Справа № 466/8185/20
Провадження № 3/161/752/21
01 лютого 2021 року суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Кирилюк В.Ф., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , згідно протоколу не працюючого, -
- за ч.1 ст.130 КУпАП, -
Згідно постанови Шевченківського районного суду м Львова від 02.11.2020 року на адресу Луцького міськрайонного суду надійшли вказані матеріали за підсудністю.
Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , 14 жовтня 2020 року близько 02 год. 10 хв. по вул. Замарстинівська, 92 у м. Львів, керував транспортним засобом автомобілем марки «OPEL ASTRA», д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, (підвищена млявість, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці), однак від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги, передбачені п.2.5 ПДР України.
В судове засідання ОСОБА_1 та представник - адвокат Нестерук М.М. не з'явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчать неодноразові виклики суду.
Оскільки, ОСОБА_1 та представник - адвокат Нестерук М.М. належним чином повідомлені про судове засідання року, в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, тому суд вважає за необхідне провести судове засідання без участі правопорушника.
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Винність ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №009853 від 14.10.2020 року, відео з нагрудної камери поліцейського та іншими матеріалами справи.
Таким чином, своїми діями, направленими на відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП..
Статтею 38 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
Неявка ОСОБА_1 в судові засідання у зв'язку із неврученням поштових відправлень призвело до спливу строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.
Пунктом 7 частини першої статті 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з моменту вчинення правопорушення. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення дане порушення було вчинено ОСОБА_1 14.10.2020 року. Беручи до уваги, що станом на 01.02.2021 року закінчилися строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст.38 КУпАП, тому провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 КУпАП слід закрити на підставі ст.247 ч.1 п.7 КУпАП, в зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ч.2 ст.38, п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч.1 ст.130 КУпАП - закрити у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.Ф. Кирилюк