Справа № 182/828/21
Провадження № 1-кп/0182/622/2021
11.02.2021 року м. Нікополь
Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши в м. Нікополі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення (кримінальний проступок) за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020045340000826 від 27.12.2020 року за обвинуваченням:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополь Дніпропетровської області, громадянина України, українця, із середньою освітою, неодруженого, на утриманні нікого не має, не працюючого, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч.1 ст.190 КК України
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
1.ОСОБА_2 22.12.2020 року приблизно в період часу з 12-00 год. до 13-00 год., перебуваючи біля будинку №26 по вул. Станіславського в м. Нікополь, Дніпропетровської області, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, переслідуючи мету особистого незаконного збагачення, зловживаючи довірою раніше знайомого ОСОБА_3 , заволодів мобільним телефон «Lenovo», марки А6010, чорного кольору, вартістю 597,90 грн., чим спричинив останньому матеріальний збиток на вказану суму.
2.Дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.1 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).
Процедура
3.До суду обвинувальний акт у вказаному кримінальному проваджені надійшов із клопотанням прокурора про розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, відповідно до статті 302 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).
4.Судом було постановлено ухвалу про розгляд обвинувального акта у кримінальному провадженні №12020045340000826у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, в порядку статті 382 КПК України.
5.Судом на підставі частини четвертої статті 107 КПК України у зв'язку із тим, що відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось.
Позиції учасників судового провадження
6.Разом із обвинувальним актом та матеріалами кримінального провадження від обвинуваченого ОСОБА_2 надійшла заява, яка підписана обвинуваченим у присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 , відповідно до якої він беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, згоден зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку суду, передбаченими ч.2 ст.302 КПК України, згоден з розглядом обвинувального акта судом у спрощеному провадженні та без його участі. У вказаній заяві захисником - адвокатом ОСОБА_4 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності (а.с.8-9).
7.Потерпілим ОСОБА_3 надано письмову заяву, в якій останній погодився зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, при цьому зазначив, що він ознайомлений із обмеженнями права апеляційного оскарження вироку, передбаченими ч.2 ст.302 КПК України, та погодився із розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні (а.с.10).
Оцінка суду
8.При досліджені матеріалів справи встановлено, що обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодний з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти такого розгляду.
9.У відповідності до матеріалів кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_2 не оспорює пред'явлене йому обвинувачення у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.
10.Судом досліджені матеріали кримінального провадження №12020045340000826: протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 27.12.2020 (а.п.6-7); протокол пред'явлення особи для впізнання від 29.12.2020 (а.п.11-13); протокол пред'явлення особи для впізнання від протокол пред'явлення особи для впізнання від 10.01.2021 (а.п.17-22); протокол пред'явлення особи для впізнання від 15.01.2021 (а.п.20-22, 27-29), протокол пред'явлення особи для впізнання від 27.01.2021 (а.п.34-36); протокол проведення слідчого експерименту від 03.02.2021 (а.п.38-41); розписка потерпілого про отриманні відшкодування матеріального збитку (а.п.42); висновок судово-товарознавчої експертизи №13 від 15.01.2021 (а.п.47-50).
11.Суд, перевіривши матеріали кримінального провадження, встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, вважає, що при проведенні досудового розслідування порушень вимог КПК України вчинено не було, право на захист підозрюваному було роз'яснено та дотримано.
12.Розглянувши обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку, додані до нього матеріали кримінального провадження та докази на підтвердження встановлених органом досудового розслідування обставин, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд вважає винуватість ОСОБА_2 доведеною в межах пред'явленого обвинувачення.
13.Вина ОСОБА_2 у скоєному доведена у повному обсязі, дії обвинуваченого кваліфіковані вірно за ч.1 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).
Призначення покарання
14.При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також вимоги ст. 65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
15.Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком.
16.Також, суд враховує встановлені органом досудового розслідування обставини та докази на підтвердження встановлених органом досудового розслідування обставин та особу обвинуваченого.
17.Так, обвинувачений ОСОБА_2 на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працює, неодружений, не є пенсіонером чи особою з інвалідністю, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується нейтрально (а.п.61), в силу ст.89 КК України раніше не судимий (а.п.52), на обліку у лікаря-психіатра не перебуває (а.п.55), на обліку у лікаря-нарколога не перебуває (а.п.54). Однак на даний час перебуває на обліку у відділенні профілактики та лікування хворих на ВІЛ-інфекцію/СНІД з 02.03.2020 року (а.п.58).
18.Обставинами, що пом'якшують покарання, суд вважає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення (п.1 ч.1 ст.66 КК України).
19.Обставини, що обтяжують покарання, відповідно до ст.67 КК України судом не встановлено.
20.Враховуючи обставини, які пом'якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів, повинно бути призначено покарання у межах, встановлених у санкції статі, зв'язане з обмеженням волі.
21.Разом з тим, відповідно до ст. 75 КК, суд приймає рішення про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, оскільки вважає, що його виправлення можливо без відбуття покарання у вигляді обмеження волі. Суд також призначає певні обов'язки які передбачені ст. 76 КК і виконання яких буде необхідною складовою покарання для обвинуваченого.
22.Приходячи до такого висновку, суд враховує свої дискреційні повноваження (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, які охоплюють повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.
Мотиви ухвалення інших рішень, щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку
23.Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
24.Речові докази відсутні.
25.Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не обирався.
26.Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
27.Також суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати на залучення експертів при проведенні товарознавчої експертизи № 13 від 15.01.2021 у сумі 170 грн. 00 коп., оскільки відповідно до ч.2 ст.124 КПК України у разі винесення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
На підставі наведеного, керуючись ст. 370, 371, 374, 381-382, 124 КПК України, суд
1.ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у пред'явленому йому обвинуваченні за ч.1 ст.190 КК України і призначити покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.
2.Відповідно до ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання у вигляді обмеження волі з випробуванням строком на 1 (один) рік, поклавши на ОСОБА_2 обов'язки, передбачені п.п.1,2 ч.1 та п.2,4 ч.3 ст.76 КК:
-періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
-виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
3.Запобіжний захід стосовно ОСОБА_2 не обирався.
4.Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
5.Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
6.Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
7.Стягнути зОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у загальній сумі 170 (сто сімдесят) гривень 00 копійок.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з подачею апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Головуючий суддя: ОСОБА_1