Справа № 183/3259/20
№ 1-кп/183/632/21
11 лютого 2021 року м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження № 12020042080000123 відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Голубівка Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянки України, не працюючої, не заміжньої, з неповною середньою освітою, маючої на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої:
-29.04.2020 року Новомосковським міськрайонний судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнено з випробуванням строком на 1 рік 6 місяців;
-21.09.2020 року Новомосковським міськрайонний судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.125 КК України до покарання у виді штрафу,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Миколаївка Петропавлівського району Дніпропетровської області, громадянки України, не працюючої, з середньо-спеціальною освітою, не заміжньої, маючої на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
08 травня 2020 року приблизно о 16 годині 20 хвилин ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_7 , проходили поблизу домоволодіння АДРЕСА_1 . В цей час ОСОБА_6 запропонувала ОСОБА_7 проникнути до вищевказаного будинку з метою вчинення крадіжки, на що остання погодилась, таким чином вони вступили в попередню змову, спрямовану на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_7 , 08 травня 2020 року приблизно 16 годині 30 хвилин, підійшли до території домоволодіння АДРЕСА_1 , де, діючи за попередньою змовою, через неогороджену частину двору проникли на територію вказаного домоволодіння. В подальшому чітко розподіливши ролі злочинної змови, ОСОБА_7 пішла відволікати собаку, а ОСОБА_6 , шляхом розбиття віконного скла проникла всередину будинку. Після цього ОСОБА_6 з середини відчинила вхідні двері до будинку і ОСОБА_7 також проникла всередину будинку. Продовжуючи скоєння злочину, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, а ОСОБА_6 діючи повторно, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_7 здійснили крадіжку велосипеду марки «Україна», що належить ОСОБА_8 вартістю 1 314,00 гривень.
Після чого, ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_7 з викраденим майном місце скоєння злочину залишили, та розпорядилися викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму 1 314,00 гривень.
В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , кожна окремо, вину свою визнали повністю та показали, що обставини викладені в обвинувальному акті не оспорюють та повністю визнають себе винними у пред'явленому обвинуваченні. Від дачі показань обидві відмовилися, зазначивши, що в обвинувальному акті все вірно зазначено, доповнити їм нічого. Доповнили, що потерпілому вони шкоду відшкодували у повному обсязі. У скоєному вони щиро каються.
Крім повного визнання своєї вини, вина обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні ними кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, підтверджується письмовими доказам, дослідженими в судовому засіданні, а саме:
- витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020042080000123 від 09.05.2020 року, згідно з яким 08.05.2020 року в період часу з 13.00 години по 14.00 годину невстановлена особа, перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 , здійснила крадіжку майна, що належить ОСОБА_8 ;
- протоколом огляду місця події від 08.05.2020 року з фототаблицями до нього, яким зафіксовано огляд території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де з лівого боку розташований одноповерховий будинок, з правого боку якого, в коридорі, пошкоджене вікно, на дверях зірваний навісний замок. В середині будинку у кімнаті відсутня пічна чавунна груба, у коридорі відсутній велосипед;
- висновком експерта № 2111-20 від 20.05.2020 року, згідно з яким, середня ринкова вартість велосипеду марки «Україна», станом на 08.05.2020 року, складала 1314,00 гривень;
- протоколом огляду речей від 21.05.2020 року, з фототаблицями до нього, згідно з яким на території домоволодіння АДРЕСА_3 виявлено жіночий велосипед марки «Україна» та пічна плита, які добровільно надала ОСОБА_9 ;
- речовими доказами, а саме: велосипедом, марки «Україна, чавунною пічною плитою пічного опалення;
- протоколом пред'явлення речей для впізнання від 21.05.2020 року, з фототаблицями до нього, відповідно до якого, потерпілий ОСОБА_8 впізнав свій велосипед марки «Україна», з жіночою рамою, зеленого кольору;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 26.05.2020 року з фототаблицями до нього, за участі обвинуваченої ОСОБА_6 в ході проведення якого, остання розказала і показала що 08.05.2020 року вона разом із ОСОБА_7 перелізла через паркан на територію домоволодіння АДРЕСА_1 , де розбила вікно до будинку, з середини відімкнула двері до нього, після чого, зайшовши до будинку разом з ОСОБА_10 , вони помітили жіночий велосипед зеленого кольору та пічну плиту, винесли вказане майно та розпорядились ним на власний розсуд.
- протоколом проведення слідчого експерименту від 26.05.2020 року з фототаблицями до нього, за участі обвинуваченої ОСОБА_7 в ході проведення якого, остання розказала і показала що 08.05.2020 року вона разом із ОСОБА_6 перелізла через паркан на територію домоволодіння АДРЕСА_1 , де ОСОБА_6 розбила вікно до будинку, з середини відімкнула двері до нього, після чого, зайшовши до будинку, вони помітили жіночий велосипед зеленого кольору та пічну плиту, винесли з вказаного домоволодіння велосипед марки «Україна» та пічну плиту.
Отже, суд, дослідивши докази в межах пред'явленої підозри, не виходячи за межі пред'явленого обвинувачення, яке прокурор підтримав в судовому засіданні, приходить до однозначного висновку про те, що вина обвинуваченої ОСОБА_6 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаній з проникненням у житло, доведена у повному обсязі, і її умисні дії вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 3 ст. 185 КК України.
