Єдиний унікальний номер: 379/54/21
Провадження № 1-кп/379/29/21
11 лютого 2021 рокум.Тараща
Таращанський районний суд Київської області у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020115290000111, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.11.2020, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця п. Тихоокеанський Шкотовського району Приморського краю, Росія, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , непрацюючого, неодруженого, з вищою освітою, на утриманні неповнолітніх дітей немає, відповідно до ст.89 КК України раніше не судимого,
27.11.2020 приблизно о 10 годині 30 хвилин ОСОБА_8 , перебуваючи в с. Кошів Тетіївського району Київської області, в телефонній розмові із ОСОБА_5 , який перебував за місцем свого проживання по АДРЕСА_2 , запитав останнього про можливість на території Таращанського району знайти особу, яка здійснює продаж зарибка коропа та білого амура. У цей же час ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_2 , в телефонній розмові із ОСОБА_8 , який в інтересах ОСОБА_6 цікавився можливістю придбання на території Таращанського району зарибка коропа та білого амура в кількості 150 кг, повідомив, що допоможе через свого знайомого у придбанні вищевказаного зарибка, для чого йому необхідно прибути о 10 год. 00 хв. 28.11.2020 на вул. Липнева в м. Тараща Київської області.
28.11.2020 у домовлений час ОСОБА_8 разом із ОСОБА_6 на автомобілі «Фіат Добло», коричневого кольору, номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_8 , прибули на АДРЕСА_3 зустрілися із ОСОБА_5 .. Саме в цей час, ОСОБА_5 , перебуваючи в салоні транспортного засобу ОСОБА_8 , прийняв рішення шляхом обману заволодіти грошима ОСОБА_6 ..
Реалізуючи свої злочинні дії, спрямовані на заволодіння чужим майном шляхом обману, ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_6 неправдиву інформацію, а саме, що йому необхідно проїхати до нежитлової будівлі АДРЕСА_3 , та надати грошові кошти в сумі 5250 гривень в якості розрахунку за придбання зарибка коропа та білого амура в кількості 150 кг. ОСОБА_6 , довіряючи ОСОБА_5 та не здогадуючись про злочинний намір останнього, передав йому зазначені кошти. ОСОБА_5 , реалізувавши свої злочинні дії, за допомогою яких заволодів коштами в сумі 5250 гривень, вийшов із автомобіля ОСОБА_8 та залишив місце вчинення правопорушення. В подальшому ОСОБА_5 вище вказані грошові кошти витратив на власні потреби.
Встановлені судом обставини підтверджуються дослідженими в суді доказами, обсяг яких був визначений за погодженням із учасниками судового провадження.
Так, допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у скоєнні кримінального проступку спершу визнав частково та пояснив, що наприкінці листопада 2020 року йому зателефонував знайомий на ім'я ОСОБА_9 (прізвища не пам'ятає) та попросив допомогти знайти у Таращанському районі зарибок коропа і товстолоба. Оскільки обвинувачений орендував протягом 2013-2016 років ставки - він мав відповідні знайомства і знав у кого можна дістати зарибок, а тому запропонував зустрітись наступного дня. На зустріч з ним в м.Таращу о 10-00 годині приїхав ОСОБА_9 та потерпілий ОСОБА_6 .. Вони домовились про те, що обвинувачений передасть власнику ставків грошові кошти в загальній сумі 5250 грн за 150 кг зарибка коропа і 20 кг зарибка білого амура, що займе у нього 15 хвилин, після чого вони одразу у цей же день поїдуть та заберуть зарибок. Потерпілий передав йому домовлену суму у розмірі 5250 грн та дав пляшку «медовухи». Одразу після цього обвинувачений пішов до свого знайомого і вони почали вживати подарований алкогольний напій. Через 15 хвилин до нього зателефонував потерпілий і поцікавився скільки йому ще чекати, на що обвинувачений відповів, що прийде через 10 хвилин. Після цієї розмови обвинувачений вимкнув телефон і продовжив вживати алкоголь. Протягом наступних двох днів, поки його не розшукали працівники поліції, обвинувачений вживав алкогольні напої, придбані за ті грошові кошти, що були надані йому потерпілим ОСОБА_6 для купівлі зарибка. Обвинувачений ствердив, що умисел на заволодіння грошовими коштами потерпілого у нього виник під час розпиття подарованої «медовухи», а на той час, коли він брав у ОСОБА_6 гроші, він не планував їх привласнювати. Пред'явлений цивільний позов обвинувачений визнав частково, а саме погодився на стягнення з нього моральної шкоди в сумі 5000,00 грн. та матеріальних збитків у розмірі 5250,00 грн.. Позов в частині відшкодування витрат на правничу допомогу не визнав.
