Справа № 211/362/21
Провадження № 3/211/548/21
іменем України
11 лютого 2021 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Середня Н.Г., розглянувши матеріали, які надійшли з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції у м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце роботи не відоме, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за частиною 1 статті 130 КУпАП,-
встановив:
До Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення від 29.12.2020 серії ДПР18 № 117037, відповідно до якого 29 грудня 2020 року о 16-30 годині біля будинку № 55 по вул. Леоніда Бикова в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21101, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; порушення мов; поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку на визначення стану сп'яніння відмовився в присутності свідків. Зафіксовано на бодікамеру АЕ 00020, АЕ 00125.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився.
Суд, дослідивши матеріали справи, переглянувши відеозапис, приходить до наступних висновків.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вимогами статті 252 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, адміністративним правопорушенням згідно частини першої статті 130 КУпАП визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно, суб'єктом цього адміністративного правопорушення є особа, яка керувала транспортним засобом.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані сп'яніння, в передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп'яніння, так само в ухиленні осіб, які керують транспортними засобами, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан сп'яніння.
Тобто факт керування транспортним засобом є безумовною та обов'язковою частиною складу зазначеного правопорушення, більш того, в даному випадку взагалі має преюдиціальне значення, так як в подальшому, при доведенні стану сп'яніння, така особа буде притягнута до відповідальності саме за керування транспортним засобом у такому стані.
Діюче законодавство не містить чіткого визначення поняття керування транспортним засобом. Виходячи з загально визначеного розуміння правової природи цього поняття та його тлумачення в юридичній літературі, під керуванням транспортним засобом слід розуміти вчинення технічних дій, пов'язаних з приведенням транспортного засобу в рух, зворушенням з місця, процесом самого руху аж до зупинки, відповідно до призначення і технічних можливостей транспортного засобу.
Так, відповідно до роз'яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 р. № 14, судам слід враховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП, несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Проте в порушення вимог зазначеного, як вбачається із відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, відсутній факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 . Так, патрульні поліцейські прибули додому до ОСОБА_1 , де останній перебував на вулиці в стані алкогольного сп'яніння, проте доказів того, що він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, матеріали справи не містять. Докази по справі ґрунтуються виключно на письмових поясненнях ОСОБА_2 , яка зазначила, що її чоловік ОСОБА_1 самостійно приїхав на власному автомобілі в стані алкогольного сп'яніння до неї додому та почав вивозити речі з дому.
Таким чином, в судовому засіданні не знайшов підтвердження факт того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, а отже відповідно факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння не має юридичного значення.
Склад правопорушення це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
В силу частини другої статті 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно вимог статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оцінивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення та надані в судовому засіданні докази в їх сукупності з урахуванням того, що всі виявлені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення недоліки та сумніви мають застосовуватись на користь особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, а суд не наділений повноваженням збирати докази винуватості чи невинуватості особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, тому суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП
За таких обставин суд вважає, що справу слід закрити у зв'язку з відсутністю складу правопорушення в діях ОСОБА_1 .
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 247, 130 КпАП України, -
постановив:
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною 1 статті 130 КУпАП - закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в десятиденний строк з дня винесення постанови.
Суддя: Н. Г. Середня