Справа №293/2441/20
Провадження № 3/293/918/2021
11 лютого 2021 рокусмт Черняхів
Суддя Черняхівського районного суду Житомирської області Лось Л.В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Черняхівського відділення поліції Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, зареєстровану та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої ПП "Королівська бочка" технічним працівником, інвалідності не має за ст. 44-3 КУпАП
На адресу суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 699871, складений 14.11.2020 Черняхівським відділенням поліції Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області відносно ОСОБА_1 про вчинення останньою адміністративного правопорушення передбаченого ст. 44-3 КУпАП.
Постановою Черняхівського районного суду Житомирської області від 02.02.2021 суд адміністративні матеріали направив на доопрацювання до Черняхівського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області та подальшого розгляду у відповідності до ч.1 ст. 222 КУпАП.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення складені відносно ОСОБА_1 повторно на адресу суду надійшли 05.02.2021. Направляючи повторно до суду матеріали справи Черняхівське відділення поліції Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області заначило, що на момент складання адміністративного протоколу стаття 44-3 КУпАП на частини не поділялась.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 розподілені доля розгляду судді Лось Л.В.
Відповідно до ст.278КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема, вирішує, чи належить до його компетенції розгляд даної справи.
Дослідивши матеріали суд дійшов наступного висновку.
За приписами ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності законом.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 14.11.2020 складеного відносно ОСОБА_1 видно, що остання 14.11.2020 перебуваючи магазині «Продукти» за адресою: с.Дівочки по вулиці Лесі Українки, 2 знаходилась без засобів індивідуального захисту, а саме без захисної маски, чим порушила вимоги пп.1 п.10 постанови КМУ № 641 від 22.07.2020 " Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" зі змінами, внесеними постановою КМУ від 13.10.2020, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП.
Диспозицією ст.44-3КУпАП в редакції, чинній на момент вчинення вказаного в протоколі правопорушення, передбачено відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України « Про захист населення від інфекційних хвороб », іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Натомість, Законом України « Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) », який набрав чинності 21.11.2020, статтю 44-3 доповнено частиною другою такого змісту: «перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно».
Згідно ст. 94 Конституції України Закони стають обов'язковими та набувають законної сили негайно після офіційного прийняття й опублікування тексту закону, якщо інше не передбачено самим законом. При цьому, набуття законом чинності означає, що із цього моменту ним повинні керуватися, виконувати його й дотримуватися всі юридичні та фізичні особи. Загальновизнаним є і те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується одно предметний акт, який діяв у часі раніше. Тому, втрата законом чинності означає, що із цього моменту він не може застосовуватися.
Закріплений в ч.1 ст.58 Конституції України принцип неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів узгоджується з міжнародно-правовими актами, зокрема Міжнародним пактом про громадянські та політичні права (ст.15), Конвенцією про захист прав і основних свобод людини (ст.7). Таким чином до юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом'якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього. До того ж актом, який пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення є акт, що виключає з санкції більш суворі стягнення або додаткові стягнення.
Суд звертає увагу, що відповідно до вимог ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Закони,що пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Так, санкцією ч. 2 ст.44-3КУпАП передбачено накладення штрафу від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В той же час, санкцією ч.1 ст.44-3КУпАП передбачено накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, ч.2 ст.44-3 КУпАП, яка набрала чинності з 21.11.2020, встановлює відповідальність саме за діяння, які викладені у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 та значно пом'якшує відповідальність за перебування у громадських місцях без засобів індивідуального захисту, а тому має зворотну дію в часі.
Виключний перелік органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення міститься в ст. 213 КУпАП, до яких відносяться як суди, так і органи Національної поліції. Проте, розмежування підвідомчості спорів між даними органами зазначене у ст. 221-222 КУпАП.
За змістом ст.222 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення передбачені ч.2 ст.44-3 КУпАП розглядають органи Національної поліції.
Частина 1 ст 283 КУпАП визначає, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі
Згідно з приписами ч.1 ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Суд звертає увагу, що ,розглядаючи категорію справу про адміністративні правопорушення, перелік яких зазначений у ст. 222 КУпАП, не вправі перебирати на себе повноваження органів Національної поліції з вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу та виносити постанову, визначену ст. 284 КУпАП замість вказаного суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, виключне право виносити одну із вищевказаних постанов по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 44-3 КУпАП належить органам Національної поліції, тобто належить до дискреційних повноважень останніх та не передбачає повноваження судів розглядати дані справи в розумінні глави 22 КУпАП.
Тому, суд, розглядаючи справи про адміністративні правопорушення, перелік яких зазначений у ст. 222 КпАП, не вправі перебирати на себе повноваження органів Національної поліції з вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу та виносити одну з постанов, визначених ст. 284 КУпАП замість вказаного суб'єкта владних повноважень.
З Урахуванням викладених судом обставин, приймаючи до увагу розмежування повноваження органів, якій можуть прийматьти рішення у тій чи іншій категорії справ, оскільки викладене в протоколі правопорушення має ознаки ч.2 ст.44-3 КУпАП, розгляд яких віднесено до дискреційних повноважень органів поліції, матеріали справи про адміністративне правопорушення, складені відносно ОСОБА_1 доцільно передати органу Національної поліції для прийняття однієї з постанов, передбачених ст. 284 КУпАП.
Водночас суд вважає за необхідне зазначити, що за змістом рішення Конституційного Суду України від 31 березня 2015 року № 2-рп/2015 положення частини другої статті 294 КУпАП щодо оскарження в апеляційному порядку постанови судді у справі про адміністративне правопорушення необхідно розуміти так, що в апеляційному порядку може бути оскаржена лише та постанова судді у справі про адміністративне правопорушення, ухвалення якої передбачене частиною першою статті 284 цього Кодексу, а саме: про накладення адміністративного стягнення, про застосування заходів впливу, встановлених у статті 241 цього Кодексу, про закриття справи. Тобто, постанова судді про повернення матеріалу органу поліції оскарженню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 44-3, 221, 222, 294 КУпАП, суд
Матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.44-3 КУпАП передати за підвідомчістю до Відділу поліцейської діяльності № 1 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області для вчинення дій, передбачених діючим законодавством України.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: Л.В. Лось