Справа № 147/1332/20
Провадження № 2/147/182/21
про залишення позову без руху
11 лютого 2021 року смт. Тростянець
Тростянецький районний суду Вінницької області у складі:
головуючого судді Мудрак А.М.,
з участю секретаря Чудак Г.І.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Чоловського О.М.,
розглянувши у підготовчому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства «Кристал» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом повернення земельної ділянки,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПСП «Кристал» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації договору оренди.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2020 у справі № 147/1332/20 (провадження 2/147/515/20) визначено головуючого суддю Мудрак А.М.
Ухвалою судді від 02.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено підготовче засідання.
Позивач ОСОБА_1 в підготовчому засіданні підтримала свої вимоги.
Представник відповідача ОСОБА_2 в підготовчому засіданні позовні вимоги не визнав.
Відповідно до ч.11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Суд, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, дійшов висновку, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
При зверненні до суду ОСОБА_1 сплатила в судовий збір у розмірі 840,80 грн.
В позовній заяві позивачем заявлено вимогу майнового характеру - усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, шляхом повернення даної земельної ділянки позивачу.
Судом встановлено, що між сторонами виник спір з приводу нерухомого майна, який за своїм правовим змістом є майновим й зокрема стосується повернення земельної ділянки загальною площею 2,585 га власнику.
Статтею 181 ЦК України встановлено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Згідно з ч.1 ст. 90 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Таким чином, позовні вимоги про повернення земельної ділянки у розумінні змісту даної статті є майновою вимогою, тобто судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру.
Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Про вищезазначене свідчить і позиція Верховного Суду у справі № 923/441/18 (ухвала Верховного Суду від 04.03.2019 року). Верховний Суд дійшов висновку, що з врахуванням наведених вище приписів Закону України «Про судовий збір», позивач має сплатити судовий збір за ставкою, що підлягає сплаті при поданні позову, виходячи з вартості земельної ділянки.
Таким чином, в позовній заяві ОСОБА_1 не зазначено ціну позову (відповіднео до п.3 ч.3 ст. 175 ЦПК України), яка повинна визначатися вартістю земельної ділянки.
Ненадання даних доказів, позбавляє суд можливості вірно вирахувати розмір судового збору, який повинен доплатити позивач, виходячи із вірної ціни даного позову.
Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати судового збору встановлені Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2020 року встановлено в розмірі 2102, 00 грн.
Отже, судовий збір за вимогам майнового характеру про повернення земельної ділянки повинен становити 1 відсоток ціни позову.
Відповідно до п.3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору, не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві або залишення заяви без розгляду.
З урахуванням викладеного вище, позивачу необхідно усунути вищезазначені недоліки позовної заяви, визначити ціну позову для позовних вимог майнового характеру, подати докази на підтвердження дійсної вартості спірного нерухомого майна та сплатити судовий збір, у разі необхідності, за вимогу майнового характеру, відповідно до ставок, визначених Законом України «Про судовий збір».
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним і може підлягати обмеженням, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Пелевін проти України» від 20 травня 2010 року, «Наталія Михайленко проти України» від 30 травня 2013 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року. Відтак в кожному випадку позивач (заявник) при зверненні до суду із позовом (заявою) повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
За таких обставин позовна заява ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства «Кристал» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом повернення земельної ділянки, підлягає залишенню без руху.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позовної заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Керуючись ст. 187 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства «Кристал» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом повернення земельної ділянки, залишити без руху та надати строк для усунення указаних в ухвалі недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення копії ухвали.
Попередити позивача, що у разі невиконання вимог ухвали суду у встановлений строк, його заява буде залишена без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.М. Мудрак