Справа № 203/4334/20
Провадження № 2/0203/320/2021
05.02.2021 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - Єдаменко С.В.,
при секретарі - Пилипенко А.С.,
за участю представника позивача - адвоката Кучерук А.В.,
представника відповідача - Деянкова С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності -
встановив:
30 листопада 2020 року позивач звернувся до Кіровського районного суду міста Дніпропетровська з позовом доз позовом до РФ «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності. На обґрунтування позовних вимог зазначав, що згідно наказу № 360/н від 04 листопада 2020 року позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання посадових обов'язків в.о. заступника начальника стрілецької команди з профілактичної роботи структурного підрозділу «Дніпровський загін воєнізованої охорони». Позивач не погоджується з вказаним наказом вважає, що його вини в події, що стала підставою для винесення догани не було. Місце, де сталась подія, яка стала підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, не входила до переліку станцій, на яких в період з 06 липня 2020 року по 12 липня 2020 року мали проводитись оперативні заходи щодо пошуку, попередження та виявлення стрілецькою командою розкрадання майна та вантажу з парків станцій та на шляху слідування. Крім того, під час засідання комісії по факту проведення службової перевірки, на якому був присутній позивач, питання щодо вказаної крадіжки не порушувались, в акті службової перевірки не роз'яснювалось, які саме порушення були допущені позивачем. Вказував, що догана винесена не уповноваженою на це особою. Дисциплінарне стягнення накладене з пропуском місячного терміну, встановленого ст. 148 КзПП України. Також зазначав, що під час засідання комісії 20 жовтня 2020 року на якому було вирішено, що в діях позивача наявні порушення, розглядалось питання щодо наявності в діях керівного органу стрілецької команди порушень, в той же час, позивач не є керівником вказаного органу. Зазначав, що з наказом від 01 жовтня 2019 року № 415/ос яким на нього було покладено виконання обов'язків заступника начальника стрілецької команди з профілактично роботи його ознайомлено не було, як не було й ознайомлено з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 04 листопада 2020 року № 360/н.
У зв'язку з наведеним, позивач просив суд: визнати протиправним та скасувати наказ в.о. начальника регіонально філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» Заруби О.В. № 360/Н від 04 листопада 2020 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині оголошення ОСОБА_1 догани, також просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в сумі 5 000 грн. (а.с. а.с. 1 - 8).
Ухвалою Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 02 грудня 2020 року відкрито провадження у цивільній справі, яку на підставі п. 2 ч. 1 ст. 274 ЦПК України було призначено до судового розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом сторін (а.с. а.с. 77 - 78).
Справа прийнята до розгляду Кіровського районного суду міста Дніпропетровська на підставі ч. 1 ст. 27 ЦПК України за місцезнаходженням відповідача Регіональної філії «Придніпровська залізниця» (а.с. 1).
22 грудня 2020 року через канцелярію Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечував проти задоволення позовних вимог, вказуючи, що відповідно до наказу від 01 жовтня 2019 року № 415/ОС в період з 01 жовтня 2019 року по 01 вересня 2020 року позивач виконував обов'язки заступника начальника стрілецької команди з профілактично роботи структурного підрозділу «Дніпровський загін воєнізованої охорони», де в період виконання обов'язків був виявлений ряд зауважень та порушень, про що було складено акт від 25 вересня 2020 року, тобто позивачем були порушені посадові обов'язки в частині забезпечення проведення профілактично роботи на об'єктах відповідача. Твердження позивача про те, що він не є керівником стрілецької команди ст. Чалине не спростовує його вини у допуску сторонніх осіб до об'єкту залізниці, оскільки сам по собі факт проникнення на територію парка «А» станції Чаплине став можливим через неналежну організацію та нездійснення профілактичної роботи з боку в.о. заступника начальника НОРПР ОСОБА_1 . Позивача було ознайомлено з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності в межах триденного строку. Стягнення було накладено в строк визначений чинним законодавством. (а.с. а.с. 81 - 85). До відзиву було додано докази відповідача на підтвердження його заперечень (а.с. а.с. 86 - 87).
Судове засідання 22 грудня 2020 року в якому були присутні представники позивача та відповідача було відкладено на іншу дату за клопотання представника позивача для надання часу ознайомитись з відзивом на позов, також було витребувано посадову інструкцію (а.с. а.с. 99 - 100).
14 січня 2021 року через канцелярію суду відповідачем було надано витребувані докази, посадову інструкцію. (а.с. а.с. 103 - 109).
