріального округу Милещенко Оксана Леонтіївна, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, скасування записів про державну реєстрацію права власності та визнання права власності на нерухоме майно. Зустрічні вимоги ОСОБА_2 мотивовані тим, що з 1990 року нею , за ініціативи її батьків - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , було розпочато будівництво власного житлового будинку на частині земельної ділянки по АДРЕСА_1 , що на той час була в користуванні її батьків, та на якій вже знаходився житловий будинок, де останні проживали. У 1991 році позивачка за зустрічним позовом разом із її чоловіком перейшли проживати у новобудову, хоча для проживання там була обладнана лише одна кімната. Вже з часом будинок було добудовано, газифіковано, проведено інші комунікації. Згідно відомостей із погосподарської книги, саме позивачка була головою домогосподарства по АДРЕСА_1 . Згодом батько ОСОБА_2 подав до сільської ради заяву про припинення його права користування земельною ділянкою, площею 0.28 га по АДРЕСА_1 і рішенням №25 6 сесії 5 скликання Великомитницької сільської ради від 13.03.2007 його заява була задоволена, а рішенням № 26 6 сесії 5 скликання Великомитницької сільської ради від 13.03.2007 зазначена земельна ділянка, на якій зведена позивачкою новобудова, була передана ОСОБА_2 у приватну власність.
Проте при спробі зареєструвати своє право власності на житловий будинок позивачка дізналась, що право власності на нерухоме майно вже зареєстроване за ОСОБА_1 , яка прийняла його у спадщину після смерті ОСОБА_4 . Реєстрація права власності на майно за спадкодавцем була здійснена вже після його смерті. Насправді ж законним власником житлового будинку по АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 , що підтверджується рядом довідок Великомитницької сільської ради, відмінних від тих, що подавались відповідачкою при реєстрації права власності на житловий будинок за ОСОБА_4 ..Враховуючи зазначене, ОСОБА_2 вважає, що реєстрація права власності належного їй житлового будинку за покійним ОСОБА_4 відбулася із наданням державному реєстратору відповідачкою недостовірної інформації. Як наслідок і видача нотаріусом свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спірний житловий будинок на ім'я ОСОБА_1 та реєстрація вже за нею права власності прямо пов'язані із замовчуванням відповідачкою обставин про дійсного власника будинку. У зв'язку з цим ОСОБА_2 просить скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності номер 30568618 від 01.03.2019 на об'єкт нерухомого майна номер 1779562205248, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 158540114, внесений державним реєстратором Хмільницької районної держаної адміністрації Вінницької області Шевців О.В., визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане приватним нотаріусом Хмільницького районного нотаріального округу Милещенко О.Л. 19.03.2019, зареєстроване за № 352 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1 , скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності номер 30760487 від 19.03.2019 на об'єкт нерухомого майна номер 1779562205248, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 46027859, внесений приватним нотаріусом Хмільницького районного нотаріального округу Милещенко О.Л., визнати за позивачкою право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_1 .
03.12.2019 судом було прийнято зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Хмільницька районна державна адміністрація Вінницької області, приватний нотаріус Хмільницького районного нотаріального округу Милещенко Оксана Леонтіївна, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, скасування записів про державну реєстрацію права власності та визнання права власності на нерухоме майно до спільного розгляду з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення права користування жилим приміщенням та виселення. Учасникам визначено строк для подачі відзиву, заперечення, пояснень.
06.12.2019 ОСОБА_1 подала до суду відзив на зустрічну позовну заяву, в якому зазначила, що вимоги ОСОБА_2 є безпідставними та необґрунтованими, просить у їх задоволенні відмовити. Вказує, що твердження про те, що ОСОБА_2 з 1991 року почала будувати житловий будинок по АДРЕСА_1 спростовується інформацією із технічного паспорта, де рік побудови вказаного будинку значиться 1984-1990. Що ж стосується припинення за ОСОБА_4 права власності на земельну ділянку, на якій розташований спірний будинок, то відповідно до рішення 13-ї сесії 21 скликання Великомитницької сільської ради від 04.03.1994 року «Про передачу громадянам сільської Ради безкоштовно у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства» та рішення 22 -ї сесії 5 скликання від 23.09.2009 року «Про внесення змін до 13 сесії сільської ради 21 скликання від 04.03.1994 року» земельні ділянки були передані ОСОБА_4 у приватну власність, а не у користування, право на яке припинено рішенням №25 6 сесії 5 скликання Великомитницької сільської ради від 13.03.2007 року. Крім того, довідки Великомитницької сільської ради, подані ОСОБА_2 на підтвердження обставин, викладених в зустрічній позовній заяві, не відповідають дійсності і видані помилково, що підтверджується довідкою цієї ж сільської ради за № 373 від 26.11.2019 року.
Ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 17.12.2019 у якості співвідповідача за зустрічним позовом ОСОБА_2 залучено Великомитницьку сільську раду Хмільницького району Вінницької області. Співвідповідачу визначено строк для подачі відзиву, заперечення.
03.01.2020 від представника Великомитницької сільської ради надійшов до суду відзив на зустрічну позовну заяву, де представник сільської ради не погоджується із вимогами ОСОБА_2 та просить в задоволенні зустрічного позову відмовити.
Ухвалою суду від 13.01.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення права користування жилим приміщенням та виселення та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Великомитницької сільської ради, треті особи - Хмільницька районна державна адміністрація, приватний нотаріус Хмільницького районного нотаріального округу Милещенко Оксана Леонтіївна, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом , скасування записів про державну реєстрацію права власності та визнання права власності на нерухоме майно, до судового розгляду по суті.
13.01.2020 від ОСОБА_2 надійшла до суду відповідь на відзив Великомитницької сільської ради, в якому позивачка за зустрічним позовом зазначає, що представник сільської ради у відзиві вказує про те, що ОСОБА_4 числиться головою колгоспного двору, майно якого на законних підставах успадкувала ОСОБА_1 .. Так згідно з витягу по господарської книги Великомитницької сільської ради за 1991-1995 роки домогосподарство по АДРЕСА_1 дійсно відноситься до суспільної групи - колгоспний двір, при цьому адреса житлового будинку не зазначається, а отже стосується домогосподарства за АДРЕСА_1 . Сім'я ж ОСОБА_2 зареєстрована як окреме домогосподарство та створювала своє окреме майно, а саме житловий будинок по АДРЕСА_1 . Тому, враховуючи , що колгоспні двори були припинені 15.04.1991, коли відповідно до Постанови ВР УРСР № 885-ХІІ був введений в дію ЗУ «Про власність», а будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 продовжувалось до осені 1993 року, а гараж взагалі був побудований тільки у 2000 році, то таке майно не може бути віднесене до суспільної групи господарства - колгоспний двір.
З урахуванням цих обставин ОСОБА_2 просить вирішити спір по суті.
В судовому засіданні позивачка-відповідачка ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримала, посилаючись на обставини, що зазначені в позовній заяві, вказала, що ОСОБА_2 є дочкою покійного ОСОБА_4 , проте саме вона є спадкоємицею майна померлого за заповітом. Майно, що належало померлому, вона прийняла, звернувшись до нотаріальної контори та отримавши відповідне свідоцтво. Спірний будинок по АДРЕСА_2 належав померлому та побудований на земельній ділянці належній останньому. При виготовленні технічного паспорту на майно нею вказано рік його побудови 1984, про що вона дізналась від матері. Відповідачі проживали у вказаному будинку за погодженням із спадкодавцем. Прийнявши спадщину, вона не заперечувала проти їх проживання, однак останні почали вчиняти з нею сварки та заважали користуватись власністю, а тому, оскільки відповідачі добровільно не виселяються, вона вирішила звернутись до суду.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Мироненко В.О. позовні вимоги підтримав та просив задоволити, а в задоволенні зустрічного позову відмовити, вказуючи, що дії ОСОБА_1 при спадкуванні не суперечили вимогам закону.