В подальшому обвинувачений ОСОБА_5 подав до суду письмове клопотання про те, що повністю визнає свою винуватість у пред'явленому обвинувачення, повністю визнає цивільний позов та просить провести «скорочений» розгляд справи.
Потерпілий ОСОБА_6 суду показав, що наприкінці листопада 2020 року мав розмову зі своїм знайомим ОСОБА_10 , в ході якої повідомив останньому про свій намір придбати зарибок коропа, товстолоба і білого амура. ОСОБА_8 зателефонував обвинуваченому ОСОБА_11 та запитав, чи може той допомогти придбати зарибок. Степанян пообіцяв допомогти і вони домовились про зустріч у місті Тараща. Під час зустрічі, на якій були присутні він, ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , обвинувачений обіцяв передати отримані від нього гроші в сумі 5250 грн власнику ставків, взяти у нього записку для працівників ставків на отримання зарибка та передати потерпілому. В подальшому вони всі разом мали їхати на ставки і забрати зарибок. Потерпілий передав обвинуваченому грошові кошти в сумі 5250,00 грн, дав пляшку «медовухи» на подарунок і чекав на його повернення із запискою. Через 15 хвилин потерпілий перетелефонував ОСОБА_11 та уточнив скільки ще часу його чекати. ОСОБА_11 попросив зачекати ще 10-20 хвилин. Після цієї розмови обвинувачений вимкнув мобільний телефон і до них не прийшов. Вони із ОСОБА_12 намагались самостійно відшукати обвинуваченого, але їм це не вдалось і вони звернулись у місцевий відділок поліції. Потерпілий зауважив, що мав намір мирно врегулювати цю ситуацію із обвинуваченим, але останній на контакт не йшов, коштів не відшкодував. Тому просить повністю задовольнити цивільний позов.
Переконавшись у добровільності позиції обвинуваченого щодо повного визнання винуватості у пред'явленому обвинуваченні, повному розумінні обвинуваченим усіх обставин, що ним визнаються, з'ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, відповідно до частини третьої статті 349 КПК України суд вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, оскільки про таке не заперечують всі учасники судового провадження, які пояснили, що правильно розуміють зміст цих обставин, така їх позиція є добровільною, вони розуміють, що будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого, потерпілого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.
Дослідивши та оцінивши вказані обставини справи в їх сукупності, суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
Призначаючи ОСОБА_5 покарання, суд враховує вимоги ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч.1 ст.190 КК України, а саме те, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.190 КК України, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків; ставлення обвинуваченого до скоєного, що полягає у повному визнанні винуватості та повному визнанні цивільного позову; особу винного, який в силу ст.89 КК України раніше не судимий; на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, є учасником бойових дій, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, має вищу освіту, не працює, на обліку у центрі зайнятості не перебуває та допомогу по безробіттю не отримує.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_5 відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального проступку.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_5 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
За сукупності вищенаведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 190 КК України, а саме у виді обмеження волі із застосуванням статті 75 КК України та звільненням його від покарання з випробуванням.
Таке покарання, на переконання суду, є законним, справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_5 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Вирішуючи цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_6 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, суд виходить із наступного.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 56 КПК України потерпілий має право на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом.