В судовому засіданні 27 січня 2021 року за участю представників позивача та відповідача було оголошено перерву до 05 лютого 2021 року. В даному судовому засіданні було розпочато розгляд справи, з'ясовано думки сторін, досліджено письмові докази вчинено інші необхідні процесуальні дії (а.с. а.с. 113 - 114).
05 лютого 2021 року через канцелярію суду представником позивача були надані додаткові докази, а саме копії наказів про прийняття позивача на роботу до відповідача та наказів про переведення на інші посади.
В судовому засіданні 05 лютого 2021 року було завершено розгляд справи.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити з мотивів вказаних у позовній заяві. Вказував, що позивача було незаконно притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, зазначав, що стягнення було накладено у відповідальності до вимог чинного законодавства, позивачем були порушенні посадові обов'язки, просив відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно наказу № 258/ОС від 29 червня 2016 року позивача було призначено на посаду стрільця стрілецької команди з забезпечення безпеки на позакласному вокзалі станції Дніпропетровськ Структурного підрозділу «Дніпропетровський загін воєнізованої охорони» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» на умовах безстрокового трудового договору (а.с. 117).
Згідно наказу № 608/ОС від 07 листопада 2018 року позивача було переведено на посаду стрільця 3 розряду стрілецької команди з профілактичної роботи Структурного підрозділу «Дніпровський загін воєнізованої охорони» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» (а.с. 118).
На підставі наказу № 667/ОС від 01 грудня 2018 року позивача було переведено на посаду стрільця 4 розряду стрілецької команди з профілактичної роботи Структурного підрозділу «Дніпровський загін воєнізованої охорони» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» (а.с. 119).
Відповідно до наказу № 25/ОС від 31 січня 2019 року позивача було переведено на посаду начальника відділення стрілецької команди з профілактичної роботи Структурного підрозділу «Дніпровський загін воєнізованої охорони» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» (а.с. 120).
Наказом від 01 жовтня 2019 року № 415/ОС на позивача було покладено виконання обов'язків начальника стрілецької команди з профілактичної роботи Структурного підрозділу «Дніпровський загін воєнізованої охорони» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» з 01 жовтня 2019 року (а.с. 47).
Згідно наказу від 01 вересня 2020 року № 215/ОС було визнано таким, що втратив чинність наказу від 01 жовтня 2019 року № 415/ОС про покладення на позивача виконання обов'язків заступника начальника стрілецької команди з профілактичної роботи Структурного підрозділу «Дніпровський загін воєнізованої охорони» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» (а.с. 47).
29 жовтня 2020 року позивача було ознайомлено з посадовою інструкцією заступника начальника стрілецької команди з профілактичної роботи Структурного підрозділу «Дніпровський загін воєнізованої охорони» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» з 01 жовтня 2019 року (а.с. 109).
25 вересня 2020 року комісією було проведено службову перевірку Регіональної філії «Придніпровська Залізниця» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця», проведеної на підставі наказу АТ «Укрзалізниця» від 28 липня 2020 року № 328, в ході якої порушено питання щодо неналежної організації профілактичної роботи із запобігання крадіжкам з потягів проміжних станціях (а.с. а.с. 9 - 28).
20 жовтня 2020 року під головуванням заступника директора регіональної філії з безпеки відбулась нарада з розгляду результатів акту від 25 вересня 2020 року вхідний № НО-5/172 від 13 жовтня 2020 року службової перевірки регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця», проведеної на підставі наказу АТ «Укрзалізниця» від 28 липня 2020 року № 328, за результатами якої було вирішено підготувати проекти наказів щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності декількох осіб, і зокрема, позивача (а.с. а.с. 29 - 34).
21 жовтня 2020 року позивач надав пояснення з вказаного приводу на ім'я виконувача обов'язків директора регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» Заруби О.В. (а.с. а.с. 45 - 46).
Згідно оскаржуваного наказу виконуючого обов'язки директора Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» Заруби О.В. від 04 листопада 2020 року № 360/Н «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» позивач був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за порушення ним п.п. 2.1., 2 .16 його посадової інструкції та вимог ст. 139 КЗпП України (а.с. а.с. 86 - 87).
Згідно з відміткою на вказаному наказі, позивач був з ним ознайомлений 06 листопада 2020 року (а.с. 87), оскільки позивач звернувся до суду з позовом про визнання незаконним та скасування зазначеного наказу 30 листопада 2020 року, суд приходить до висновку, що позивачем не було пропущено строк звернення до суду за захистом його трудових прав.