Відповідачка за первісним позовом ОСОБА_2 проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 заперечила, суду повідомила, що в с. Великий Митник Хмільницького району проживає з 1981 року. В 1990 році вона, з дозволу батька ОСОБА_4 , почала будувати на належній останньому земельній ділянці, виділеній під город, спірний будинок. Його будівництво завершила в 1993 році, в 2000 році був збудований гараж, в 2009 - криниця, будувався ще погріб, хлів, господарські будівлі продовжують будуватися і досі. Жодних квитанцій, пов'язаних із будівництвом не збереглось. Для надання дозволу на будівництво вона нікуди не зверталась. Будівництво нерухомості здійснювалось на підставі усної згоди батька. В 2007 році ОСОБА_4 передав ОСОБА_2 належну йому земельну ділянку під город. Домогосподарства по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_2 відокремлені парканом. Вважає, що вимоги ОСОБА_1 є безпідставними, так як саме ОСОБА_2 є власницею будинку по АДРЕСА_2 . Крім того, зазначила, що відомості в технічному паспорті щодо року побудови житлового будинку не відповідають дійсності. Враховуючи викладене, просила задоволити її зустрічний позов.
Відповідач за первісним позовом ОСОБА_3 в судовому засідання вказав, що будівництво спірного будинку ще не завершено. Він особисто брав участь в його будівництві. Два домогосподарства по АДРЕСА_3 завжди були розділені. ОСОБА_4 житловий будинок по АДРЕСА_2 своїм не вважав. Хто давав дозвіл на прописку ОСОБА_2 у вказаному житловому будинку не пам'ятає.
Представник відповідачів за первісним позовом - адвокат Адамчук П.Б., посилаючись на обставини, що зазначені в зустрічному позові, просив відмовити в задоволенні первісного позову.
Представник відповідача за зустрічним позовом головаВеликомитницької сільської ради Лоїк І.О. в судовому засіданні вказав, що спірне майно належало ОСОБА_4 , він його будував в 80-х роках. До сільської ради для узаконення житлового будинку по АДРЕСА_2 ОСОБА_2 не зверталась. Довідки сільської ради про належність останній спірного житлового будинку були видані секретарем сільської ради помилково, враховуючи викладене, просить задоволити первісний позов, а в задоволенні зустрічного- відмовити.
Представник відповідача за зустрічним позовом Великомитницької сільської ради - адвокат Дроненко Ю.В. в судових дебатах при прийняті рішення поклався на розсуд суду.
Представник Хмільницької районної державної адміністрації в судове засідання не з"явився, причини не відомі, будь-яких клопотань на адресу суду не надходило.
Приватний нотаріус Хмільницького районного нотаріального округу Милещенко Оксана Леонтіївна в судове засідання не з"явилась, подала заяву про розгляд справи у її відсутності( а.с. 40,249, Т.1)
Свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 суду показали, що спірний житловий будинок почав будуватись в 1990-х роках на земельній ділянці, виділеній покійним ОСОБА_4 дочці ОСОБА_2 .. Саме остання займалась організацією будівництва. Домогосподарства по АДРЕСА_3 відокремлені. ОСОБА_4 на житловий будинок ОСОБА_2 не претендував, своєю власністю не вважав.
Суд, заслухавши учасників справи, свідків, дослідивши наявні у справі докази, встановив таке.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Великий Митник Хмільницького району Вінницької області помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (копія на а.с. 6, Т. 1 ). Ще за життя він склав заповіт, яким все своє майно заповів ОСОБА_1 (копія на а.с. 8, Т. 1). Згідно довідок Великомитницької сільської ради № 26 від 25.01.2019 (копія на а.с.19, Т.1) , № 66 від 27.02.2019 (копія на а.с. 21, Т.1 ) покійному належав житловий будинок по АДРЕСА_1 , також йому 04.04.1994 року було передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства, площею 0.56 га. Рішенням 22 сесії Великомитницької сільської ради 5 скликання від 23.09.2009 року було внесено зміни до рішення сільської ради від 04.04.1994 року щодо площі і цільового призначення земельної ділянки, переданої у приватну власність ОСОБА_4 . Згідно вказаного рішення останньому було безкоштовно передано земельну ділянку площею 0.28 га: 0.25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та 0.03 для ведення особистого селянського господарства (а.с. 182-184, Т. 1). З відомостей технічного паспорта вбачається, що рік побудови вказаного житлового будинку, господарських будівель та споруд - 1984-1990 (копія на а.