За положеннями статті 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
У своєму позові потерпілий ОСОБА_6 просить стягнути з відповідача - обвинуваченого ОСОБА_5 завдану кримінальним правопорушенням моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн, матеріальну шкоду у розмірі 5250,00 грн. та понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн..
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Отже, заявлений потерпілим розмір матеріальної шкоди підлягає до стягнення з обвинуваченого у повному обсязі.
Також відповідно до ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї, чи близьких родичів (п.2 ч.2 ст.23 ЦК України).
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить із характеру та обсягу страждань потерпілого, враховує стан його здоров'я, ступінь тяжкості вимушених змін у його життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, а також враховуючи те, що обвинувачений погодився із заявленим розміром моральної шкоди, суд вважає за доцільне стягнути з обвинуваченого на користь потерпілого моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн..
Щодо позовних вимог потерпілого про стягнення з обвинуваченого на його користь понесених судових витрат на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн., суд висновує таке.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 118 КПК України процесуальні витрати складаються, серед іншого, із витрат на правову допомогу.
Витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження (ч.2 ст. 120 КПК України).
За положенням частини 1 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. За відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування зазначених витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом для компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Згідно ч.1 ст. 58 КПК потерпілого у кримінальному провадженні може представляти представник - особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником.
Повноваження представника потерпілого на участь у кримінальному провадженні підтверджуються, зокрема, документами, передбаченими статтею 50 КПК України, - якщо представником потерпілого є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні (ч.3 ст. 58 КПК України).
Такими документами є: 1)свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю; 2)ордер, договір із захисником або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги (ч.1 ст. 50 КПК).
Відповідно до ч.1 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права (ч.3 ст. 27 Закону).
Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
З доданої потерпілим до позовної заяви копії Додатку № 1 до договору №09/12/20-К від 28.11.2020 вбачається, що зміст договору між потерпілим і адвокатським об'єднанням обумовлено наступний: «1… послуги консультування, аналіз судової практики, факти ризику, підготовка документів для правоохоронних органів та суду першої інстанції, забезпечення (заявлення) клопотання, письмові пояснення, запити ті інші необхідні процесуальні документи по справі про стягнення заборгованості з ,».
Водночас, потерпілим не додано до позовної заяви і не надано суду доказів на підтвердження факту надання йому правничої допомоги адвоката у даному кримінальному провадженні, не надано доказів понесення витрат, пов'язаних із оплатою послуг представника, який би надавав правничу допомогу у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Частиною 4 ст. 206 ЦПК України визначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовує судовий розгляд.
За ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ч.6 ст. 81 ЦПК).
З огляду навищенаведене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог потерпілого про стягнення з обвинуваченого витрат на правничу допомогу в сумі 10000,00 грн., оскільки понесення позивачем таких процесуальних витрат у даному кримінальному провадженні ним не доведені.
У зв'язку із цим суд не приймає визнання обвинуваченим, як відповідачем за цивільним позовом, визнання цього цивільного позову в частині витрат на правничу допомогу, оскільки таке визнання суперечить вищенаведеним положенням закону.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
В ході досудового розслідування відносно ОСОБА_5 запобіжний захід не застосовувався.
Керуючись статтями 65-67, 75, ч. 1 ст. 190 КК України, ст.ст. 100, 118, 127-129, 301, 302, 349, 368, 371, ч. 2 ст. 373, 374, 376, 392-395, КПК України, суд
ОСОБА_7 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання:
за ч. 1 ст. 190 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік, з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Запобіжний захід ОСОБА_5 не застосовувати.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 ), на користь ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_4 ) матеріальну шкоду у розмірі 5250 (п'ять тисяч двісті п'ятдесят) гривень 00 коп. та 5000 (п'ять тисяч) 00 грн. моральної шкоди.
У частині позовних вимог щодо стягнення зі ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 судових витрат на правничу допомогу - відмовити.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Таращанський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після проголошення.
Вирок проголошено 11.02.2021 о 15-00 годині негайно після виходу суду із нарадчої кімнати.
Головуючий суддя Таращанського районного суду Київської області ОСОБА_1