Справа № 204/829/21
Провадження № 2/204/960/21
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua
10 лютого 2021 року суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Дубіжанська Т.О., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Дніпропетровського окружного адміністративного суду, Третього апеляційного адміністративного суду, Верховного суду Касаційного адміністративного суду, Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
5 лютого 2021 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Дніпропетровського окружного адміністративного суду, Третього апеляційного адміністративного суду, Верховного суду Касаційного адміністративного суду, Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Дана позовна заява передана судді для розгляду 08.02.2021 року.
Дослідивши матеріали позовної заяви, приходжу до наступних висновків.
У даній позовній заяві позивач просить: в результаті неправомірних дій відповідачів по справі № 160/1108/19 відшкодувати йому, та третім особам кожному окремо, за рахунок держави завдану моральну шкоду у розмірі 10000 місячних прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яку позивач зазнав від протиправних дій Дніпропетровського окружного адміністративного суду під час рорзглячду справи № 160/1108/19; відшкодувати йому та третім особам кожному окремо, за рахунок держави матеріальну шкоду у розмірі 350 млн.грн., відшкодувати йому матеріальну шкоду у розмірі вартості газу та електричної енергії за опалювальний період 2020-201 року та повернути борг у розмірі 32 тис. грн., крім того позивач заявляє окремі вимоги про стягнення матеріальної шкоди на користь третіх осіб по даній справі.
Тобто, предметом даного позову є вимоги про стягнення моральної та матеріальної шкоди завданої позивачу, як він вважає, внаслідок неправомірних дій Дніпропетровського окружного адміністративного суду та Третього апеляційного адміністративного суду під час розгляду справи № 160/1108/19, які по суті зводяться до його незгоди з увхаленими судами рішеннями за результатами розгляду справи 160/1108/19.
Судом встановлено, що 23 грудня 2020 року ОСОБА_2 вже звертався з позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про відшкодування моральної шкоди. Ухвалою суду від 28 грудня 2020 року по справі № 204/8815/20, у відкритті провадженні за позовною заявою було відмовлено, у зв'язку з тим, що дана позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
З аналізу двох справ, справи № 204/8815/20 та даної справи 204/829/21 вбачається, що заявлені позовні вимоги є ідентичними. Змінений лише склад учасників, додано відповідачів - Третій апеляційний адміністративний суд, Верховний суд Касаційного адміністративного суду, Кабінет Міністрів України, Міністерство юстиції України, та в якості третіх осіб зазначені ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , незважаючи на те, що ОСОБА_2 заявляє позовні вимоги і на їх корсить.
Статтею 44 ЦПК України, визначені основні засади щодо неприпустимості зловживання процесуальними правами.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно ч. 2 ст. 44 ЦПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Ознайомившись зі змістом даного позову та виходячи з суті заявлених позовних вимог, суд приходить до переконливого висновку, що метою подання даної позовної заяви було вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, про що зазначено самим позивачем у позові, та така дія підпадає під ознаки зловживання правом, визначеним у п. 1 ч. 2 ст. 44 ЦПК України. Отже, подання позивачем даного позову суд розцінює як зловживання наданими процесуальними правами.
Залучення до участі у справі інших осіб та відповідачів, до яких навіть не предявляються позовні вимоги, суд так само розцінює як зловживання наданими правами з метою зміни складу учасників справи та виключення ознаки їх тотожності.
Обізнаність позивача про факт відмови у відкритті провадження по справі внаслідок неможливості розгляду заявлених ним позовних вимог в порядку цивільного судочинства, суд розцінює як подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер, оскільки позивачу завідомо достовірно відомо про неможливість відкриття провадження по даній справі виходячи з предмета заявлених ним позовних вимог.
Частиною 4 ст. 44 ЦПК України, закріплено, що суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
За таких обставин вважаю дії позивача ОСОБА_2 щодо подання даного позову з метою вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, подання даного позову як завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер, залучення до участі у справі співвідповідачів, до яких не пред'являються позовні вимоги, - зловживанням процесуальними правами позивача.
Згідно ч. 3 ст. 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Враховуючи наведене, оскільки дії позивача щодо подання даного позову з метою вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, подання даного позову як завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер, залучення до участі у справі співвідповідачів, до яких не пред'являються позовні вимоги, визнані судом зловживанням процесуальними правами позивача, приходжу до переконання про необхідність повернення позовної заяви позивачу на підставі ч. 3 ст. 44 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 19, 186, 352-356 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Дніпропетровського окружного адміністративного суду, Третього апеляційного адміністративного суду, Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - повернути позивачу.
Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повного тексту ухвали суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повного тексту ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.
Суддя Т.О. Дубіжанська