Справа № 203/344/21
Провадження № 1-кс/0203/130/2021
09.02.2021 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю слідчого - ОСОБА_3
представника власника майна - адвоката ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро клопотання слідчого ВРОТЗ СУ ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_3 про арешт майна, заявлене в рамках кримінального провадження № 12020040000000771, розпочатого за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України, -
встановив:
До Кіровського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчого ВРОТЗ СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про арешт майна, заявлене в рамках кримінального провадження № 12020040000000771, розпочатого за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що 03 лютого 2021 року відповідно ухвали слідчого судді Кіровського районного суду міста Дніпропетровська було проведено житла особи, господарських будівель, присадибної ділянки, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході якого було виявлено та вилучено мобільний телефон «iPhone 10» білого кольору у чохлі чорного кольору із сім-карткою НОМЕР_1 . Вказана річ була визнані речовими доказами у кримінальному провадженні. Оскільки вилучена річ має істотне значення в кримінальному провадженні, а у разі незастосування заборони на використання та розпорядження нею це може призвести до їх знищення, відчуження, приховування та інших незаконних дій із вказаним майном, слідчий просить накласти арешт на це майно.
В судовому засіданні слідчий підтримала клопотання та просила його задовольнити.
Захисник підозрюваного та представник власника майна ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_4 просив у задоволенні клопотання відмовити.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали поданого клопотання приходить до висновку, що воно підлягає задоволенню виходячи з наступного.
ВРОТЗ СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020040000000771, відомості про яке внесено до ЄРДР 16.10.2020 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України. Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Дніпропетровською обласною прокуратурою.
Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 січня 2021 року у справі № 203/334/21 було надано слідчим дозвіл на проведення обшуку житла особи, господарських будівель, присадибної ділянки, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_5 .
03 лютого 2021 року під час проведення обшуку за вказаною адресою було вилучено майно, зазначене в клопотанні, що підтверджується протоколом обшуку.
03 лютого 2021 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296 та ч. 1 ст. 263 КК України.
Постановою слідчого від 03 лютого 2021 року майно, вилучене в ході обшуку 03 лютого 2021 року, було визнане речовими доказами.
Відповідно ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів такого забезпечення є арешт майна. Частинами 1, 3 ст.132 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання управа і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до абз. 1 ч.3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Згідно постанови вказаний телефон був визнаний речовими доказами у кримінальному провадженні.
Враховуючи наведені положення кримінального процесуального законодавства та приймаючи до уваги, що вилучене майно, могло зберегти на собі його сліди і може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому задля його збереження є потреба в накладенні арешту на вказане майно.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98, 131-132, 170, 172-173, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
ухвалив:
Клопотання слідчого ВРОТЗ СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про арешт майна, заявлене в рамках кримінального провадження № 12020040000000771 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене в ході обшуку 03 лютого 2021 року: мобільний телефон «iPhone 10» білого кольору у чохлі чорного кольору із сім-карткою НОМЕР_1 , заборонивши відчуження, розпорядження та користування цим майном.
Виконання ухвали про арешт майна доручити слідчому ВРОТЗ СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , прокурорам групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12020040000000771, слідчим, включеним до групи слідчих у вказаному кримінальному провадженні, або за їх дорученням, відповідним оперативним підрозділам згідно вимог КПК України.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню відповідно до ст.175 КПК України з дня її постановлення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали проголошено 11.02.2021 р. о 09 год. 40 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1