Оцінюючи правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, суд виходить з наступного.
Статтею 140 КЗпП України визначено, що трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організацій та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохочення за сумлінну працю.
Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов'язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов'язків.
Підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є порушення трудової дисципліни.
Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.
Частиною першою статті 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявлення проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.
Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків.
Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
Саме на роботодавцеві лежить обов'язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов'язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Стаття 147 КЗпП України регламентує, що догана, як вид дисциплінарного стягнення, може бути застосована за порушення трудової дисципліни.
Відповідно до ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана та звільнення.
Згідно ст. 150 КЗпП України дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством.
Органами, правомочними застосовувати дисциплінарні стягнення, відповідно до ст.1471 КЗпП України є орган, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.
Необхідною умовою для накладення стягнення є вина працівника, наявність якої має бути обов'язково доведена роботодавцем. Презумпція невинності є заходом захисту трудового правовідношення, прав працівника від суб'єктивної оцінки його дій, поведінки з боку роботодавця і безпідставного притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» визначено, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 1471 - 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.
У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов'язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов'язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно правового акту чи акту локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності. Виконання всіх цих вимог є безумовною запорукою правильного та законного оформлення прийнятого роботодавцем рішення, що одночасно виступає гарантією дотримання трудових прав працівників.
До застосування дисциплінарного стягнення, відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 149 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Згідно ч. 3 ст. 149 КЗпП України при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
На підставі аналізу наявних у справі доказів та встановлених обставин, колегія суддів вважає, що з висновками суду першої інстанції належить погодитися, оскільки ним правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи.
Належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, що дають підстави в своїй сукупності дійти висновку про правомірність накладеного дисциплінарного стягнення у вигляді догани матеріали справи не містять. Так, позивача було притягнуто з порушенням ним п.п. 2.1., 2 .16 його посадової інструкції посадовою інструкцією заступника начальника стрілецької команди з профілактичної роботи Структурного підрозділу «Дніпровський загін воєнізованої охорони» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця», з якою позивач був ознайомлений вже після звільнення від виконання покладених на нього обов'язків заступника начальника стрілецької команди. Твердження про невиконання позивачем наказів роботодавця не підтверджуються матеріалами справи, оскільки відповідачем не було надано наказу, вимоги якого не були виконані позивачем.
В ході судового розгляду учасники справи пояснювали, що позивач не був присутнім на місці крадіжки, з приводу якої проводилась службова перевірка, яка й стала підставою для застосування дисциплінарного стягнення. Місце, де сталась подія, яка стала підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, не входила до переліку станцій, на яких в період з 06 липня 2020 року по 12 липня 2020 року мали проводитись оперативні заходи щодо пошуку, попередження та виявлення стрілецькою командою розкрадання майна та вантажу з парків станцій та на шляху слідування.
Відповідач не пояснив, які саме дії позивач повинен був і міг вчинити для запобігання розкрадання вантажів, але не вчинив.
Вказане свідчить про недоведеність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, що є підставою для задоволення позову.
При вирішенні питання про стягнення судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частини 1-3статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Позивач надав суду договір про надання правової допомоги № 19/ФО-АБ/20 від 05 листопада 2020 року укладений з Адвокатським бюро «Кучерука «Консільєрі», рахунок на оплату, квитанцію про фактичне внесення 5 000 грн. адвокату та акт приймання-передачі послуг, ордер серії АЕ № 1045269 від 26 листопада 2020 року, свідоцтво про заняття адвокатською діяльністю (а.с. а.с. 63 - 73). Адвокат Кучерук А.В. фактично брав участь в судових засіданнях.
Враховуючи результати розгляду справи, задоволення вимог, витрати на правову допомогу підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, враховуючи результати розгляду справи, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 140, 1471 - 150 КЗпП України, ст.ст. 4, 10, 141, 247, 264, 268 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності - задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати наказ виконуючого обов'язки директора Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» Заруби О.В. від 04 листопада 2020 року № 360/Н «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині оголошення ОСОБА_1 догани.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» (код ЄДРПОУ 40081237, адреса: 49602, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 108) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 840 грн. 80 коп., витрати на оплату правової допомоги адвоката в розмірі 5 000 грн. 00 коп., а разом: 5 840 (П'ять тисяч вісімсот сорок) гривень 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 273 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня підписання його повного тексту.
Повний текст рішення складено 10.02.2021 р.
Суддя С.В. Єдаменко