с. 10-15, Т.1). Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом (копія на а.с. 16, Т. 1), витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (копія на а.с. 17, Т.1) ОСОБА_1 спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняла, в тому числі і на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 . У вказаному житловому будинку зареєстровані дочка спадкодавця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (копія на а.с. 104, 105, 106, Т. 1), її чоловік ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (копія на а.с. 23, Т. 1). Згідно інформації домової книги для прописки (реєстрації) громадян, які проживають у буд. АДРЕСА_2 ОСОБА_2 зареєстрована за вказаною адресою з 2000 року і є домовласницею вказаного житлового будинку (копія на а.с. 68-71, Т. 1), вона укладала договір про надання послуг з газопостачання до вказаного будинку, оплачувала вартість відповідних послуг (копія на а.с. 72-78, Т. 1). Згідно рішення 6 сесії Великомитницької сільської ради 5 скликання № 25 від 13.03.2007 право користування земельною ділянкою громадянина ОСОБА_4 в АДРЕСА_2 , площею 0.28 га , було припинено (копія на а.с.90, Т.1). Відповідно до рішення 6 сесії Великомитницької сільської ради 5 скликання № 26 від 13.03.2007 громадянці ОСОБА_2 передано у приватну власність безоплатно земельну ділянку, площею 0.28 га: 0.25 га - для будівництва індивідуального житлового будинку, 0.03 га - для ведення особистого селянського господарства ( копія на а.с. 91, Т. 1). З довідок Великомитницької сільської ради № 695 від 05.04.2019, № 694 від 05.04.2019 вбачається, що ОСОБА_2 дійсно належать вказані земельні ділянки, відповідачка-позивачка вчасно сплачувала земельний податок (а.с. 92,93, Т. 1). Відповідно до довідки Великомитницької сільської ради № 301 від 09.09.2019 житловий будинок по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 94, Т.1), яка з 1991 року проживала у вказаному будинку із ОСОБА_3 без реєстрації, так як до 1998 року була зареєстрована в будинку свого батька по АДРЕСА_1 (а.с. 95, 96, Т. 1). 18.09.2019 державним реєстратором Хмільницької районної державної адміністрації Шевців О.В. було відмовлено ОСОБА_2 у державній реєстрації права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 , у зв'яку із тим, що право власності вже зареєстровано за іншою особою (а.с. 103, Т. 1). Згідно довідки Великомитницької сільської ради № 373 від 26.11.2019 довідки сільської ради № 182 від 09.09.2019, №1756 від 11.10.2019, № 1755 від 11.10.2019 , № 301 від 09.09.2019 вважати недійсними (а.с. 139, Т. 1). З відомостей погосподарських книг Великомитницької сільської ради за 1967-1969рр., 1971-1973р.р., 1974-976 р.р., 1977-1979 р.р., 1980-1982 р.р., 1983-1985 р.р., 1986-1990 р.р. вбачається, що ОСОБА_4 був головою колхозного господарства в с. В. Митник по вул.. Мічуріна (а.с. 140-157, Т.1). Відповідно до інформації, що міститься в погосподарських книгах Великомитницької сільської ради за 2001-2005 р.р.2006-2010 р.р., 2011- 2015 р.р., 2016-2020 р.р. ОСОБА_4 був головою домогосподарства в АДРЕСА_1 (а.с. 161-170, Т1).
При вирішенні вимог ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, скасування записів про державну реєстрацію права власності та визнання права власності на нерухоме майно, суд враховує наступне.
У відповідності до вимог ст.ст 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст. ст. 1222, 1223 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно ст.ст. 1268-1270 ЦК україни спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка за первісним позовом ОСОБА_1 є спадкоємицею за заповітом майна ОСОБА_4 , тому є такою, що спадщину прийняла.
У відповідності до п. 66 Постанови Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" для державної реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця подаються документи, необхідні для відповідної реєстрації, передбачені статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та цим Порядком, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно, витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи та документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу. Державна реєстрація права власності на підставі заяви спадкоємця проводиться шляхом внесення до Державного реєстру прав відомостей про суб'єкта права власності - спадкодавця з обов'язковим зазначенням відомостей про смерть такої особи.
