Справа № 161/19467/20
Провадження № 2/161/194/21
09 лютого 2021 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого судді - Пахолюка А.М.,
при секретарі - Будько І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона перебуває в шлюбі з відповідачем з 05 серпня 2001 року.
Від спільного подружнього життя у сторін народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на сьогоднішній день проживає разом з матір'ю та перебуває на повному її утриманні.
Вказує, що відповідач не дбає про матеріальний стан дитини. Також зазначає, що на даний час не має можливості в повній мірі забезпечити належний рівень проживання для дитини. Добровільно домовитися про сплату аліментів їй не вдалося.
З врахуванням вище викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини, в твердій грошовій сумі, в розмірі 2 000 грн. щомісячно, починаючи з дня подання заяви і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою суду від 16 грудня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
До початку судового засідання позивач подала суду заяву, в якій просить справу слухати у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю, просить суд стягувати аліменти в розмірі 2 000 грн., оскільки дитина знаходиться на обліку в КП «Луцький центр первинної медичної допомоги» за станом здоров'я.
Відповідач до початку судового засідання подав заяву про слухання справи у його відсутності, позовні вимоги визнає частково.
Суд вважає за можливе слухати справу у відсутності осіб, що не з'явилися по наявним матеріалам справи.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Судом встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі (а.с. 4).
В шлюбі народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5).
Відповідно до свідоцтва про народження дитини вбачається, що ОСОБА_2 являється батьком дитини (а.с. 5).
Судом встановлено, що відповідач не приймає участі в утриманні та вихованні неповнолітньої дитини, хоча спроможний надавати матеріальну допомогу дитині, які знаходяться на утриманні та вихованні матері.
Відповідно до ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Статтею 184 СК України передбачено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що за загальним правилом спосіб виконання батьками своїх обов'язків по утриманню неповнолітніх дітей, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак, у разі відсутності такої домовленості той з батьків, з ким проживають діти, має право звернутися до суду з відповідним позовом і в цьому разі аліменти на них можуть бути присуджені в частці від заробітку (доходу) їх матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Із матеріалів справи, судом встановлено, що відповідач є пенсіонером та в період з січня по грудень 2020 року отримав доходів в загальній сумі 24 800 грн. (а.с 23).
Відповідачем не надано суду доказів щодо наявності на його утриманні інших дітей тощо.
Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд враховує матеріальне становище сторін та неповнолітньої дитини, те, що сторони не змогли добровільно досягнути згоди про розмір сплачуваних аліментів, а також, що обов'язок утримувати дитину покладається рівною мірою на матір і батька.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, який з 1 січня 2021 року для дітей віком від 6 до 18 років становить - 2 395 гривень, з 1 липня - 2 510 гривень, з 1 грудня - 2 618 гривень.
Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_2 спроможний надавати матеріальну допомогу на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 - в розмірі 1 500 грн. до досягнення дитиною повноліття.
При цьому, суд не бере до уваги доводи позивача в обґрунтування розміру аліментів, про те, що їх неповнолітня дочка потребує лікування, а тому вона потребує додаткових коштів на утримання ОСОБА_3 , оскільки стягнення таких коштів, як додаткових витрат на утримання дитини, вирішується окремо в порядку визначеному ст. 185 СК України, що в даному випадку не являється предметом позову.
Доводи позивача щодо наявності у неї витрат на утримання дитини в розмірі 2 000 грн. в місяць на дитину, не підтверджені належними і допустимими доказами.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_5 є такими, що підлягають до часткового задоволення.
Згідно положень ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У зв'язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1ст. 5 Закону України "Про судовий збір", тому судовий збір в сумі 840,80 грн. слід стягнути з відповідача в дохід держави.
Згідно п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
На підставі ст.ст. 75, 82, 84, 180, 181, 182, 184 СК України, керуючись ст.ст. 10, 12, 28, 77, 81, 141, 263-265, 354, 430 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в користь ОСОБА_1 - аліменти на утримання неповнолітньої дитини: - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі - 1 500 (одна тисяча п'ятсот) грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 27.11.2020 року.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць в розмірі 1 500 (одна тисяча п'ятсот) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в дохід держави суму в розмірі - 840(вісімсот сорок) грн. 80 коп. судового збору.
В решті вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до п.п.15.5) п. 1 Розділу ХШ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач - ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 09 лютого 2021 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду А.М. Пахолюк