Справа № 161/15057/20
Провадження № 2-др/161/16/21
11 лютого 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Кирилюк В.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
Рішенням суду від 09 лютого 2021 року позовні вимоги задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 000,00 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, а також 15 000,00 грн. (на відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн.
До постановлення рішення суду представник позивач зробив заяву про надання доказів про понесені судові витрати в порядку ч.8 ст.141 ЦПК України.
09 лютого 2021 року, після ухвалення рішення у справі, на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про долучення доказів понесених ним судових витрат на правничу допомогу адвоката з проханням ухвалити додаткове рішення з цього питання.
Оскільки ця заява подана у п'ятиденний строк, який визначений у ч.8 ст.141 ЦПК України, вона прийнята до розгляду судом.
Пунктом третім частини першої статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Оскільки судом не вирішено питання про розподіл судових витрат, які понесені відповідачем, а останній скористався своїм правом на подання доказів понесення цих витрат після ухвалення рішення у справі, як це передбачено ч.8 ст.141 ЦПК України, судом з власної ініціативи призначено до розгляду питання про ухвалення додаткового рішення.
Відповідно до приписів ч.4 ст.270 ЦПК України, суд не визнає за необхідне викликати сторони або інших учасників в справі для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що слід ухвалити додаткове рішення суду, з наступних підстав.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як вже зазначав суд, докази на підтвердження розміру витрат на правову допомогу адвоката були подані позивачем в межах п'ятиденного строку, який визначений ч.8 ст.141 ЦПК України.
Частиною першою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволено повністю, на відповідача слід покласти всі судові витрати, понесені позивачем.
Визначаючи розмір таких витрат, суд враховує положення ч.4 ст.141 ЦПК України, які передбачають, що якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Як слідує з матеріалів справи, у першій заяві по суті спору - позовній заяві, позивач в попередньому (орієнтовному) розрахунку вказав, що планує понести витрати у розмірі 3 000,00 грн. на правову допомогу адвоката (а.с.34).
Фактично позивач надав суду докази понесення судових витрат на правничу правову допомогу адвоката у розмірі 3 000,00 грн., а саме ордер, договір про надання правової допомоги від 07 липня 2020 року, акт прийому-передачі наданих послуг від 09 лютого 2021 року, квитанцію до прибуткового касового ородеру від 09 лютого 2021 року на суму 3 000,00 грн.
Отже заявлені позивачем до стягнення судові витрати не перевищують суми, яка зазначена у його попередньому (орієнтовному) розрахунку, їх розмір відповідає складності справи, обсягу наданих адвокатом послуг, а тому є обґрунтованим.
З наведених мотивів суд ухвалює додаткове рішення, яким стягує з відповідача на користь позивача 3 000,00 грн. судових витрат, які понесені у зв'язку наданням професійної правничої допомоги.
Керуючись ст.ст.137, 141, 270ЦПК України, суд, -
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 000,00 грн. (три тисячі гривень) на відшкодування понесених судових витрат у зв'язку з наданням професійної правничої допомоги.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивачем у справі є ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідачем у справі є ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП невідомий, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Повний текст судового рішення складений та підписаний 11 лютого 2021 року
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.Ф. Кирилюк