З урахуванням того, що ОСОБА_1 є спадкоємицею майна ОСОБА_4 , тому у відповідності до вищезазначених вимог, державним реєстратором 05.03.2019 внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про спадкодавця як власника майна на підставі довідок Великомитницької сільської ради та інформації, що міститься в технічному паспорті на житловий будинок, що стало підставою для видачі позивачці, 19.03.2019 свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спірне нерухоме майно, а також здійснення за нею його державної реєстрації.
В ст. 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зазначено, що для проведення державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об'єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, необхідно надати наступні документи: 1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою;2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об'єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.
Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об'єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об'єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність.
Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об'єктів нерухомості є необов'язковим.
При цьому в п. 3 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», заявником щодо такої реєстрації права власності є особа, за якою закріплений особовий рахунок в погосподарській книзі відповідної сільської, селищної, міської ради, або уповноважена нею особа - у разі проведення державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку.
Відповідно до пунктів 42 та 43 Постанови Кабінету міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»: для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються: 1) технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; 2) документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.
Документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов'язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.
Для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р. та розташовані на території сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, замість документів, передбачених пунктом 42 цього Порядку, можуть бути подані: 1) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт нерухомого майна, у тому числі рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність чи відомості про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність з погосподарської книги; 2) виписка з погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений, - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою.
Як убачається з наданих доказів, внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на спірний житловий будинок та видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 здійснювалось на піставі довідок Великомитницької сільської ради про належність майна спадкодавцю, виданих на підставі погосподарських книг за 1991-1995 р.р, 1996-2000 р.р., 2016-2020 р.р. , довідки про адресу спірного житлового будинку, технічного паспорту на житловий будинок, а також рішення Великомитницької сільської ради про належність земельної ділянки спадкодавцю.
Проте, досліджуючи погосподарські книги на підставі яких надавались сільською радою ОСОБА_1 довідки про належність спадкодавцю спірного житлового будинку по АДРЕСА_2 , встановлено розбіжності. Так, у довідках сільської ради зазначається про належність будинку по АДРЕСА_2 ОСОБА_4 . Однак, у погосподарських книгах, на підставі яких видавались сільською радою довідки, померлий ОСОБА_4 в спірному будинку не значився, головою господарства значиться саме ОСОБА_2 , що також відповідає інформації погосподарського обліку. Спадкодавець у спірному будинку зареєстрований не був, згідно показів свідків, участі в його будівництві не брав, земельна ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку йому не належала, так як згідно рішень Великомитницької сільської ради від 04.04.1994 року та 23.09.2009 року йому передано у приватну власність земельну ділянку , площею 0.28 га: 0.25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та 0.03 га для ведення особистого селянського господарства, по АДРЕСА_2 , хоча адреса спірному будинку по АДРЕСА_2 на той час вже була присвоєна, що вбачається із відомостей по господарського обліку, інформація, що міститься в технічному паспорті на житловий будинок, отримана відповідними спеціалістами саме зі слів ОСОБА_1 , про що повідомлено останньою в судовому засіданні.
Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що реєстрація права власності на житловий будинок по АДРЕСА_2 за ОСОБА_4 після його смерті була проведена на підставі недостовірної інформації про належність майна померлому, наданої Великомитницькою сільською радою. Вказане є підставою для скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності номер 30568618 від 01.03.2019 на об'єкт нерухомого майна номер 1779562205248, внесеного державним реєстратором Хмільницької районної державної адміністрації Вінницької області Шевців О.В.
Згідно ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1316/2227/11 (провадження № 61-12290св18) у статті 1301 ЦК України, як підставу визнання свідоцтва недійсним, прямо вказано лише відсутність права спадкування в особи, на ім'я якої було видане свідоцтво. Це має місце, зокрема, у разі, якщо ця особа була усунена від спадкування; відсутні юридичні факти, що давали б їй підстави набути право на спадкування - утримання, спорідненість, заповіт; у випадку, коли спадкодавець, оголошений у судовому порядку померлим, виявився насправді живим і судове рішення про оголошення його померлим скасоване. Іншими підставами визнання свідоцтва недійсним можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв'язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб, включення до свідоцтва майна, яке не належало спадкодавцю на момент відкриття спадщини тощо.
