Справа № 2-1003/09
Провадження № 2-в/352/1/21
11 лютого 2021 року м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючої Гриньків Д.В.,
секретар судового засідання Кукула О.С,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали цивільної справи щодо відновлення знищеного провадження Тисменицького районного суду Івано-Франківської області №2-1003/09, -
В провадженні Тисменицького районного суду Івано-Франківської області знаходяться матеріали справи щодо відновлення знищеного провадження Тисменицького районного суду Івано-Франківської області №2-1003/09.
Ухвалою судді від 25.01.2021 відкрито провадження у даній справі та витребувано з Тисменицького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) матеріали виконавчого провадження із примусового виконання рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 20.11.2009 у справі №2-1003/09.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Фінекс капітал» подав до суду клопотання, в якому просив судове засідання призначене на 11.02.2021 провести без його участі.
Інші сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, оглянувши матеріали справи, дійшов наступного.
Приписами положень діючого ЦПК України визначено, що під час розгляду цивільних справ суд зобов'язаний сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи. З метою з'ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.
Як визначено ч.2 ст.13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених законом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадку, передбачених законом.
Ухвалою суду від 25.01.2021 з Тисменицького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) витребувано матеріали виконавчого провадження із примусового виконання рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 20.11.2009 у справі №2-1003/09.
Однак, вимоги ухвали до судового засідання призначеного на 11.02.2021 Тисменицьким РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) не виконано.
Згідно з ч. ч. 6, 8 ст. 84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду; у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
На підставі викладеного, приймаючи до уваги, що матеріали виконавчого провадження із примусового виконання рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 20.11.2009 у справі №2-1003/09 є суттєвими для вирішення справи по суті, суд вважає необхідним повторно витребувати докази по справі.
Крім того, у відповідності до вимог ч.2 ст.143, ст.146, п.3 ч.1 ст.148 ЦПК України судом можуть бути застосовані заходи процесуального примусу шляхом постановлення ухвали у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин.
Враховуючи викладене, суд роз'яснює, що у випадку невиконання даної ухвали суду до винних осіб будуть застосовані заходи процесуального примусу у відповідності до вимог процесуального законодавства.
Також, суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Згідно з п.2.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 26.06.2013 року у справі № 1-7/2013 виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України, розглядаючи цю справу, бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі «Шмалько проти України'від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Керуючись ст.84, 143, 146, 148, 260-261 ЦПК України, суд -
Повторно витребувати з Тисменицького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), місцезнаходження: вул. Костя Левицького, 4, м. Тисмениця, Івано-Франківська область, матеріали виконавчого провадження із примусового виконання рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 20.11.2009 у справі №2-1003/09.
Зобов'язати Тисменицький районний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) надати вищевказані матеріали Тисменицькому районному суду до 19.02.2021 року попередньо надіславши їх копії на електронну адресу суду inbox@ts.if.court.gov.ua.
Роз'яснити що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.
Також роз'яснити, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 148 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин.
У випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та не підлягає оскарженню.
Суддя Гриньків Д.В.