Справа № 569/19581/20
05 лютого 2021 року місто Рівне
Суддя Рівненського міського суду О.Г.Крижова, розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП __________________,
у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, суддя -
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 322676 від 14 листопада 2020 року, вбачається, що 14 листопада 2020 року близько 03 год. 38 хв. в м.Рівне по вул.Грушевського, 55, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом - автомобілем марки «Lexus GS470», д.н. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, порушення мови. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alkotest Drager №6810» та в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №091893 від 15 листопада 2020 року, вбачається, що 15 листопада 2020 року близько 02 год. 12 хв. в м.Рівне по вул.Соборна, 94, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом - автомобілем марки «Lexus GS470», д.н. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчинені правопорушення за обставин зазначених у протоколі не визнав. Пояснив, що 14 листопада 2020 року близько 03 год. 38 хв. та 15 листопада 2020 року близько 02 год. 12 хв. його зупиняли працівники поліції та висловлювали підозру щодо можливого перебування його у стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 вказав, що був готовий до проходження відповідного огляду на місці зупинки транспортного засобу до моменту усвідомлення марки та моделі технічного засобу, запропонованого до використання працівниками поліції та ініціював проведення такого огляду у медичному закладі, яке, однак не було забезпечено останніми з незалежних від нього обставин. Крім того, ОСОБА_1 вказав, що акт огляду як 14 листопада 2020 року так і 15 листопада 2020 року був оформлений неправомірно, оскільки працівники поліції ніякий огляд не проводився. Просив закрити провадження по адміністративній справі за ч.1 ст.130 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вимогами ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Частиною 2 статті 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
Відповідно до положень Національного стандарту України «Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій» (ДСТУ ІSO/IEC 17025:2006), затвердженого Наказом Держспоживстандарту України №375 від 27.12.2006р., калібрувальні лабораторії повинні відповідати вимогам цього стандарту та пройти акредитацію (атестацію) й мати відповідний сертифікат.
Строк дії свідоцтв про державну реєстрацію №7661/2007 від 10.02.2010р. «Прилади електродіагностичні «Alcotest Plus com, Alcotest 6510, Alcotest 6810» виробництва Drager Safety AG & Co. KGaA (Germany) закінчився ще 10.02.2015р.
Вказане також підтверджується й листом МОЗ України №18.3.-04/53/1076-18/18276 від 17.07.2018р.. В даному листі за підписом Заступника Міністра охорони здоров'я України зазначено, що використання медичних виробів - «Газоаналізатори Drager Alcotest», які були завезені та реалізовані на території України та введені у експлуатацію користувачем протягом терміну дії свідоцтва про державну реєстрацію є можливим за умов додержання вимог щодо калібрування та інших нормативних документів, що підтверджують вірність результатів вимірювання.
Згідно відомостей Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення до переліку дозволених для застосування на території України медичних виробів «Газоаналізатори Drager Alkotest» виробництва Drager Safety AG & Co. KGaA (Німеччина), свідоцтво про державну реєстрацію 14455/2014 належать: Газоаналізатор Drager Alkotest 3000, Газоаналізатор Drager Alkotest 5510, Газоаналізатор Drager Alkotest 5510 з конфігуруванням, Газоаналізатор Drager Alkotest 6820, Газоаналізатор Drager Alkotest з конфігуруванням, Газоаналізатор Drager Alkotest XT.
Газоаналізатор «Drager Alkotest» 6810, за допомогою якого 14 листопада 2020 року було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану сп'яніння у зазначеному реєстрі відсутній, а тому, використання його на території України є неправомірним
З наявних матеріалів справи про адміністративне правопорушення за складеним протоколом серії БД №091893 вбачається, що за висловленою 15 листопада 2020 року працівниками патрульної поліції ОСОБА_1 пропозицією проведення огляду останнього на місці зупинки транспортного засобу ними не тільки не було повідомленому йому про марку та модель запланованого до використання технічного приладу, а й не зазначено її взагалі в оформлених процесуальних документах, що вкотре виправдовує проявлену ОСОБА_1 сумнівність у законності запропонованого йому проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору незрозумілого походження та ініціювання проведення такого огляду у найближчому медичному закладі.
Крім того, з досліджених судом матеріалів справи встановлено, що при зупинці транспортного засобу, 14 та 15 листопада 2020 року, працівниками патрульної поліції Гребенюку Р.П. не було запропоновано у встановленому законом порядку пройти огляд на стан сп'яніння, а саме поліцейський не поінформував його про порядок застосування спеціального технічного засобу, як того вимагає п.5 розділу ІІ Наказу МВС МОЗ від 09.11.2015 №1452/735.
Пунктом 8 Постанови КМУ від 17.12.2008 року №1103, встановлено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до п.6 вказаної постанови КМУ водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Згідно п.7 Постанови КМУ №1103 поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Разом з тим, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Порушуючи встановлений законом порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння і проведення такого огляду інспектор не забезпечив проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я протягом двох годин з моменту зупинки транспортного засобу, оскільки ОСОБА_1 не направлявся і не доставлявся працівниками Національної поліції до закладу охорони здоров'я. Даний факт підтверджується і тим, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено не у закладі охорони здоров'я, а на місці зупинки транспортного засобу.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, ч.1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, абоза браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисникаодержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
У прийнятому рішенні у справі«Карелін проти Росії»(«Karelin v. Russia»,заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується). Суд зауважує, що рішення у справі«Карелін проти ОСОБА_2 даний момент не набрало законної сили, але суд погоджується з одностайною позицією семи суддів ЄСПЛ, викладеною в цьому рішенні.
Обставини, які викладені в протоколах, не відображають всіх істотних ознак складу правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП. Сукупністю належних та допустимих доказів не доведено той факт, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, не підтверджується і той факт, що йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у встановлено законом порядку, від проходження якого він відмовився, при цьому суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, а тому провадження у справі слід закрити відповідно до п.1 ч.1 ст.247,у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин, відповідно до положень ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
В порядку ч.2 ст.36 Кодексу України про адміністративні правопорушення вищезазначені адміністративні справи 569/19581/20 та 569/19977/20 необхідно об'єднати в одне провадження під 569/19581/20 та закрити в зв'язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст.36, 130, 247, 251, 283, 284, 285 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити за відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд.
Суддя Рівненського міського суду О.Г. Крижова