В судовому засіданні встановлено наявність обставин, які свідчать про те, що померлий ОСОБА_4 не мав жодного відношення до житлового будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_4 , а тому спірний будинок не є предметом спадкування.
На підставі викладеного, суд вважає, що позовну вимогу про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого приватним нотаріусом Хмільницького районного нотаріального округу Милещенко О.Л. 19.03.2019, зареєстрованого в реєстрі за № 352, на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід також задовільнити.
Оскільки свідоцтво про право на спадщину за заповітом , видане 19.03.2019 року приватним нотаріусом Хмільницького нотаріального округу Милещенко О.Л., що було підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно за позивачкою -відповідачкою скасовано, тому підлягає до задоволення позовна вимога про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності номер 30760487 від 19.03.2019 року року на об"єкт нерухомого майна номер 1779562205248, внесений приватним нотаріусом Хмільницького районного нотаріального округу Вінницької області Милещенко О.Л.
Крім того, відповідачка-позивачка також просить скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 158540114, прийняті державним реєстратором Хмільницької районної державної адміністрації Вінницької області Шевців О.В. та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 46027859, внесеного приватним нотаріусом Хмільницького районного нотаріального округу Вінницької області Милещенко О.Л.
Однак, як зазначено в п.74 Постанови ВП ВС від 29.05.2019 № 367/2022/15-ц (14-376цс18) рішення суб'єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. А тому після внесення такого запису скасування зазначеного рішення не може бути належним способом захисту права або інтересу позивача. За певних умов таким належним способом може бути скасування запису про проведену державну реєстрацію права .
За таких обставин, суд вважає, що підстав для скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, які вичерпали свою дію внесенням відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, не має.
Що ж стосується визнання за ОСОБА_2 права власності на нерухоме майно, то суд зазначає таке.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 18.09.2019 державним реєстратором Хмільницької районної державної адміністрації Шевців О.В. було відмовлено ОСОБА_2 у державній реєстрації права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 , у зв'яку із тим, що право власності вже зареєстровано за іншою особою, тому скасування судом державної реєстрації права власності на спірний житловий будинок, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом усуває перешкоди для проведення державної реєстрації права власності за ОСОБА_2 в позасудовому порядку, а тому підстав для задоволення цієї частини позовних вимог суд не вбачає.
Враховуючи, що позивачка- відповідачка ОСОБА_1 не довела у встановленому законом порядку наявність у неї спадкових прав на спірне нерухоме майно, тому підстав для виселення ОСОБА_2 та її чоловіка ОСОБА_3 з житлового будинку по АДРЕСА_4 , суд не вбачає.
У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з позивачки-відповідачки ОСОБА_1 та відповідача Великомитницької сільської ради підлягає стягненню на користь відповідачки-позивачки ОСОБА_2 2305,20 грн. сплоченого останньою судового збору, що є пропорційно розміру задоволених позовних вимог.Понесені судові витрати ОСОБА_1 слід залишити за останньою.
Керуючись ст.ст.76- 81, 258,264,265,268,354 ЦПК України, суд
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення права користування жилим приміщенням та виселення - відмовити.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Великомитницької сільської ради, треті особи - Хмільницька районна державна адміністрація, приватний нотаріус Хмільницького районного нотаріального округу Милещенко Оксана Леонтіївна, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом , скасування записів про державну реєстрацію права власності та визнання права власності на нерухоме майно - задоволити частково.
Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності номер 30568618 від 01.03.2019 на об'єкт нерухомого майна номер 1779562205248, внесений державним реєстратором Хмільницької районної державної адміністрації Вінницької області Шевців О.В..
Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане приватним нотаріусом Хмільницького районного нотаріального округу Милещенко О.Л. 19.03.2019, зареєстроване в реєстрі за № 352, на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності номер 30760487 від 19.03.2019 на об'єкт нерухомого майна номер 1779562205248, внесений приватним нотаріусом Хмільницького районного нотаріального округу Вінницької області Милещенко О.Л.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серії НОМЕР_2 та Великомитницької сільської ради (код ЄДРПОУ 04331596) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_3 2305,20 грн. сплоченого останньою судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного тексту рішення - 10.02.2021
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.В. Робак