Справа № 161/8579/17
Провадження № 2-а/161/41/21
09 лютого 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючої - судді Пушкарчук В.П.,
з участю секретаря судових засідань - Фурман Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до заступника головного державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Волинській області Білана С.В., Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
01.06.2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з вищевказаним адміністративним позовом на обгрунтування якого зазначив, що 22.05.2017 року відносно нього, як генерального директора ТзОВ «Луцькагротех» інспектором з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Волинській області (далі - ГУДГК у Волинській області) було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності № 000009 за самовільне зайняття підприємством земельної ділянки державної власності, відповідно до якої його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. (далі - оскаржувана постанова). Вважає оскаржувану постанову незаконною та необґрунтованою, оскільки земельною ділянкою ТзОВ «Луцькагротех» користується на підставі укладеного договору оренди землі та додатку до нього. Земельна ділянка використовується за призначенням і з дозволу органу самоврядування. Також вказує, що відповідач, при розгляді відповідної категорії справ, не наділений повноваженнями щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП. Враховуючи наведене, просить суд визнати дії відповідача щодо складання постанови про накладення адміністративного стягнення неправомірними та скасувати оскаржувану постанову № 000009 від 22.05.2017 року про накладення адміністративного стягнення.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.10.2020 року адміністративна справа № 161/8579/17 за вищевказаним адміністративним позовом була прийнята до розгляду, а також до її участі в якості співвідповідача було залучено ГУДГК у Волинській області.
Позивач у судове засідання не з'явивсяз невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
У судове засідання представник відповідача подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги не визнає та просить відмоаити у задоволенні позову.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов до задоволення не підлягає з огляду на наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст. 93 ЗК України (далі - ЗК України) передбачено право оренди земельної ділянки, тобто засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Як встановлено судом, 08.01.2014 року між ТзОВ «Луцькагротех» в особі директора Крисюка М.М. та Хорлупівською сільською радою в особі сільського голови Протасюка О.М. було укладено типовий договір оренди земельної ділянки, площею 45 га, у тому числі рілля (резерв), розташованої в с. Хорлупи (за межами населеного пункту) (далі - Договір) (а.с. 3).
Згідно п. 1.1 Договору, земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного виробництва. Договір був укладений строком на 1 рік.
Відповідно до Додаткової угоди до Договору строк дії договору було встановлено до 31.12.2016. Після закінчення строку дії Договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмового орендодавця про намір продовжити його дію (а.с. 6).
В ході розгляду справи було встановлено, що до 01.01.2017 року ТзОВ «Луцькагротех» використовував земельну ділянку площею 45 га в с. Хорлупи на підставі типового договору оренди та додаткової угоди до нього, які закінчили свою дію 31.12.2016 року.
Згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ст. 126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформляється відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Згідно з ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених ч.8 цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Згідно з ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою КМУ № 15 від 14.01.2015 року, передбачено, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМУ через Міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Відповідно до даного Положення, одним із повноважень інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель є право складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.
18.05.2017 року Управлінням з контролю за використанням та охороною земель за зверненням Хорлупівської сільської ради Ківерцівського району було проведено перевірку дотримання законодавства з використання земель державної власності. Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом земельної ділянки від 18.05.2017 року № 000040 встановлено факт розорювання та посіву сільськогосподарських культур земельної ділянки площею 44,2828 га державної власності на території Хорлупівської сільської ради Ківерцівського району, що здійснено ТзОВ «Луцькагротех» в особі гендиректора ОСОБА_1 . Рішень та розпоряджень щодо надання даної земельної ділянки, кадастровий номер 0721888000:02:000:2379, не приймалось. Тому, дана земельна ділянка вважається самозайнятою. Перевірка проводилась з участю позивача ОСОБА_1
18.05.2017 року головним спеціалістом - державним інспектором управління з контролю за використанням та охороною земель ГУДГК у Волинській області Єфімчук В.А. було складено протокол про адміністративне правопорушення № 000013 відносно генерального директора ТзОВ «Луцькагротех» ОСОБА_1 , яким встановлено, що в зв'язку з самовільним зайняттям земельної ділянки державної власності, ним було порушено ст. ст. 125, 126 ЗК України.
Пунктом «б» ч. 1 ст. 211 ЗК України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.
Статтею 53-1 КУпАП визначено, що самовільне зайняття земельної ділянки - тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
22.05.2017 року заступником головного державного інспектора контролю за використанням та охороною земель Біланом С.В. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 000009, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 53-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн. (а.с. 9).
Зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що ОСОБА_1 порушив вимоги ст. ст. 125, 126 ЗУ України, а саме: самовільно зайняв земельну ділянку державної власності площею 44,2828 га на території Хорлупівської сільської ради Ківерцівського району. При цьому, посадовою особою ГУДГК у Волинській області було встановлено, що неправомірними діями ОСОБА_1 , внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, було заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 59 493,28 грн.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 280 КУпАП установлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний, в тому числі, з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з приписами ст. 1 ЗУ «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Отже, обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На час проведення перевірки, документів, які б надавали право на використання ТзОВ «Луцькагротех» земель державної власності ОСОБА_1 не надав і такі документи відсутні.
Наведене свідчить про наявність в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53-1 КУпАП.
Згідно ч. 1 ст. 242-1 КУпАП центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ст. 53-1 цього Кодексу.
За таких обставин, суд вважає безпідставними доводи позивача про те, що відповідач, при розгляді відповідної категорії справ, не наділений повноваженнями щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП.
Оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження правомірності використання земельної ділянки з 01.01.2017 року, головний державний інспектор контролю за використанням та охороною земель відповідно до вимог закону був наділений повноваженнями на винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому із врахуванням встановлених обставин, вимоги позову про скасування постанови є безпідставними та необґрунтованими і до задоволення не підлягають.
На підставі ст.ст. 53-1, 251, 252, 280 КУпАП, ст.ст. 125-126 ЗК України, керуючись ст.ст. 77, 121, 241-246 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до заступника головного державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Волинській області Білана С.В., Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення складено 09 лютого 2021 року.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області В.П. Пушкарчук