Також, суд приходить до однозначного висновку про те, що вина обвинуваченої ОСОБА_7 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій за попередньою змовою групою осіб, поєднаній з проникненням у житло, доведена у повному обсязі, і її умисні дії вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 3 ст. 185 КК України.
При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченим суд керується ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про осіб обвинувачених, сукупність усіх обставин у справі.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_6 ,суд визнає її щире каяття, яке ґрунтується на належній критичній оцінці нею своєї протиправної поведінки, визнанні вини та готовності підлягати кримінальній відповідальності.
Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
Крім того, суд враховує дані про особу обвинуваченої, яка на обліку у лікарів нарколога, психіатра, фтизіатра не перебуває за місцем реєстрації, характеризується посередньо, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, завдані збитки потерпілому відшкодовані, шляхом повернення майна, а також суд приймає до уваги думку потерпілого, який не наполягав на призначенні обвинуваченій суворого покарання.
Однак, суд бере до уваги той факт, що ОСОБА_6 неодноразово судима. Крім того, будучи звільненою від покарання з випробуванням вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 квітня 2020 року, знову вчинила новий злочин, який є тяжким, що свідчить про те, що ОСОБА_6 на шлях виправлення не стала. За таких обставин, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд не знаходить підстав для призначення ОСОБА_6 ,покарання із застосуванням ст. ст. 69, 75 КК України, а саме нижче від найнижчої межі чи звільнення від відбування покарання з випробуванням, оскільки такі підстави у суду відсутні і вважає, що покарання повинно бути призначено виключно у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого злочину, конкретним його обставинам, обставинам, що пом'якшують покарання та обтяжують його, даним про особу обвинуваченої.
Крім того, згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд, до покарання призначеного за новим вироком повністю або частково приєднує не відбуту частину покарання за попереднім вироком.
У зв'язку з тим, що після ухвалення вироку Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 квітня 2020 року, яким ОСОБА_6 засуджено за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі, відповідно до ст.75 КК України, від покарання звільнено з випробувальним терміном 1 рік 6 місяців, вона вчинила нове кримінальне правопорушення, суд, до покарання, призначеного цим вироком частково приєднує невідбуту частину покарання за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 квітня 2020 року, і вважає за необхідне остаточно ОСОБА_6 призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
Суд також враховує, що 21 вересня 2020 року ОСОБА_6 засуджена вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської областіза ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу, однак на підставі ч.3 ст. 72 КК України суд приходить до переконання, що вищевказаний вирок має виконуватись самостійно, оскільки основне покарання у виді штрафу складанню з іншими видами покарань не підлягає.
Таке покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів.
Суд враховує, що обвинувачена ОСОБА_7 вчинила тяжкий злочин.
Однак, обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_7 суд визнає її щире каяття, яке ґрунтується на належній критичній оцінці нею своєї протиправної поведінки, визнанні вини та готовності підлягати кримінальній відповідальності.
Крім того, суд враховує дані про особу обвинуваченої ОСОБА_7 , яка раніше не судима, вину свою визнала повністю, розкаялась у вчиненому, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога, психіатра, фтизіатра не перебуває, має на утриманні двох малолітніх дітей,завдані збитки потерпілому відшкодовані, шляхом повернення майна, а також суд приймає до уваги думку потерпілого, який не наполягав на призначенні обвинуваченій суворого покарання.
Тому, з урахуванням обставин скоєння злочину, особи обвинуваченої та її ставлення до вчиненого, за наявності пом'якшуючої покарання обставини, а також відсутності обставин, які обтяжують покарання, суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_7 покарання без ізоляції її від суспільства, а саме у виді позбавлення волі на рівні мінімальної межі санкції ч. 3 ст. 185 КК України, та на підставі ст. 75 КК України звільнення її від відбування покарання з випробуванням, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого злочину, конкретним його обставинам, обставинам, що пом'якшують покарання та обтяжують його, даним про особу обвинуваченої.
Призначаючи покарання як кару суд, виходячи з вимог ст. 50 КК України, враховує, що призначення покарання у вигляді позбавлення волі на вказаний вище строк з випробуванням буде необхідним та достатнім для виправлення засудженої і запобігання вчинення нею нових злочинів.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Крім того, вирішуючи питання щодо розподілу процесуальних витрат у відповідності до ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 солідарно на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експерта, які складають 326,88 грн. (висновок експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи № 2111-20 від 20.05.2020 року).
На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, осіб обвинувачених, а також усі обставини по справі, керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_6 визнати винуватою у пред'явленому обвинуваченні за ч.3 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного цим вироком частково приєднати покарання, призначене вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 квітня 2020 року та остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді 4 років позбавлення волі.
Початок відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту набрання вироком законної сили.
Вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 вересня 2020 року, яким ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 125 КК України до покараня у виді штрафу, виконувати самостійно.
ОСОБА_7 визнати винуватою у пред'явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді 3 (три) роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного їй покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_7 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази:
- велосипед марки «Україна» та чавунну пічну плиту пічного опалення - залишити за належністю потерпілому ОСОБА_8 .
Стягнути солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 326 гривень 88 копійок, а саме з кожної по 163 гривні 44 копійки, відповідно.
Копію вироку вручити обвинуваченим та прокурору негайно, після його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1